«Мені імпонує системна робота щодо використання коштів», - Михайло Імберовський

Впродовж року лідер фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Волинській облраді Михайло Імберовський був одним із головних спікерів «опозиції». Оскільки фракція не підтримала кілька ключових для Ігоря Палиці проектів рішень, зокрема щодо комунального підприємства «Волиньприродресурс», частина їх ініціатив також не знаходить підтримки більшості у раді.

Попри це Імберовський активізувався в інформаційному просторі із ініціативами щодо прозорого розподілу коштів, публічного відбору інвестиційних проектів, програми «Власний дім» тощо.

Наша розмова із Імберовським про підсумки року роботи, принципи розподілу бюджету, «дискримінацію» у обласній раді та плани щодо відбору інвестиційних проектів.


- На вашу думку, чи був цей рік конструктивним для Волинської обласної ради? Чи є діалог? Чи є реальна ефективна робота?

- У цьому році я та фактично всі наші депутати вперше потрапили у обласну раду, тому в першу чергу цей рік був ознайомчим, ми «притиралися». Структурувалася вся обласна раді і та умовна більшість. У депутатів було бажання впливати на розподіл коштів, на інші аспекти, тому в середині року, наприклад, на бюджетній комісії, куди я входжу, були активні, навіть емоційні обговорення. Потім все це дещо «згладилося».

Був конструктив, зокрема нарешті почала роботу комісія із відбору інвестиційних проектів. Ми довго ішли до цього. І це частина втілення ідеї, яку я пропонував у Бюджетному регламенті: депутати разом із громадськістю (30% представників громади) можуть реально дискутувати і обирати, які об’єкти фінансувати із обласних коштів. Раніше ж були просто «пакетні» голосування, що, я вважаю, принципово неправильно.

Але були впродовж року і речі, які я б не назвав конструктивними. На жаль, в нас існує оцей дуалізм органів влади, який конструктиву не сприяє. Але кожен зрозумів, як ми повинні рухатися і один до одного прислухатися. Тому, я думаю, наступного року ситуація буде трохи краща.


- На вашу думку, якими повинні бути пріоритети у відборі цих інвестиційних проектів? У які галузі потрібно в першу чергу інвестувати?

- Коли ми приймали бюджет 2016 року, я його назвав «бюджетом проїдання». Ми вкладаємо в школи, садки, дороги. Це потрібно. Але моя позиція: ми повинні вкладати гроші і туди, де ми зможемо заробити додатково у бюджет. І на цьому я наголошував на першому організаційному засіданні комісії із відбору інвестиційних проектів. На найближчій сесії будемо голосувати зміни в положення про цю комісію, щоб внести туди можливість вкладати кошти в розвиток малого і середнього бізнесу, щоб люди могли подавати на інвестування проекти, які дозволять створювати робочі місця.

Можна вкладати кошти у заміну вікон, дверей, ремонт дахів, але набагато ефективніше, якщо ми частину вкладатимемо, наприклад, в кооперативний рух, який дозволить утворити робочі місця , отримати податки, а тоді вже із цих податків громади зможуть інвестувати у те, що їм потрібно, зокрема у ту ж заміну вікон.


- Нещодавно прийняли державний бюджет. Із ваших постів можна зробити висновок, що ви його вже аналізували. Чи зможе Волинська область отримати необхідну суму коштів у рамках такого бюджету?

- У бюджеті є досить багато позитивних речей. По-перше, я би відніс сюди дороги – 15 мільярдів додатково. І голова ОДА ще місяць цьому озвучував цифру 1 мільярд гривень, думаю, в цьому контексті. Якщо будуть дороги, інфраструктура, сюди «піде» бізнес.

Є хороша позиція щодо підняття зарплат бюджетникам: вчителям і лікарям – по 50 і 30% відповідно. Я вважаю, що там треба в рази збільшувати. Бо якщо ми не будемо інвестувати в освіту, будемо інвестувати в тюрми. Ще Бісмарк говорив про це.

На 2017 рік поставлене досить амбітне завдання щодо утворення об'єднаних територіальних громад. Я вважаю, що це є ключова реформа для України. 25 років ми практично нею не займалися, а зараз процес активно пішов.

Але цей бюджет – це «ніж в спину» децентралізації. Бо ті гроші, які можуть громади заробляти, зараз держава забирає. Я маю на увазі акциз. По Луцьку ми бачимо, скільки дворів, доріг відремонтували на «акцизні» кошти. Те ж саме і по ОТГ. Зараз воно знову буде акумулюватися в державний бюджет.

А водночас на місцеві бюджети «віщають» комунальні послуги по освіті. Це, з одного боку, погано, а з іншого – так само добре. Бо може будь-який депутат вийти і говорити, що він не дасть закрити школу, де 20 вчителів і 5 учнів. А так держава стимулює громади думати. Якщо хочуть таку школу, хай думають, як її утримувати. Тобто це стимул для децентралізації. Але забирати гроші в громад – це, однозначно, погано.

Стимулом для громад самостійно визначати, як розвиватися, є державний фонд регіонального розвитку. Громади подають проекти, що їм потрібно робити за ці кошти, працюють комісії. Тобто громади зацікавлені бути активними. Але із нього забрали 3 мільярди і дали народним депутатам, які будуть одноособово вирішувати, куди їх витрачати і де спортивні майданчики будувати або щось інше.



- Ви піднімаєте у облраді питання вдосконалення програми «Власний дім». В чому проблема? Чи працює вона ефективно?

- Якщо проаналізувати, як освоюються кошти, то вона працює досить ефективно. Але хто їх отримує? Великий мінус, що люди часто про цю програму не знають: навіть сільські голови, на районного рівні. Деякі депутати обласної ради не знають. Але ця програма спрямована саме на жителя села, яких більшість у Волинській області. Щоб зацікавити лікаря, вчителя приїхати в село. І навіть звичайних жителів, щоб вони могли отримати кошти на ремонт чи побудову житла.

На основі моїх запитів було журналістське розслідування на «Четвертій владі» про те, які райони отримували кошти. В авангарді іде Луцький район і села навколо Луцька. Основна вимога щодо програми – працювати в селі. А ці люди часто насправді працюють в місті.

Тому ми пропонуємо, щоб отримувачів визначала комісія, щоб такі комісії були при кожній районній раді. Повинні входити депутати, голови сільських рад і ми пропонуємо 30% представників громадськості. І вони на місцях будуть визначати, бо краще знають, ніж голова фонду в Луцьку. Такі комісії формуватимуть списки і далі вже надаватимуть кредити за можливості. Бо там є співфінансування державного, обласного і місцевих бюджетів.

Я вже двічі вимагав звіту голови фонду перед обласною радою, проте його чомусь ніяк немає. Я буду вимагати, щоб, як мінімум, на сайті департаменту агропромислового розвитку була закладка «Власний дім», на сайті Волинської облради. У Львівській обласній раді навіть є окремий сайт цього фонду.


- Наразі досі стоїть питання по діяльність комунального підприємство «Волиньприродресурс». На вашу думку, чи зможе воно виконувати своє завдання щодо освоєння надр в інтересах волинян і наповнення наших бюджетів?

- У голосуваннях за це підприємство ми утримувалися. Ідея хороша. Зрозуміло, що надра повинні працювати на громаду. І не тільки бурштин. Але ми повинні діяти згідно із чинним законодавством. Якщо «Волиньприродресурс» не може почати свою діяльність, значить десь не дотримані норми чинного законодавства.

Я говорив нашим депутатам, зокрема Ігорю Гузю, щоб вони активніше кооперувалися із депутатами із тих областей, де питання незаконного видобутку бурштину гостро постало: Житомирська, Рівненська. І почали добиватися прийняття тих норм, які потрібні, щоб все це запрацювало і щоб підприємство працювало на волинську громаду.

Але тут теж треба враховувати, що коли ми викопаємо бурштин, він ж не виросте, як картопля. Ну ще в нас є ліс та деякі інші ресурси. А є інші області, що мають потужніші запаси корисних копалин, залізної руди та інших. Якщо вони теж приймуть рішення, щоб всі гроші залишати в себе, ми свій бурштин через років 10 викопаємо, а в них далі будуть кошти від видобутку ресурсів. Тому все це треба прийняти і визначити на рівні законодавчої гілки влади. Бо ми повинні думати на перспективу.


- В цьому році була заміна голови «бюджетної» комісії обласної ради Людмили Кирди на Андрія Турака. На вашу думку, в цьому була необхідність через некомпетентність Кирди, чи це було політичне рішення? Чи стала комісія працювати ефективніше?

- Ну я і під час головування Кирди, і під час голосування Турака мав змогу висловлюватися. Але я не бачив широкої дискусії щодо розподілу вільних залишків, часто все це приймалося без обговорення, що мені не імпонує. Мені більше імпонує системна робота щодо використання коштів. Бо просто вийти і сказати, що «мені треба» не правильно. Я можу теж вийти і сказати, що «мені треба» школу в Любохинах добудувати, бо там навчаються в хатах, які на початку століття будували. Там ще треба 50 мільйонів, давайте туди всі гроші передамо. Але ж так казати теж неправильно. Є в нас перинатальний центр, який треба добудовувати.

Я вважаю, що треба сідати на бюджетній комісії, дивитися, де в нас є державні, обласні та місцеві гроші, гроші фонду «соцеконом», які «дають» народним депутатам. Потрібно разом вирішувати, бо ми всі – представники однієї громади.

Адже є запитання. В нас є селище Голоби. Там в 2012 році до Чемпіонату Європи виділені кошти на ремонт стадіону. В 2016 році виділені кошти Державного фонду регіонального розвитку на ремонт стадіону. В 2017 році партія «Укроп» знов пропонує виділяти кошти на ремонт того стадіону. Ще мабуть Степан Івахів виділить кошти. Там в нас якийсь «Камп ноу» (головний стадіон ФК Барселона, - ред.) буде. А в Шацьку, наприклад, каналізацію ніяк не можемо зробити. І багато таких речей виявляються під час розподілу коштів. Тому потрібно працювати системно, щоб максимально ефективно використовувати кошти.

Щодо заміни голови: я вважаю, що присутня політика. Бо була ж не тільки заміна Кирди, але і в тимчасових комісіях були заміни людей. Проблеми «Батьківщини» тут накладаються. Але в цьому немає користі для громади, коли такі речі відбуваються в ключових комісіях.


- А для «Самопомочі» немає якогось дискомфорту у тому, що ви не перебуваєте у цій умовній більшості?

- Є дискомфорт, бо нас, наприклад, не кличуть на засідання координаційної ради. І таким чином ми не можемо висловлювати пропозиції «Самопомочі» щодо порядку денного.

Наприклад, коли була п’ята сесія у квітні, і були парламентські слухання щодо важлививх законопроектів. Один із них – це трансплантація органів. Бо зараз волиняни для цього їздять в Білорусь: вивозять гроші із Украни та переплачують. Я пропонував, щоб від імені обласної ради звернутися до Верховної, аби вони це підтримали. Якби я був на координаційній раді, я б там розповів свою позицію. Зараз пройшло півроку і пан Сівак (депутат обласної ради від ВО «Свобода» Сергій Сівак, - ред.) аналогічне звернення зареєстрував щодо необхідності закону про трансплантацію. Раніше мене у графоманстві звинувачували, а тепер що? Плагіат?

Пропозиції, які я озвучую на сесії, не маючи можливості їх до сесії озвучити, зокрема щодо нецільового використання коштів на одну із підприємств. Тепер тільки ці пропозиції будуть враховуватися. Я не вважаю, що це конструктивно.

Навіть за Януковича бюджетний комітет передавали опозиції. Я пропонував, щоб хоча б в одній комісії хоча б на рівні заступника був депутата від «Самопомочі». У нас є бажання працювати, але нам цього не пропонують. Хоча я не кажу, що в нас немає можливості працювати. Я буду працювати і в якості звичайного члена комісії. Але дискомфорт в моїй діяльності, як депутата, присутній.


- В якому напрямку сьогодні розвиваться «Самопоміч» на Волині? Якими проектами займається осередок?

- Перш за все я хотів би пояснити, що «Об'єднання «Самопоміч» не ставить перед собою максимально розширитися і покрити всю територію Волині. Якщо люди, які підтримують ідеологію «Самопомочі» ми з ними спілкуємося, влаштовуємо ознайомчі семінари, де розповідаємо, хто ми, яка наша історія, ідеологія. Ми ніколи не долучаємо до своїх лав колишніх регіоналів, комуністів та інших одіозних представників.

Якщо люди готові працювати, ми їм даємо таку можливість, даємо «карти в руки». Вони спочатку створюють ініціативну групу, розвиваються до рівня осередку. Ця робота у нас триває. Але ми не ставимо «дедлайнів», коли маємо покрити осередками всю територію. Для нас насправді важливо, якою буде «Самопоміч» через 20-30 років.

Зараз ми зосереджуємо роботу на виконанні тих обіцянок, які задекларували. Я дуже тішуся із того, що прийнятий Бюджетний регламент у Луцькій міській раді і вже завтра (23 грудня, -ред.) вперше будуть громадські слухання щодо бюджету. І ми працюємо, щоб такі ініціативи закріпити і далі розвивати на рівні області.

Зараз обласний осередок активно працює над проектом, який реально допоможе людям заробляти гроші в Україні, а не їхати за кордон, який допоможе навчити людей об’єднуватися, кооперуватися.

Далі працює проект «Енергоощадне місто», який передбачає допомогу людям у встановленні лічильників, теплозбереженні. Я вважаю, що є і наша заслуга в тому, що Луцьк на першому місці за створенням ОСББ. Коли ми пішли в 2015 році до людей і радили ставити лічильники, це була робота на перспективу. Це найпростіший шлях об’єднати людей навколо якоїсь проблеми. Станом на початку 2016 року в Луцьку було 100-120 будинків, які поставили лічильник в рамках міської програми. Ми працюємо далі в цьому напрямку. Люди вже не так масово, але звертаються.

Розмовляв Антон Бугайчук
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.