«Підсумки року». Реформатори Волині-2016

ВолиньPost розпочинає підсумки 2016 року із відзначення організацій, активістів та посадовців, які, попри різні умови роботи, втілювали на Волині реформи та інновації, розвивали креативні ініціативи, корисні для громади.

Вони не завжди орієнтуються на масову громадську підтримку, проте працюють над втіленням того, що принесе користь громадам області та країні.

У цьому матеріалі ми не визначали рейтинг реформаторів, а обмежилися відзначенням найактивніших, на нашу думку, адже кожна із ініціатив, вказаних далі, корисна для громади, а «мірятися» просто недоречно.

Очевидно, що тут згадані не всі корисні ініціативи та проекти, які проводилися впродовж року на Волині, адже їх неможливо помістити в один матеріал. Ми відзначаємо лише наймасштабніші та найкраще висвітлені з них.


За допомогу у втіленні реформи децентралізації та створенні спроможних громад: Валентин Малиновський, Анатолій Пархом’юк, Василь Гром, Олена Кузьмич, Богдан Самойленко, Орися Харитонюк, Оксана Гузь.

Впродовж 6 місяців на Волині працював проект «Децентралізаційний марафон», в рамках якого експерти Волинського регіонального відділення Асоціації міст України допомагали громадам області знайти оптимальні шляхи об’єднання, формування та розподілу бюджету, залучення державних та грантових коштів тощо. За ці 6 місяців учасники марафону відвідали всі 50 перспективних громад і безпосередньо «в полі» пояснювали людям, як і для чого проводиться децентралізація та яка із неї користь для кожної із громад.

Також у напрямку консультацій і розвитку спроможних громад разом із командою працювали керівник Офісу реформ із децентралізації та розвитку у Волинській області Анатолій Пархом’юк, регіональний координатор Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» Орися Харитонюк та місцевий координатор проекту ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Оксана Гузь.

В результаті, якщо у 2015 році на Волині було 5 об’єднаних територіальних громад, на кінець 2016 року їх буде 15. Хоча до повного поділу області на ОТГ та напрацювання ефективної кожної ще довго, команда «децентралізаторів» планує продовжити роботу і у 2017 році.



За розвиток Зимнівської громади-«першопрохідця» на Волині: В’ячеслав Католик

Зимнівська громада об’єднала чотири сільські ради – Зимнівську, Льотничівську, Бубнівську, Селецьку. Це 13 сіл з населенням більше шести тисяч людей. Громада стала однією із найперших та найуспішніших на Волині. Не в останню чергу це стало можливим завдяки ініціативності голови громади В’ячеслава Католика.

Так, на початку 2016 року тут відкрили ЦНАПи за сприяння Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив та посольства Канади в Україні. В рамках проекту «Громада Зимного проти Газпрому» заготовляють щепу для обігріву приміщення ради та комунального підприємства. А восени 2016-го громада розпочала випуск власної газети «Вісник Зимнівської громади». Команда Католика активно і далі подає проекти для фінансування із Державного фонду регіонального розвитку та інших міжнародних донорів.

«Завдяки реформі децентралізації фінансові надходження зросли в рази. Загалом бюджет становить 31 мільйон гривень, з них – 4,1 – це власні находження. Але ще є базова дотація в розмірі 2,2 мільйона гривень і в сукупності це – 6,3 мільйона, якими ми можемо вільно оперувати. Також за ці кошти ми маємо забезпечити функціонування шкіл, садочків, сфери культури, благоустрою тощо. На капітальні видатки ми вже заклали до 1 мільйона гривень. Зауважимо, що до об’єднання бюджет Зимного складав до 700 тисяч гривень, разом із коштами на утримання садочків та сфери культури – до мільйона гривень», - розповідав Католик у квітні 2016-го.

ВолиньPost відзначає саме В’ячеслава Католика ще і за те, що він активно ділиться досвідом створення громад, розповідає про «шишки», які довелося набити при створенні ОТГ ще з лютого 2015-го. Завдяки цьому приклад Зимнівської громади став орієнтиром для створення інших ОТГ на Волині.



За створення «Смідинської ініціативи», Асоціації місцевого самоврядування Прибужжя та співфінансування громадських проектів: Ігор Гузь та Борис Карпус

Впродовж 2016 року нардеп Ігор Гузь та виконавчий директор його фонду «Прибужжя» Борис Карпус ініціювали Форум розвитку громад Прибужжя у Литовежі на Іваничівщині, створення Асоціації розвитку місцевого самоврядування Прибужжя та допомогли 9-ом сільським радам знайти партнерів у Люблінському воєводстві.

Також фонд «Прибужжя» провів два етапи конкурсу громадських ініціатив «Крок назустріч», де громадські ініціативи із міст та сіл його округу №19 могли отримати співфінансування до 20 000 гривень на їх втілення. Таким чином вдалося встановлювати дитячі майданчики, камери відеонагляду, купувати обладнання тощо.

Ще нардеп ініціював створення у рідному селі Смідині у Старовижівському районі створення ГО «Смідинська ініціатива», проведення Форуму розвитку Поліських територій, реконструкцію клубу та розробку стратегії майбутньої Смідинської об’єднаної громади.

Розповідаючи про підтримку різноманітних громадських ініціатив та організацій, Гузь постійно наводить аналогію про «вудку», яку він намагається дати людям, щоб вони самі будували своє майбутнє. Саме за таку підтримку розвитку громадянського суспільства «у районах» нардеп та його фонд отримують нашу відзнаку.



За підтримку у створенні та розвитку ОСББ та заходів енергоефективності: Петро Лавринюк, Роман Бондарук та Юлія Сабатюк

Впродовж 2016 року на Волині лідерами команд, які активно допомагали створювати та розвивати ОСББ, втілювати заходи із енергоефективності стали регіональний координатор «Енергоефективність у житловому секторі України» IFC World Bank Group Петро Лавринюк, очільник Ради голів ОСББ Луцька Роман Бондарук та голова асоціації ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк.

Так, у області й далі втілюється всеукраїнський проект «Енергоефективність у житловому секторі України» IFC World Bank Group. Впродовж 2016 року Петро Лавринюк разом із іншими експертами провів чимало тренінгів та консультацій у різних містах Волині, щоб допомогти громадам у створенні ОСББ та впровадженні заходів із енергоефективності, утеплення, економії тощо.

А у вересні в Луцьку відкрився перший в Україні консультаційний центр з питань енергоефективності. «Тут кваліфіковані спеціалісти, що пройшли навчання у міжнародних компаніях, зможуть надати повноцінну інформацію щодо економії енергії, якісного та ефективного утеплення будинків, державних та місцевих програм підтримки енергоефективності». В цей же час і будинок на Перемоги, 12, де розташований офіс Центру, став одним із прикладів втілення програми енергоефективності.

Дбають активісти і про забезпечення державного фінансування ОСББ і енергоефективності. Так, очільник Ради голів ОСББ Луцька Роман Бондарук, голова правління Асоціації ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк та експерт проекту «Енергоефективність в житловому секторі України» IFC у Волинській області Петро Лавринюк звернулись до волинських народних депутатів з проханням посприяти продовженню Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки, більш відомої під назвою «Теплі кредити».

Визнанням діяльності Лавринюка, Бондарука, Сабатюк та інших експертів й громадських діячів стало те, що Луцьк ставлять у приклад впровадження заходів із енергоефективності. «У Луцьку майже чверть будинків відмовилася від послуг ЖЕКів. Самоорганізація в місті сягнула такого рівня, що тут навіть відкрили центр, де голови успішних ОСББ навчають новачків економити енергоресурси та ефективно використовувати кредити на утеплення.

Деякі ОСББ ризикнули взяти позики понад 3 млн грн, а загальний кредитний портфель луцьких будинків перевищив 20 млн грн. У виграші і люди, і міський бюджет, який завдяки грамотному енергоменеджменту показує скорочення видатків на енергоносії на 12% за рік, а це 5 млн грн і лише у бюджетних установах», - йдеться у статті одного із найпопулярніших видань країни – «Економічної правди».



За втілення програми «Активні громадяни» та інші проекти: Захар Ткачук і команда Молодіжного центру Волині

Як і у попередні два роки, в 2016-у на Волині втілювала заходи програма Британської Ради для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку. Координатором втілення проекту у нашій області був голова ради правління СГО «Молодіжна платформа» та керівник Молодіжного центру Волині Захар Ткачук.

В рамках втілення проекту проводили різноманітні тренінги, обміни, розвивали молодіжні середовища. Зокрема 28-30 жовтня 2016-го Луцьк приймав масштабний Міжнародний молодіжний форум.

Одними із «найсвіжіших» стали «Екохакатон» та пітчинг еко-ідей восени 2016-го. В результаті вдалося напрацювати кілька цікавих еко-ідей, які мають реальні шанси на втілення в місті. Також нині Ткачук разом із командою працює над виготовленням контейнерів, які скоро мають з’явитися на вулицях Луцька, для збору одягу, книг, іграшок для соціально незахищених верств.

За роботу в напрямку розвитку молоді та за створення Молодіжного центру Волині у 2016-у Захар Ткачук отримав премію Кабінету Міністрів. Вона стала підтвердженням його статусу одного із головних експертів із молодіжної політики та розвитку молоді не тільки на Волині, а й в Україні загалом.



За організацію розробки Концепції Центрального парку Луцька: Юрій Моклиця

Ще з початку 2016 року з ініціативи заступника міського голови Луцька Юрія Моклиці розпочалася робота над розробкою нового підходу до розвитку Центрального парку. На першому етапі на публічне обговорення запрошували журналістів, підприємців та громадських активістів. Пізніше сформували більш вузькі робочі групи. В результаті до вересня 2016-го вдалося розробити Концепцію.

У ній ідеться про те, що основною зоною для парку стане зона для прогулянок (близько 60% території). Вона включатиме зону культурно-масових заходів, атракціони, мистецьку зону, що матиме дві функції — постійно діючі експозиції та місця для тимчасових заходів — пленерів, презентацій, ристалище — місце для представлення середньовічної лицарської культури, де можна буде проводити тематичні фестивалі.

Значну частину займатиме також спортивна зона, де буде комплекс майданчиків для найпоширеніших видів спорту — футболу, баскетболу, гандболу, волейболу, майданчик для екстрим-велосипедистів тощо.

Сектор паркових розваг — в першу чергу розваги, які можна внести в природний ландшафт, наприклад мінігольф. Функціонуватиме також дитяча зона, яка буде більш вдосконалена. У планах є також обладнати повноцінний пляж. Є попит і на так звану «зону пікніків».

Сцену біля центрального входу в парк планують розібрати, а замість неї реставрують та запустять ротонду. Також планують облаштувати парковки, бо в парк машини в'їжджати не будуть, крім транспорту комунальних служб та підприємців, які надаватимуть там певні послуги.

Реконструкція доріжок, облаштування парковки, ділянок для вигулу собак та інші елементи вже передбачені у профільній програмі, яку підтримали депутати міської ради.

Нашу відзнаку Юрій Моклиця отримує за те, що чи не одним із перших підійшов до розробки такої концепції із залученням громади, підприємців та без «совкових» підходів. Тепер справа за її реальним втіленням.



За моніторинг роботи народних депутатів та контроль проведення виборів: Катерина Шарпата та волинська команда громадянської мережі ОПОРА

Вже кілька років Катерина Шарпата в команді ОПОРи займається моніторингом чесності проведення виборів на Волині, дотримання виборчого законодавства, видів агітації та інших важливих моментів, на які часто не звертають увагу інші спостерігачі. Часто їх представники єдині, хто може може і знає, як зупинити порушення на дільницях в день виборів.

Другим важливим напрямком роботи громадянської мережі став моніторинг роботи народних депутатів-мажоритарників від Волині у раді та округах. Якщо виборці часто оцінюють їх за кількістю грошей, вкладених у округ, ОПОРА зважає на реальну відвідуваність засідань, законотворчість, контакт із виборцями тощо.

Ці два напрямки роботи Катерини Шарпати та її помічників вже змусили частину волинян оцінювати політиків так, як це роблять у розвинених демократичних країнах, тобто, за реальними справами, відповідальністю, доброчесністю та без популізму.



За зміни в підході до визначення перевізників: Іван Мирка

Виходець із «Самооборони Волині» Іван Мирка одразу став некласичним чиновником на посаді директора департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА. Він регулярно звітував про роботу у Facebook та через цю соцмережу почав запрошувати журналістів й громадських активістів на публічні оглядини автобусів, які перевізники пропонують на маршрути.

«Ми запровадили такий огляд транспортних засобів, які беруть участь в конкурсі, щоб подивитись, чи є той транспортний засіб, чи він їздить, в якому він стані. Ми не проводимо професійний технічний огляд, але маємо на меті подивитися на зовнішній вигляд, подивитися, що це за автобус», - розповідає Мирка.

За рахунок таких відкритих оглядів вдалося унеможливити виставлення на маршрути транспорту із обідраними сидіннями, відсутніми колесами, фанерою замість вікон тощо. Кожен волинянин, якщо захоче, може проконтролювати це.



За втілення конкурсу ІТ-проектів з е-демократії EGAP Challenge: Михайло Наход, Петро Верзун та команда

Впродовж 2016 року на Волині втілюються два етапи Національного конкурсу ІТ-проектів у сфері е-демократії EGAP Challenge. Координаторами їх проведення в нашій області стали громадські діячі Михайло Наход та Петро Верзун.

«Що ж таке е-демократія? Для багатьох це звучить, як якесь космічне поняття. Насправді все дуже просто і реально. Найпопулярніший напрямок е-демократії – це відкриті дані. Цим нині широко користуються журналісти. Чимало проектів, спрямованих на розвиток е-демократії, діє і у нас на Волині. Наприклад, електронні черги в луцькі садочки, онлайн-трансляції сесій Луцької міської ради, мультимедійний автоматизований комплекс (МАК) моніторингу громадського транспорту, система електронних петицій. Надзвичайно популярна.

На Волині 5 міст працює на цій платформі, а також селище Благодатне, село Жидичин, Волинська обласна рада, Володимир-Волинська та Ратнівська районні ради. У Луцьку діє платформа «Відкрите місто», завдяки якій громадяни можуть інформувати владу про різноманітні проблеми комунального характеру, а влада оперативно на ці повідомлення реагувати.

Ми очікуємо, що після другого етапу конкурсу проектів з е-демократії EGAP з’явиться ще більше таких платформ і сервісів, які працюватимуть не тільки на регіональному, а й на всеукраїнському рівні», - цитує Находа «Громадське.Волинь».

Розробка, обговорення та вдосконалення проектів е-демократії відбувається під час хакатонів. Перший етап конкурсу тривав із квітня до вересня. А вже 17-18 грудня у Луцьку розпочнеться перший креативний вікенд другого етапу EGAP Challenge. Цього разу розробки будуть у 4 напрямках: інфраструктура, освіта, екологія і агропромисловість.

Нашу відзнаку координатори конкурсу на Волині отримують за доручення IT-спільноти до вирішення завдань е-демократії та допомогу в розробці сучасних інструментів, які дозволяють кожному громадянину долучитися до управління своїм селом, містом чи навіть країною.




Текст - АНТОН БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.