Абетка головного редактора газети «День» Лариси Івшиної

На ВолиньPost продовжується рубрика «Абетка», в якій ви зможете прочитати цікаві, відомі та не дуже факти про знаних волинян. Для наповнення нашої абетки ми не проводили спеціального опитування, а відшукали інформацію, про яку гості «Абетки» розповіли у своїх виступах чи інтерв'ю.

До 20-річчя редакторства Лариси Івшиної підготували «Абетку» з асоціаціями до літер алфавіту, які виникли у журналістів при згадці імені головного редактора газети «День».

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ «АБЕТОК»


А – «Апокрифи Клари Ґудзик» - книга із Бібліотеки газети «День», збірка оповідей, історій, щотижневих колонок - апокрифів визначної, неповторної української журналістки Клари Ґудзик. Її матеріали — виклик відсталості, святенності.

Вона — чи не єдиний в український журналістиці автор, що на такому рівні послідовно розбирає болісні проблеми міжконфесійних відносин. Бо переконана, що «слова «християнин», «віруючий» завжди пов'язуються з такими поняттями, як доброта, співчуття, милосердя», - Лариса Івшина.



Б – «Бронебійна публіцистика» - це 15 книг-екстрактів, присвячених видатним українотворцям 19-20 ст., серед яких Пантелеймон Куліш, Микола Хвильовий, Юрій Шевельов, В’ячеслав Липинський, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Оксана Пахльовська, Ігор Сюндюков, Володимир Лис та інші. Цікаві і раніше невідомі думки нарешті стають знані широким загалом завдяки Бібліотеці газети «День».

В - Волинь — не найбільша територія нашої країни, але це справді Велика земля. Щось у ній є таке магічне, що, читаючи історію, розумієш: це вцілілий фантастичний осколок Київської Русі, домонгольської Русі, — пише у своїй традиційній вступній колонці головний редактор «Дня» Лариса Івшина, яка сама родом з цієї Великої землі.

— Це єдина земля, яка мала свого монарха — короля Данила, який у 1200-х роках, коли ще наших пихатих сусідів навіть у задумі не було, творив націю, народ, державу...Такі обрані історією і часом моменти живуть тисячоліттями, але сучасникам треба докладати більше зусиль, щоб зрозуміти значення Луцького замку в нашій історії.

Або розуміти, що Володимир-Волинський — це не районний центр, а опора краю, віри, війська, — поряд була зимова резиденція Володимира Хрестителя. І коли світ сприймається людьми так, то це найперша підстава для самоповаги. І звідти — побудова гідної сучасності».

Г – газета – ось уже 20 років Лариса Івшина є головним редактором щоденної тримовної газети «День». Колектив газети під її керівництвом втілив ряд важливих потрібних українських проектів, які повертають українців до самих себе, нагадують про історію, відновлюють втрачені смисли.

Ґ – Ґудзик Клара Пилипівна, інженер-електрик, кандидат технічних наук, доцент, автор 30 наукових праць; український журналіст, релігійний публіцист, громадський діяч і філософ: довголітня співробітниця та релігійний аналітик газети «День».

Д - дерево проектів газети «День» - візуалізація інтелектуальних напрацювань газети, що містить у собі інтерактивні посилання на всі важливі проекти видання.



Е - екологічний інформаційний простір, його слід будувати. На думку Лариси Івшиної, «вітчизняні засоби масової інформації «годують» людей переважно чим? «Чорнухою», низькопробним матеріалом, а тоді ще й дорікають — чому, мовляв, у нас народ не такий освічений, як того хотілося? Українська журналістика не поспішає ставати іншою (і тут далеко не завжди винні власники).

Просто мати свою позицію в нас чомусь завжди було невигідно. Я не хочу нікого повчати… Ми в «Дні» робимо свою справу — дбаємо про якісну журналістику».

Є - Євген Кирилович Марчук, чоловік Лариси Івшиної, український державний діяч, шостий Прем'єр-міністр України (керував урядом: 6 березня 1995 (до 8 червня, в. о.) — 27 травня 1996), генерал армії України, кандидат юридичних наук.



Ж - журналістська премія імені Джеймса Мейса - літературна премія в галузі публіцистики, заснована з ініціативи головного редактора газети «День» Лариси Івшиної. Премія присуджується авторам нових публіцистичних творів, які сприяють утвердженню історичної пам'яті українського народу, його національної самосвідомості та самобутності, визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом проти українців.

З –знання – Лариса Івшина про важливість знати предмет перш, ніж робити певні кроки: «З розмов політиків відчутно, що мінімум історичних знань вони ще не взяли. Політики майбутнього, я переконана, мають бути виховані на якісно іншій літературі, зокрема тій, яку видає «День». Тоді, оперуючи реальними знаннями, вони будуть говорити і діяти інакше».



І - інтерес - допитливість та цікавість - першопочаток усього. «Мене надихає вроджена цікавість. Не хочу жити життям «застійного болота». Мені подобається «чиста протічна вода». Відчуття цього пошуку мене теж штовхає. Самій розвиватися й іншим не давати нудьгувати», - каже Лариса Івшина.

Ї – їжа – Лариса Івшина: «Я вважаю, що кухня має дуже важливе значення в переоблаштуванні світу й суспільства. Можна навести безліч прикладів, але один мене вражає найбільше. У книжці «Кухня п’яти президентів. Спогади кухаря Єлисейського палацу» є фраза: «Те, що лежить у тарілці президента — зміцнює престиж Франції!». І це не питання чиношанування чи того, хто й як ставиться до президента—це питання того, хто і як ставиться до Франції! Мені імпонує таке ставлення до життя. Я так само вважаю, що деталі — це головне».



Й – йти своїм шляхом. Здається, це той вислів, який завжди є лейтмотивом в кожному виступі Лариси Івшиної. Причому, йти своїм шляхом має як журналістика, так і країна в цілому. Йде своїм шляхом і очолювана нею газета «День».

Йти, не стояти на місці, не зникнути в рутині, рухатись, робити щось – уроки та «рецепти» від редакторки.

К - команда - Лариса Олексіївна очолює і надихає надзвичайну команду однодумців. Журналісти і редактори, менеджери і дизайнери, автори та організатори - усі вони творять прекрасний емоційно-інтелектуальний простір сучасної України.



Л – Локачі - звідси усе починалося, і краще за Ларису Олексіївну не скажеш – «Я - народилася в центрі Всесвіту». Зовсім нещодавно, за активну громадську й культурну діяльність, вагомі досягнення в галузі журналістики, неоціненний внесок у справу інтелектуального розвитку Ларисі Івшиній (Жаловазі) присвоєно звання «Почесний громадянин селища Локачі».

М –«Маршрут № 1» - глянцевий додаток «Дня», красивий, детальний, кожного разу несподіваний. За словами Лариси Івшиної, тема глянцю показує і «зоряне небо» над людиною, і її багатовимірний внутрішній світ.

Н - новорічна анкета - своєрідні індивідуальні підсумки року у відповідях на цікаві запитання, підготовлені редактором. Широка аудиторія опитаних «Днем» показує динаміку розвитку країни та людини, політики, культури.

О – олівець, не простий, а королівський. Минулого року газета «День» святкувала своє 20-річчя і приготувала чимало подарунків для свої шанувальників. Серед них Скриня скарбів - 100 чудових листівок, мольберт, насіння чорнобривців із франкового села Нагуєвичі та ... королівський олівець - для читання і підкреслювання усього важливого!

П - почесний професор - 7 квітня 2016 року Лариса Олексіївна Івшина стала Почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Р - репутація - один з ключових принципів світогляду Лариси Івшиної, який вона неустанно передає своїм читачам. Високий стандарт якості необхідний для побудови здорового суспільства та сильної держави.

С –«Сестра моя, Софія» - останнє видання від Бібліотеки газети «День», що відкриває цікаві сторінки україно-болгарської історії і змушує замислитися над глобальними цивілізаційними процесами.



Т – традиції – Лариса Івшина на своїй сторінці в Facebook завжди розміщує фотографії з дому та різні цікаві композиції з предметів інтер’єру та квітів. «У мене дуже багато гарної літератури. Усі домашні знають, що коли я у п’ятницю звечора або в суботу вранці обклалася книгами – триває процес творення. З якихось книг обов’язково щось навіє мені якийсь рецепт», - говорить вона.

І ще про традиції: «Дуже люблю, коли ми з друзями всією компанією, з мамою, сестрою, навесні чи улітку, розкладали вогонь: гриль, зелень, гарна галявина, гарна скатертина. І обов’язково ми ставили українські хори, старі хороші записи Солов’яненка, Козловського… Українська класика на галявині звучить неймовірно. Мені здається, що українці, маючи такі красоти, не зовсім правильно уявляють свою країну. У нас під кожною вишнею Едем».

У – «Україна Incognita» - проект газети «День», що розповідає про цікаві та маловідомі історичні події та особистості України. Це продовження роботи «Дня» щодо вивчення та осмислення української історії - у віртуальному світі. Унікальний масив історичних та краєзнавчих матеріалів, які протягом 15 років публікувалися на сторінках газети, а також у виданнях Бібліотеки «Україна Incognita», переведено в електронний формат — і тепер вони доступні на сайті «Україна Incognita».

Ф - Фотовиставка газети «День» - За 17 років, коли триває цей фотолітопис, у містах України організовано 115 фотовиставок «Дня», отримали нагороди 778 фотографів, рахунок людей, які побачили ці світлини, певно, пішов на мільйони. Це унікальний проект, який зберігає та віддзеркалює сучасну історію України.



Х – «Хартія вольностей» - аналог Конституції у Великій Британії, за якою незмінно й успішно британці живуть тисячоліття. Лариса Олексіївна говорить: «Мені б дуже хотілося, щоб українці говорили, як американці, які 200 років святкують Конституцію, в якій майже нічого не змінюється. Або британці, які живуть без писаної Конституції...

Україні дуже потрібна нова перезаснована «Руська правда» і дуже багато з того, що було і в Конституції Пилипа Орлика. Чи обов’язково для цього писати нову Конституцію? Я не переконана. Зараз люблять цитувати Черчілля, що повною мірою справедливо.

Він казав: «Якщо політики хочуть змінювати Конституцію чи угоду, до якої дійшов народ, то краще змінити цих політиків. Україна далеко не випадково в чомусь є Британією слов’янського світу. Як і багато британців, ми цінуємо свою особисту свободу».

Ц - цитати - на головній сторінці сайту газети щодня можна прочитати нову надихаючу цитату когось із видатних вчених, літераторів, політиків.



Ч - читач - Лариса Івшина: «Ми маємо свого читача, і один із сегментів цієї аудиторії – це люди, звісно, інтелігентні, але не тільки за фахом, а інтелігентні в силу способу життя, цінностей, які вони в собі несуть з радянського часу. Я працювала тоді і застала воістину інтелігентних людей, які вціліли потім. Можливо, вони і прийняли незалежність, але, звісно, очікували від неї інших плодів, тому вони весь час підтримували спроби розумного конструювання цього майбутнього.

Я ж намагалася зі свого боку завжди виступати ніби таким архітектором простору для України в майбутньому. Тому, можна сказати, що це були перші урожаї наших читачів. Згодом, десь у 90-их, коли мені стало зрозуміло, що сценарій, за яким Україна пішла, абсолютно неправильний, ми дбали про вирощування свого читача і називали це якісною альтернативною.

Ми були у вражаючій меншості до інших мас-медіа, ми майже ніколи не мали підтримки в більшості випадків ні в яких державних інституцій. Тим не менш, ми мали підтримку невеликого сегменту бізнесу, який так само інакше дивився на українські події. Тому ми дочекалися цього другого урожаю наших читачів, які вже були вирощені в умовах дуже недосконалої держави, дуже спотвореної реальної незалежності, але тим не менше люди є.

Чи є вони інтелігентними в тому прочитанні, яке було раніше? Напевно, ні. Бо нове життя набагато більше вплинуло на суть цього поняття і сказати комусь зараз: «я – інтелігент», напевно, це дуже дивно. Скоріше, люди замінили це словом «інтелектуал», хоча це зовсім теж не повна характеристика цих нових людей і нових читачів».

Ш –«Школа журналістики» - у редакції з 2003 року працює Літня школа журналістики, яка стала одним із улюблених проектів на «дереві розвитку» газети. «Я завжди відчувала потребу в інтелектуальній журналістиці. Вона має змінити пострадянський світ, перетворити його на український та європейський, — говорить головний редактор газети «День» Лариса Івшина.



Щ - щира любов до своєї справи, читача і країни, минулого і майбутнього, глобального конструювання і важливих дрібних деталей сьогодення - ось кращий опис професійного стилю від Лариси Івшиної.

Ю – ювілейний рік – у 2016 році газеті «День» виповнилося 20 років.

Я – якість – незмінна риса, яка супроводжує усі інтелектуальні продукти газети «День».

Текст - Анна ДАНИЛЬЧУК, Ольга БУЗУЛУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.