«ПортCity» та забудовники: хто найбільше платив у бюджет на інфраструктуру

За три роки Луцьк отримав від юридичних та фізичних осіб-підприємців майже 14 мільйонів гривень на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Про це на запит порталу «Четверта влада» повідомили у Луцькій міській раді, - пише автор публікації Юрій Горбач.

Ще у 2013 році вступила у дію норма Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка зобов’язує забудовників земельних ділянок в населених пунктах взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури.

Згідно із законом, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд та 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Наприклад, будівництво однієї багатоповерхівки коштує кілька десятків мільйонів гривень, отже місто з одного такого будинку від забудовника має отримувати сотні тисяч гривень для розвитку інфраструктури.


Так, у 2013 році Луцьк коштів від забудовників взагалі не отримував, а протягом першої половини 2014 року місто отримало всього трохи більше 30 тисяч гривень від забудовників. Однак, далі ситуація виправилась.

Фактично, ситуацію у 2014 році врятувало ПП «Реммеблі», яке тоді ввело в експлуатацію торгово-розважальний центр «ПортCity» і сплатило 3 мільйони 926 тисяч гривень. Ця сума склала левову частину пайових внесків у 2014 році. Загалом їх сплатили 5 мільйонів 141 тисячу 293 гривні.

Із них 606,4 тисячі гривень сплатило ТОВ «ВТП Лангора», яке на вулиці Карпенка-Карого звело АЗС «ОККО», ще 302,5 тисячі гривень – ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат». Останнє звело дев’ятиповерхівку на вулиці Федорова, 4б.

Понад 161 тисячу гривень пайової участі у 2014 році сплатило і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке реконструювало під банківське відділення приміщення на проспекті Перемоги, 15. Решта пайових внесків у 2014 році не перевищує 20 тисяч гривень.




У 2015 році Луцьк отримав 3 мільйони 43 тисячі 467 гривень внесків на розвиток інфраструктури.

Найбільшим платником виявилося ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536». Підприємство сплатило три внески на суму 1 мільйон 392 тисячі 508 гривень. Минулого року підприємство завершило багатоквартирні будинку на вулиці Арцеулова, 14, Іващенка,1А, Перемоги, 34 та на вулиці Набережній, 10.

Значні суми пайової участі минулого року сплатили ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат» (443 тисячі 490 гривень), ТОВ «Добробут-Плюс-К» (183 тисячі 28 гривень), ТзОВ ВКФ «Євробуд» (140 тисяч 160 гривень), управління Служби безпеки України у Волинській області (129 тисяч 842 гривні), ПП МП «Турія» (103 тисячі 980 гривень).




Станом на 19 грудня 2016 року Луцьк вже отримав 5 мільйонів 784 тисячі 819 гривень пайових внесків на розвиток інфраструктури.

Найбільшим платником знову ж таки виявилося ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536». За свої об’єкти підприємство сплатило 2 мільйони 58 тисяч 313 гривень.

909 тисяч 111 гривень цьогоріч сплатило ТОВ «Кристал Житло Інвест», яке є замовником будівництва житлового комплексу «Атлант» на вулиці Рівненській поблизу автозаводу, 878 тисяч 334 гривні сплатило ТОВ «Волиньбудіндустрія», яке збудувало житловий комплекс «Центральний» на вулиці Огієнка.

Ще 308 тисяч 208 гривень сплатило ТОВ «Айс Тім», яке реконструювало виробничу базу на вулиці Тараса Бульби-Боровця, 300 тисяч гривень – ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат», 161 тисячу 241 гривню – ТОВ «Дар-С».




Повний список платників коштів для пайової участі у розвитку інфраструктури Луцька у таблиці:


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.