Децентралізація на марші: Володимир зібрав лідерів громад Прибужжя

Лідери новостворених об’єднаних територіальних громад Прибужжя, депутати, посадовці, експерти та представники грантодавців зібралися разом у Володимирі-Волинському, щоб підбити проміжні підсумки децентралізації у цій частині Волині, а також напрацювати план завершення реформи вже у 2017 році.

Такий форум проводять 30-31 березня з ініціативи нардепа від цього округу Ігоря Гузя за підтримки USAID Україна, що впроваджується Фондом Східна Європа за підтримки громадської організації «Інтерньюз-Україна». Він став одним із заходів в рамках роботи Асоціації Місцевого самоврядування Прибужжя.

***

Відкривав форум координатор проекту USAID РАДА Ігор Парасюк. В рамках проекту «Модельний округ» Ігор Гузь отримує підтримку від організації. За словами Парасюка, для підтримки децентралізації із «модельних» нардепів найактивніше працює саме представник Прибужжя.

«Найважливіше у реформі не дати якусь директиву, як прийде із Києва, а створити щось особливе у ваших душах, у ваших стосунках для того, щоб ви разом змогли цю реформу підтримувати. Ні одна реформа не може бути зроблена, якщо вона робиться через якісь директивні документи», - пояснив Парасюк.

Попри певне збурення, яке виникло через обстріл невідомим приміщення Генконсульства Республіки Польща у Луцьку, не змінилося прихильне ставлення до України і до цього форуму зокрема віце-консула Марека Запура. А сам Ігор Гузь переконаний, що такі дії проти Консульства – «ганебна провокація із боку Росії».

Цього разу до форуму приєдналися і представник профільного міністерства. Начальник відділу взаємодії з місцевими органами влади Департаменту з питань місцевого самоврядування Мінрегіону Лілія Попова розповіла, що нині в Україні йдеться про 366 об’єднаних територіальних громад. Серед переваг таких громад - додаткові надходження податків, зокрема 60% ПДФО, 25% екологічного податку, 5% акцизу із роздрібної торгівлі, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток установ комунальної власності, інші збори та платежі, а також дотації, субвенції та надходження в рамках різних програм.

У результаті станом на 2016 рік доходи ОТГ становили 7,1 мільярда гривень – 3,3 власних ресурсів та 3,8 міжбюджетних трансфертів. Проте Попова визнала, що громади, які об’єдналися пізніше, вже не отримують настільки багато коштів, як «першопрохідці». Мовляв, раніше перші громади ділили 1 мільярд суми підтримки, а тепер на 366 громад припадає лише 1,5 мільярда.

Надалі в Мінрегіоні обіцяють формувати територіальну основу для наступного – субрегіонального рівня, розширювати можливості участі для жителів, розвивати інститут старост, ЦНАПи, медицину в громадах та запроваджувати європейські стандарти менеджменту.

Натомість нардеп Ігор Гузь вважає, що чекати на дуже активну підтримку «із Києва» наразі не доводиться. «Чекати від центральної влади величезного руху вперед не варто. Політична еліта в цій державі навіть після Майдану не змінюється. Ця бочка все одно тухла. Ніхто окрім нас самих тут на місцях не допоможе. А можливості у нас просто ідеальні. Ми над Бугом, нам рукою подати до ЄС, ми комунікаційно значно в кращих умовах, тому що наші інвестиційні, логістичні можливості в десятки разів кращі, ніж будь-де в Україні… Є багато світлих, хороших людей, які представляють (західні, - ред.) інституції, але робимо ставку на себе. Я хотів би, щоб в 2017 році децентралізація в цьому виборчому окрузі завершилася», - заявив Гузь.

Проте нардеп назвав і громади округу, які поки відстають у децентралізації:«Я знаю кожну громаду свого округу… в мене немає білих плям, але вони є в плані децентралізації».

Так, у Любомльському районі «проблемними» поки залишаються Головно і Згорани, які не можуть дійти згоди щодо створення єдиної громади чи приєднання до інших. У Володимир-Волинському районі поза децентралізацією села Хобултова, Березовичі та Хмелівка. А у Іваничівському – 4 села поблизу Павлівської громади (Колона, Радовичі, Луковичі, Милятин). Нардеп висловив сподівання, що вони приєднаються до вже існуючої громади або ж будуть тиснути на Нововолинську міськраду для об’єднання.

Загалом же Ігор Гузь порадив головам громад «піднімати м’яке місце» і шукати інвесторів, займатися промоцією власної громади, а також рекрутувати молодь і давати їй достойні зарплати, щоб затримати в селах.

***

Експерт Офісу реформ та професор кафедри політології та держуправління СНУ імені Лесі Українки Валентин Малиновський вважає одним із головних завдань децентралізації відродження потенціалу колишніх районних центрів Волині, наприклад, Головно чи Олики. Також він назвав 2017-й ключовим роком для реформи децентралізації.

«Я допомагав створювати Колківську громаду. Якби не громадськість, точно не було б цієї громади. Те саме зараз в Маневичах. Є опір керівників районів», - пояснив Малиновський. А ще однією із перешкод він назвав політичні амбіції, які змушують думати про спроби створення таких громад, де б міг перемогти «наш кандидат».

Серед найактуальніших законів, запровадження яких допоможе децентралізації, називають № 4772 (щодо добровільного приєднання територіальних громад до вже існуючих ОТГ), ще не підписаний Президентом №5520 (щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів, наприклад до Оваднівської на Волині), №4742 (про статус старост) та інші.

***

Експерт Офісу реформ Василь Гром наголосив на необхідності громадам заробляти більше коштів власними силами. Адже поки що на Волині 70% видатків громади «закривають» за рахунок коштів, які «хтось дає». І лише 18% - ті, які заробляють на територіях, тому такі заробітки треба підвищувати.

***

А голова Грабоцевької громади (на Львівщині) Богдан Барабаш розповів про те, як ОТГ, яка спочатку не була внесена до перспективного плану, вдалося розширити бюджет із 961 тисячі гривень до майже 4,5 мільйона бюджету розвитку та майже 16 мільйонів загального бюджету. З них зокрема для 6 сіл вдалося забезпечити освітлення, в 3 з яких його зовсім не було.

Також актуальним «земельним» питання Грабовецької громади залишається величезна територія колишнього радянського аеродрому, яку вперто не хоче передавати громаді Міноборони.

***

Експерт з регіонального розвитку програми U-LEAD Петро Гоцалюк розповів, що вони планують надавати активну експертну підтримку ОТГ, проводити навчальні тренінги, круглі столи, консультувати щодо різних напрямків розвитку громади. Наприклад, Гоцалюк особисто планує активно допомагати із проведенням стратегічного планування у громадах.

Він наголосив, що Волинь поки оминула тенденція заснування індустріальних парків: «В Україні це мода. На Волині, на жаль, ніхто ініціативно не хоче цим займатися. У вас є земля, у вас є потреба створити робочі місця».

За словами Гоцалюка, індустріальні парки мають конкретні переваги, зафіксовані у спеціальному законі. Для цього потрібно знайти землю, розробити концепцію, зареєструвати парк в Мінекономіки, залучити керуючу компанію, яка може вже мати готових інвесторів. Також є можливості для підведення комунікацій до таких парків за рахунок держави.

***
Партнер программ USAID Галина Васильченко закликає голів існуючих та майбутніх громад вже зараз думати, як залучати більше податків і створювати нові моделі економічного розвитку. Для цього головам громад, мовляв, треба звернути серйозну увагу на підготовку проектів, які подають для залучення коштів міжнародних донорів або держави.

«Ми маємо можливості. Але вони використовуються дуже погано. Якість ідей не завжди є такою, яка б дала можливість ефективно використати залучений капітал», - пояснює Васильченко. Щоб краще зрозуміти способи залучення коштів інвесторів та грантодавців і економічно розвивати громаду загалом, вона рекомендує книгу «Планування розвитку територіальних громад».

***

Більш локальні можливості від фонду Ігоря Гузя «Прибужжя» презентував його виконавчий директор Борис Карпус. Так, з 20 квітня стартує конкурс проектів для отримання міні-грантів – до 20 тисяч гривень від фонду «Прибужжя» та Британської ради. Загалом на 10-15 проектів планують залучити до 200 тисяч гривень.

Також для авторів проектів проведуть 2-3 навчання, щоб вдосконалити їхні проекти і навчити їх якісніше готувати. Про старт, пріоритети і особливості конкурсу усі зацікавлені зможуть дізнатися на сайті фонду.

***

Виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Прибужжя Валентина Степюк презентувала рік роботи організації, зокрема організацію експертної, інформаційної підтримки громад, допомогу зі створенням ОТГ, а також поїздки у Польщу, аби кожна громада Прибужжя мала свого партнера у сусідній країні.

***

Переваги створення Центрів надання адмінпослуг представив консультант з бюджетних питань програми ЄС «Прозорий бюджетний процес» Павло Остапенко. За його словами, із новостворених ОТГ по Україні ЦНАПи є лише у 22 із 366. З них два – на Волині у Зимнівській та Голобській громадах.

Щоб відкривати Центри й в інших громадах, Остапенко радить звертатися до міжнародних донорів за підтримкою. Наприклад, йдеться про USAID, канадський фонд підтримки місцевих ініціатив тощо. Зокрема USAID вже підтримує організацію 75 ЦНАПів по Україні, проте цей фонд «багатий», тому не виключено, що буде готовий підтримати й інші ініціативи.

***

Щоб побачити досягнення Зимнівської громади за рік повноцінної роботи, для журналістів організували прес-тур в рамках форуму. Загалом у громаду увійшли 4 сільські ради: Зимнівська, Бубнівська, Селецька та Льотничівська – разом 17 сіл та понад 6 тисяч людей.

За 2016 рік у бюджет громади надійшло власних та закріплених доходів на 5,8 мільйона гривень (на 164% більше, ніж у 2015-у). Хоча за один рік не вдалося вирішити всі проблеми громади, близько 70% плану робіт виконали, - розповів голова громади В’ячеслав Католик.

Як зазначив завідувач сектором реагування патрульної поліції №2 Іван Палайчук, у Зимному їхню групу реагування відкрили у серпні 2016-го. На це виділили 109 тисяч гривень. Наразі звідси патрульні виїжджають на виклики – від «сімейних» правопорушень до тяжких злочинів.

Також за рахунок додаткових коштів у Зимному вдалося капітально відремонтувати вулицю Зелену, придбати транспорт для пункту швидкої медичної допомоги, відремонтувати частину будинку культури та утеплити фасад школи.

Особливо відомим став ЦНАП Зимнівської ОТГ. Хоча насправді немає єдиного приміщення, в якому б сиділи всі реєстратори, центральний офіс все ж у Зимному. За словами керівника Центру Ірини Корольчук, реєстратори працюють за принципом віддалених робочих місць: працюють в колишніх приміщеннях сільрад, тому мешканці сіл не повинні централізовано їхати в Зимне, аби отримати послуги.

За день до такого реєстратора звертаються близько 10-15 людей. Є також і платні послуги, за рахунок яких за рік вдалося заробити 185 тисяч гривень. Отож, 359 тисяч, які вкладені у ЦНАП із бюджету громади (загальна сума – 795 тисяч) з часом можуть себе окупити.

У селі Бубнів за рік вдалося відремонтувати покрівлю в будинку культури, вуличне освітлення, замінити тепломережу, вікна та двері у школі, придбати шкільний автобус на умовах співфінансування, капітально відремонтувати садочок, обладнати дитячо-спортивний майданчик. А село Селець може «похвалитися» відремонтованою ділянкою дороги на Хобултову та Хмелівку (Т-03-03) за 600 тисяч гривень.

При цьому голова громади В’ячеслав Католик визнає і проблеми, які існують в громаді. Так, якщо у минулому році бюджет розвитку був понад 4 мільйони, тепер – близько 500 тисяч, хоча він поповниться за рахунок перевиконання. Здебільшого справа, за його словами, у переданих із держбюджету додаткових зобов’язаннях.

Також у громаді планують боротися зі стихійними сміттєзвалищами на території громади. Для господарства вже закупили трактор, розробляють план рекультивації сміттєзвалищ та графік вивезення сміття із сіл. А порушників, які забруднюють довкілля, вже штрафують.

ТЕКСТ – Антон Бугайчук

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.