Без «одобрямсу»: як приймали бюджет Луцька-2017

12 січня 2017-го на позачерговій сесії Луцька міська рада підтримала бюджет міста на рік, щоправда з досить жорсткими і тривалими дискусіями. Як розповіла секретар міської ради Юлія Вусенко, профільна «бюджетна» комісія засідала близько 15 годин – тобто відбулися три 5-годині засідання, постатейно розглядаючи видатки за галузями. Також проект «пропісочили» і на інших комісіях.

Міський голова Микола Романюк вже встиг порівняти такий бюджет із «банкоматом», адже фактично із нього «вийняли» більше 200 мільйонів на те, щоб забезпечити витрати, що раніше належали державі: оплату комунальних послуг та енергоносіїв загальноосвітніх навчальних закладів – 28 мільйонів гривень, видатки на утримання обслуговуючого персоналу ЗНЗ – 64,7 мільйона, інші видатки з утримання ЗНЗ – 8 мільйонів, видатки на харчування пільгової категорії дітей у школах – 8,16 мільйона, оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я – 15,2 мільйона, надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг – 2 мільйона, компенсацію за пільговий проїзд – 20 мільйонів, витрати на профтехосвіту – 54 мільйони.

При цьому у випадку профтехосвіти міській раді поки не передали самі заклади, щоб мати можливість впливати на розподіл коштів, змінювати керівництво тощо.

Також досить складна ситуація із Луцьким підприємством електротранспорту. За словами заступника міського голови Сергія Григоренка, зростання тарифів на електроенергію в 4 рази та 55 тисяч пільговиків у 217-и тисячному Луцьку створюють дуже складну ситуацію для підприємства. Частково можуть вирішити проблему встановлення системи валідаторів у тролейбусах: це дозволить забезпечити облік тих пільговиків, які реально їздять тролейбусами, обмежити його лише для лучан і обмежити кількість безплатних поїздок до 4 за добу. Завдяки цьому є шанс зменшити коефіцієнт пільгових перевезень, який нині на рівні 2,37, тобто на 100 пасажирів, які платять за проїзд 237 пільговиків.

У підсумку на бюджет розвитку залишилося 82 мільйони, а ще 10-15 мільйонів можуть залучити від міжнародних фінансових інституцій. Натомість у 2016 році на розвиток міста за цієї виділяли близько 260 мільйонів, у 2015 – 205 мільйонів.

Проте найгострішими питання під час фінального обговорення бюджету стали не ці питання. Депутати, навпаки, були одностайні у підтримці визнання державного бюджету і перекладання стількох видатків на міста антисоціальним. Саме таке обурення державною політикою лягло в основу звернення до Верховної Ради, яке ініціювала фракція «Батьківщини».

Натомість багато «списів» поламали через виділення/не виділення 350 тисяч на пам’ятник Степану Бандері біля РАЦС і 2,5 мільйона на викуп кімнат у гуртожитку на Дружби Народів, 2 у ПАТ «Електротермометрія».

У першому випадку зійшлися позиція ВО «Свобода», яка наполягає на тому, що гроші потрібні, адже частину коштів вже спрямували на виготовлення гіпсової скульптури, а місце біля РАЦС вже має постамент і щороку збирає активістів для відзначення Дня народження Бандери (1 січня). Натомість депутати Павло Данильчук («Народний контроль») і Олександр Кравченко («УКРОП») публічно наполягали, що варто відмовитися від надмірного пафосу і за круглим столом обговорити можливість поставити пам’ятник у сквері навпроти приміщення прокуратури області. У відповідь свободівці звинуватили опонентів пам’ятника біля РАЦС у намаганні взагалі «поховати» ідею вшанування Бандери. Також вони не підтримали своїми голосами бюджет міста.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ПИТАННЯ ПАМ'ЯТНИКА БАНДЕРІ

Щодо гуртожитку на Дружи Народів, 2, тут ініціатору рішення про викуп Євгену Ткачуку не вдалося переконати більшість депутатів, що іншого виходу для мешканців, окрім викупу немає. Нагадаємо, вже багато років років вони не можуть приватизувати житло, бо гуртожиток на приватного акціонерного товариства «Електротермометрія». Команді юристів, яку підтримував Євген Ткачук, а також лідер фракції «УКРОП» Ігор Поліщук, так і не вдалося виграти суди, щоб дати право мешканцям безплатно приватизувати житло.

Проте ідея виділення 2,5 мільйона на це (близько 23 тисячі на кожну із 108 сімей) не знайшла підтримки. Частина депутатів були проти викупу житла для приватних осіб за бюджетні гроші, частина – що варто дослідити матеріальне становище сімей і викуповувати лише для тих, хто не має власних коштів, частина – що потрібен співфінансування: кошти сімей і бюджетні кошти. У підсумку міський голова Микола Романюк дав доручення першому заму Тарасу Яковлеву напрацювати конкретну пропозицію до кінця січня.

У фінальному голосуванні за бюджет в цілому його не підтримали всі депутати із фракції ВО «Свобода»: Богдан Богонос, Богдан Вавринюк, Микола Романюк, Микола Федік та Віктор Ящук, лідер фракції «Батьківщина» Валерій Бондарук, «радикали» Костянтин Петрочук та Сергій Була, а ще депутат від «Солідарності» Андрій Покровський.



Якщо свободівці, швидше за все, свідомо «утрималися» під час голосування, інших депутатів фактично не було в залі.

Як розповідає Сергій Була, він саме в цей час їздив відвідати дітей із особливими потребами, проте загалом підтримує проект бюджету. Костянтин Петрочук повідомив, що в той момент не був у сесійній залі, але якби був, то б підтримав головний фінансовий документ. До того ж їх колега Аркадій Соломатін проголосував «за».

Лідер луцької «Батьківщини» Валерій Бондарук, який також відомий як директор мережі аптек «Волиньфарм», розповів, що на позачергову сесію не зміг прибути, оскільки перебував у робочому відрядженні за кордоном. Депутат пояснив: був впевнений, що головний фінансовий документ міста ухвалять, адже напередодні відбувся ряд погоджувальних зустрічей і найгостріші кути загладили ще до сесії.

А помічники депутата Андрія Покровського повідомили, що він перебував у робочому відрядженні за кордоном.

Фракція ВО "Свобода" причини свого неголосування для ВолиньPost так і не прокоментувала, хоча, ймовірно, це причина - відмова підтримати виділення коштів на пам'ятник Бандері.

Натомість підтримала проект бюджету найбільша фракція міської ради «УКРОП», яка не рідко займала опозиційну до міського голови позицію. Проте цього разу так не трапилося, адже основні «гострі кути» проекту, які реально турбували укропівців, згладили до початку розгляду на сесії.

Важлива роль у цьому погоджувальних рад, які відбуваються за участі міського голови, секретаря ради, лідерів фракцій та інших впливових депутатів і посадовців. Необхідність її створення виникла ще з початку каденції, адже стійкої більшості в раді у міського голови немає. Саме там можна посперечатися у більш кулуарній атмосфері та «без зайвих вух» та журналістів. Адже Микола Романюк не раз заявляв, що окремі депутати «працюють на камери», емоційно критикуючи ті чи інші речі під час сесії.

Натомість громадські слухання щодо бюджету міста ще у грудні 2016-го очікуваних результатів не дали. Проект бюджету, який на той час на них представили, містив лише загальні показники, які більшості із представників громадськості (разом із посадовцями у слуханнях взяли участь близько 200 лучан) не дозволяли висловлювати конкретних претензій чи пропозицій. Отож, не виключено, що наступного року формат слухань переглянуть.

***

Такий детальний, навіть дещо дотошний розгляд проекту рішення показав, що депутати не готові до «одобрямсу» проекту, запропонованого виконавчими органами, натомість готові боротися за пріоритети в бюджеті і активно сперечатися. Важливо, що їх позиція отримала і схвалення міського голови Миколи Романюка. Отож, система «стримувань і противаг» у Луцькій міськраді, можливо недосконало, проте працює.

Антон Бугайчук
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.