Олександр Кватирко про перевірки, проблеми та здобутки волинських лісівників

Олександр Кватирко прийшов на посаду очільника обласного управління лісового та мисливського господарства у 2015 році – після досить тривалого періоду боротьби за вплив на управління та «розподіл сфер впливу» у волинських лісах. Проте і за його керівництва ОУЛМГ не оминули увагою активісти та політики, які закидали Кватирка звинуваченнями різного штибу. Рішення із рекомендацією його звільнити навіть підтримала більшість в облраді.

Інформаційне агентство ВолиньPost поспілкувалися із Олександром Кватирком, щоб почути його відповіді на закиди та дізнатися про реальні результати роботи волинських лісівників.


– В обласної ради є наміри розвивати комунальне підприємство «Волиньагроліс», яке, можливо, буде займатися господарюванням у лісах, подібним до лісгоспів, які підпорядковуються обласному управлінню. Як ви плануєте «співіснувати»?

– Тут в першу чергу питання в тому, чи готові люди, які працюють у тих лісах, перейти назад під управління «Волиньагролісу». Якщо раніше на комунальному підприємстві була зарплата 1500 гривень, на державних підприємствах у цей же час була 3500 гривень. Сьогодні такі підприємства вже «підтягнулися». Будуються нові приміщення, встановлюється переробне обладнання.

І друге: як вирішать питання у суді. Зараз вони («Волиньагроліс», – ред.) виграли суд першої інстанції, подана апеляція.


– Ви казали про те, що за останній рік було дуже багато звернень і перевірок за поданнями різних депутатів щодо обласного управління та лісгоспів. Який відсоток таких перевірок підтвердив реальні порушення?

– Зі 100% десь близько 5% знайшли своє підтвердження. Не буду казати, що зовсім порушень не виявили. Десь нам підказали, де в чому відкрили очі на необхідність посилення певних напрямків.


– А як щодо звільнення керівників лісгоспів. Були заяви ваших опонентів, що двох керівників лісгоспів звільнили за сумнівних обставин? Про кого йдеться і за що їх насправді звільнили?

– Ми звільнили не двох, а п'ятьох керівників лісогосподарських підприємств. Прийшовши в управління, дійсно зробили ревізію, бо перш ніж кудись рухатися, треба побачити, із чим ти стикнувся, що відбувається в дійсності. Провели різні перевірки у 12 лісгоспах, а після цього за результатами перевірок зробили у Держлісагентство подання на звільнення 5 керівників. Були виявлені збитки через самовільні порубки, недотримання податкового, екологічного законодавства.

Ми показали, які є проблеми у лісовому господарстві області. А після того нас почали називати «злодіями». Кожен четвертий майстер лісу став «порушником». Тобто ми самі показали ці речі і отримали на себе дуже багато негативу та акції протесту. Важливо, що всі ці збитки – результат «роботи» ще до періоду керування Кватирка. Про реальні результати діяльності управління за мого керівництва варто буде говорити згодом.



– Можете назвати, де звільнили керівників лісгоспів?

– Це державні підприємства «Камінь-Каширськагроліс», «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство», «Турійське лісове господарство», «Старовижівське» та «Колківське». Ми всі ці справи передали в правоохоронні органи, прокуратуру. Вже рік минув… Зараз знову направляємо листи, щоб дали інформацію про хід розслідування.

Але крім того, було майже 900 запитів від правоохоронців – менше, ніж за рік. Як можна працювати, коли кожен день ідуть запити? Якщо прикинути об’єм відповідей у паперовому еквіваленті, думаю, в один вантажний автомобіль вони б не помістилися.


– Давайте перейдемо до економічних показників. Назвіть три реальні досягнення лісівників на Волині за останній рік.

– Почнемо із найменшого, але головного. Це створення шкільних лісництв – їх зараз діє 43, формування кадрового резерву та залучення до роботи наших найменших лісівників.

Друге – масштабне прибирання лісів. Сьогодні помітно, що лісові масиви змінюють свій вигляд, розвивається рекреація.

Третє – формування ринку деревини. Сьогодні вся деревина виставляється на аукціони. В області вже не дефіцит деревини, а для наших виробників – профіцит. І частина деревини вже не викупляється, тому для лісової галузі це проблема. Після заборони експорту внутрішній ринок деревини перенасичений.

Додам також, що ми майже завершили впровадження електронного обліку у підвідомчих лісах та підприємствах.

Створили 20 рейдових бригад. Навколо них було багато шуму. Але сьогодні суттєво полегшилася робота лісівників, майстрів лісу. Є групи швидкого реагування, які тісно працюють із поліцією. Якщо в 2015 році було складено близько тисячі протоколів про порушення, то в 2016 році – вже 1,5 тисячі. Значно зросла ефективність виявлення та відшкодування збитків у мисливському та лісовому господарстві.

Ми не зупинили будівництво лісових доріг. Якщо в середньому, за рік зараз будуємо 100 кілометрів дороги, 30 кілометрів – із твердим покриттям, у 2013-2014 роках цей напрямок був фактично зупиненим. У 2015 році роботу було відновлено. За цими показниками ми вийшли на перше місце в Україні.


– Було багато дискусій навколо питання експорту лісу. Зокрема і через те, що були побоювання, ніби «весь ліс вивезуть» за кордон. Про який експорт йдеться і чи є ризик зменшення площ лісів на Волині?

– Заборона експорту чи відміна мораторію не впливає на обсяг вирубаної деревини. Є ліс стиглий і є розрахункова лісосіка. Ми все одно повинні визначений обсяг лісу зрубати і реалізувати, адже він буде перестійний і стане неякісний. І якщо в рік область вирубує 1 мільйон кубів деревини, то немає різниці, експорт закритий чи відкритий.

Інше питання – ліс, який надходить від рубок догляду. Це сьогодні дуже проблемно. Якщо в області під суцільні рубки відводиться 5 тисяч гектарів, то на березень цього року маємо вже 6 тисяч гектарів масового всихання.

Тобто ця деревина вже не буде продана діловою, а реалізовуватиметься як дров’яна. Якщо середня вартість кубометра ділової деревини – 1000 гривень, то дров’яної – 400. Тобто це дуже велика проблема.

Моя особиста позиція: так, потрібно в першу чергу забезпечувати власного виробника. І ми готові. Але де він зараз є? Я сьогодні не знаю жодного підприємця, який може заплатити 2-3 мільйони на початку місяця і працювати цілий місяць, щоб вибирати деревину.

Щодо вирубки, наголошу вдруге, вона не може збільшитися чи зменшитися через експорт. Бо це не впливає на те, скільки кубів вирубають. Це такий міф, яким часто спекулюють. І спеціалісти це розуміють.



– Скільки лісгоспів та інших підрозділів у структурі волинського обласного управління? Які лісгоспи можна назвати найуспішнішими?

– На сьогодні у підпорядкуванні управління 26 державних лісогосподарських підприємств. Там, станом на вчорашній день, працює 3048 людей. Не можна однозначно говорити про те, які з них найуспішніші. У кожного підприємства – свої плани, завдання, напрямки роботи. Є лісгоспи, наприклад, які заготовляють найменшу кубомасу, та результати в них (середня зарплата, атмосфера в колективі, боротьба із лісопорушниками) нічим не поступаються тим, де найбільші по Волині об’єми заготівлі.

Городоцький, Цуманський, Маневицький, Володимир-Волинський, Камінь-Каширський – це лісгоспи, де освоюють 100 тисяч кубів на рік. Є Шацький, Горохівський лісгоспи, які мають менші площу та об’єми рубок, але всі решта показників нічим не гірші, де в чому навіть кращі.


– Чи є сьогодні юридичні та господарські можливості на цих підприємствах створювати додану вартість, наприклад, робити пелети чи іншу продукцію?

– Над цим ми якраз зараз працюємо – щоб створити додану вартість, нові робочі місця. Наприклад, у Цуманському лісгоспі вже розпочинає роботу лінія із виготовлення пелетів. Збільшуємо сушильне господарство. Зараз також плануємо ставити пелетні лінії у Маневицькому, Городоцькому, можливо, у Володимир-Волинському лісгоспах.


– Той факт, що заступником очільника Держлісагентства є волинянин Володимир Бондар, вам якось допомагає? Підтримує земляк?

– Звичайно, допомагає. Більше уваги приділяється тепер Волинській області. Якщо раніше ми могли дозволити собі десь розслабитися, не рватися у перші ряди, то зараз точно не маємо на це права. Тим більше, є можливість звернутися до нашого земляка, є взаєморозуміння та допомога.


– Якщо брати статистику по Україні, на яких позиціях тут Волинська область?

– Наша ціль – залишаться і надалі у п’ятірці лідерів. Але я завжди кажу своїм колегам, що маємо бути в трійці кращих. Йдеться в першу чергу про Поліський регіон: Київська Житомирська, Рівненська, Волинська області. Тут ми повинні бути в трійці.


– На нараді із Володимиром Гунчиком, яка була нещодавно, говорили про діяльність незаконних пилорам. Ми всі розуміємо, що є на Волині така проблема. Чи є механізм ефективно із ними боротися і чи працює для цього управління?

– На Волині всі говорять про діяльність пилорам, але, на жаль, тільки говорять. У підсумку всі «переводять стрілки» на лісівника. Коли прийшов на посаду в 2015 році, їх по звітності рахувалося 815. Зважаючи на те, що я із Волині та на 70% знаю, де ці пилорами, ми зробили повторну інвентаризацію. Пилорам після цього виявилося 1115. І знову ж ми показали реальний стан справ, а опоненти заявили, що «при Кватирку» плюс 300 пилорам.

На сьогодні таких, що працюють, є біля 700 лісопилень. Інші через посилення активності лісової охорони, яка активно співпрацює з місцевою поліцією, просто позакривалися. Ніхто їх не відключав, ніхто обладнання на металолом не поздавав, але вони не працюють. І це вже позитив.

Лісівник сьогодні не має відношення до того, чи відкривається така пилорама. Але якщо вона працює, то лісівник має проблеми. Бо є попит на деревину. А ліс на замок не зачиниш. Є зловживання, але за кожне зрізане дерево відповість майстер лісу, а за кожен розпилований куб у нас немає кому відповідати.

Яка сьогодні відповідальність за незаконний розпил лісу? Порівняно дріб’язкова. Коли б сьогодні була серйозна відповідальність за розпил краденого лісу, тоді б задумалися.



– Але куди дівається ліс із сотень пилорам? А в цей час у вас є ліс, який немає куди продавати.

– 700 – це загальна кількість пилорам. Із них 200 працюють законно. Я роблю такі висновки за кількістю представників на аукціонах. До того ж, ці підприємства, які купують на аукціонах, самі не завжди встигають його переробити та продають іншим. Але є ще 20-30%, які живуть на краденому лісі. Куди той ліс дівається, я б хотів, щоб усі разом шукали. Можу казати одне: цей ліс не лишається там на місці. Він рухається по області, виходить за межі Волині, України. Думаю, що не одні лісівники повинні боротися із цим.

Якщо лісник відповідає за кожен пеньок, то де всі решта? Ви ж самі розумієте: жодна пилорама в селі не буде працювати без відома органів місцевого самоврядування, правоохоронців, зокрема дільничного, і в тому числі – без лісника. Всі мають разом вирішувати проблему. Перекладати все на лісівників неправильно.


– Ще один важливий аспект роботи лісників – це рекреація. Які тут результати?

– Хочу подякувати всім керівникам лісогосподарських підприємств області за те, що у 2015-2016 роках активно підключилися до розвитку рекреації. У наших лісах є 99 великих рекреаційних пунктів, які при дорогах, і ще діє 655 малих рекреаційних зон, що розміщені в глибині лісу. Кожна майстерська дільниця має свій рекреаційний пункт. У 2016 році було збудовано 6 нових рекреаційних пунктів, у місцях, де їх узагалі не було, погодивши попередньо з місцевим населенням та районною владою. Також створили 12 екологічних стежок. Наприклад, є вони в Гаразджі, Звірові.

Значна увага до екологічного користування лісом. Це урожай березового соку, переробка грибів, ягід. Робимо акцент на недеревній продукції лісу. Волинь – єдина область в Україні, де збереглися консервні цехи. І наше завдання сьогодні – забезпечити, щоб в усіх 100 спеціалізованих магазинах «Лісовичок», які діють в Україні, була продукція волинського лісу. Якраз наш земляк Володимир Бондар тут активно допомагає.

Також експортуємо нашу волинську продукцію в Канаду, США, країни Європи.

Розмовляв Антон Бугайчук
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.