2 роки самотності: спогади волинян про Кузьму Скрябіна

Два роки тому в автомобільній катастрофі загинув відомий український співак та шоумен Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін).

У річницю смерті Кузьми ВолиньPost поспілкувався з волинянами, які запам’ятали Кузьму як доброго друга, колегу по сцені чи улюбленого співака.

Вікторія Жуковська, радіоведуча

Людина-свято, людина-душа, людина-друг і свій хлопець, який не мирився ні з чим і, на відміну від інших, говорив конкретно, точно і прямо. Без Кузьми стало дуже нудно в нашому медіа-просторі. Кожне його поява на фестивалях перетворювалося на свято. Він однією фразою міг завести людей.

Всі добре пам'ятають, як Кузьма «розривав» своїми «Коломийками». Неможливо було говорити з ним без жартів і стьобу. Кажеш «Кузьма», і просто відчуваєш масу позитиву і добра.




Сергій Мартинюк, лідер гурту «Фіолет»

З Кузьмою ми вперше перетнулися в 2012-му. Під час нашого Rock-n-Love-туру. Останні декілька концертів туру Фіолету та Скрябіна співали містами і ми, втретє перетнувшись на якомусь регіональному радіо, привітались. Подарували йому наш диск.

Далі час від часу списувалися в мережі. Наша пісня «Рідна» з альбому «Вігвам» планувалася разом з Кузьмою, але через ряд технічних нюансів втілити в життя ми його не змогли. Далі були пам'ятні виступи на Бандерштаті і життєва простота Андрія у всій красі. Цьому потрібно вчитися по життю.

А далі Андрій без попередження пішов. Але лишив нам свою музику. Це не мало.


Богдана Колб, голова міського фан-клубу «Модна країна»

Сьогодні рівно 2 роки, як пішов від нас Кузьма... Щирий, справжній, веселий, найкращий та рідний друг для всієї України. Важко уявити, що його більше немає з нами. Скільки всього він міг ще зробити: допомагати бійцям в АТО, писати вдумливі пісні, говорити розумні речі, а головне змінювати країну та людей в кращу сторону.

Тільки зараз, після того як він пішов від нас, замислюємося над його словами, текстами його пісень і ми починаємо розуміти все сказане ним... Він любив свою країну та людей, змінював її на краще. Він допомагав бійцям в АТО, не афішувавши жодного свого кроку. Він був своїм рідним чуваком та ліпшим другом.

Я завжди, коли перебуваю у Львові, кожного тижня стараюся приїхати до Андрія на цвинтар. Ми з ним багато про що спілкуємося, іноді сміємося, буває сумуємо. З кожним приїздом до Андрійка, все більше відчувається, що він радіє твоєму приїзду, посміхається і обіймає тебе. Там справді відчутно, що він живий, сидить біля склепу з бокалом вина, курить, розказує анекдоти, історії та різні речі, які з ним трапилися за ці останні роки. Буває, дуже часто там здається, що він до нас ще повернеться... Можливо колись, але все ж таки буде....

Я вірю! Так хочеться його дуже сильно обійняти міцно і сказати, щоб він повертався, бо нам його дуже сильно не вистачає! Андрюха, ти же знаєш, що я тебе дуже сильно люблю! Дякую, що змінив мене, навчив багато розумних речей! Дякую, що в тяжкі хвилини ти поряд та даєш поради, як змінити та бути кращим! Я це відчуваю! Люблю тебе, Друже і завжди пам'ятаю! Тримайся там, а ми тут...




Галина Конах, співачка

Знала, пам'ятаю й пам'ятатиму!

Добрий, щирий, освічений, з невичерпним почуттям гумору, імпровізуючий й непередбачуваний... Ось так, не попереджуючи нікого, пішов з життя, залишивши багато світла у своїх піснях та висловах... Для того, щоб ми час від часу «прозрівали душею»...
r.i.p.






Андрій Тимчук, лідер гурту «Флайzza»

Ледь не від самих початків створення гурту ФлайzZzа ми періодично перетинались на концертах із Скрябіним. Чи то через наближений розважально-соціальний жанр музики, чи то через те, що ми маємо здатність добре розігрівати публіку перед зірками, організатори частенько нас гукали на спільні події. Відтоді і знаємо Кузьму, як позитивного та унікального чувака, який мав що повідати цьому світу!

Нам навіть вдалось поспівпрацювати творчо, коли Кузьма запропонував зробити кавер на котрусь із його пісень і ми обрали в їх репертуарі відповідно реггі-пісеньку "То моє море". Яку, як і власне ранню творчість Скрябіна, пам'ятаємо ще з початку 90-х.

Словом, про Кузьму можна багато говорити... І навіть треба! А ще краще слухати, читати, переглядати його концерти, інтерв'ю.. .

Дякуємо Богу, що Україна мала таку людину в своїй історії! І дякуємо Кузьмі за те все, що він встиг дати для нас...

Хай тобі буде добре там, де ти є, друже...





Ірина Качан, заступник головного редактора газети «Волинські новини»

«Оу, ти любиш Tommy Hilfiger? Крутяк, я так само фанат!» – сказав він мені під час першої зустрічі.

«Привіт, мала! Я тебе знаю, я тебе вже десь бачив!» – казав щоразу, коли записувала інтерв’ю.

І то було за щастя – слухати його, сміятися, тішитися з тих інтерв’ю, які завше виходили цікавезними й веселими. Хоча хіба з ним могло бути інакше…

У моєму житті Кузьма з’явився у 98-му році, у п’ятому класі. Шкільна дискотека і незбагненний на той момент «Танець пінгвіна». То було щось дивакувато-круте і так зручно вмостилося в моїй голові, аж дотепер. Далі була «Територія А», яку дивилася і перед уроками, і після школи. А потім, вже у 16 років, був альбом «Натура», заслуханий до неможливого. А з появою телешоу «Шанс» Кузьму полюбили усі в хаті, здавалося, що навіть кіт з нами дивився, як цей кучерявий панк дуркує в тєліку.

На першому курсі я вперше потрапила до «Скрябіна» на концерт. То було в Луцьку на стадіоні. Радість неймовірна! Усі наступні роки в моєму житті була купа концертів, фестивалів, інтерв’ю з ним. І завжди він був привітним, дотепним і таким рідним-рідним!

А якось під час нашої передостанньої розмови, завершуючи інтерв’ю, я трохи ніяково, але таки наважилася сказати йому: «Знаєш, настає такий період у житті, коли у новинах все частіше читаєш, що когось не стало, і я усвідомлюю, що колись трапиться так, що не стане і моїх улюбленців. Але ти будь завжди, будь ласка…». Він, ясна річ, віджартувався, але той теплий добрий погляд я пам’ятаю дотепер.





Андрій Мацкевич, координатор інтернет-проекту "Наш Луцьк LIFE" та керівник команди організаторів NLL PROMO GROUP"

З творчістю Кузьми я буз знайомий дуже давно, ще із школи... Але особисто ми познайомилися в місті Рівне 2013 року на МЕГАподії... І я остаточно зрозумів, що це відкрита, щира та сильна особистість. Після того бачив його на день народження Portcity і на Бандерштаті... Єдине, що можу з упевненістю сказати - це та людина, на котру потрібно рівнятися і жити його правилами...

Музикант живе до того, поки співають його пісні... І тут я впевнений про те, що Кузьма буде жити вічно і давати концерти для всіх героїв які померли за Україну за всі роки боротьби, яка триває ще досі...




Андрій Мошкун, журналіст інтернет видання «Волинська правда», спортивний коментатор

Радію, що тричі бував на концертах Кузьми. Згадую виступ Андрія на «Бандерштаті». Тоді працював журналістом і паралельно фотографував. Всі виконавці перед виступом виходили до публіки, спілкувалися. Кузьма ж сидів у фургончику до початку виступу. Тоді мені згадалися його слова «Люди, я вас люблю». Я подумав, як можна любити людей і ховатися від них. Потім Скрябін вийшов на сцену і майже дві години віддавав публіці всього себе. З його футболки піт можна було викручувати.

Люди ж танцювали, посміхалися і підспівували своєму другу Кузьмі. А потім Андрій дістав телефон і розповів, що сидів у фургончику та складав сороміцькі коломийки. Ох, ці коломийки… Весь «Бандерштат» був поєднаний спільним танком. Він дійсно любив людей. А головне те, що ця любов була взаємною…


ТЕКСТ Олена ЛАУЩЕНКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.