Луцькі патрульні: Сергій Фініковський

Продовжуємо рубрику про хлопців та дівчат, які ось уже понад рік патрулюють вулиці міста та бережуть безпеку лучан.

За час роботи патрульної поліції у луцьку цим молодим та завзятим поліцейським довелося розборонити десятки бійок та сотні сімейних конфліктів, оштрафувати сотні нетверезих водіїв та втихомирити безліч порушників. У нашій рубриці ми краще знайомитимемо вас із тими, завдяки кому Луцьк і вдень і вночі може почуватися спокійно.

Героєм нашої рубрики сьогодні став інспектор 4-ої роти батальйону патрульної поліції Луцька Сергій Фініковський .

***

До того, як стати поліцейським, я був приватним підприємцем. У мене був магазин «Садівник», інформація звучить на правах реклами (усміхається). Після початку набору в поліцію я подав заявку. Розумієте, я був на Майдані, Бог мене вберіг, потім не потрапив в АТО. Тому поки одні хлопці захищають Україну, я спробую її міняти.

***

Я часто бував за кордоном і бачив як працюють, наприклад, польські патрульні. Я багато чого запозичив у них – скажімо, пам’ятаю, як вони обходилися зі мною і намагаюся ставитися до людей відповідно. Польські патрульні дуже толерантні і гарно уміють пояснити іноземцям, у чому саме порушення. Мені дуже сподобалося, як культурно вони спілкувалися та доносили інформацію.

Іноді це буває важко, особливо, коли людина напідпитку. Тому доводиться по кілька разів переповідати те саме та залишатися до кінця толерантним. У мене немає вибору, я розумію, що саме так правильно поводитися, тому у мене не було випадків, коли я «зривався» - підходжу до роботи холоднокровно.

***

Після того, як я розпочав працювати в поліції, у мене напевно таки змінилося ставлення до людей. Я зрозумів, що алкоголізм – надзвичайно велика проблема. У 9 з 10 викликів патрульних причиною є алкоголь. Тому зараз навіть по святах у мене немає бажання випити чарку пива із друзями – я бачив іншу сторону. Мені боляче дивитися - декому варто було б витратити гроші на дітей чи лікування, а вони спускають їх на алкоголь. Це дуже прикро.

***

Був у нас і веселий виклик. Дівчина збиралася у школу та не могла підібрати туфель до вишиванки. Через це вона почала сваритися із мамою. А сусіди через крик викликали поліцію, тож ми їхали на сімейну сварку. Ми поговорили із дівчиною, її братом та мамою – цілком адекватна родина. Але ті туфлі, які хотіла мама, не підходили на думку дівчини. Тому ми з моїм напарником провели профілактичну бесіду, увійшли у роль серйозних поліцейських, аби трохи налякати дівчину, ну а потім вибрали туфлі (усміхається).

***

Я неодноразово чув міф про те, що у патрульних гарна форма та робота не бий лежачого. Але я, як ніхто, знаю інший бік цього міфу. Поки я тут, вірю, що можу щось змінити і не все втрачено. Хоча міняти, насправді, не так легко, як думалося спочатку. Проблема в тому, що люди хочуть змін, але хочуть лише спостерігати за ними, а не змінюватися самим. Люди засуджують інших за якісь вчинки, але самі роблять так само. При цьому, на жаль, часто гублять людське.

***

Я сподіваюся, що я своєю роботою теж змінюю людей. Насправді, ми часто чуємо «дякую». Багато людей дійсно вірять в реформу, і поки вони є, я маю де брати натхнення.

***

Люди не мають боятися поліцейських, вони мають їх поважати. Я отримую свою повагу, але вважаю, що до моїх колег її має бути більше. На жаль, через сервіс патрульних іноді люди дозволяють собі зайве. Щоб отримати повагу, патрульний має бути «нормальним» до кінця. Коли люди побачать, що ти не тільки декларуєш, а й робиш, що ти чесний до кінця, що ти працюєш для держави – підтримають, це питання часу.

***

У мене недавно був інцидент із чоловіком, який представився «бившим мєнтом». Він порадив мені шукати роботу по під’їздах. Я «подякував», бо саме через таких людей нам зараз доводиться працювати як проклятим, бо в певний момент саме «бивші мєнти» запустили систему.

***

Повернувшись додому, я разом із формою знімаю стрес. Я намагаюся не проектувати роботу на особисте життя. Так само я залишаю у формі посвідчення і не ношу його з собою.

***

Найважче мені було звикнути до нічних змін. Хочеш провести час із родиною, а ввечері на службу. Також доводиться постійно і багато вчитися - постійно треба читати, вдосконалюватись, довчати.

***

Коли я почав працювати, побачив багато недосконалостей. Часто порушники вміло обходять закон через цю купу прогалин. Не хочу називати точно, аби не провокувати порушників ще більше ними користуватися. Не вистачає приладів вимірювання швидкості, немає евакуатора, останнім часом не вистачає мотивації. Не кажу вже про особовий склад – людей дуже не вистачає.

***

Із судами також мав справу, тут у мене в основному позитивний досвід. Якщо чесно, то намагаюся у вільний час і ходити на розгляди постанов своїх колег.

***

На Майдані я стояв за зміни на краще. Не за Європу, не за бевіз, а саме за зміни. Я розумію, що в цій країні ростимуть мої діти. Зараз багато хто зловживає Майданом чи АТО, особливо парубки напідпитку. Але я до останнього віритиму, що вдасться щось змінити.

***

Я можу сказати, що більшість лучан хороші люди і я вірю в те, що вони виправлятимуться – намагатимуться будувати Європу у себе вдома. Тому хочу попросити - будьте свідомими людьми. Якщо випили – не сідайте за кермо, бачите порушення – зробіть зауваження. Просто будьте людьми і цього досить.

ТЕКСТ Василина БОРУЦЬКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.