Відкритий лист до засобів масової інформації та громадськості Волині

24 квітня 2012 року на сесії Волинської обласної ради я озвучив депутатський запит про те, що невідомі особи впродовж 22 та 23 квітня цього року проводили відео зйомку моєї та народного депутата України Лесі Оробець зустрічей із виборцями. Крім того, ці ж особи вели спостереження за нами поза зустрічами, фільмуючи весь маршрут нашого пересування з одного району в інший.

Молодики не представилися, не продемонстрували жодних журналістських чи інших посвідчень, що могли б посвідчити їх особу.

Сьогодні в засобах масової інформації з’явився лист колективу газети «Слово Волині», в якому йдеться, що насправді «невідомі молодики» були журналістами згаданої вище газети.

За інформацією громадської організації «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» газета «Слово Волині» є друкованим агітаційним елементом для виборчої кампанії співвласника групи компаній «Континіум» – Степана Івахіва. Відповідно, саме він має на неї неофіційний вплив та фінансує дане видання. Попри те, у вчорашніх коментарях місцевим журналістам депутат Івахів заявив, що інформація озвучена мною є неправдивою і звинувачення про його причетність до даних осіб безпідставні. Тобто, все ж таки пан Івахів сказав неправду.

Якщо ж особи, що вели відео зйомку зустрічей справді є журналістами, то виникає кілька питань:

1. Чому ці особи на прохання організаторів заходу не представилися? Це звична практика коли журналісти, що запрошені чи не запрошені на захід, представляються та показують журналістське посвідчення. Відповідь проста: припускаю, що або ці люди станом на 22 квітня не були журналістами, або прийшли виконувати якесь інше, не пов’язане з журналістикою, завдання.

2. Якщо це – журналісти газети, тобто друкованого видання, то для чого вони проводили відео зйомку, причому переважно присутніх, замість того, щоб вести запис на диктофон та фотографувати захід? Як на сторінках газети журналісти планували показати відео? Відповідь очевидна – напевно відео зйомка велася не для створення репортажу про захід, а для інших цілей.

3. Чому після закінчення зустрічі невідомі особи продовжували вести відео спостереження з авто? Для чого «журналісти» фільмували місця зупинок, обіду та ночівлі депутата Лесі Оробець? Це теж було редакційне завдання?

Хочу зазначити, що даним особам ніхто не перешкоджав вести відеозапис наших зустрічей з виборцями у Шацьку, Ковелі, Старій Вижівці та Ратному. Якби журналісти представились на зустрічі, то це питання було б зняте. Проте, виглядає так, що самі журналісти, знехтувавши журналістською етикою, «бавились в партизанів», і лише після озвучення даного питання на рівні області почали шукати собі виправдання, мовляв обурені моїм ставленням до журналістів.

Наразі, я подав депутатське звернення до правоохоронних органів Волині з метою розібратися у даній ситуації, дізнатись на якій підставі невідомі знімали не лише наші зустрічі з виборцями, а також пересування та перебування у районних центрах області. Сподіваюсь, правоохоронці проведуть цю роботу оперативно і відповідно до чинного законодавства. Таке ж звернення до Генеральної прокуратури подасть народний депутат України Леся Оробець.

Звинувачувати мене у тиску на ЗМІ не тільки безпідставно, але й нелогічно. Я завжди ставав на захист незалежної журналістики, спільної боротьби проти цензури. Мені прикро бачити, як влада використовує маніпулятивні технології, в тому числі через підконтрольні їй ЗМІ, в боротьбі з опозицією. В свою чергу, опозиція завжди готова стати на захист ЗМІ, вбачаючи у журналістах чи не головних борців за демократію в нашій країні.

З повагою, депутат Волинської обласної ради Ігор Гузь