That's all, Борисе Петровичу, that's all
ВСТУП
Цей текст писався після буремних січневих подій, коли Борис Клімчук подав у відставку, а на його місце прийшов Башкаленко, який подумав, що може бути як Клімчук, а вийшов як Башкаленко.
Другого дня осені 2014 року Бориса Клімчука не стало.
На прохання читачів піднімаю цей текст, де описую Бориса Петровича таким, яким запам'ятав.
ТЕКСТ
"Я, конечно, вернусь, весь в друзьях и мечтах,
Я, конечно, спою, я, конечно, спою - не пройдет и полгода"
В. Висоцький "Прощание"
Ця колонка не про те, чи повернеться і коли повернеться і за яких умов повернеться і на скільки вийшов чи "ввійшов" у волинську політику Борис Клімчук. Вона буде про те, чим мені запам'ятався колишній губернатор.
1. Висоцький, Висоцький і ще раз Висоцький. Клімчук безперестанку цитував його до місця і не до місця.
Сподіваюся новий губернатор не цитуватиме Міхаїла Круга чи Шуфутінського чи когось там ще. Краще вже Басту і Гуфа :)
2. Англіканізми. Борис Клімчук полюбляв "розбавляти" свою мову англійськими словами та словосполученнями. Не даремно чоловік стільки років по закордонах їздив.
Цікаво, якою іноземною мовою володіє новий чільник ОДА? Російську для нього іноземною не вважаю. Сподіваюся, що не буде азіровки, яка часом лунала з його вуст в часи першого заступника.
3. Дітки. В Бориса Клімчука була звичка постійно називати молодих журналістів дітками і ще якимись такими "ласкатєльними" словами. Не дуже по-європейськи, але дуже по-клімчуківськи.
Новий губернатор спілкування з журналістами почав "вустами" міліціонерів. Це погано.
4. Платівка №1: досягнення і складні 90-ті. У Бориса Клімчука було кілька мантр, які він час від час замінював на нові. Так, він міг кілька разів за день на різних за тематикою нарадах розповісти про свій візит в Брюсель і бесіди з європейськими дипломатами. Або про доїльні апарати. Або про "Волинькард". Або російського бізнесмена, який інвестує в Ратнівщину. Або про "свого президента", який дав гроші для Волині і так далі і таке подібне.
Ще одна мантра: як було складно в 90-ті, а зараз набагато легше. Завжди хотілося відповісти, що так мислити не можна, бо завжди треба прагнути до кращого.
Я навіть думати боюся про мантри нового голови ОДА. Думаю, що це буде щось на рівні нарад, коли чиновник читає з листка про надої і кількість буряка на полях.
5. Дотик. Борис Клімчук постійно зі своїм співбесідником намагався тримати фізичний контакт. Його постійні дотики, брання під руку і обійми нервували людей з посиленим особистим простором, але були фішкою екс-губернатора. Пам'ятаю якось журналісти брали в нього коментар наприкінці довгого робочого дня і він обперся об мої складені руки :)
Щодо нового губернатора скажу таке: головне, щоб його фізичний контакт з громадянами не обмежився сухими потисками рук і кийками міліціонерів.
P.S. Мені шкода, що Борис Петрович так змазав завершення свої управлінсько-дипломатичної кар'єри. Йому можна було б багато пробачити за 90-ті, але співпраця з регіоналами та ще й те, що він продовжував їх підтримувати, коли людей вбивали на Грушевського - цього йому пробачити не можна.
P.S.S. Зараз будуть писати тут про економічні досягнення Волині за часів Бориса Клімчука і все-таке, але я якось на собі "покращення" не відчув, тому й не пишу...
А щоб не бути голослівним: "Борис Петрович і дотики"
Шкода, що не знайшов фото, як він Башкаленка на опертивках брав під руку :)
Цей текст писався після буремних січневих подій, коли Борис Клімчук подав у відставку, а на його місце прийшов Башкаленко, який подумав, що може бути як Клімчук, а вийшов як Башкаленко.
Другого дня осені 2014 року Бориса Клімчука не стало.
На прохання читачів піднімаю цей текст, де описую Бориса Петровича таким, яким запам'ятав.
ТЕКСТ
"Я, конечно, вернусь, весь в друзьях и мечтах,
Я, конечно, спою, я, конечно, спою - не пройдет и полгода"
В. Висоцький "Прощание"
Ця колонка не про те, чи повернеться і коли повернеться і за яких умов повернеться і на скільки вийшов чи "ввійшов" у волинську політику Борис Клімчук. Вона буде про те, чим мені запам'ятався колишній губернатор.
1. Висоцький, Висоцький і ще раз Висоцький. Клімчук безперестанку цитував його до місця і не до місця.
Сподіваюся новий губернатор не цитуватиме Міхаїла Круга чи Шуфутінського чи когось там ще. Краще вже Басту і Гуфа :)
2. Англіканізми. Борис Клімчук полюбляв "розбавляти" свою мову англійськими словами та словосполученнями. Не даремно чоловік стільки років по закордонах їздив.
Цікаво, якою іноземною мовою володіє новий чільник ОДА? Російську для нього іноземною не вважаю. Сподіваюся, що не буде азіровки, яка часом лунала з його вуст в часи першого заступника.
3. Дітки. В Бориса Клімчука була звичка постійно називати молодих журналістів дітками і ще якимись такими "ласкатєльними" словами. Не дуже по-європейськи, але дуже по-клімчуківськи.
Новий губернатор спілкування з журналістами почав "вустами" міліціонерів. Це погано.
4. Платівка №1: досягнення і складні 90-ті. У Бориса Клімчука було кілька мантр, які він час від час замінював на нові. Так, він міг кілька разів за день на різних за тематикою нарадах розповісти про свій візит в Брюсель і бесіди з європейськими дипломатами. Або про доїльні апарати. Або про "Волинькард". Або російського бізнесмена, який інвестує в Ратнівщину. Або про "свого президента", який дав гроші для Волині і так далі і таке подібне.
Ще одна мантра: як було складно в 90-ті, а зараз набагато легше. Завжди хотілося відповісти, що так мислити не можна, бо завжди треба прагнути до кращого.
Я навіть думати боюся про мантри нового голови ОДА. Думаю, що це буде щось на рівні нарад, коли чиновник читає з листка про надої і кількість буряка на полях.
5. Дотик. Борис Клімчук постійно зі своїм співбесідником намагався тримати фізичний контакт. Його постійні дотики, брання під руку і обійми нервували людей з посиленим особистим простором, але були фішкою екс-губернатора. Пам'ятаю якось журналісти брали в нього коментар наприкінці довгого робочого дня і він обперся об мої складені руки :)
Щодо нового губернатора скажу таке: головне, щоб його фізичний контакт з громадянами не обмежився сухими потисками рук і кийками міліціонерів.
P.S. Мені шкода, що Борис Петрович так змазав завершення свої управлінсько-дипломатичної кар'єри. Йому можна було б багато пробачити за 90-ті, але співпраця з регіоналами та ще й те, що він продовжував їх підтримувати, коли людей вбивали на Грушевського - цього йому пробачити не можна.
P.S.S. Зараз будуть писати тут про економічні досягнення Волині за часів Бориса Клімчука і все-таке, але я якось на собі "покращення" не відчув, тому й не пишу...
А щоб не бути голослівним: "Борис Петрович і дотики"
Шкода, що не знайшов фото, як він Башкаленка на опертивках брав під руку :)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 50
Климчук - классический приспособленец и иуда, с лёгкостью предававший любые идеи ради одного - банально быть у КОРЫТА. Алкаш и нравственный дегенерат с хорошо подвешенным "помелом". Про таких говорят - "Ти йому в очі сс``, а він буде казати, що то Божа Роса!"
Глядя на его "достижения" начиная с 90-х и заканчивая сегодняшней убогостью Украины - можно смело сказать - с такими Климчуками - никаких внешних врагов - ненужно! Убитое сельское хозяйство, дороги в руинах, спивающееся население, безработная молодёжь, растущие как на дрожжах кладбища, тотальная коррупция - это работа СИСТЕМЫ которой он верной и правдой служит, это и есть ЕГО личные "достижения" как шестерёнки этой "СИСТЕМЫ".
А з хорошого згадати - ну хоча б відроджений Нововолинськ з тисячами робочих місць, потужні торгові підприємства які охопили не тільки західну україну, а й далі вийшли, своєчасне фінансування бюджету і спокій в області, які сприймаються як данина, проте жоден з наступних губернаторів цим похвалитись не може.
Ви зараз гавкаєте, як юдеї перед розп"яттям Христа.
Идет охота на волков, идет охота -
На серых хищников, матерых и щенков!
Кричат загонщики, и лают псы до рвоты,
Кровь на снегу - и пятна красные флажков.
Я из повиновения вышел -
За флажки, - жажда жизни сильней!
Только сзади я с радостью слышал
Удивленные крики людей.
Но сегодня - не так, как вчера!
Обложили меня, обложили,
Но остались ни с чем егеря!
Шкода вас.
2)Щодо неофеодала, то тут в самісіньку точку.
3)Щодо "волиняк" чи "волиняка", то обидві форми є наспраді діалектизмами, хоча першу фррму зустрічаю набагато частіше.
4)А Ваша надмірно емоційна відповідь лише підкреслює закоренілість рабства. Тут з Волиняком повністю згідний. От якби Ви cпокійніше, а так ...
Мне дуют в спину, гонят к краю.
В душе предчувствие, как бред,
Что подломлю себе хребет,
И тоже голову сломаю…»
Владимир Высоцкий
Анатолій, якщо перефразувати відомий вислів, то "легенда торкнулася" тебе)Та й багатьох волинян.
Поважаю-сумую---побільше б таках сильних духом людей!!!