Василь Василенко про політику, бурштин і «розбазарювання» землі

Останнім часом у Волинській обласній раді неспокійно – то обшуки, то хитаються крісла, то депутати вимагають звільнити. Під гарячу руку потрапив й очільник управління Держгеокадастру на Волині Василь Василенко.

Під час останньої сесії на керівника відомства посипалася звинуваченння, а депутати облради навіть зареєстрували і підтримати проект рішення, у якому визнають роботу очільника Василенка незадовільною. Натомість на захист Василенка стали спілки атовців, а у розрізі заяв голови обласної ради Ігоря Палиці щодо Василенка неодноразово прозвучали слова «бурштин» та «розбазарювання».

Журналіст ВолиньPost поспілкувався із головним земельником Волині, аби дізнатися його думку щодо депутатської «недовіри», бурштинових земель та головних досягнень і «провалів» управління за час його керівництва.

Як ви оцінюєте рішення обласної ради про визнання вашої роботи незадовільною? Чи було воно вмотивованим?

Я уважно прочитав земельне законодавство та повноваження обласної ради, Закон України «Про місцеве самоврядування», тому не буду деталізувати, чи може обласна рада заслуховувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади.

З приводу об’єктивності теж маю кілька питань. У рішенні про незадовільну роботу управління Держгеокадастру навіть не вказано, про який саме період йдеться.

Насправді історія розпочалася ще у грудні, коли мене не запросили на засідання постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю та корупцією. Я був на профільній комісії сільського господарства продовольства і земельних відносин, коли до мене прийшов працівник облради.

Він спитав, чи зміг би я прийти завтра на комісію Вітіва. Я спитав, які питання заслуховуватимуть, на що той відповів, що точно не знає, але нібито є якась скарга. Після комісії я дав доручення секретарю, яка телефонувала у приймальню голови облради. Там сказали, що питань стосовно Головного управління Держгеокадастру ніби немає і моєї присутності не потрібно, в оргвідділі підтвердили теж саме. Офіційних запрошень на комісію також не було.

До речі, на комісії питання заслуховували двічі, та туди чомусь мене або не запрошують, або «запрошують» так, щоб я прийшов не підготований. Якщо на постійній комісії хочуть отримати інформацію, то мали б подати запит щодо інформації, яка їх цікавить. Проте такого запиту не було.

Хоча тих, хто мав мене критикувати, очевидно, попередили завчасу, бо на засідання приїхав світязький сільський голова. По цій сільраді зараз відкрита кримінальна справа – збитки державі на понад 150 мільйонів гривень.

Яким чином вони завдані?

Там здійснено незаконну зміну меж населених пунктів. До нас надійшов запит правоохоронних органів, на який ми дали відповідь – була проведена експертиза з висновком на доопрацювання, незважаючи на це порушено законодавство і районна рада затвердила ці межі незаконно.

Зрозуміло, що сільський голова, можливо, звинувачує мене у причетності до цього. Я розумію, що у нього були власні інтереси прибути на комісію.

Ще на засіданні комісії був представник проектної організації «ВОЛОДИМИР-ЮРИСТ», який теж має певні претензії. В Головне управління передали на експертизу документацію розроблену даною проектною організацією від учасника АТО, який хотів отримати землю під садівництво. До слова, проект міська рада могла затвердити й без нашого висновку. Але його все-таки подають нам - у болоті за собором Різдва Христового землю називають таким типом угідь, яких навіть нема у звітності у Володимирі-Волинському. Знаючи, що ми для учасників АТО робимо майже все, думали, що ми можливо робимо й щось незаконне. Але ми дали негативний висновок щодо цього випадку.



Тоді чому ви вважаєте, що представник фірми може мати упереджене ставлення?

У нас є вказівка від Держгеокадастру України, щоб кожного четверга негативні висновки ми подавали їм для розгляду. Документація розроблена з грубим порушенням законодавства, і через це 2 спеціалістів «ВОЛОДИМИР-ЮРИСТ», позбавили сертифікатів.

Але веду до іншого - підготовка комісії відбувалася. Мене не запросили належним чином, не кажучи вже про можливість дати змогу підготуватися. З цього все й почалося. Питання мали розглядати на сесії облради у грудні, згодом виявилося, що розглядатимуть у лютому. Скажу більше – довідка, яку роздали депутатам, на мою думку, суперечить самому регламенту облради - невідомо, хто її готував, вона навіть без підпису і містить велику кількість недостовірної інформації.

Про яку довідку йдеться?

Довідка про роботу Головного управління, яку перед сесією роздали депутатам. Аби її підготувати, у нас не витребовували жодної інформації. Там, знову ж таки, повторювалося питання Світязької сільради, «ВОЛОДИМИР-ЮРИСТ», тощо. Я їздив на сесію Світязької сільради напередодні, після завершення сесії голова двічі перепитував, чи є питання до Держгеокадастру. Всі сказали – питань немає. Через два дні ці люди приїжджають на сесію облради, це, на мою думку, виглядає штучно, як і питання які вони підіймали.

Наприклад, сільський голова Світязя підіймав питання відмови видавати земельні ділянки місцевим мешканцям. Це питання має передісторію. У Світязі був радгосп, після ліквідації якого землю не розпаювали, а вона лишилася у державній власності. Ті, хто там працював, втратили право оформити земельні паї. Тому ми самі у 2015 році запропонували сільській раді організувати збір заяв від цих громадян на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, після чого надали 235 ділянок. 22 із них – жителям Любомля, Нововолинська, Києва, Харкова тощо. Тоді ні в кого не було претензій що це мешканці населених пунктів не з Шацького району.

У грудні минулого року ми отримали ще 178 заяв щодо надання земельних ділянок на території Світязької сільської ради, з них по 158 ми надали відмови, 76 серед яких – місцевим. Відмови ми видали через те, що з поданих додатків до заяв не можливо було визначити бажане місце розташування ділянок які просили надати.

Фактично 76 місцевих жителів не отримали ділянки через неякісно підготовлені додатки до заяв, після виправлень зауважень земельні ділянки будуть надані. В цілому по Світязькій сільській раді прийнято понад 250 наказів з яких близько 40 стосується не місцевих. Натомість мене звинуватили, що ми у Світязькій сільській раді роздаємо землю «не своїм».

Я не вважаю любомельчан чужими, і не розумію цих понять свої чи не свої. Ми дотримуємося закону і не будемо нікого ділити «на своїх» і «чужих».

Мешканці інших областей отримують ділянки на таких самих правах, як волиняни?

Абсолютно. Чинним законодавством не заборонено надання земельних ділянок жителям інших областей. Хоча мене постійно звинувачують, що даємо землю жителям інших районів чи областей. Переважно це учасники АТО, які приписані в іншій області, але проживають на Волині. Кількість ділянок виданих мешканцям інших областей є не суттєвою і далеко не дотягує до 1% від загальної кількості.

Хоча такі маніпуляції «місцевістю», як на мене, це теж деякий прояв сепаратизму. Ось візьмімо, наприклад, багатомільйонний Київ, де землі фактично немає. Десятки тисяч тих самих захисників не можуть отримати ділянку. А де тоді брати земельні ділянки учасникам АТО з міста Луцька? Якщо кожна рада почне давати землю тільки «своїм» - це неправильний підхід.

В ефірі голова облради Ігор Палиця заявляв, що ви видаєте по 2, 5 гектари землі іногороднім, щоб потім мати можливість шантажувати тих, хто видобуває бурштин. Як можете це прокоментувати?

Згідно із законодавством для ведення особистого селянського господарства ми можемо видавати 2 гектари. Йдеться, я так думаю, про Маневицький район.

Так от. Від Ківерцівського до Любомльського районів і північніше як мінімум половина територій області мають більші чи менші поклади бурштину. Стаття 58 кодексу України про Надра з приводу залежів корисних копалин встановлює обмеження стосовно проектування, будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Тобто, при проектуванні населеного пункту чи великого промислового об’єкту, на місці попередньо мають провести геологічну розвідку.

Закон також каже, що будівництво на ділянках залягання корисних копалин споруд, не пов’язаних із їх видобуванням, виключається лише в окремих випадках за погодженнях з Кабміном. У цій статті є ще один абзац – інші заборони щодо використання земель із надрами ВІДСУТНІ.

Закон не визначає заборони надання землі громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства навіть у випадках коли затвердженні запаси корисних копалин. Згідно із Земельним кодексом України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах лише на поверхневий грунтовий шар. Він на Поліссі переважно становить до 30-50 см, а на такій глибині немає бурштину.



Якщо ж на ділянках виявляться поклади бурштину, яка подальша доля ділянок, які вже перебувають у власності чи в оренді?

Земельним кодексом передбачене укладання угод про проведення розвідки із власниками землі чи землекористувачами. До слова, розрахунки вартості за користування землею, згідно таких угод у законодавстві не передбачені. Але є постанова Кабміну про розрахунок збитків, нанесених землекористувачу.

До прикладу, якщо людина почне вимагати космічні суми за дозвіл на розвідку, можна подати до суду та вирахувати вартість згідно із постановою. Ось, наприклад, ділянку, де має відбутися розвідка протягом 2 місяців, людина рік не зможе використовувати для сільськогосподарського виробництва – вирощування жита. Тож розраховують кількість можливого прибутку від посіяного зерна за середніми ринковими цінами і таку суму мають компенсувати власникові чи орендарю землі.

Використання земель сільськогосподарського призначення які надані у власність громадянам може відбуватись на підставі договорів оренди та цивільно-правових угод.

Ба більше – є навіть процедура вилучення земельних ділянок на потреби держави у випадку виявлення там значних покладів.

Людина не може відмовитися віддавати свою ділянку?

Звісно, може. Але тоді питання, найпевніше, будуть вирішувати у суді.

Тобто фактично обмежень щодо видачі ділянки, поки на ній «офіційно» не знайдено бурштину, немає?

Однозначно ми не можемо відмовити людям у ділянці, якщо на ній «офіційно» немає копалин. Повторюся, імовірно у більшості північних районів є бурштин. Якщо ми не надаватимемо там землю, то виходить, що половину жителів області треба обмежити у їх законному праві отримати ділянку у власність чи в оренду. Більше того заборони надання таких земель у власність та в оренду для сільськогосподарських потреб не має.

Насправді орендар чи землекористувач також може поставити обмеження, як і власник. Найбільший користувач земель в області – це держлісгоспи. Вони такі самі землекористувачі, там також має бути угода і розраховуватися збитки, а надання таких земель має бути на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Немає різниці у фінансовому плані, чи ділянка у власності, чи оренді. Тому я не бачу жодної загрози, про яку говорив голова облради.

На сесії Палиця також озвучував, ніби йому дзвонили люди, які просили вас «не чіпати». Знаєте, хто це міг бути?

Я з таким проханням ні до кого не звертався. Можливо, хтось і дзвонив, бо про те, що питання будуть заслуховувати, відомо ще з грудня. Про це знав багато хто, тому хто міг телефонувати, не знаю.

Як вважаєте, чи достатньо голова облради розібрався у питанні, коли стверджував що ви із 2009 року розбазарюєте землі та маєте сидіти у в’язниці?

У цих словах є багато недостовірної інформації. Я не можу звинувачувати Ігоря Петровича, але вважаю, що люди, які доносять йому інформацію, спотворюють її і надають недостовірні дані.

Функція розпорядження землями надана нам 1 січня 2013-го року. Я можу позмагатися із багатьма місцевими радами, коли йдеться по відсоток земель, виданих за 2016 рік у власність громадянам та атовцям зокрема. Так само можемо порівняти й яка кількість ділянок передана у власність, а яка продана на конкурентних засадах на аукціонах – тут взагалі мало рад може «потягатися». Веду до того, що якщо мова йде про дерибан, то давайте порівняємо відсотки, аби побачити, хто як працює.

З приводі в’язниці, то для цього питання у нас є правоохоронні органи. Хоча, якщо хтось думає, що я одноосібно пишу накази та їх підписую, то дуже помиляється. Документи готують у Головному управлінні, потім їх візують, перевіряють 5-7 осіб. Окрім того, дані нам видають із районних територіальних органів, тому ще як мінімум 3 людини причетні до процесу підготовки наказів. Тобто, якби я щось робив незаконно, та мав би готувати документи без решти підписів, або змушувати цих 10-ох людей вчинити незаконно.

Атовці приходили підтримувати вас і на сесію. Це їх ініціатива, чи ви самі до них зверталися?

Безпосередньо із учасниками АТО щодо надання земельних ділянок спілкуються працівники відповідного профільного відділу. Саме працівники цього відділу ще у лютому минулого року розповіли мені, що декілька спілок запропонували зустріч, аби поговорити про співпрацю і допомогу.

Тоді вони запропонували працювати: у них проблеми - ми збираємося й вирішуємо. Наша область перша серед інших стосовно надання ділянок учасникам АТО по багатьох показниках. Ми дійсно намагаємося знайти хлопцям кращі ділянки та компактувати їх у масивах, аби легше було шукати кошти для підведення мереж. Якщо даємо ділянки на селянські господарства, то теж стараємося, аби вони були у місцях, де їх візьмуть в оренду агрофірми.

Я пропоную зі свого боку таку й співпрацю з аграріями, аби вони домовлялися із атовцями – так і земля обробляється, і хлопці мають якийсь дохід. Тобто співпраця є.

Так от, вперше про те, що питання щодо Держгеокадастру виноситимуть на сесію, я дізнався саме від атовців. Але прохань «прийдіть і захистіть мене» зовсім не було, це їх ініціатива. Я дуже за це вдячний, бо дуже приємно, коли належним чином оцінюють роботу.

Чи діє ще при вашому управлінні дорадча комісія із атовців, яка радить, яким чином розприділяти ділянки для бійців?

Комісія створена майже рік тому. Тоді у нас була величезна кількість заяв на землі у Шацькому районі. Виникла проблема, що зможуть отримати землі не всі охочі, адже ми видавали ділянки місцевим жителям - учасникам АТО. Саме завдяки комісії, як дорадчому органу, ми спільно вибрали кілька додаткових масивів.

На засіданнях вирішували й питання надання землі добровольцям, у яких немає статусу учасників бойових дій. Хлопці особисто підтверджували участь побратимів у бойових діях. Це забезпечувало об’єктивність. Зараз збираємося рідше, бо глобальні проблеми вдалося вирішити.

Чому тоді атовці розділилися у питанні підтримки вашої діяльності як керівника структури, як вважаєте?

На мою думку, не усі детально розібралися де і з яких причин є проблеми із наданням земельних ділянок учасникам АТО. Іноді у виступах та зверненнях учасників АТО озвучується проблема щодо земельних ділянок під житлове будівництво. Це в першу чергу стосується роботи місцевих рад.

Органи місцевого самоврядування на Волині отримали 5,5 тисяч заяв, а до Головного управління Держгеокадастру на Волині надійшло 3,3 тисячі. Але земельних ділянок ми передали у власність на 111 більше ніж всі сільські, селищні та міські ради разом взяті.

Не всі сільські ради поспішають розглядати заяви та надавати ділянки. Проте нещодавно ми отримали функції державного контролю за використанням та охороною земель.

Кілька дні тому затвердили план перевірок і буквально у ці дні розпочнемо їх проведення. У нас нарешті з’явилася можливість перевіряти рішення сільських рад на законність. Я впевнений, що на території усіх рад, крім міст обласного значення є вільні ділянки. Окремі місцеві ради приховують такі ділянки під орендою або іншими способами.

Навіть у селах за 5-10 км від Луцька там є ділянки, передбачені багато років тому під спорткомлекси чи ще щось. Якби припинити таке право оренди та надати їх для будівництва багатоповерхових будинків, ми б суттєво вирішили питання житла, зокрема, для учасників АТО.

Назвіть три найбільші, на вашу думку, досягнення управління за час, коли його очолюєте

Земельна реформа розпочалася ще наприкінці 90-их років, тому багато питань вирішують протягом років. Хоча я вважаю, що реформа таки на початку 2013-го року завершилася і є проблеми, вирішені від початку до кінця.

Наприклад, проведено нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів. Цю процедуру розпочали ще у 90-их, тоді процес зупинився, а згодом оцінку проводили в окремих випадках. Тобто сотні населених пунктів не мали такої оцінки в залежності від якої нараховують податки, розрахунок держмита при нотаріальних діях тощо. Роботи відновили у 2011-му році, та завершили у 2012-му. Повністю оцінили усі 1087 населених пунктів області. Ми та Рівненська область зробили це першими в Україні.

Друге – це наповнення Державного земельного кадастру. Для громадян може й не зрозуміло, що це за досягнення, але з ним стикаються усі, хто має стосунок до землі. Ось, наприклад, раніше якщо дідусь отримав пай, заплатив сотні гривень за роботу проектної організації, за реєстрацію документа тощо, то після його смерті спадкоємцям для переоформлення документів процес довелося б пройти спочатку та знову сплачувати кошти. Для однієї людини – це тисячі гривень, а в цілому для спадкоємців власників земельних паїв по області-це вже на сьогодні більше 100 млн. грн. економії.

А у нас в більшості власники паїв-пенсіонери. Зараз створена національна кадастрова система, яка постійно наповнюється, і якщо ділянка внесена у Держгеокадастр людині не треба ні йти до проектанта, ні отримувати витяг. Адже можна зайти у базу та перевірити, чи дійсно ділянка внесена в кадастр. За 2015-16 роки ми 250 тисяч відомостей про земельні ділянки громадян внесли у базу земельного кадастру без додаткових затрат бюджетних коштів. Якщо порахувати економію, то це близько 50 мільйонів коштів волинян, які мали б сплачувати принаймні 200 гривень за отримання витягів.

Ну і третє – аукціони. Проведення аукціонів із продажу право оренди земель сільськогосподарського призначення в області не було, вони проходили лише в кількох районах. Ми з 2013 року запровадили системну роботу і у 2015 році отримали перше місце в країні за кількістю проданих прав оренди на землю, минулоріч зайняли третє місце. Але найголовніше те, що вдалося створити систему, яка не залежить від чиновників. Чи тут буде Василенко, чи хтось інший - не важливо. Тут вдається приносити додаткові кошти до бюджету.

А чого так і не встигли завершити?

Є роботи, які затяглися у часі. Найбільше це стосується видачі правовстановлювальних документів на земельні частки (паї). Люди могли отримувати державні акти на паї із 1994 року, але відтоді роботу ще не завершили. Це недопрацювання триває вже 20 років, але на сьогодні 10% власників досі не оформили документи на паї. Фізично це близько 30000 власників паїв. Думаю, що за рік-два цей процес все одно не завершиться.

Друга, чи не найбільша проблема - освоєння земель. Згідно із Земельним кодексом України, землі, які є придатними для використання у сільському господарстві, мають використовуватися саме з такою метою. Я вірю, що завдяки нашим грунтам ми зможемо розвиватися, адже сільське господарство вже дає потужні показники в світі.

Та біда в тому, що темп освоєння земель набагато нижчий від їх заростання чи заболочення. Наприклад, у місцях із меліоративною системою у разі заболочення та заростання ділянки системи не спишуть ще 10-15 років. Тому ми не можемо її віддати під ліс, а для сільського господарства вона вже не прийнятна. Ми вже маємо величезні площі, які не зрозуміло, як можна використовувати.

Ми хочемо, аби аграрії максимально задіювали землі. Зараз зняті проблеми по Володимир-Волинському, Іваничівському, Луцькому, Локачинському, Горохівському районах, де практично всі землі використовують. Активізувалися роботи у Рожищенському, Ковельському, Турійському районі. До речі, обласна рада вперше виділила півтора мільйона на ремонт меліоративних мереж. Якщо надалі кошти на освоєння земель виділятимуть, я сподіваюся, що значну частину земель вдасться повернути.

І третє, над чим ще працювати і працювати - виготовлення схем землеустрою та техніко-економічного обгрунтування земель адмінтериторій. У нас із близько 400 рад, схеми виготовлено лише 140. Причиною в цьому є недостатнє фінансування із місцевих бюджетів. А наслідком є те що багато сільських рад не задоволені що на території їх сільських рад надаємо земельні ділянки або продаємо права оренди без врахування думки територіальної громади – мовляв, давайте почекаємо децентралізації, а там ми вже будемо самі вирішувати. Деякі ради навіть всупереч законодавству присилають нам рішення, у яких забороняють нам надавати земельні ділянки.

Саме завдяки цим схемам землеустрою сільська рада передбачає та регулює планове використання усіх земель на їх території. визначає де громадські пасовища, де рекреація, де садівництво, де під заліснення тощо. Цим документом керуються всі органи, які розпоряджаються землями. Держава зробила дуже лібералізоване законодавство, адже ми маємо тільки 3 підстави не надати ділянку: не відповідність містобудівній документації, документації із землеустрою чи нормам чинного законодавства. Тому такі схеми землеустрою має мати кожна територіальна громада.

А яким чином децентралізація вплине на ваші повноваження?

Вона вже впливає. Наші працівники знаходяться в ЦНАПАх. У Луцькому ЦНАПі вже працівники міськради надають витяги із земельного кадастру, раніше вони не мали права цього робити. Такі права мають усі місцеві ради. Відбулася децентралізація по зміні меж населених пунктів, які тепер затверджують районні ради.

Сподіваємося, у нас заберуть нехарактерні повноваження, як-от розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Ми приймаємо заяви через територіальні представництва. Але уявіть, якби 12 тисяч людей приїхали до нас подавати заяви. Ми не знаємо фактично, чи пасуть на цьому полі люди худобу чи ні, бачимо лише юридично – ділянка не надана, немає жодних заборон. Потім виявляється що це пасовище чи ще там щось, маєм невдоволених людей. Тому ми абсолютно за те, аби передати ці повноваження. З часом, сподіваюся, наша служба стане виключно технічною та картографічною, тобто без надання адмінпослуг та розпорядження землями.

А ще у Верховній Раді України є цікаві «децентралізаційні» законопроекти, які передбачають повну передачу земель місцевим радам. На мою думку, це неправильно, бо таким чином у міст обласного значення виникнуть проблеми із ділянками під кладовища чи розміщенням великих промислових об’єктів. Тому я би радив залишити часточку земель на потреби району та області, в компетенції районних та обласних рад.

А ще вважаю за доцільне у законодавстві передбачити пункт, щоб при передачі повноважень до місцевих рад передбачити відсоткове співвідношення. Наприклад, цьогоріч у власність може бути передано 20% від площі земель, проданих на аукціонах за попередній рік. Щоб не було, що всі землі роздають за дякую, а бюджетам- дірка від бублика,адже плата за землю надходить до місцевих бюджетів.

ТЕКСТ - Василина БОРУЦЬКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.