«Нотатки мандрівниці» Катерини Лащук: Буковель – містечко щастя

Спілкуючись з великою кількістю мандрівників, інколи так кортить самій махнути відпочити. А взимку поїхати спонтанно в Буковель – найприємніша моя авантюра.

Дух захоплюють краєвиди, люди заряджають своєю щасливою енергетикою, а смачнюща тамтешня їжа змушує забути все, що ти куштував до цього. Тож у цій публікації читайте про незабутній смак грибної юшки, величність гір, атмосферу Буковелю, колоритний базар та незабутнє пиво.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ

ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK

Затишна та недорога мандрівка. Поїздка обійдеться вам всього лише в 950 гривень. Протягом трьох днів вдасться помилуватися, накататися та закохатися в Буковель. Зупинилися в комфортному будиночку с. Микуличах, оздобленому повністю з дерева, потоваришувати з гідом Владиславом, познайомитись з привітними газдами, які частуватимуть карпатською домашньою їжею. А найголовніше надихатися гірським повітрям, завдяки туристичній агенції «Патріот», яка дійсно організувала комфортну мандрівку!

Містечко щастя. В Буковель я приїхала вперше. Попри те, що було дуже холодно (мінус 17 градусів), але відчуття теплоти, екстриму та неймовірно щасливої атмосфери захопило мене з першої ж секунди. Багато людей тішилися відпочинком, хтось вчився новим трюкам з вершини гір, а хтось ставав на лижі чи сноуборд перший раз з величезним ентузіазмом! Втім, найбільше мене вразили малесенькі дітки по 4-6 років, які направду з'їжджали, немов справжні спортсмени!



На перший день мого відпочинку я хотіла відчути буковельський дух. Єдине, що спадає на гадку – щастя, яке нагадує казку. Мабуть, я не в змозі передавати це, бо коли я закриваю очі, то уявляю височезні сосни, котрі ледь торкаються неба, а внизу, на землі розважаються люди, безупину мчить транспорт. Помітний контраст: зверху спокійна природа, а на її лоні вирує людське життя…

Свято душі та живота. Половина туристів привозить їжу та напої з собою: купа бутербродів, чай, кава або ж глінтвейн (і алкоголь таки переважає), але більша частина відпочиваючих харчується в кафешках. Найпопулярнішою та й найсмачнішою є «Bugi. L», там ви знайдете не тільки традиційну закарпатську кухню, а й звичні страви.

Раджу скуштувати млинці з грибами та куркою! Вони ніжні, вишукані та солонувато-солодкі, і так сильно нагадують домашні. Але це таке. Спробувати банош – ось була моя мрія. Банош з сиром, поданий в крихітній мисочці у колоритну кафе «Пирожкова хата» та ще в веселій компанії – просто фантастично і таке однозначно треба повторити. А які там пиріжки! Тісто тонке, а начинки – багато, тому я вдосталь задовольнила свій вибагливий апетит. Ціни нижчі, ніж у луцьких закладах, тому це приємний бонус.



Можна ще довго розповідати про їжу, втім найдужче згадується грибна юшка. Газдиня готелю в якому мешкала уся група відпочиваючих, приготувала нам смачненьку страву, мабуть її я запам'ятаю на все життя! Насолоджуючись цією юшкою, по-справжньому відчуваєш карпатську душу, бо дійсно зроблено з великою любов'ю. Коли мене питають, що таке Карапати, я відповідаю: Буковель та грибна юшка!

Колоритний ярмарок. Відвідати Буковель і не зазирнути на базар сувенірів – сором! Різноманітні буси, магніти, плетений одяг, ляльки мотанки, карпатський чай у різних видах, настоянки, вовняні ковдри – ось маленький перелік буковельських товарів. Відтак, моєю справжньою знахідкою стала лялька «Нафаня». Пам'ятаєте мультик про домовичка? Знайти його - невимовна радість, адже це частинка дитинства! Ще одна мрія збулась і я з того дуже втішена.



Один секретик: не купуйте нічого в сувенірних магазин, бо там в 2-3 рази дорожче, краще підіть на ярмарку і поторгуйтеся.

Броварня в Микуличах. Закортіло пива? Їдьте в с. Микуличі, адже там в самій броварні продають запашне, справжнє, а найголовніше – живе пиво! Все, що я до пила до цього не зрівняти. Термін придатності: 5 днів з моменту відкоркування пляшки. Такого пива ніде в Україні ви не знайдете, не спробуєте, і навіть не шукайте!



Я їду додому. На третій день я прокинулась трішки з сумним настроєм, бо знала: сьогодні повертаємося до Луцька. Містика чи ні, але погода геть зіпсувалася, буковельське небо затянуло хмарами, немов не хотіло мене відпускати!

Символічно, що дорогою додому в автобусі дивились «Вечірній квартал 95» про …Буковель. Ми «рвали» животи від сміху, але водночас приємно сумували за ним, таким вже рідним, засніженим, чистим й затишним Буковелем!

ТЕКСТ – Катерина ЛАЩУК

Автор статті дякує за допомогу в підготовці публікації туристичному агентству "Патріот" та його директору Богдану Климчуку.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.