«Нотатки мандрівниці» Олександри Гусар про ОАЕ: Специфічні запахи та секс-туризм

Олександра Гусар – героїня сьогоднішнього випуску «Нотаток мандрівника».

Мандрівниця розвіяла ВолиньPost деякі міфи про Об'єднані Арабські Емірати, сіре море та підвищений інтерес з боку чоловіків. А також лучанка відверто зізналася, чому полюбила Україну ще більше, після поїздки в Шарджа.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ

ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK

Протягом 10 днів я мандрувала Об'єднаними Арабськими Еміратами. В аеропорті гадала, що почуватиму себе скутою. Мало не в літаку нас попереджали, щоб ми, дівчата, не робили «зайвих» рухів. Через те, що тамтешні мешканці можуть подумати: жінки їдуть на секс-туризм.

Ми поїхали не в Дубай чи Абу-Дабі, а зупинилися в Шарджі. Вибір був усвідомлений, адже Шарджа - найбільш консервативний емірат, побачити типовий мусульманський побут можна саме там. Нас попередили завчасно, Шарджа - не Дубай (де, до речі, одягатися можна як завгодно), і потрібно слідкувати за величиною вирізу на кофтинці та довжиною спідниці.

В перший день мандрівки я з подругою одяглися доволі пристойно. Однак, неприкритих пліч та плаття до колін виявилося достатньо для підвищеної уваги протилежної статі. Нас окидали поглядами, немов ми кричали про легкодоступність.

Що цікаво, дозволяли собі відверті розглядання не корінні араби, а в основному приїжджі в'єтнамці та індуси. Ясна річ, усі наступні дні ми носили або штани, або довгі спідниці, а також закриті сорочки, і таких інцидентів більше не було. Той же перший день перебування в Шарджі випав на п'ятницю. А цей день у мусульман вихідний (як у нас неділя). Їм заборонено працювати, вони ходять у мечеть та вляштовують сімейні пікніки. Це найприємніше, що мені доводилося бачити у житті. Люди збираються цілими родинами, грають у ігри, спілкуються, сміються... ані краплі алкоголю, ані цигарок, ані смітинки.

В Шарджі прийнято влаштовувати пікніки на вікенд. Ми теж вирішили відпочити в парку, присіли на травичку й насолоджувалися їжею. Аж тут до нас підходять чоловіки, яким дуже кортіло познайомитися. Вони відверто натякали на різного роду «розваги». Ми одразу чкурнули додому й заодно почитали про особливість цього міста. І ясна річ, що вже наступного дня носили закритих штанах, і тільки в закритих сорочках.



Подорожую лише традиційним транспортом: літаком чи то автобусом. Поки не наважуюся ризикувати автостопом.

Ще я дуже люблю експериментувати і від цього буває й страждаю. Страви з рису й баранини, після яких «відпоюєшся» водою. Навіть, якщо перепитуєш про кількість часнику, прянощів і спецій, а вони тобі кажуть, що «ноу спайсі, ноу галік» - хімічний опік ротової порожнини та стравоходу вам гарантований.

Спільні риси з Україною, які помітила, це наявність бідних та багатих, а середнього класу – немає. Ми думали, що найбагатші люди місцеві, однак це не правда. Переважно багаті, це ті, які приїздять з інших країн. Також в ОАЕ остарбайтерів, хоч греблю гати.

Місцевих там півтора мільйони з 10 проживаючих. Для них немає поняття – змішування крові, а держава робить все, щоб зберегти не лише націю. Культурні надбання, зокрема шляхом вкладання коштів в навчання мусульман. Росіяни, білоруси та інші нації працюють там в готелях, ресторанах або ведуть свій бізнес. До них ставляться значно краще. Скажімо, чим темніша шкіра в людини, тим їй гірше. А таким туристам, як нам – добре. (сміється, - від авт.)



Клімат мені не підійшов. Я «вимордувалась» усі ті 10 днів, а щойно повернулася додому почала добре чути і біль в колінах минула. Знаєте, я бувало й цуралася свого, говорила, що не люблю Україну, адже тут так холодно. А коли вдалося перетнути іншу довготу, на контрасті збагнула – це моя країна!

ОАЕ живе завдяки туристам, яких заманюють місцеві підприємці. Держава будує нові готелі, транспортні шляхи й усілякі курортні зони. А арабських дітей, які виростають на просторах цієї країни, заохочують безкоштовним навчанням. Для мене це велетенське культурне подивування: держава прагне розвиватися й підтримувати своє населення.

Мабуть, повернулася б в Емірати, але як туристка, тому що не встигла побачити все. Однак перекочувати туди на постійне проживання – ні, не змогла б. Там не небо – сіре, море – сіре. Всі машини білі, або ж сріблясті, тому на них не видно пилу. Сподобалася подорож в пустелю, в якій я зроду не була.

Також, познайомилася з мужчиною, він росіянин. Розповів, що забрав з собою сім'ю й працює в Еміратах разом із дружиною. В місяць вони зароблять близько 5 тис. доларів. Втім, цієї суми їм м'яко кажучи не вистачає, через високі тарифи комунальних послуг.

ОАЕ – не чекає мігрантів з розпростертими обіймами, як і всі інші. Вони не дають можливості іноземцеві отримати громадянство.

Ще там вкрай мало земель, які можна купити. Є лише довгострокова оренда. І чужа людина, мігрант, не має право її купувати.

В багатьох можливо побутує думка: в Еміратах купа нафтопереробних заводів. Їдучи повз такі фантастичні виробництва я теж так вважала. Насправді, це заводи, які опріснюють ВОДУ. В туалетах гаряча вода, тому що охолоджувати її – дорого. Там дорого все. Якщо в тебе є будинок і біля нього росте пальма, поливати її – теж дорого. Пальма – це розкіш.
Вони впевнено йдуть крок вперед. Люблять все з префіксом най-: найбільший, найвищий, найкращий.



Поїхавши в листопаді, в не сезон, на шкалі температура сягала 30-40 градусів, і місцеві зізнавалися: це трошки (!) холоднувато. При цьому, що я ледве могла дихати.

Там специфічний запах…парфумів. Арабські парфуми помітно вирізнаються з-поміж інших. Напевно ми довго шукали запахи, якими користуються арабки. Тому що в більшості вони надають перевагу оліям або ж ефірним маслам. Показово, що магазини парфумів – крихітні, а крамнички з оліями – гігантські. Якщо вчувати запахи перехожих, зокрема й жінок, то це парфуми унісекс.

В Шарджі заборонене нічне життя, серед сяких-таких розваг є ресторани. Для арабів звично відпочивати в сімейному колі, чи то походеньки в заклади харчування, в музеї, галереї, до речі серед музеїв напрочуд цікаві – авіаційні. Переважно, там естетично-культурний релакс.



Поради чи то настанови тим, хто вперше їде в Емірати:

- Носити тільки закритий одяг.
- Не зациклюватися на морі.
- Намагайтеся їздити автобусами в будь-яке місто. Не думайте, що можна обійти Емірати пішки. По-перше, там майже немає тротуарів. А по-друге Шарджа - це велетенський мегаполіс, який плавно перетікає у Дубаї.

P.s ОАЕ – це космічна країна. Такої інфраструктури я ще не бачила в жодній країні. Немов ти потрапляєш в будь-яку європейську країну років так через 100. Однозначно, це країна майбутнього.

ТЕКСТ - Катерина ЛАЩУК


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.