«Людям важко зрозуміти, що у спорті не буває миттєвих результатів», - Віталій Андрейчук

З невпинним наближенням літа удосконалення тіла та боротьба за апетитні форми стає особливо актуальною. Хтось починає присідати вдома, хтось шукає рецепти та дієту в інтернеті, а хтось усоте переглядає ролики із тренувань, заїдаючи їх чіпсами та колою. І лише серйозно налаштовані люди таки йдуть до зали і тут стикаються із ще більшою кількістю питань: які вправи робити, що їсти, та як знайти «свого» тренера.

Тож журналіст «ВолиньPost» поспілкувалися із тренером, до якого не так і легко потрапити через велику кількість охочих. Віталій Андрейчук розповів про спортивні будні, важливість правильного харчування та секрети, які дозволяють досягти високих результатів.

-Як давно ти захопився спортом?

-Спортом займаюся з дитинства. У 6 років батьки мене віддали на секцію карате. Тренер був нашим сусідом, тому я почав ходити на тренування разом з ним, і це захоплення переросло в 9 років тренувань. Потім я пішов до армії, а після повернення в секцію відчував, що хлопці стали на рівень вищими, тому мені було не дуже комфортно.

Я почав працювати і для себе займатися в спортзалі. Я працював водієм і мав багато вільного часу, тому почав читати про вправи та харчування. З часом люди, як займалися зі мною в одному залі, помітили прогрес і підходили до мене за якимись консультаціями. Від цього у мене з’являвся ще більший азарт.

Згодом мене повністю втягнув процес - почав їздити на курси та семінари. Мій товариш з Києва розписував для мене програму та тренував мене дистанційно. Я їздив до нього набиратися практики, і потім намагався застосовувати ці знання.

Спочатку я консультував одного спортсмена, у якого почало виходити, і люди хотіли зі мною працювати. На той момент цього я працював у магазині і відпрошувався скоріше, аби побути в залі, а натомість завжди працював у суботу, а кожного дня в залі я проводив по 4-5 годин. Тому коли у мене з’явилося 5 спортсменів, я звільнився з роботи. І ось вже 4 роки, як я справжній тренер.

-Як сильно змінилося твоє життя відтоді?

-Спочатку було важко. Зал, у якому я починав працювати, дуже швидко закрився. У мене вже були клієнти, із якими ми не мали де займатися, до того ж це був перший сезон, у якому я виступав як спортсмен на змаганнях менс фізік. Але все швидко налагодилося – я завів блокнот на кожного клієнта, організував роботу і зараз просто отримую кайф. Насправді я постійно тренувався крім часу, коли служив в армії, не уявляю себе без тренувань. У мене в період свят була перерва 10 днів, та вже з 6 січня я не міг дочекатися походу в зал, мені снилося, що я займаюся.


-Твої рідні підтримують таке палке захоплення спортом?

-Вони дуже мені допомагають від самого початку. Раніше бабуся звичайно постійно бідкалися, чому я нічого не їм і такий «худенький». Але тепер, коли збираюся в гості, завжди питає, що мені можна їсти. А мама дуже пишається моїми успіхами.

Ще підтримують мене і дружна та донечка, які віднедавна знову тренуються в спортзалі. Моїй доці півтора року і вона важить 10 кілограмів, тож нею ми заміняємо блін у вправах для дружини. Мені дуже пощастило, що маю рідних, які так мене розуміють.

-Що в першу чергу радиш клієнтам, коли вони звертаються до тебе?

-Найперше - організувати своє харчування та час. Кожен мій спортсмен приходить на визначену годину. Тому людина має добре спланувати день, аби мати час на тренування. Спочатку важко всім, але коли люди правильно організовують свою їжу та розклад, то дуже швидко стають гарними та стрункими.

Режим є основою для всіх, не лише для спортсменів. Сон важливим для дітей, бо саме тоді виділяються гормони росту, дорослий організм відновлюється під час сну. По-друге, коли ми маємо відносно погодинний режим, то маємо змогу харчуватися регулярно. Тому режим теж дуже організовує людину.

-Чому так важливо дотримуватися правильного режиму харчування і чи можна його підібрати самостійно?

- Звичайно, можна підібрати й самостійно. Та якщо маєте таку можливість, то краще проконсультуйтеся. Зараз ми маємо тенденцію, коли люди живуть дуже активно та швидко і не мають можливості достатньо скурпульозно вивчити питання. В інтернеті можна знайти ази, але аби розробити дійсно здорову дієту, треба прочитати купу літератури, а не дієт Лариси Доліної.

У мене були такі підопічні, які сиділи на дієтах з огіркового соку чи використовували ще якісь фантастичні методи. Люди отримували проблеми зі шлунком, порушення обміну речовин, та й після завершення дієти набирали ще більше зайвої ваги. Тому вони не вірили, що можна схуднути, просто харчуючись 5-6 разів на день. Мовляв, можна добре скинути, сидячи на гречаній дієті, але схуднути щоб згодом не набрати – не можливо. Але після занять вони переконуються, що це не так.

-Як ти ставишся до протеїну та інших добавок? Чи треба їх вживати не професійним спортсменам, а людям, які просто хочуть набрати вагу чи схуднути?

-Основою має бути правильне харчування і їжа, яку ми вживаємо кожного дня. А харчові добавки можуть бути додатком до раціону. До прикладу, у людей алергія на якийсь продукт, тож вживаючи білок у сухому вигляді можна замінити ці продукти. Жироспалювачі теж треба вживати дуже обережно, аби не зашкодити здоров’ю. Зрештою, на кожній упаковці вказані побічні ефекти та як треба вживати. Та я радив би попередньо ще почитати та з кимось порадитися.

У будь-якому випадку, я вважаю що людина на нормальній їжі може досягти дуже гарних результатів і без різноманітних добавок.

-Окрім тренувань, ти ще й виступаєш у досить екзотичному виді спорту – менс фізік. Тобі не вистачає навантажень?

-Важливою є мотивація, для чого тобі робити щось. Коли тобі щось дають, нагороджують – це завжди стимул, не лише у спорті. Ось, наприклад, коли тобі умовно дають компліменти, то ти отримуєш позитивні емоції. Так само й коли починаєш качатися – вже наче і гарний, але можна було б ще над собою попрацювати. Тоді у тебе з’являється спортивний інтерес, який можна реалізувати на змаганнях.

Менс фізік- це пляжний бодібілдінг. Я вибрав його, бо цей вид тоді тільки з’явився в Україні і це було цікаво. Я виступаю у цьому виді спорту вже чотири сезони.

Спортсмен має мати гарну фігуру, прес, талію. Підготовка - жорстка дієта і багато тренувань та обмежень. Ось, наприклад, остання підготовка - це щоденно година кардіо на голодний шлунок, тоді 4-5 силових тренувань на тиждень та 40 хвилин кардіо після кожного з них. Загалом це забирає 4 години на день. І, звісно, дуже важливо правильно збалансувати вміст жирів, білків та вуглеводів, аби спалити зайвий жировий прошарок. Безпосередньо перед змаганнями починаються дуже серйозні обмеження у вуглеводах, це дуже тонкий процес, за яким хтось має слідкувати

-Чи варті змагання і титули таких страждань?

-На жаль, поки в Україні ці види спорту не розвинені на достатньому рівні. Тому я починаю готуватися до змагань з бодібілдінгу, хочу спробувати себе на європейському рівні, але маю ще багато навчитися. Є спеціальні сайти, на них прописані основні позиції, а всі інші «тонкощі» спорту треба вивчати в інших спортсменів. У нас у Луцьку, до прикладу, таких людей двоє.

Для мене змагання – це виклик для себе, мені подобається випробувати себе. Я ставлю цілі та хочу їх добитися, тим більше це новий досвід та відчуття для тіла, які згодом можна втілювати на своїх спортсменах.

-Багато людей хочуть ходити до спортзалу, але не зможуть змусити себе почати. Як ти порадиш себе мотивувати, аби наважитися зробити перший крок?

-Треба просто поставити якусь ціль, бо якщо її нема, то дійсно важко себе змусити. Можна використовувати найбанальнішу мотивацію – схуднути до літа, аби сміливо вдягати купальник чи влізти в сукню. Адже, хочемо ми цього чи ні, людину зустрічають по обгортці. Вже під час спілкування люди розуміють, чого ти вартий, але спершу звертають увагу саме на зовнішній вигляд.

-Як обрати хорошого тренера та якими якостями він має володіти?

-Це обов’язково має бути людина зі спортивною освітою чи досвідом, яка багато часу виділяє на вивчення та випробування методів на собі. Тільки розуміючи, як все має відбуватися правильно, які можливості має організм, людина зможе тренувати когось іншого.

Я вважаю, що важливим фактором є й зовнішній вигляд тренера. Якщо ти бачиш дядька з пузом, то навряд чи це найкращий тренер, який добре зможе тебе мотивувати. Але не завжди й фітнес-модель буде мати змогу приділяти тобі досить часу.

Насправді, мені важко сказати, як обирати тренера, бо я цього ніколи не робив. Я маю власний підхід до тренувань, тому не дуже задумуюся над критеріями інших.

-Якщо людина обере некваліфікованого тренера, то таким чином може собі нашкодити?

-На жаль, може бути й таке. Тренер має бути кваліфікованим та досвідченим, повинен розуміти особливості кріплення м’язів тощо. Застосовуючи неправильні навантаження, можна нашкодити суглоба чи власне м’язевим волокнам. Але це можливо навіть з досвідченим тренером - може бути, що людина ще не готова до такої вправи. Якщо відчуваєш дискомфорт чи біль – треба казати про це тренеру, між вами має бути зв’язок.

-Як вважаєш, тренування, після яких м’язи не болять – це витрачений даремно час?

-Ні, я вважаю, що не всі м’язи, які боліли, ростуть і не всі м’язи, які ростуть, мусять боліти. Треба відчувати те, що робиш. Якщо м'язи в тонусі, то ви не маєте відчувати болю, не враховуючи кріпатури. Та якщо ви все-таки відчуваєте біль, то не варто робити щось через силу, все має бути в кайф.

-Якими принципами ти керуєшся у своїй роботі? Вважаєш себе суворим?

-Іноді буваю суворим, а іноді ні. Мій головний принцип - індивідуальний підхід. За перші тижні намагаюся дізнатися про людину якнайбільше, аби побачити наміри і вивчити психологічний стан. Є люди, яких треба підштовхувати, є такі, які хочуть відчувати себе самостійними. Якщо людина раніше не займалася, а ти відразу напосядеш, то можеш тільки нашкодити. Або ж навпаки - якщо занадто потакати, то результатів не буде. Тому індивідуальний підхід - надважливо, і якщо маєте можливість працювати з таким тренером – скористайтеся.

Ще один головний принцип – не нашкодь. Важливо показати результат, але медаль має два боки. Якщо людина за місяць скинула 15 кілограмів, то це великий стрес, все має бути плавно та комфортно для організму. Щоправда, важко пояснити це людям, бо вони хочуть результат одразу. Тому мені важливий і комфорт, і дієвість.

-Чи є універсальні поради, які ти даєш охочим схуднути? Можливо, вид спорту?

-Це знову ж таки індивідуально, усі мають особливості. Дехто набирає вагу, практично не вживаючи їжі, інші навпаки – їдять багато та не поправляються. Тому не можна сказати – ти займайся тим, а ти цим. Комусь більше підходять функціональні вправи, комусь силові. Важливий також стан м’язів та рівень підготовки. Більшість людей не оцінюють свого рівня реально.

-Відчуваєш, що тобі вдається змінювати людей, пишаєшся своїми підопічними?

-Я реально пишаюся всіма підопічними, ласкаво називаю їх спортіками. Це моя друга родина, не можу когось виокремлювати. Вони надихають мене, кожен успіх для мене як для тренера- особливий. Ось, наприклад, є хлопець, з яким ми скинули 15 кілограмів, а потім він півроку не тренувався в мене. Тепер він повернувся, і набрав лише 2 кілограми. Мені дуже приємно бачити успіхи людини та те, як вона тримає форму, навіть після того, як не працює зі мною.

-Маєш час на інші хобі?

-Я працюю з людьми, тому я 7 днів на тиждень на роботі. Я маю час тільки на сон, бо я постійно на зв’язку – консультую, треную. Та коли є перерва між клієнтами, у мене з собою завжди книжка. Намагаюся читати більше художньої літератури, аби не втрачати фантазії. Я за креативний підхід до роботи, а коли ти читаєш «сухі» наукові статті, то здається, що фантазія зникає. Тому поки так, вистачає часу хіба на читання.

-Що, на твою думку, дає спорт, окрім гарної фігури?

-Окрім краси та здоров’я це виховує характер, як і будь-який вихід із зони комфорту. Спорт - це дуже круто. Але не варто бути фанатиком. За заняттями спортом треба не забувати бути нормальною людиною. Ящо ти, наприклад, дуже крутий боксер, але виходитимеш на вулицю, щоб всіх бити, то ніхто твоїх спортивних успіхів не оцінить. Не варто ациклюватися навіть на спорті, не забувайте про родину. У будь-якому спорті є межа віку, і якщо ти все життя віддавав лише залу, і не маєш надійного тилу, то сотні медалей тобі нічим не допоможуть. Тому тренуйтеся натхненно, але не забувайте бути людьми.

РОЗМОВЛЯЛА Василина БОРУЦЬКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.