Концерт Володимира Гришка у Луцьку врятували... лікарі

...За десять хвилин до оголошеного на афішах часу початку концерту в залі Волинського облмуздрамтеатру було зайнято близько двохсот місць: частково на балконі, частково – в партері. При такій кількості глядачів зі сцени здається, що зал майже порожній…

Тим часом за лаштунками розгорівся скандал. Перед самим початком концерту виявилось, що витрати на проведення виступу дорівнюють... касовому збору. Тобто організаторам нічим платити гонорар.

З’ясування стосунків за лічені хвилини до виступу – не кращий спосіб налаштування для артиста.

Та ще й, щойно закінчивши репетицію, Володимир Гришко потрапив під «прес» спілкування з Валерієм Мареничем, який несподівано з’явився за лаштунками та прагнув обговорити зі співаком перспективи розвитку виконавського мистецтва у країні та світі. Щойно зник Маренич – прийшли зі сльозами на очах організатори…

А організаторів цього концерту було чимало. Серію виступів Гришка у містах Луцьку, Червонограді, Хмельницькому, Львові, Кривому Розі представляє промоутерська компанія «Єжель» з міста Києва.

Але вони, мабуть, надто високого шоу-бізнесового польоту, аби безпосередньо займатись концертом у «якомусь там Луцьку» («де це?....»).

Тому обов’язки організаторів взяли на себе партнери «Єжеля» зі Львова.

Але й львів’яни теж, аби не гаяти дорогоцінного часу, переклали свої обов’язки (лише з урахуванням відсотків за «здачу» роботи) на підрядника з Рівного.

Який у свою чергу звернувся до партнера з Луцька.

У такий нехитрий ланцюжок вишикувалась когорта організаторів концерту виконавця «нео-класики, попу, та лірики» Гришка (саме так зазначено на афішах). Просто «Гришка» – без усякого імені. За словами дирекції концерту, це зовсім не помилка в поліграфії: писати тільки прізвище – вказівка самого виконавця.



На афіші також було вказано: «…у супроводі унікального балету на ходулях «Гришко Шоу», фіналістів телепроекту «Минута славы» в Москві. Запрошуємо на неординарне шоу».

Що ж, неординарність та унікальність полягала, мабуть, у тому, що балет з ходулями був просто відсутній. Отакий сюрприз: столичні організатори, мабуть, свідомо спростили «комплектацію» концерту для Луцька – «і так зійде». Чи не в цьому одна з причин «слабкої» каси?



Два роки тому - у квітні 2010 року - у Луцьку таки скасували концерт Володимира Гришка. Це ледь не сталося і вдруге. В інтерв’ю після концерту співак розповів:

- Сьогодні я був на порозі того, аби відмінити і цей концерт. Хотів вийти на сцену та вибачитись – і все. Тому що організатори не виконують свої обіцянки. А зі мною так не можна. Я належу до світової «книги зірок». Я відбувся як співак в світі – і не на теренах України. Не можна так «кидати». Усе було «на волоску». Мене змусила не відміняти концерт любов до моїх названих батьків – до родини Валіхновських. Також я завдячую всім людям, які були в залі.

І все ж ситуація з оплатою за концерт залишалась невизначеною: фактично, артист Гришко у Луцьку отримав кошти лише за продані після концерту диски, а усе, що було вторговане в касі, пішло на оренду залу, звукозабезпечення та інші організаційні заходи, які так і не увінчались успіхом.

Проте співак духом не падав. «Я словесними обіцянками ситий, і цей папірець не рятує….» (тут він показав розписку представниці організаторів про зобов’язання сплатити йому – Володимиру Гришку – недодану суму за концерт).



…Концерт Гришка тривав півтори години і складався з перевірених часом творів світової оперної класики, класики поп-музики та класики української пісні – естрадної, народної (ця частина концерту викликала найбільшу кількість овацій).

Були й твори в стилі «сучасний поп». Це виглядало досить колоритно: імпозантний 51-річний артист у академічному вбранні співає жваву поп-лірику в стилі Степана Гіги й рухається в стилі молодого Хампердінка.

І все це – при повній відсутності декорацій. Строгий задник, майже академічне світло та трішечки диму для «спец-ефекту». Цю «аскетичність» спробуємо пояснити оперним минулим співака, від якого він нині активно відмовляється.

…Під час виступу розкрилась хвилююча інтрига: одну з наступних пісень Гришко присвятив присутній в залі родині лікарів Валіхновських, яких він сам оголосив своїми названими батьками. Уже в інтерв’ю ситуація дещо прояснилась:

- Це всесвітньо відомі лікарі. Старший син Валіховських був головним лікарем президента Ющенка, це люди, які не раз мені руку давали. Навіть по дрібницях. Вони мене назвали кардіологом людських душ. Батько – Любомир Дмитрович Валіховський – приїхав на концерт після важкої операції, де врятував пацієнту життя. Його сини - Тарас та Ростислав – два видатні пластичні хірурги.

Далі Володимир Гришко заговорив загадками і сам поставив питання руба:

- Скажіть, який видатний естрадний «розкручений», «попсовий» російській співак – не будемо казати імена – може заспівати той рівень репертуару, що співає Гришко? Звісно – ніякий!

- А Басков?

- Коля молодець, але я маю на увазі інших естрадних співаків.
В усіх інтерв’ю останнього часу Гришко повторює одне й те саме: що він залишив оперу і перейшов в розряд естрадних виконавців. Говорив він про це й у Луцьку…

Опера – це минуле. Якщо хочеш щось зробити в майбутньому – назавжди закрий двері в минуле. І я закрив назавжди, хоча молодий, і знаходжусь в 100%-й теноровій вокальній формі. Тенорів зараз немає. Але – в цій державі опера і класика нікому не потрібна.

- Але ж і «попса» не завжди рятує?

- Дивлячись яка попса. Якби я співав оперу і класику сьогодні цілий вечір – глядачі піднялися б і пішли…

Коли мова зайшла про «живий звук» (Гришко виконував пісні під супровід «мінусової» інструментальної фонограми), я запитав його, чому на сцені немає музичного гурту. І отримав суто фінансове обґрунтування:

- Для того, щоб я виступив з оркестром, організатори мають платити двадцять тисяч доларів. Всім треба платити. І оренда в театрі вартує грошей. У мене є «жива команда»...

В багатьох своїх інтерв’ю Володимир Гришко говорить про те, що він – учень Лучано Паваротті….

- Він справді давав Вам уроки?

- Так, безкоштовно. Я його запрошував у Київ, і разом з ним співав у Палаці культури «Україна». Паваротті мене назвав «маестро» в присутності журналістів. А він словами не кидався. Те, що дав мені Паваротті, я тепер віддаю своїм учням.



В концерті Володимира Гришка брав участь його учень Ростислав Кушина з Моршина. Об’єктивності заради варто сказати, що молодий співак (член команди Стаса П’єхи в проекті «Голос країни») продемонстрував блискучі здібності, виконуючи відомі класичні твори. Потужно прозвучала й улюблена публікою «Ніч яка місячна».

Під час інтерв’ю Гришко виглядав якимось сумним, навіть ображеним. Можливо, це наслідки невдоволеності діями організаторів, а можливо – стурбованості нелегкою долею українських співаків. За словами співака, нині запорука успіху – телевізійний ефір, за який треба платити великі гроші. Тому, робить висновок Гришко, у молодих виконавців небагато можливостей стати популярними.

- Виходить, у вашого учня є усі шанси просто залишити цю країну в пошуках кращої творчої долі?

- Так!

Наприкінці спілкування захотілось запитати: чому ж сам Гришко не лишився працювати за кордоном? У відповідь співак гнівно сказав жаргонне слівце, яке означало, що там, за кордоном, йому набридло «дуже-дуже сильно»…

Дмитро УРАЄВ (для ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.