Директор Луцького зоопарку про нових тварин, стратегію та екзотику

Минув рік з часу реконструкції Луцького зоопарку за кошти Євросоюзу, на яку потратили близько півтора мільйона євро.

Напередодні Нового року директор комунального підприємства Людмила Денисенко (на фото) охоче погодилася провести заочну екскурсію звіринцем для журналістки Тетяни Свереди, про яку “Волинь Рідна” дізналася зі сторінок газети “Луцький замок”.

Під час оглядин розмовляємо про підсумки роботи у 2016 році. Чекаючи на директора біля будинку для левів і тигрів, із задоволенням спостерігала за цими величними тваринами. Тигр і тигриця, які лежали поруч, спокійно дивилися на мене із-за скла на відстані півметра. Раптом самець різко піднявся та підійшов. За моєю спиною він побачив Людмилу Денисенко. Впізнав… Пішла до рук директорки і левиця Даша, верблюдиця Наруся. Цікаво, що Людмила Денисенко пов’язала своє життя із зоопарком ще 20 років тому, коли була студенткою. Вона приходила сюди та приносила тваринам придбану за свої кошти їжу. На центральному ринку її знали як дівчину, яка купує м’ясо для вовків із зоопарку. Чотири роки тому пані Людмила очолила це комунальне підприємство.

– Наприкінці року традиційно підбивають підсумки зробленого. Чим пишаєтеся?

– Одним із досягнень цього року є те, що Луцький зоопарк приєднався до єдиної системи зоопарків світу (Species360 – міжнародна система інформації видів). Ми вже повноправний член цієї організації. Будемо вводити в єдину базу даних інформацію про усіх наших тварин. Переглядаємо експозиції інших зоо­парків, щоб знати, кого із тварин можна взяти на обмін. Нас цікавлять капібари (водосвинки) та сурікати. Ось Варшава відгукнулася із пропозицією. Те, що з нами спілкуються зоопарки з інших областей України та з-за кордону, бачать наших тварин, дуже тішить. Через рік-два зможемо брати участь у програмах реабілітації, відновлення тварин із колекцій інших зоопарків. А раніше про наш звіринець не знали навіть в Україні.

– Які тварини прибули в 2016 році?

– Носухи, лемури, песець, рись, чорнобурки, ведмеді, поні і валлійсь­кі кози. Вперше у нас поселилися лемури, яких передали на утримання з Харкова. Найбільшим досягненням цього року вважаємо народження мавпочки. Як ви знаєте, за Східним календарем саме ця тварина є символом року, що минає.

– Мавпочки у вас з’явилися не так давно.

– Так, пару мавпочок нам подарував з нагоди відкриття після реконс­трукції Харківський екопарк. І ось 1 березня в них народився хлопчик. Це для нас було справжнім випробуванням. Ми всі в один день стали нянями. До відкриття літнього сезону зробили вольєр, де мавпи змогли б активно рухатися. Також цього року побудували новий вольєр для верблюда, чорно-білих валлійських кіз. У серпні п’ять таких кіз нам передав Київський зоопарк.

– Цього року Луцький зоопарк практикував проведення різноманітних тематичних заходів. Що підготували для своїх відвідувачів до новорічно-різдвяних свят?

– Дійсно, проведено багато тематичних свят, під час яких відвідувачі змогли дізнатися нові факти про світ тварин. Окрім того, розширили зоопарк новими вольєрами, відпочинковими місцями та фотозонами. Тобто ми почали виконувати освітньо-виховну функцію. Запрошуємо в гості школярів. На новорічні свята зоопарк працюватиме з 1 січня у звичайному режимі. Без вихідних. Ми підготували новинку – три святкові фотозони, біля яких можна сфотографуватися з сім’єю.

– Помітно, що багато тваринок у вас по парах.

– Так, ми намагаємося створювати пари. Тривалий час у Луцькому зоо­парку були два вовки. Ми віддали у Рівненський зоопарк одного з них, а з Миколаївського для нашого привезли дівчинку. Була пара диких свинок, і нам віддали ще одну самку. Новенька вигнала нашу із дерев’яного будиночка та зайняла його із нашим диким кабаном. Нашій свинці потрібно будувати новий. Спочатку в нас були два хлопчики-лемури, а згодом ми взяли дівчинку. В лемурів матріархат, і всім заправляє жінка. Носух привезли в парі, і надалі ми плануємо брати тварин по парах.

– Я ось спостерігаю за тиграми: тварини дуже впевнено і спокійно почуваються. Можливо, саме те, що вони в парі, компенсує відсутність дикої природи?

– Ці тигри народилися вже в зоо­парку і не знають, що таке дика природа. І батьки їхні народилися в зоопарку. Тож, зважаючи на те, як винищують тварин у дикій природі, для них це непоганий варіант. Це дійсно так, що одинак більш обережний і знає: в разі небезпеки може надіятися тільки на себе. Ось самець антилопи змінився після того, як залишився один. А от лев дуже ревнує левицю. Нік і Даша народжені в зоопарку, він – із Миколаївського, вона – з Ялтинського. У них такі гармонія та любов, що нам здається, вона в нього – центр Всесвіту. А от ведмеді переважно одинаки. Зокрема, з тих, які врятовані з пересувного зоопарку в Дубровиці Рівненської області, два хлопчики стали друзями-нерозлийвода.

– В лютому інформація про жахливі умови перебування тварин у пересувному звіринці Давида Худодяна сколихнула всю Україну…

– Можна тільки здогадуватися, що вони пережили в тому вагончику. Півтора місяця їх відгодовували. Крім того, поспостерігавши за врятованими тваринами, ми здогадалися, що їх били. Ми радіємо, що тепер наші ведмедики можуть рухатися. Ми думали, що їм до трьох років, а спеціалісти з Києва повідомили, що їм 10 і 8 років. Раніше тварини їли тільки кормові буряки, не знали, що таке мандарини, і коли їм дали їх уперше, почали гратися.

– Помітно, що зоопарк чудово адаптований для зимового відвіду­вання.

– Так. Адже багато вольєрів засклені. Раніше на зимовий період в експозиції залишалися тільки ті тварини, які можуть зимувати. А нині навіть за екзотичними птахами – пеліканами – можна поспостерігати взимку. Відвідувачі не бачать лише 10% експозиції. Ми повноцінно працюємо, незалежно від пори року.

– А які тварини найекзотичніші у звіринці?

– Лемури, тому що їхня батьківщина – острів Мадагаскар. Зараз їх можна побачити в новенькому будиночку за склом, де підтримується стала температура – 18-20 градусів тепла. Поруч – загороджена територія для прогулянок, куди вони зможуть вийти вже навесні.

– Хто у вас найбільший гурман?

– Лемури та мавпи. Першим не можна цитрусових і бананів. Ми їх годуємо різними видами горіхів, раз на день даємо на вибір: рис із солодким сиром, мюслі або гречку із вареною куркою. Стараємося дотримуватися повноцінного раціону для усіх тварин. Мавпи люблять варені яйця, курятину, влітку вдосталь споживають овочів і фруктів. Коли ж були морози, ми давали їм гарячий чай із лимоном.

– А кому понесла ваша працівниця ці два відра обчищених мандаринів?

– Нутріям. Вони їх люблять. Дів­чата сьогодні сиділи та знімали шкірку.

– У скільки обходиться харчування тварин щодоби?

– Левовою частиною харчів нас забезпечують супермаркети. Ми ж витрачаємо від 1000 до 3000 гривень на день. Найдорожче годувати пеліканів та лелек, адже зросла ціна на рибу.

– Хто ще вам допомагає?

– Ми залучаємо для тварин спонсорів. Наразі їх мають леви (ПрАТ СП «Теріхем-Луцьк»), тигри (компанія «Тигрес»), пелікани (рекреаційний комплекс «Рест-парк») та лемури (ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика»). Дуже допомагає продуктами мережа супермаркетів «Сільпо». Є підприємці, які раз на місяць привозять печиво й торти для ведмедів. Спонсорство допомогло нам передусім поліпшити харчування тварин. А зекономлені кошти спрямовуємо на розбудову та розвиток зоопарку. Протягом року ми побудували літні вольєри для зелених мавп, носух, лемурів та пеліканів.

– Свого часу ви самі зверталися до різних підприємств, навіть їздили у сільськогосподарські підприємства та просили допомогу для тварин. На якій посаді тоді були?

– Це було дуже давно. Я працювала зоотехніком. І коли відвідала Київський зоопарк і побачила, наскільки там добре годують тварин, дуже здивувалася. На той час єдиним зоопарком, з яким ми спілкувалися, був Рівненський. І саме вони порадили нам звернутися до супермаркетів за допомогою у харчуванні тварин. Дійсно, було, що я їздила майже під Горохів, ходила по сільгосппідприємствах і просила. Одного разу привезла тонну кукурудзи, іншого – сіна на підстилку. До речі, сьогодні Луцький зоопарк працює в електронній системі публічних державних закупівель «ProZorro».

– Наскільки зросла кількість відвідувачів після реконструкції зоопарку?

– Втричі. Реконструкція дала великий поштовх. Ми почали привозити нових тварин. Окрім того, відіграло роль і те, що проводимо в зоопарку різні тематичні свята. На Івана Купала вдалося здійснити мою давню мрію – нічну екскурсію зоопарком. Прийшло багато відві­дувачів. Провели різні майстер-класи, відвідувачі кидали у воду сплетені власноруч вінки. Люди йшли додому в захваті. Плануємо зробити «Ніч у зоопарку» традиційною. На свято Миколая ми запросили дітей. Також уперше цього року провели захід у День вишиванки. Ми зробили безплатний вхід для всіх, хто прийшов у вишитих сорочках.

– Скільки всього утримуєте тварин?

– Загалом 350 особин 80 видів тварин. Протягом останніх чотирьох років їхня кількість збільшилася вдвічі. Інші зоопарки бачать, що в нас є умови та харчі, і ми підписуємо договір на утримання тварин протягом певного періоду.

– А кому належить ідея проведення тематичних заходів?

– У мене була мрія, щоб люди залишалися в зоопарку на довше. Й тому почали робити лавочки, зони відпочинку, пісочниці, щоб дітки бавилися, а мами поруч спостерігали за ними. У 2017 році плануємо проводити безплатні майстер-класи з малювання, запрошуватимемо народних майстрів. Можна розважатися та водночас спостерігати за тваринами. Приємно, що маємо постійних відвідувачів. Для них ми ввели акцію: кожна п’ята екскурсія зоопарком безплатна.

– А що ще у планах?

– Маємо намір облаштувати територію перед зоопарком для кафе. Звісно, що там не буде алкоголю. Також хочемо озеленити територію навколо. В нас багато квітів. Цієї осені був парад хризантем: ми висадили понад 70 кущів.

– У вас є всі тварини-символи Східного календаря?

– Так, лише немає дракона та змії. До Нового року ми випустили перекидний календар із нашими тваринами. Це новинка, вона дасть додатковий дохід і рекламу.

– Чому у вас граки у клітці? Адже ці птахи люблять свободу.

– Усі вони потрапили до нас пораненими. Частина з них досі не може літати. Ми тримаємо їх і з виховною метою, адже не всі люди знають, що чорні птахи на вулицях міста – це не ворони, а саме граки. Ворона сіра. Ось галки в клітці зараз абсолютно здорові. Одну сильно коти пошматували, а іншу ми врятували з пащі пелікана. Два місяці тому їх випустили. Приходжу після вихідних, а вони сидять під кліткою. Мені розповіли працівники, що йшов сильний дощ, а вони сиділи під дверима і чекали, поки їх запустять назад. Ще є ворона Варя. Живе в зоопарку вже п’ятий рік, дуже любить гратися.

Спілкувалася Тетяна СВЕРЕДА (для Волинь Рідна)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.