Луцьк. На горизонті - вибори мера

Впродовж останніх двох місяців у луцькій політиці були десятки пафосних промов, кулуарних комбінацій та юридичних маневрів. У підсумку фракції «Укроп» вдалося зібрати голоси, щоб таки «просунути» рішення про призначення свого секретаря Ігоря Поліщука та надання йому повноважень виконувача обов’язків міського голови. При цьому сформувати надійне ідейне «виправдання» такої комбінації вони так і не змогли.

А додаткових мінусів їм дала маніпуляція з питанням щодо дострокового припинення повноважень міського голови Миколи Романюка у зв'язку з смертю. Три сесії поспіль його не розглядали. «Укропівці», прикриваючи меркантильні інтереси, винаходили щоразу різні аргументи. І лише тиск з боку громадськості, публікації в ЗМІ та дії Юлії Вусенко з колегами змусили «Укроп» поставити це питання на розгляд.

Нижче ми розібралися чому так сталося та до чого це призведе.


ВІДТЯГНУТИ НЕ МОЖНА ПРИЗНАЧИТИ

Перша можливість призначити позачергові вибори міського голови у луцьких депутатів була ще 24 лютого. Тоді Юлія Вусенко вперше призначила позачергову 19-у сесію ради і планувала винести на розгляд ради питання по дострокове припинення повноважень міського голови Миколи Романюка у зв’язку із смертю.

Проте тоді демарш «Укроп», «Батьківщини» та трьох депутатів із «Солідарності» так і не дав можливості провести сесію. Під час першого «зіткнення» Юлії Вусенко та команди Миколи Романюка із командою Палиці стало очевидно, що без заміни секретаря останні не готові «відпустити» Романюка.

Після цього в медіа фактично розпочалося інформаційне протистояння, аби розповісти активній громадськості дві позиції, щодо того, хто ж винен у блокуванні роботи міськради. Медіа, пов’язані із «Укроп», просували «лінію» про нездатність Юлії Вусенко вести сесії ради і виконувати обов’язки міського голови, а протилежний табір – про меркантильні інтереси депутатів, які ігнорують сесію, та намагання відтягнути перевибори міського голови.

У підсумку фактично перемогла друга «лінія», адже команді Ігор Палиці та їх союзникам було складно пояснити, чому вони постійно переконують у необхідності якнайшвидшого обрання міського голови, але вперто не голосують за таку пропозицію кілька сесій підряд.

«Ви ж добре розумієте, що Юля (Юлія Вусенко, - ред.) не може керувати містом. Навіть сесію не може провести. Її не можна було дати право «вето», - пояснює на умовах анонімності один із представників «Укроп».

Саме це право на «вето», яке б могло зламати всю комбінацію луцької команди Ігоря Палиці з захоплення влади в місті.

Вже під час третьої спроби провести сесію 15 березня цей досить штучний аргумент про неможливість вести засідання став в основі рішення про звільнення Юлії Вусенко. Зумівши переконати трьох депутатів із Радикальної партії та фракцію «Батьківщина», укропівці зуміли добитися підтримання рішення у сесійній залі. Замість неї тимчасово призначили Григорія Пустовіта, який тепер через участь в такій комбінації змушений регулярно відвідувати Луцький міськрайонний суд.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО СУДОВИЙ ПРОЦЕС «ВУСЕНКО ПРОТИ ПУСТОВІТА І ЛМР»

Під час наступної сесії 21 березня, як і прогнозували політологи, секретарем обрали укропівця Ігоря Поліщука. Проте для підтримки пропозиції лідера фракції «Народний контроль» Павла Данильчука щодо припинення повноважень Романка так і не вистачило голосів.

«Депутат Вусенко саботує роботу – в міській раді немає печатки секретаріату та ключів. Зараз ми приймемо рішення про смерть, то це дасть їй можливість говорити, що вона і виконуюча обов’язки міського голови. Проект рішення про припинення повноважень міського голови зараз не на часі. Я просто хочу, щоб передача влади провелася без мордобиття», - заявив під час сесії представник «УКРОП» Олександр Кравченко.

Проте не під запис депутати із нової більшості називають й іншу мотивацію. Справа в тому, що наступного дня після сесії – 22 березня мав відбутися розгляд у Луцької міськрайонному суді клопотання Вусенко про забезпечення позову в справі проти Пустовіта та міськради. Якщо б таке клопотання задовольнили, після припинення повноважень Романка вона могла б отримати повноваження в.о. міського голови і право «вето», яке так хвилює опонентів.

Проте судді відхилили не тільки клопотання Вусенко, але й аналогічні подання від депутатів Алли Надточій та Артема Запотоцького. Після цього Юлія Вусенко (хоча і не визнала законність обрання Поліщука) віддала йому дві печатки та ключ від кабінету секретаря. Оскільки «небезпека» її повернення на посаду фактично зникла до вирішення справи у суді, вже 29 березня на черговій сесії міськради всі фракції дружно підтримали дострокове припинення повноважень Миколи Романка і передали його повноваження лідеру «Укроп» Ігорю Поліщуку.


ТО КОЛИ Ж ВИБОРИ…

Хоча не всім політсилам Луцька вигідне якнайшвидше проведення виборів міського голови, тиск громадськості та необхідність бути популярними фактично змусили навіть таких політиків заявляти про «якнайшвидше обрання повноправного керманича нашого міста». Отож, 29 березня абсолютна більшість депутатів підтримала також і звернення до Верховної Ради щодо якнайшвидшого призначення виборів міського голови.

«Сьогодні історичний момент в процесах політичних та господарських нашого міста. Після мільйонних благань та з 4-5 спроби виноситься питань, яке мали депутати проголосувати раніше… Дуже шкода, що це питання вносять так пізно», - відзначила Юлія Вусенко.

При цьому із початкового проекту рішення Андрія Покровського за наполяганням «Укроп» прибрали від натяки на «хаос» в місті та проблеми в роботі ради. Мовляв, «все добре». Адже за умови, коли виконувач обов’язків міського голови та в перспективі його заступники представляють цю партію, саме вони зацікавлені у створенні «позитивної картинки».

Справа у тому, що у 2015 році укропівці будували виборчу кампанію переважно на опозиційних меседжах, пропагуючи тезу про «корупціонера» Миколу Романюка. Тепер же в їх інтересах за кілька місяців показати кращі результати і завдяки ширшому доступу до інформації зробити «викриття» попередників. Так, першими «мішенями» для медіа із групи Палиці стали власне Юлія Вусенко, Тарас Яковлев, лідер «Солідарності» Петро Нестерук та нардеп Ігор Лапін, який працював із Миколою Романюком.

«Будь-які спроби моїх опонентів тиснути на мене, обливати мене та мою родину брудом у власних ЗМІ не принесуть їм бажаного результату. Я не зупинюся. Всі удари по мені та моїй родині роблять мене сильнішою, а вас – «безславними покидьками», що зводять власні рахунки з жінкою, матір’ю двох дітей. Але ви ще не усвідомлюєте, на скільки сильними можуть бути жінки, особливо коли хтось ставить під удар їхню родину! І я вам це доведу!» - досить емоційно на це відреагувала Вусенко.

Скільки часу триватиме робота «тимчасового» кабінету Поліщука у міськраді, наразі залежить від Верховної Ради. Ймовірно, вже 29 березня Луцька міська рада надішле відповідне звернення та пакет документів у Верховну Раду. Після цього комітет ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування має розглянути подання і визначити дату виборів.

Зважаючи на українські реалії, йому можуть «допомогти» різні політичні лобісти, яких про це попросять представники команди Палиці або ж протилежного табору (Адміністрація Президента, група «Континіум» або «Самопоміч»). Тому говорити про конкретну дату проведення виборів наразі зарано. Для цього після розгляду в комітеті відповідна постанова виноситься на порядок денний Верховної Ради. Потім відповідно постанову приймає ЦВК, що дасть старт виборчої кампанії.

Схожа ситуація була на Волині після смерті нардепа від округу №23 Ігоря Єремеєва. Фактично місяцями ЦВК та Верховна Рада «переводили стрілки» одна на одну, затримуючи призначення виборів нового нардепа від округу. Аби пришвидшити процес, волинські депутати робили публічні заяви, а Ігор Палиця навіть мав розмову із тодішнім спікером Володимиром Гройсманом.

Тож існує велика ймовірність, що команда «Укропу» використає всі ресурси, аби затягнути призначення виборів у Луцьку.

Тим більше обласний центр за своїм значенням (і посада міського голови за свої – теж) переважає мажоритарний округ, вплив різних сил на визначення дати виборів можливий і зараз. Щоб уникнути затягування Павло Данильчук вже закликав запросити на наступну сесію голову ОДА Володимира Гунчика, аби той дав пояснення. Хоча впевненості, що публічний «допит» Гунчика допоможе, наразі немає.

Якщо ж вибори Луцького міського голови таки призначать без затягування (наприклад, на 11 червня), найбільш очевидним претендентом на крісло з боку «Укроп» стане нинішній в.о. Ігор Поліщук. Останні політичні «баталії» зробили його більш впізнаваною персоною в місті, а посада дозволить частково створити імідж «господарника».

Проте кампанія Поліщука може повторити помилку, яка не дала перемогти у 2015 на таких же виборах їх кандидату Олександру Товстенюку. Тоді вони зробили ставку на невідомого кандидата, якого намагалися «витягнути» за рахунок популярності Ігоря Палиці. Як виявилося, цього разом із активним використанням «гречки» не вистачило для перемоги над Миколою Романюком.

Під питанням також кандидат з протилежного боку. Зважаючи на роль Юлії Вусенко у протидії «укоріненню» укропівців у міськраді, ресурси її однодумців можуть бути спрямовані на її підтримку.

Детальніше про кандидатів на посаду міського голови від різних політичних сил та їх реальні/нереальні шанси читайте в одній із наступних публікацій

ТЕКСТ – Наталія ЮРЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.