«Нотатки мандрівниці» Анни Авраменко: В Естонії швидкісний Wi-Fi навіть у лісі
Героїня сьогоднішнього випуску – Анна Авраменко волонтерила в Естонії один рік.
Звідти привезла теплі спогади про крихітну країну, якою пишаються усі її мешканці. Про складну мову, ідеальний Wi-Fi та росіянок, які живуть на халяву розповіла ВолиньPost.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ
ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK
Трішки України в Естонії. В Таллінні діє український культурний центр. Там проводять різноманітні заходи для українців, наприклад, виготовляють папір за старовинним способом і розписують листівки в ручну.
Естонці про Україну. «А ви действительно кушаете младенцев на обед во Львове?» - питали деякі росіяни. Тоді як естонці толерантні, виховані та постійно цікавились як в Україні справи.
Цікавий факт. В естонців немає національної кухні, але вони люблять пекти солодощі, прикрашати їх різноманітними орнаментами.
Повільна нація. Естонці дуже повільні й з цього приводу існує багато жартів. Коли я запитала чому з вас так жартують, вони проводять паралель: для нас російська важка мова, як для вас китайська. Якщо ви знали останню на початковому рівні й вам потрібно заговорити нею швидко-швидко, то спробуй сказати бодай якесь слово! Мовляв, ти будеш так само повільно думати й говорити, як естонець.
Закриті люди. Ще естонці дуже закриті. Навіть на маленьких зупинках, вони стоять порізно й відчужено один від одного, зовсім не так, як українці. Для мене це дико, коли ти підходиш ближче до людини, а вона від тебе відходить.
Засилля іноземного продукту. В магазинах не знайдеш товари естонського виробництва, натомість українських, російських та польських – хоч греблю гати.
Радіють сонцю. Естонія - це країна, де зрідка виходить сонце. Коли ж воно трішки показується, мешканці просто в захваті, це для них свято!
Жінок більше, ніж чоловіків. В громадському транспорті майже всі…жінки. Спочатку я гадала, що це мені лише здається: дівчата-жінки, жінки-дівчата. Тоді як чоловіки тільки поважного віку, але слабка стать все таки переважає! Справа в тім, що країна маленька, чимало мешканців їдуть працювати закордон, а молоді хлопці – йдуть в армію. Це не так, як в нас: хочу йду, хочу не йду або батьки відкуплять від служби. Естонці переконані, що свою маленьку країну треба вміти захищати!
Місця, які треба відвідати. В Таллінні є цікавий музей кораблів, де можна все «пощупати», відчути себе за штурвалом, бродити по всіх закутках корабля.
Також в центрі міста розташоване популярне кафе «Три дракони» в стилі Середньовіччя. Всередині персонал у старовинному одязі, а замість звичного «Добрий день. Сідайте», вони жваво розмовляють з тобою, на кшталт: Як у тебе справи? Будеш наш фірмовий суп? Не соромся! Хочеш без м'яса? Без проблем!
Атмосфера трохи дивна, адже відвідувачі сидять в темряві, а стіл освічується крихітними свічками. Інколи тобі подають їжу, яку ти просто не в змозі розгледіти. Сидищ та й думаєш: ну що там в тому супі?
Ціни різні, але в більшості розраховані на туристів, тому з нинішнім курсом - дорого. Наприклад, суп 2-3€ і кава-чай 2€, а піца 15€.
Любов до рідної мови. Неважливо ти депутат чи працівник пошти - естонську мову мусиш знати. Опанувати її надзвичайно складно. До того ж мешканці пишаються тим, що вона стоїть на 3-му місці найважчих мов світу!
Словниковий запас. Ми жили поблизу магазину і не знали, що там продають. Лише згодом прочитали, що це секонд-хенд, назва якого дуже-дуже довга ̵ «Uuskasutuskeskus». І це ще просте слово (сміється, – від авт.)
Росіяни на підпитку. Не рідко заходила в автобус, де спокійно лежав чоловік на підпитку обличчям вниз. До мене підходила панянка й ламаною російською говорила: «Не переживай, это русский спит. Он в понедельник не хочет работать!». Тому я завжди знала, якщо лежить в транспорті чолов'яга пикою в підлогу це – росіянин.
Соціальні притулки. В Естонії є соціальний центр для мам, які опинились на вулиці. Цікаво, що естонців там немає, а більшість з них «нужденні» з Росії. Всі питають їх чому вони не шукають прихистку вдома, а їдуть закордон, в Естонію. А одна з каже: «Я що дурна в Росії житии? Мені знайомі сказали, ніби тут забезпечують необхідним: квартирою, їжею та грошима». Переважно, це жінки легкої поведінки, які маніпулюють тим, що з дитиною на руках.
Тому держава забезпечує таким притулком, де мешкають 1 рік та отримують 100€ в місяць. Втім, вони аж ніяк не страждають, бо до приходять спонсори, волонтери й просто не байдужі люди, які допомагають «бідним» матерям. Телевізор, найкращі іграшки, їжа – в них є все, завдяки таким людям! Після року «важкого» життя їм дають безкоштовно вмебльовану квартиру за яку не треба платити комуналку. До і після притулку – в шоколаді!
Wi-Fi навіть у парку. Ще естонці люблять хизуватися тим, що в лісах є Wi-fi й саме вони придумали Skype. Взагалі в Естонії дуже розвинений інтернет, приміром я гуляла в парку, де чудове покриття Wi-Fi.
ТЕКСТ – Катерина ЛАЩУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Звідти привезла теплі спогади про крихітну країну, якою пишаються усі її мешканці. Про складну мову, ідеальний Wi-Fi та росіянок, які живуть на халяву розповіла ВолиньPost.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ
ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK
Трішки України в Естонії. В Таллінні діє український культурний центр. Там проводять різноманітні заходи для українців, наприклад, виготовляють папір за старовинним способом і розписують листівки в ручну.
Естонці про Україну. «А ви действительно кушаете младенцев на обед во Львове?» - питали деякі росіяни. Тоді як естонці толерантні, виховані та постійно цікавились як в Україні справи.
Цікавий факт. В естонців немає національної кухні, але вони люблять пекти солодощі, прикрашати їх різноманітними орнаментами.
Повільна нація. Естонці дуже повільні й з цього приводу існує багато жартів. Коли я запитала чому з вас так жартують, вони проводять паралель: для нас російська важка мова, як для вас китайська. Якщо ви знали останню на початковому рівні й вам потрібно заговорити нею швидко-швидко, то спробуй сказати бодай якесь слово! Мовляв, ти будеш так само повільно думати й говорити, як естонець.
Закриті люди. Ще естонці дуже закриті. Навіть на маленьких зупинках, вони стоять порізно й відчужено один від одного, зовсім не так, як українці. Для мене це дико, коли ти підходиш ближче до людини, а вона від тебе відходить.
Засилля іноземного продукту. В магазинах не знайдеш товари естонського виробництва, натомість українських, російських та польських – хоч греблю гати.
Радіють сонцю. Естонія - це країна, де зрідка виходить сонце. Коли ж воно трішки показується, мешканці просто в захваті, це для них свято!
Жінок більше, ніж чоловіків. В громадському транспорті майже всі…жінки. Спочатку я гадала, що це мені лише здається: дівчата-жінки, жінки-дівчата. Тоді як чоловіки тільки поважного віку, але слабка стать все таки переважає! Справа в тім, що країна маленька, чимало мешканців їдуть працювати закордон, а молоді хлопці – йдуть в армію. Це не так, як в нас: хочу йду, хочу не йду або батьки відкуплять від служби. Естонці переконані, що свою маленьку країну треба вміти захищати!
Місця, які треба відвідати. В Таллінні є цікавий музей кораблів, де можна все «пощупати», відчути себе за штурвалом, бродити по всіх закутках корабля.
Також в центрі міста розташоване популярне кафе «Три дракони» в стилі Середньовіччя. Всередині персонал у старовинному одязі, а замість звичного «Добрий день. Сідайте», вони жваво розмовляють з тобою, на кшталт: Як у тебе справи? Будеш наш фірмовий суп? Не соромся! Хочеш без м'яса? Без проблем!
Атмосфера трохи дивна, адже відвідувачі сидять в темряві, а стіл освічується крихітними свічками. Інколи тобі подають їжу, яку ти просто не в змозі розгледіти. Сидищ та й думаєш: ну що там в тому супі?
Ціни різні, але в більшості розраховані на туристів, тому з нинішнім курсом - дорого. Наприклад, суп 2-3€ і кава-чай 2€, а піца 15€.
Любов до рідної мови. Неважливо ти депутат чи працівник пошти - естонську мову мусиш знати. Опанувати її надзвичайно складно. До того ж мешканці пишаються тим, що вона стоїть на 3-му місці найважчих мов світу!
Словниковий запас. Ми жили поблизу магазину і не знали, що там продають. Лише згодом прочитали, що це секонд-хенд, назва якого дуже-дуже довга ̵ «Uuskasutuskeskus». І це ще просте слово (сміється, – від авт.)
Росіяни на підпитку. Не рідко заходила в автобус, де спокійно лежав чоловік на підпитку обличчям вниз. До мене підходила панянка й ламаною російською говорила: «Не переживай, это русский спит. Он в понедельник не хочет работать!». Тому я завжди знала, якщо лежить в транспорті чолов'яга пикою в підлогу це – росіянин.
Соціальні притулки. В Естонії є соціальний центр для мам, які опинились на вулиці. Цікаво, що естонців там немає, а більшість з них «нужденні» з Росії. Всі питають їх чому вони не шукають прихистку вдома, а їдуть закордон, в Естонію. А одна з каже: «Я що дурна в Росії житии? Мені знайомі сказали, ніби тут забезпечують необхідним: квартирою, їжею та грошима». Переважно, це жінки легкої поведінки, які маніпулюють тим, що з дитиною на руках.
Тому держава забезпечує таким притулком, де мешкають 1 рік та отримують 100€ в місяць. Втім, вони аж ніяк не страждають, бо до приходять спонсори, волонтери й просто не байдужі люди, які допомагають «бідним» матерям. Телевізор, найкращі іграшки, їжа – в них є все, завдяки таким людям! Після року «важкого» життя їм дають безкоштовно вмебльовану квартиру за яку не треба платити комуналку. До і після притулку – в шоколаді!
Wi-Fi навіть у парку. Ще естонці люблять хизуватися тим, що в лісах є Wi-fi й саме вони придумали Skype. Взагалі в Естонії дуже розвинений інтернет, приміром я гуляла в парку, де чудове покриття Wi-Fi.
ТЕКСТ – Катерина ЛАЩУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні статті
Кирило Ткачов: Хотілося б, щоб в Луцьку активізувалося культурне життя
07 лютий, 2017, 09:30
ЦИТАТНИК Тараса Тополі: «Хочу, щоб мої діти жили в Україні»
06 лютий, 2017, 13:00
«Нотатки мандрівниці» Анни Авраменко: В Естонії швидкісний Wi-Fi навіть у лісі
06 лютий, 2017, 09:00
У пам'ять про Миколу Романюка: цитатник луцького мера
04 лютий, 2017, 10:06
У пам'ять про Миколу Романюка: «Абетка» міського голови Луцька
03 лютий, 2017, 19:00
Останні новини
Двом учасникам бійки у Ковелі повідомили про підозру
Сьогодні, 17:35
StatBet: ваш головний спортивний гід у світі новин
Сьогодні, 16:58
Третя штурмова вибила ворога з Копанок Харківської області
Сьогодні, 16:40