Книги для майже дорослих

У 2013 році Видавництво Старого Лева заснувало серію «Майже дорослі» для заповнення ніші підліткової літератури в Україні. До цієї серії увійшли нові книги Оксани Сайко «Кав’ярня на розі» та Сергія Гридіна "Не такий".

Оксана Сайко "Кав’ярня на розі".



Молода і допитлива Лідка підпрацьовує у кав’ярні свого дядька кельнеркою. Вона приїхала до міста, щоб втілити батькову мрію стати економістом. Батькову – бо власної мрії поки не мала. Як і перед кожним підлітком, перед нею постало питання: куди вступати після закінчення школи, який фах обрати? Це надзвичайно турбує дівчину, адже від цього залежить її подальше життя. А батьки, замість допомогти школярці у нелегкому виборі, насаджують власні мрії і бажання. Ліда, щоби сподобатися своєму батькові, завжди намагається бути такою, якою він прагне її бачити, а не такою, якою вона є насправді. Це позбавляє дівчину душевної рівноваги. Та ж хіба діти повинні заслуговувати любов батьків? Виявляється, що не все так гладко у її стосунках з батьком. Авторка піднімає тему, яка стосується багатьох сімей і яка звучить вже не вперше. «Батьки часто вважають дітей своїм продовженням, хочуть виправити за допомогою них власні помилки, виконати свої бажання, зробити те, чого не встигли чи не спромоглися. Відтак не надто допитуються, чи їхнім дітям це насправді потрібно…» (С.20). Лідка відвідує ненависні їй уроки математики, щоб заспокоїти тата, але справді щасливою почувається, коли спілкується з відвідувачами кав’ярні. Вона залюбки спостерігає за людьми і таким чином пізнає їх. То що ж таки вирішить дівчина – здійснити батькову мрію чи обрати свою?

Дочитавши цю книгу, починаєш відчувати, що люди часом бувають дуже самотніми, навіть якщо мають друзів. Їм бракує любові та розуміння, вони закриваються у собі. Від цього і виникає багато проблем. Ми часто йдемо за чужими мріями, але натомість не розуміємо, як важливо здійснювати свої.

Оксана Сайко торкається проблем, які турбують юну душу дівчини, передає її внутрішній світ зі всіма переживаннями, ваганнями, хвилюваннями. Показує перші Лідині кроки до дорослого життя. Також торкається теми мистецтва, його незнищенності та нетлінності. Книга написана у романтичному стилі, добра та наївна, як дівоче серце. Рекомендую цю книгу для дівчаток-підлітків та їхніх батьків.

Сергій Гридін "Не такий".



Нова книга Сергія Гридіна «Не такий» увійшла у шорт-ліст «Дитячої книги року ВВС-2013», а також у ТОП-п’ять рейтингу «Книга року’2013». Автор відносить книгу до жанру психологічної повісті, у якій розповідається про життя тринадцятирічного Дениса Потапенка на прізвисько Потап.

Добре показані його стосунки з батьками вдома, з однокласниками в школі, спочатку у дитячому, а потім вже у підлітковому віці. Від решти хлопчаків у класі він відрізняється зайвою вагою, яку набрав ще до закінчення першого класу. Але у дитячому віці Дениса цей факт не надто турбує.

Вдома він єдиний та улюблений син, в якого лише одна проблема – не ті подарунки, які б йому хотілося отримувати на день народження. І це Дениса страшенно засмучує. Він зростає у повноцінній сім’ї, має хороші стосунки з батьком. Товаришує з Матвієм, який завжди може захистити та вислухати. Хоча часом і Матвію важко зрозуміти свого друга, адже той постійно нарікає на дрібниці.

Життя у школі з кожним днем вирує все більше, діти придумують смішні прізвиська для вчителів – класна стала Мимрою, а вчителька з фізкультури – Шваброю. Розігрують їх. Насмішки хлопців над дівчатами, які у свій вік хочуть виглядати надто дорослими. Перший інтимний досвід, який для дівчинки Маринки закінчується вагітністю. Дні минають один за одним: уроки, завдання, оцінки, смішки та непорозуміння. Все як у звичайних дітей.

Після чергової бійки, в якій Потапові добряче дісталося, він вперше розуміє, «що в цьому житті не все так легко і просто, як здається на перший погляд. Не все залежить від батьків, які доти видавалися йому всемогутніми, тими, хто може вирішити всі проблеми. Чи від друзів, яких у потрібний момент може не бути поряд» (С. 23).

Невдовзі стається декілька неприємних моментів, які призводять і до змін самого Дениса. Хлопець вирішує почати нове життя, інтенсивно займається спортом, сідає на дієту, старанно вчиться. І зрештою стає лідером у класі. Вперше закохується, отримує нові враження і вже не так гостро реагує на зміни у житті мами, які неодмінно відбуваються після розлучення. З татом він так і не знаходить бажання спілкуватися.

Книжка безперечно має виховні моменти, але нічого не нав’язує. Події розгортаються динамічно, тому читається швидко і легко. Порушені теми є актуальними і знайомими кожному читачеві-підліткові та й зрештою дорослим також.

Письменникові майстерно вдалося передати внутрішній світ, переживання, сподівання хлопця-підлітка, відтворити психологію його вчинків, пояснити незрозумілі моменти.

Писати для такої вікової категорії надзвичайно складно, а тому можна тільки привітати перші спроби українських письменників зайняти своє місце у підлітковій літературі. Адже діти у такому віці є неоднозначними, а тому потребують різнобічних творів, в яких би вони бачили цікаві сюжети та близьких для себе героїв.

Оленка Кравчук