«Нотатки мандрівниці» Олени Маланій з тихого куточка Європи
Героїня постійної рубрики Нотатки мандрівника - Олена Маланій вдруге розповідає ВолиньPost про свої мандри.
Люксембург - вишукана європейська країна, затишні місцеві кав'ярні та й помірна ціна для туристів цієї маленької держави, приваблює туристів з усього світу приїжджати й насолоджуватися нею. Про дешеві готелі, «блошиний» ринок та пишне застілля люксембуржців читайте далі.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ
ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK
Туристичні вподобання. Подорожуючи Європою, хочеш побачити не лише «розкручені» країни, туристичні «Мекки», брендові столиці, культурно видатні місця (які, до речі, не завжди виправдовують твої очікування!). Хочеться блукати по закутках, відвідати провінції, колоритні національні родзинки, побачити на власні очі чудернацькі місцини. І чим далі, тим хочеться місць, позбавлених ошалілих натовпів.
Таким є Люксембург - колишня південна провінція Нідерландів. Це крихітний трикутник на північному заході Європи, між Францією, Німеччиною і Бельгією. Площа Люксембургу – всього-на-всього 2 600 кв. км. Це одна з найменших держав Європи. Але її жителі вважають себе самостійним і гоноровим народом.
Ця розкішна, хоч і маленька країна - одна з найзаможніших у сучасній Європі, вона «розбагатіла» завдяки видобуванню руди. Тут 222 закордонні банки з досить високою процентною ставкою (німці полюбляють тримати свої заощадження саме тут), безліч торговельних представництв великих компаній зі світовим ім’ям. Люксембург традиційно вважається діловою столицею Європи разом із Брюсселем та Страсбургом.
Столицю – теж Люксембург - називають і маленьким Парижем, і маленькою Швейцарією. Це така собі «крихітна фортеця», місто у двох рівнях – верхнє і нижнє, місто на скелях, що просто-таки нависають над долинами рік Петрус та Альзет, на плато, на вершині скелі - з чарівними пейзажами, величною архітектурою, дорогими магазинами, спокійними, врівноваженими перехожими і неймовірною (просто-таки нереально-стерильною) чистотою!
Шанування традицій. Люксембург - колишнє графство, нині - Велике Герцогство, де ось уже декілька поколінь править династія Носауських. У країні запроваджена конституційна монархія, діє однопалатний парламент. Тут не люблять пишності та надмірної офіційності. Тут поважають традиції, оберігають спокій і плекають впевненість у майбутньому.
Крізь сучасність – вічність. Столиця багата на мости та місточки - їх майже тисяча. Архітектура нової частини міста - модерна. Переважно у центрі зосереджені великі банки, страхові компанії, «сталеві» концерни. Центральна частина Люксембурга (як і Брюсселя) - це скло, сталь, алюміній, бетон. Але цьому засиллю сучасних «проривів» протистоїть «вічна» архітектура.
Дешеві готелі. Цікаво те, що у вихідні дні готелі Люксембургу дешевші, аніж у будні, чим і приваблюють незліченних туристів з усього світу. Люксембург визнано одним із найбезпечніших та найспокійніших міст світу!
Визначні місця. Надзвичайна розкіш Герцогства не заважає милуватися не менш вражаючими пейзажами - архітектурними шедеврами на тлі «королівської» природи. Усі, хто хоча б раз побував у Люксембурзі, назавжди запам’ятають Собор Богоматері - Cathedrale Notr-Dame de Luxembourg, Площу Зброї, Палац Герцога Люксембурзького, церкву Св. Михаїла та Св. Іоанна, пам'ятник Гете, який бував тут двічі.
Також вражаючий вигляд з висоти оглядового майданчика, або, як кажуть знавці, найрозкішнішого балкону Європи, - на старовинний акведук (міст через ріку). Під цим «балконом» - чудернацький килим з квітів, «витканий» талановитими флористами, що своїм дивним візерунком та багатством кольорів стає прикрасою скелястого міста.
Краса та й годі! Ще один оглядовий майданчик дозволяє милуватися старовинним монастирем та казематами в долині річки Альзет, мальовничими терасами з зеленню, що, ймовірно, є монастирськими грядками, на яких наше пильне око помітило уже достиглі і такі знайомі нам гарбузи. Розкішна зелень, квітники, палісадники, оранжереї на подвір’ях, балконах, лоджіях є невід’ємним атрибутом чепурної Європи.
Затишні місцинки. Після тривалої пішохідної прогулянки по вулицях Верхнього та Нижнього міста вдалося перепочити в одній кав’ярні з романтичною назвою «Brioche Doree» - затишна вуличка Люксембурга. Цікаво, що зелений чай тут подають у симпатичних чайничках, аби цей тонізуючий напій не охолов упродовж вашої неквапливої бесіди, а до чаю - смачні круасани або ж спокусливі тістечка з фруктами! Це обійдеться у 4-5 €, але втіхи, задоволення і спогадів - поза край! Можна відвідати й винний ресторанчик із знаменитими мозельськими винами.
Панське застілля. Щодо гастрономічних уподобань люксембуржців, то варто відзначити їхні досить вибагливі смаки. Вишукані страви, що зазвичай є у меню ресторанів, задовольнять найгоноровіших гурманів: форель, смажені окуні, щуки, по-особливому приготовані раки. І далі: знамениті арденські окороки (як іспанський хамон), копчений свиний хребет з бобами, запашна кров’янка, заливні молочні поросята…
Запиваються ці панські (даруйте, герцогські) страви вином, найчастіше це сортове вино марок «вормелданг», «кремен», «келих», «матеум». Популярними серед населення є також різноманітні лікери «кірш», «кетш» (смородинові, грушеві, яблучні, сливові).
Люксембурзька кухня славиться своїми кров’яними і м’ясними ковбасами, картопляним пюре з редькою, копченою свининою з бобами, арденською шинкою, молочним поросям в желе, «подвійним паштетом» по-люксембурзьки, галушками з телячої печінки з кислою капустою та вареною картоплею, специфічним місцевим сиром, що виготовляється тільки в Люксембурзі.
Національна кухня Люксембургу, як жартують самі мешканці, має своєрідний девіз: «французька якість у німецькій кількості».
Люксембурський секонд. На центральному майдані (у старому місті) звично розташувався так званий Trödel (хто був у Німеччині, Франції, Австрії знає, що це таке) - «барахолка», або «блошиний ринок». Саме тут можна вдовольнити найнезвичніші туристичні забаганки, віднайшовши «справжню родзинку», щось таке, чого не знайдеш у звичних сувенірних крамничках, те, що відображає традиції, побут, менталітет, ремесла народу, який веде свою історію від давніх кельтських племен, римських легіонерів, племен франків.
Українська музика в Люксембурзі. Ще надзвичайної радості нам, українським туристам, завдали звуки знайомих мелодій. Як з’ясувалося, муніципальний оркестр, розважаючи жителів та гостей міста на центральній площі Люксембурга під час різдвяних свят, награвав попурі з відомих українських народних пісень! Це пробудило ностальгію у моєму серці і приємно потішило національне самолюбство. Знай наших!
Особливість. Мене вразив зовнішній вигляд… каналізаційних люків! Це ж справжні шедеври, витвори мистецтва! Назбирала уже цілу колекцію фото цих самих люків. Ось і Люксембург не став винятком, увіковічнивши себе у моїй колекції. Європейці, напевне, не здогадуються, що оці самі люки можна використовувати не за призначенням, а саме - експропріювавши вуличний шедевр, застосувати цю красу у себе на дачі чи у приміському будиночку…
Доступні ціни. Повертаючись із Люксембурга до Німеччини, неодмінно зупиніться на кордоні і завітайте до крамнички, що розташована ще на території Герцогства. Вас приємно здивують ціни на вино, каву в зернах і тютюн. Ощадливі німці приїжджають сюди, аби вкотре зекономити і потішити себе деякими гастрономічними слабостями.
Каву (500 г) тут можна придбати за 2-3€, що значно дешевше, аніж у Німеччині, пляшку доброго сухого вина - від 2 до 5€. Та й бензин тут дешевший. Хоча вивозити все це не дозволено, але Європа тепер - один спільний дім, кордони прозорі, то хто зважає на заборони?
Повернутися знову. Подорож до однієї з найкрасивіших столиць Європи завершилася. Пощастило побувати тут двічі – влітку і взимку, на Різдво. Приємні спогади ще не раз будуть повертати мене туди, де доброзичливі, акуратні, відповідальні перед своїм минулим і особливо – перед своїм сучасним - європейці, де чисто й затишно і куди знову й знову хочеться завітати...
Текст - Олена МАЛАНІЙ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Люксембург - вишукана європейська країна, затишні місцеві кав'ярні та й помірна ціна для туристів цієї маленької держави, приваблює туристів з усього світу приїжджати й насолоджуватися нею. Про дешеві готелі, «блошиний» ринок та пишне застілля люксембуржців читайте далі.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ
ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK
Туристичні вподобання. Подорожуючи Європою, хочеш побачити не лише «розкручені» країни, туристичні «Мекки», брендові столиці, культурно видатні місця (які, до речі, не завжди виправдовують твої очікування!). Хочеться блукати по закутках, відвідати провінції, колоритні національні родзинки, побачити на власні очі чудернацькі місцини. І чим далі, тим хочеться місць, позбавлених ошалілих натовпів.
Таким є Люксембург - колишня південна провінція Нідерландів. Це крихітний трикутник на північному заході Європи, між Францією, Німеччиною і Бельгією. Площа Люксембургу – всього-на-всього 2 600 кв. км. Це одна з найменших держав Європи. Але її жителі вважають себе самостійним і гоноровим народом.
Ця розкішна, хоч і маленька країна - одна з найзаможніших у сучасній Європі, вона «розбагатіла» завдяки видобуванню руди. Тут 222 закордонні банки з досить високою процентною ставкою (німці полюбляють тримати свої заощадження саме тут), безліч торговельних представництв великих компаній зі світовим ім’ям. Люксембург традиційно вважається діловою столицею Європи разом із Брюсселем та Страсбургом.
Столицю – теж Люксембург - називають і маленьким Парижем, і маленькою Швейцарією. Це така собі «крихітна фортеця», місто у двох рівнях – верхнє і нижнє, місто на скелях, що просто-таки нависають над долинами рік Петрус та Альзет, на плато, на вершині скелі - з чарівними пейзажами, величною архітектурою, дорогими магазинами, спокійними, врівноваженими перехожими і неймовірною (просто-таки нереально-стерильною) чистотою!
Шанування традицій. Люксембург - колишнє графство, нині - Велике Герцогство, де ось уже декілька поколінь править династія Носауських. У країні запроваджена конституційна монархія, діє однопалатний парламент. Тут не люблять пишності та надмірної офіційності. Тут поважають традиції, оберігають спокій і плекають впевненість у майбутньому.
Крізь сучасність – вічність. Столиця багата на мости та місточки - їх майже тисяча. Архітектура нової частини міста - модерна. Переважно у центрі зосереджені великі банки, страхові компанії, «сталеві» концерни. Центральна частина Люксембурга (як і Брюсселя) - це скло, сталь, алюміній, бетон. Але цьому засиллю сучасних «проривів» протистоїть «вічна» архітектура.
Дешеві готелі. Цікаво те, що у вихідні дні готелі Люксембургу дешевші, аніж у будні, чим і приваблюють незліченних туристів з усього світу. Люксембург визнано одним із найбезпечніших та найспокійніших міст світу!
Визначні місця. Надзвичайна розкіш Герцогства не заважає милуватися не менш вражаючими пейзажами - архітектурними шедеврами на тлі «королівської» природи. Усі, хто хоча б раз побував у Люксембурзі, назавжди запам’ятають Собор Богоматері - Cathedrale Notr-Dame de Luxembourg, Площу Зброї, Палац Герцога Люксембурзького, церкву Св. Михаїла та Св. Іоанна, пам'ятник Гете, який бував тут двічі.
Також вражаючий вигляд з висоти оглядового майданчика, або, як кажуть знавці, найрозкішнішого балкону Європи, - на старовинний акведук (міст через ріку). Під цим «балконом» - чудернацький килим з квітів, «витканий» талановитими флористами, що своїм дивним візерунком та багатством кольорів стає прикрасою скелястого міста.
Краса та й годі! Ще один оглядовий майданчик дозволяє милуватися старовинним монастирем та казематами в долині річки Альзет, мальовничими терасами з зеленню, що, ймовірно, є монастирськими грядками, на яких наше пильне око помітило уже достиглі і такі знайомі нам гарбузи. Розкішна зелень, квітники, палісадники, оранжереї на подвір’ях, балконах, лоджіях є невід’ємним атрибутом чепурної Європи.
Затишні місцинки. Після тривалої пішохідної прогулянки по вулицях Верхнього та Нижнього міста вдалося перепочити в одній кав’ярні з романтичною назвою «Brioche Doree» - затишна вуличка Люксембурга. Цікаво, що зелений чай тут подають у симпатичних чайничках, аби цей тонізуючий напій не охолов упродовж вашої неквапливої бесіди, а до чаю - смачні круасани або ж спокусливі тістечка з фруктами! Це обійдеться у 4-5 €, але втіхи, задоволення і спогадів - поза край! Можна відвідати й винний ресторанчик із знаменитими мозельськими винами.
Панське застілля. Щодо гастрономічних уподобань люксембуржців, то варто відзначити їхні досить вибагливі смаки. Вишукані страви, що зазвичай є у меню ресторанів, задовольнять найгоноровіших гурманів: форель, смажені окуні, щуки, по-особливому приготовані раки. І далі: знамениті арденські окороки (як іспанський хамон), копчений свиний хребет з бобами, запашна кров’янка, заливні молочні поросята…
Запиваються ці панські (даруйте, герцогські) страви вином, найчастіше це сортове вино марок «вормелданг», «кремен», «келих», «матеум». Популярними серед населення є також різноманітні лікери «кірш», «кетш» (смородинові, грушеві, яблучні, сливові).
Люксембурзька кухня славиться своїми кров’яними і м’ясними ковбасами, картопляним пюре з редькою, копченою свининою з бобами, арденською шинкою, молочним поросям в желе, «подвійним паштетом» по-люксембурзьки, галушками з телячої печінки з кислою капустою та вареною картоплею, специфічним місцевим сиром, що виготовляється тільки в Люксембурзі.
Національна кухня Люксембургу, як жартують самі мешканці, має своєрідний девіз: «французька якість у німецькій кількості».
Люксембурський секонд. На центральному майдані (у старому місті) звично розташувався так званий Trödel (хто був у Німеччині, Франції, Австрії знає, що це таке) - «барахолка», або «блошиний ринок». Саме тут можна вдовольнити найнезвичніші туристичні забаганки, віднайшовши «справжню родзинку», щось таке, чого не знайдеш у звичних сувенірних крамничках, те, що відображає традиції, побут, менталітет, ремесла народу, який веде свою історію від давніх кельтських племен, римських легіонерів, племен франків.
Українська музика в Люксембурзі. Ще надзвичайної радості нам, українським туристам, завдали звуки знайомих мелодій. Як з’ясувалося, муніципальний оркестр, розважаючи жителів та гостей міста на центральній площі Люксембурга під час різдвяних свят, награвав попурі з відомих українських народних пісень! Це пробудило ностальгію у моєму серці і приємно потішило національне самолюбство. Знай наших!
Особливість. Мене вразив зовнішній вигляд… каналізаційних люків! Це ж справжні шедеври, витвори мистецтва! Назбирала уже цілу колекцію фото цих самих люків. Ось і Люксембург не став винятком, увіковічнивши себе у моїй колекції. Європейці, напевне, не здогадуються, що оці самі люки можна використовувати не за призначенням, а саме - експропріювавши вуличний шедевр, застосувати цю красу у себе на дачі чи у приміському будиночку…
Доступні ціни. Повертаючись із Люксембурга до Німеччини, неодмінно зупиніться на кордоні і завітайте до крамнички, що розташована ще на території Герцогства. Вас приємно здивують ціни на вино, каву в зернах і тютюн. Ощадливі німці приїжджають сюди, аби вкотре зекономити і потішити себе деякими гастрономічними слабостями.
Каву (500 г) тут можна придбати за 2-3€, що значно дешевше, аніж у Німеччині, пляшку доброго сухого вина - від 2 до 5€. Та й бензин тут дешевший. Хоча вивозити все це не дозволено, але Європа тепер - один спільний дім, кордони прозорі, то хто зважає на заборони?
Повернутися знову. Подорож до однієї з найкрасивіших столиць Європи завершилася. Пощастило побувати тут двічі – влітку і взимку, на Різдво. Приємні спогади ще не раз будуть повертати мене туди, де доброзичливі, акуратні, відповідальні перед своїм минулим і особливо – перед своїм сучасним - європейці, де чисто й затишно і куди знову й знову хочеться завітати...
Текст - Олена МАЛАНІЙ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Дуже гарна розповідь, дуже цікаво, дуже захотіла в Люксембург
Останні статті
Енергетика Волині 50 років тому: дизельні електростанції та млини
29 січень, 2017, 10:00
«Абетка» Ігоря Гузя
27 січень, 2017, 13:00
«Нотатки мандрівниці» Олени Маланій з тихого куточка Європи
27 січень, 2017, 09:00
Пастори Роман Бричук та Павло Миронюк - про Реформацію і протестантизм на Волині
26 січень, 2017, 18:00
Художниця Тетяна Мялковська: «Волинь потрібно окультурювати і просвітлювати»
26 січень, 2017, 12:00
Останні новини
Лучанин самотужки «врізався» в газопровід під будинком
Сьогодні, 22:38
У місті на Волині встановлюють будиночок Святого Миколая
Сьогодні, 21:57
На Волині медики «швидкої» врятували життя двом чоловікам
Сьогодні, 21:16
На Волині у батьків померлого ветерана російсько-української війни згорів будинок. ВІДЕО
Сьогодні, 20:35