Луцький «Промінь»: коли буде кіно?

Питання: що спільного між словами «Зміна», «Батьківщина», «Луцьк», «Комсомолець», «Хроніка» і «Ретро»? Відповідь: усі слова – назви колишніх луцьких кінотеатрів.

Вони працювали в місті у радянський час, і не працюють сьогодні. Лишився «Промінь» - радянський «старожил» з найбільшим глядацьким залом міста. Сяк-так животіючи багато років, не балуючи глядача розмаїттям сервісу і якісними фільмами, кінотеатр, схоже, підійшов-таки до свого Рубікону: у луцькій мерії зріє думка передати його у приватні руки.

КОЛИ КІНО БУЛО ДЕЛІКАТЕСОМ

В радянський час у Луцьку було декілька кінотеатрів. «Зміна» - колишнє кафе «Мандри» на вулиці Богдана Хмельницького, «Батьківщина» - приміщення ВОДТРК на вулиці Горького, «Луцьк» - клуб «21 століття», «Комсомолець» - на розі вулиць Дубнівської та Рівненської поруч з Київським майданом, де нині багатоповерхівка, «Хроніка» - на місці теперішнього бару «Квартал», колись і він називався «Комсомолець», «Ретро» - на вулиці Кафедральній.

Кінотеатр «Промінь» спроектував у 1969—1970 роках відомий луцький архітектор Ростислав Метельницький. Кіноконцертний зал уміщував тисячу осіб і був найбільшим залом у місті (таким він лишається і сьогодні).

З 10 ранку і до 22 вечора тут діяло два кінозали, був кафетерій, дискотека, влаштовували концерти приїжджі співаки і музичні гурти.



В час, коли на телебаченні розваг було мало, кіносеанс був справді хорошою нагодою цікаво провести дозвілля. «Промінь» був популярним та, кажучи мовою капіталізму, рентабельним проектом.



У часи перебудови на деякий час кінотеатр перейменували у «Москву», а вже на початку 90-тих йому знову вернули стару назву.



Назва лишилася й досі, втім, масштаби роботи і популярність залу значно зменшилася. Нині тут лише у вихідні, коли єдиний зал не здається в оренду, крутять кіно в три сеанси. За словами директора КП «Промінь» Костянтина Пантіка, відеообладнання тут не змінювали 30 років, і списати його на металобрухт треба було не менше п’яти років тому.

ЯК КРОЇЛИ «ПРОМІНЬ»

З початком незалежності приміщення почали розтягувати орендарі. Одним з перших «нерідних» «Променю» об’єктів став нічний клуб «Версаль», який з 1993 року відкрився у лівій частині приміщення.

Далі додалися більярдний клуб «Жорж», клуб «Сьоме небо», пізніше - у кінці 90-тих - дитячий центр «Тік і Ток».

До 2005 року приміщення були в оренді, і лише з 2005 року – останнього року каденції міського голови Антона Кривицького – їх почали приватизовувати.

Як розповів начальник відділу управління комунальним майном Луцькради Тарас Яковлев, за увесь час існувало сім договорів купівлі-продажу приміщень. Усі, за виключенням проданої у 2011 році частини підвалу – проходили процедуру затвердження на сесії. Тобто саме депутати погоджували продаж цих приміщень у приватну власність.

Отож, у 2005 році за ціною 1200 грн./кв.м продали 263 квадратних метрів підвального приміщення.

У тому ж таки 2005-му у приватні руки перейшло 373 кв. м. за ціною в 2100 грн/кв. м. Це приміщення на другому поверсі, де нині розташований нічний клуб Seven Show Bar.

У 2006 році 340 кв.м продали нічному клуб «Версаль» за ціною в 400 грн./кв.м.

У 2007 році продали 254 квадратних метри підвального приміщення за ціною в 1400 грн/кв. м.

У 2008 році приміщення більярдного клубу «Жорж», площею у 180 кв.м. було продане за ціною в 4500 грн./кв.м.

Цьому ж клубу пізніше у 2009 році надійшло ще 10 квадратних метрів за ціною в 4300 гривень за квадратний метр.

У 2011 році відбулося останнє відчуження майна. 189 квадратних метрів підвального приміщення під сценою кінотеатру продали через аукціон. Метр коштував 1250 гривень.

Усі ціни, зі слів Яковлева, визначалася експертною оцінкою, враховуючи ринкову вартість нерухомості станом на ті роки.

У комунальній власності залишилося 3424 квадратних метри «Променя». Це, зокрема, сам кіноконцертний зал на більш ніж тисячу місць і хол перед ним. І саме ці 3424 метри квадратні у 2012 році можуть бути продані.

ХТО ЩЕ ПІД «ПРОМЕНЕМ»?

Навіть з тим шматком «Променя», яке нині лишилося в комунальній власності – нема повного ладу.

Так частина цього майна – в оренді. Основним орендар – підприємець Воронін, орендує більше 450 кв. м. другого поверху (де раніше був «Тік і Ток») і 174 кв. м підвалу.

Договір з підприємцем уклали у листопаді 2010 року до 2020 року. Цим договором передбачено, що протягом двох років з моменту укладання підприємець повинен був виконати певні ремонтні роботи - зробити ремонт даху і замінити віконні вітражі, реконструювати фасад.

Втім віз і нині там. Та й навіщо спішити, якщо в разі продажу орендатора з приміщення просто виселять?

«Навіть якщо він зробить повністю ремонт цього приміщення, якщо сесія не дозволить придбати, то він його не купить і затрачені кошти не повернуться», - поянює Яковлев.

«Аби зробити ремонт, у нього є час до листопада. Якщо «Промінь» не продадуть, то ми його або зобов’яжемо це зробити або виселимо. Він платить звичайно орендну плату – 30-35 тисяч гривень в місяць», - додає керівник відділу управління комунальним майном.

Проте мерії не завжди вдавалося добитися свого у взаєминах з орендарями «Променя». Свого часу, на початку 2007 року виконком здав більше 2 тисяч квадратних метрів приміщення в оренду ТзОВ «Лучеськ-ТВ». Втім своїх зобов’язань з оплати оренди це підприємство не виконало. Виходить – отримувало користь від приміщення задарма, а точніше – за рахунок луцької громади.

У березні 2010-го Господарський суд у Волинській області постановив стягнути з ТзОВ «Лучеськ-ТВ» 2,44 мільйони гривень заборгованості та розірвати договір оренди. Справа нині перебуває у виконавчих органах. Наказ дійсний для пред’явлення до 27 травня 2013 року.

«ЕСЛИ ДОМ С КРАСНЫМ ФОНАРЕМ НЕ ПРИНОСИТ ПРИБЫЛИ – ТОГДА МЕНЯЮТ НЕ МЕБЕЛЬ» (с)

Нині приміщення обслуговує комунальне підприємство «Промінь». Підприємство час від часу робить поточний ремонт, має сякий-такий прибуток від оренди концертного залу, вчасно платить зарплату і податки. В принципі, фахівці кажуть, що у такому стані підприємство може «протриматися на плаву» років з 15.

Проте такі умови – це цілковита неможливість оновити обладнання для кінотеатру, а відтак – і надавати якісні послуги у царині кінопрокату. І з часом «Промінь» сміливо зможе претендувати на звання «Музей кіно»: обладнання остаточно набуде рис артефактів.

Впродовж 2011 року дохід підприємства становив 339,9 тисяч гривень. З них від оренди заробили 248,4 тисяч гривень, або ж 73% усього доходу. Від оренди залу для концертів підприємство отримало 57,2 тисяч гривень, а від демонстрації фільмів – лише 34,3 тисяч гривень Проте прибутку у «Променя» за 2011 рік - 35,7 тисяч гривень. (інформація зі звіту директора підприємства на виконкомі 22 березня).

«Жодних боргів по заробітній платі підприємство немає. Крім того власними силами вдалося відремонтувати частину покрівлі, замінено носі труби холодної води, відреставровані засувки. В окремих приміщення зроблено ремонти, закуплено меблі та офісну техніку», - зазначив Пантік.

У 2012 році підприємство хоче відремонтувати дах та гримерку, яка приводить у шок зірок шоу-бізу, що виступають перед лучанами.

Про більш глобальні реформи Пантік не говорить, а відповідаючи на питання яким чином на його думку краще вчинити з кінозалом, дипломатично резюмує: «Я лише виконавець. Майно - комунальної власності».

«Цей кінотеатр розбазарили по кусках. Частина в оренді. Лишається директор підприємства, який викручується і той зал якось функціонує. Для того аби вижити в середині фойє він робить виставки. Концерт йди і в той же час в середині виставка, де торгують ковбасою, хлібом. Це 90-ті роки», - охарактеризував сучасний стан підприємства перший заступник міського голови Святослав Кравчук.

ЛЕБІДЬ, ЩУКА І РАК – ХТО КОГО?

Зважаючи на наведені вище цифри, ймовірність того, що КП «Промінь» почне розвиватися, опираючись тільки на власні фінансові і кадрові сили – близька нулю.

Тому шлях для «Променя» (беручи за доведений факт, що сьогоднішній стан речей не влаштовує нікого) очевидний – ІНВЕСТОР. Який? Або міський бюджет, або приватний інвестор, або спільне інвестування: місто плюс бізнес.

Про реальність першого варіанту – фінансувати «Промінь» з міського бюджету – вичерпно говорять слова міського голови Миколи Романюка, сказані ним на засіданні виконкому 22 березня: «Найближчим часом грошей на це (кінотеатр, - ред.) у нас НЕ БУДЕ».

Заступник міського голови Василь Байцим говорить про можливість приватно-публічного партнерства. Каже, що така схема подвійного фінансування популярна в Канаді та США.

«Приблизний бюджет такого проекту – 10 мільйонів. Його треба запропонувати «Версалю», аби цей проект для них гарно виглядав, і той, хто орендує, можливо зацікавиться у інвестуванні. Частину шукати в бюджеті, частину шукати позабюджетних коштів, а частину можна виставити на аукціон», - пропонує Байцим.

Суттєве «але» такого шляху – готовність (читай «вигода») потенційних інвесторів вступати в таку «дольову участь» міською владою і спільно фінансувати «Промінь».

«Або розірвати договори оренди, вишукуємо кошти в бюджеті, робимо реконструкцію в комплексі за участі тих інвесторів, що мають у власності ліву і праву частину. Або шукати інвестора, який на наших умовах і у відповідні терміни повинен зробити кіноконцертний зал з використанням сучасної апаратури», - говорить про сучасний стан речей у «Промені» заступник міського голови Святослав Кравчук.

Остання, згадана Кравчуком модель – продати зал найбільш зацікавленому інвестору, виставивши чіткі умови його використання – теж вивчається у міськраді. Навіть є готовий проект депутатського рішення.

У цьому проекті рішення міськради про включення «Променя» до об’єктів, які підлягають приватизації, передбачено, що приміщення повинне продатися на конкурсі, а покупець повинен зобов’язатися виконати низку умов. Передусім це - забезпечення функціонування кіноконцертного залу не менше, ніж на 900 місць, реконструкція внутрішньої частини приміщення з розміщенням закладів громадського харчування та фасаду будівлі з облаштуванням прилеглої території.

Роботи переможець конкурсу повинен виконати до 1 квітня 2015 року. Якщо ж інвестор у строки не вкладеться, то у судовому порядку приміщення можна повернути, - передбачено в проекті рішення.

ПОТЕНЦІЙНИЙ ІНВЕСТОР: НЕ ОДИН, НЕ НАШ, НЕ БІДНИЙ?

Якщо допустити, що такий інвестор є, чи невдовзі з’явиться (а саме на таку думку наштовхує і поява проекту приватизації «Променя», і неофіційна інформація про те, що до кінотеатру давно придивляються окремі представники бізнесу), йому доведеться зіштовхнутися з потребою тратити чималі гроші.

Тарас Яковлев зазначає, що сума реконструкції сягатиме не менше 15-20 мільйонів гривень. Стартова ціна приміщення на його думку буде близько 7 мільйонів гривень, хоча остаточну оцінку дасть експертна комісія, а в процесі торгів вартість приміщення збільшуватиметься.

«Було би дуже добре, але не факт, що прийде інвестор з Києва або закордону і вкладе такі гроші в Луцьк. Є схеми співфінансування і, можливо, луцькі інвестори на таке підуть у дольовій участі. Таким чином цей об’єкт можна продати», - каже чиновник.

Та ще й після можливої купівлі об’єкту передбачається процедура відведення земельної ділянки на умовах продажу чи оренди. Ціна землі, яка знаходиться у самісінькому центрі може в кілька разів перевищувати вартість самого кінотеатру, де потрібно змінювати більшість комунікацій.

Зрештою, усім цим питанням передуватиме менш глобальне та більш принципове – чи дозволять міські депутати приватизувати «Промінь»?

Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.