Петро Нестерук: «Новим міським головою Луцька повинен бути господар»

Петро Нестерук – молодий та амбітний бізнесмен, який у 2015 році став депутатом Луцької міської ради. Нещодавно він очолив Луцьку міську партійну організацію "Блоку Петра Порошенка" Солідарність", взявши на себе відповідальність у складні політичні часи.

Звісно, що особистість Петра Калениковича дуже цікава для ділового видання Волині "Конкурент". Саме тому ми запросили його поговорити про першочергові плани на новій посаді, депутатську діяльність, "колапс" у міській раді та про людину, яка має керувати Луцьком.

– Нещодавно вас обрали головою Луцького осередку "БПП "Солідарність" і тепер, окрім депутатської діяльності на своєму окрузі, вам доведеться займатися розбудовою партійного осередку. Вже визначили свої першочергові завдання, намітили якийсь план?

– Для мене це нове. До депутатства я взагалі не брав участі в політичному житті, а що вже казати про діяльність в такому форматі. Зараз я поки ознайомлююся зі всім, подивився, як функціонує апарат організації, дізнався, хто за що відповідає. Своє бачення розвитку міського осередку озвучили обласні керівники. Є рекомендації від центральних органів, які будемо брати до уваги. Тому можна сказати, що ми працюємо над вибудовою чіткого плану розвитку "Солідарності" в Луцьку.

– Сподіваєтесь на чиюсь допомогу в цьому?

– Звісно! Буду радитися з активом міської партійної організації та обласним керівництвом, завжди братиму їхні зауваження до уваги.

– Загалом ваша політична кар'єра розвивається досить стрімко: учора – ще кандидат в депутати, сьогодні – вже обранець громади, голова постійної комісії та керівник місцевого осередку. Звідки у вас стільки амбіцій, яка ваша особиста мотивація? Ви могли б спокійно займатися бізнесом, без зайвого головного болю.

– (Посміхається). Гарне питання. Зі мною контактували до виборів, пропонували балотуватися від округу, де я живу, проте питання висуватися чи ні - було відкритим до останнього моменту. Порадившись з дружиною, отримавши благословіння від батьків, я став кандидатом і пройшов в раду. А тут вже так: якщо взявся, то потрібно викладатися та працювати.

– Ви досить активний обранець громади, особливо на фоні інших депутатів-новачків. Що для вас головне в політичній діяльності, які ваші пріоритети?

– Людяність. Я не був активним з точки зору різних звернень, запитів, не говорю багато в сесійній залі. Свою енергію проявляю на окрузі та й взагалі в місті. Я б назвав себе публічним.

– Ну ви ж часто спонсоруєте різні заходи, фінансуєте проекти, проводите свята для дітей. Не кожний цим займається.

– (Сміється). Це ж добре?

– Звісно!

– Я це все робив і раніше, до депутатства. Просто тоді воно не висвітлювалося, а тепер ЗМІ проявляють більше інтересу.

– Нині в Луцькій міській раді дуже напружена політична ситуація. Ніяк не відбудеться сесійне засідання. Хто в цьому винний? Окрема частина депутатів, яка гне свою лінію, чи все ж таки Юлія Вусенко, яка не хоче їм поступатися?

– В сесійній залі сидять дорослі люди, мають голову на своїх плечах і самі роблять свій вибір. Я нікого звинувачувати не буду, але свою позицію озвучу: в першу чергу, потрібно взяти до відома факт смерті Миколи Ярославовича. Якщо ми зараз змінимо секретаря, доведеться міняти всіх заступників, підуть з посад керівники департаментів, і ситуація буде нестабільною. Зміни - це не завжди добре, навіть коли вони позитивні – часто виникають проблеми. Ну поглянемо на реформу поліції. Поява патрульних - це добре, але загалом криміногенна ситуація погіршилася. Але це довгострокові плани і можна очікувати позитиву. Якщо дивитися на ситуацію в міській раді, то ймовірна зміна секретаря і команди, яка зараз працює, буде тимчасовою і принесе набагато більше проблем, ніж користі. Не варто розхитувати ситуацію.

– От ви зачепили тему криміногенної ситуації і в мене виникло спонтанне питання. Рік тому я написав розслідування про наркоторгівлю в інтернеті. Як наслідок, ваш колега по фракції Андрій Покровський підготував звернення до Авакова з проханням вжити заходів. Скажу, як є: ситуація змінилася лише в гіршу сторону, такий вид торгівлі процвітає. Добре, що Андрій Володимирович також запустив соціальний проект МИ#SVIDOMI, який є циклом ток-шоу з антиреклами наркотиків. Як ви гадаєте, така ініціатива приносить позитивний ефект?

– Це чудова ініціатива! Нас завжди вчили як? "Не можна так робити, бо посадять в тюрму". Це залякування, яке не часто дає потрібний ефект. Нам варто змінювати підходи: не лякати, а інформувати. Що й робить Андрій Володимирович через свій проект.

– Повертаюся до плану, тобто до ситуації в міській раді. Що ви можете сказати про дії Андрія Авраменка, Олександра Козлюка та Євгена Ткачука, які зайняли "проукропівську" позицію й не реєструвалися на позачергову сесію? Як ви оцінюєте їхній вчинок?

– Дуже б не хотів когось обговорювати. Вони мають своє бачення, то нехай самі відповідають перед людьми за свої вчинки. Додам лише, що мав розмову з Андрієм Авраменком, і він, так само, як і я, переконаний, що повинна відбутися позачергова сесія, на якій потрібно прийняти факт смерті Миколи Романюка.

– Перші коливання у всій цій ситуації розпочалися з прес-конференції Євгена Ткачука, який заявив про свій вихід з партії через небажання підтримувати Вусенко. Разом із цим він зрікся від співпраці з УКРОПом і переконує всіх у своїй повній незалежності. Вірите у це?

– Його слова мають право на існування, йому за них відповідати.

– А фото обіймів Ткачука з Поліщуком (голова фракції УКРОП, - К.) перед сесією бачили?

– Ні.

– А таке фото є. Знову трохи провокативне питання. Олександр Козлюк звільнився з міської ради та став радником Ігоря Палиці. Це співпадіння чи чіткий сигнал про зміну позицій?

– Звісно, що це чіткий сигнал. Не розумію його вчинку. Він керував управлінням, мав повноваження та підлеглих. Радник може просто порадити, донести якусь альтернативну думку. Його вибір виглядає, як чіткий сигнал про зміну позицій.

– Чи підтримуєте ви ідею відкликання депутатів-відступників?

– Я розумію депутатів, які кажуть, що їх вибирали люди, а не політична сила, але й позиція партії логічна. Ми всі прийшли в раду під прапором "Солідарності" і повинні дотримуватися партійної дисципліни.

– З новими повноваженнями в партійному осередку вам доведеться більше контактувати з депутатами від інших політичних сил. Ви готові?

– Звісно, я і зараз це роблю. В мене є товариші, друзі в інших партіях та фракціях. Немає в цьому нічого страшного.

– Задам вам ще кілька господарських питань. Як ви взагалі дивитесь на розвиток Луцька: що в нас добре, що відстає?

– Наразі першочерговим є транспортне питання, потрібно вже розібратися з тарифами на проїзд, вирішити, чи справді потрібно піднімати вартість. Також необхідно пам'ятати про ремонти дворів та їхній благоустрій, озеленення територій. Головне в цих питаннях – правильно визначати пріоритетність.

– А як щодо розвитку туризму? Як на мене, то з цим у Луцьку багато проблем.

– Туризм приносить нам гроші з інших міст і його розвиток є дуже важливим. В нас багато цікавих місць, але вони погано пристосовані для прийому гостей. Потрібно не просто рекламувати і запрошувати, а створювати умови для людей. Мені подобається підхід у Львові: їхні виробники, рекламуючи свою продукцію, одночасно просувають туристичний бренд міста. Хочеться, щоб в нас теж було щось подібне. Погано, що в нас нема аеропорту, питання сполучення з Луцьком теж дуже важливе.

– А які ваші особисті ініціативи для розвитку міста? Можливо, якісь соціальні проекти, проведення благоустрою територій, встановлення спортивних майданчиків?

– Зараз активно працюю над тим, щоб в парку 900-річчя облаштувати футбольне поле, дитячий майданчик та центральний вхід. Хочеться, щоб було таке культурне та гарне місце, де можна відпочити та позайматися спортом.

– Як проходить ваша робота на окрузі? Чого потребують ваші виборці, чого не вистачає?

– (Сміється) Не вистачає завжди грошей. Але цього я вирішити не можу. Я намагаюся вирішувати проблеми, які стосуються благоустрою мого округу та міста. Дуже важливо і корисно задіювати в різних роботах мешканців, вони тоді набагато краще оберігають ті ж самі майданчики. Потрібно відучувати людей від думки, що за них все повинна робити держава, все місто - це наш дім.

– Складно поєднувати бізнесову діяльність з громадсько-політичною?

– Складно. Управління бізнесом, фактично, передав дружині. Звісно, що є моменти, які потребують моєї безпосередньої участі, але постійний контроль здійснює вона. Їй вдається.

– То, можливо, ваша дружина й в політику згодом піде?

– Ні, так не можна. Не варто дружині й чоловіку разом цим займатися.

– Ми потрохи повернулися в політичну площину. І в мене є питання, яке необхідно задати. Чи підтримуєте ви пропозицію депутата Миколи Яручика про розпуск депутатів Луцької міської ради? Можливий такий варіант?

– Можливий. Якщо робота міської ради і далі буде заблокована, то це стане виходом. Життєдіяльність міста – на першому місці. Наразі ми не те, що нічого не розвиваємо, ми перешкоджаємо. Ми приходимо на сесії, які не відбуваються. Цілком логічно – змінити всіх, пішовши на перевибори.

– Ви будете знову балотуватися, якщо це відбудеться?

– Думаю, що так.

– А на міського голову?

– Ні. Ви говорили про мій стрімкий політичний ріст, але він не настільки швидкий. Для такої діяльності потрібно багато досвіду. Я поки не готовий.

– То кого б ви бачили новим міським головою? Можете просто описати, яким він має бути.

– Це повинен бути господар. Потрібна людина, яка збудувала власне життя, яка має, чим пишатися, та багато чого досягла. Така особа зможе розвивати місто.

– Без імен?

– (Посміхається) Поки помовчу.

Спілкувався: Руслан ПИЛИПЧУК

Фотографував: Василь БІДУН
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.