Олександр Ткачук: «В громаду не треба заводити політику»*

Через три тижні у Княгининівській об’єднаній громаді відбудуться вибори на посаду голови громади.

Одним з кандидатів на цей пост є мешканець села Зміїнець, депутат Княгининівської сільської ради Олександр Ткачук.

З огляду на те, що в сфері екології Олександр Ткачук працює вже більше десяти років, то він як ніхто знає шляхи вирішення гострих екологічних проблем своєї громади.

- Чому вирішили балотуватись?

Хочу попрацювати на громаду, оскільки я сам проживаю у селі Зміїнець, Луцького району. Там же двічі обирався депутатом Княгининівської сільської рад, був депутатом обласної ради та різних селищних рад області. А тепер хотілося б попрацювати на громаду, оскільки я бачу, що саме у нас робиться не так, як хотілося б. Я бачу, що йде об’єднання всіх сіл нашої сільської ради, а тому є великий потенціал для роботи в цій громаді.

Працюючи на посаді начальника обласної екологічної інспекції всі ці роки я вирішував екологічні проблеми не лише нашої громади, а й всієї області. Основні проблеми, на які я в першу чергу завжди звертаю увагу – це утилізація сміття та очисні споруди.

Які ви бачите шляхи вирішення цих проблем?

Я вам так скажу, що від сміттєзвалища нікуди не подінешся. Але ми можемо взяти ситуацію в свої руки. Перш за все треба впорядкувати вже існуюче сміттєзвалище та започаткувати систему роздільного збору сміття.

Ще одним пунктом у боротьбі з твердими побутовими відходами є сміттєпереробний завод. Але ні в якому разі не сміттєспалювальний, оскільки це нанесе ще більшу шкоду населенню. І не тільки жителям нашої громади, а й Луцька, тому що у нас переважають західні вітри, і увесь дим вони повіють на місто.

Водночас ми зараз на шляху залучення інвестора, який буде видобувати газ на законсервованому полігоні. Адже не дивлячись на те, що він закритий, процеси бродіння йдуть, гази виділяються і на сьогодні він може нести для довкілля ще більшу загрозу, аніж старий полігон.

Окрім того, треба негайно вирішувати питання з будівництвом сміттєпереробного заводу, адже відходи накопичуються.

- Що скажете відносно сміттєспалювальної печі? Зокрема, що стосується використання такого виду печі для утилізації медичних відходів?

До цього питання треба підходити дуже серйозно, адже, наприклад, голки та шприци – вони є дуже небезпечними, а тому їх можна утилізовувати шляхом подрібнення чи вторинної переробки пластмаси.

Що стосується людських чи тваринних відходів, то справа дуже серйозна. Якщо тваринні залишки на Волині переробляє «Ветсанзавод» у Ковелі, і в якійсь мірі є вихід з ситуації, то людські рештки захоронюються в Гаразджі на кладовищі. Підприємство «Луцькспецкомунтранс» заключило угоду з лікарнями, які на місцях знезаражують відходи та віддають їх для захоронення.

Однак і це не вихід із ситуації. В цьому випадку, найкраще такі відходи спалювати. Ми же давно говорили про будівництво такої печі, і не йшлося конкретно про Брище, чи якийсь інший населений пункт. Це повинно йти абсолютно окремо від будь-якого сміття. І це проблема не лише Луцька та Луцького району – це проблема всіє області. Тому можна було б такі піч збудувати, але десь у віддаленому населеному пункті, щоб це була відкрита територія та вільна від людей.

Але я хочу ще раз наголосити на тому, що роблю і буду робити усе можливе, щоб несанкціоновано у нас ніхто ніяких заводів не будував. Закінчились ті часи, коли можна було будувати без документів.

Розуміючи небезпеку та вболіваючи за нашу громаду, я одразу пропонував звернутись в правоохоронні органи з заявою, нехай проведуть перевірку законності будівництва. І зрештою так і вийшло – люди звернулися і архбудінспекція оштрафувала підрядника на 1 мільйон гривень і зупинила дане будівництво.

Криками і саботажем можна наробити тільки більшого екологічного лиха. Вирішувати такі проблеми потрібно з «холодною головою», чітко та швидко. Впевнений, що моя команда з цим впорається.

- Волині не загрожує повторення львівського сценарію з Грибовицьким сміттєзвалищем?

Ні, у нас на щастя все не так критично. По-перше в нас немає такого обсягу сміття та у нас не така територія самого сміттєзвалища. У Львові ж є одне таке сміттєзвалище, яке експлуатується вже десятки років, а обсяг відходів перевищено у більш як десять разів від передбаченого проектом.

А у нас старий полігон вже законсервований, треба лише засипати його додатковим шаром ґрунту та висадити дерева. Я так робив у Шацьку, коли там працювам. Ми завезли на старий полігон шар землі, товщиною з метр та посадили дерева. А зараз там ліс росте й не видно навіть, що на тому місці був полігон.



- Яка перспектива Брищенського полігону?

Нашого полігону вистачить ще років на 20. Але треба його розглядати не в тому ракурсі території. На яку можна просто вивозити сміття, а серйозно займатись будівництвом сміттєпереробного заводу європейського типу. Тим паче, що через рік в дію вступить закон, який забороняє захороню вати не сортоване сміття.

Першим кроком до боротьби зі стихійними сміттєзвалищами стала сортувальна лінія, і хоча багато хто нарікає на її неефективності, вона перекриває близько 10% сміття – це і пластик, і каміння.

На сьогодні треба і в місті, і в селах запровадити систему роздільного збору сміття. Аби воно сортувалось уже на місцях.

- З чого почнете роботу у громаді?

Перш за все з реорганізації комунального підприємства, яке на сьогоднішній день не працює взагалі. Нам треба автотехніку, контейнери для сміття та розібратися з очисними спорудами.
В селах Рокині, Княгининок не працюють очисні споруди, викиди забруднюють річку Стир і доповнюють букет запахів, які йдуть з Вишкова. Там же є й стихійні сміттєзвалища, які вже кілька років не можуть привести до ладу.

Тому для вирішення цих проблем в громаді повинне запрацювати комунальне підприємство.

- А щодо очисних споруд у селі Липляни? Чи несуть вони екологічну загрозу для населення і чи є шляхи вирішення цієї проблеми?

Там була позапланова перевірка по скарзі громадян. Основним джерелом цих запахів були біоставки. Коли вода проходить через очисні споруди, то для її доочистки створено ще два ставки. В процесі накопичення відходів у цих ставках, і через те, що вони рідко чистяться це викликає додаткові процеси бродіння, а відповідно й смороду. Основна задача на сьогодні – це очистка і реконструкція цих біоставків. І хоче це потребує значної суми коштів, я спілкувався з Миколою Романюком і він пообіцяв залучити до цього ґрантові кошти.

- Розкажіть, які бюджетні переваги матиме ваша об’єднана громада?

Ну почнемо з того, що якщо зараз бюджет Княгининської сільської ради складає 9 мільйонів гривень, то бюджет об’єднаної громади буде близько 20 мільйонів. Окрім того, в сільську раду буде йти збір від акцизу, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб.

Водночас для малих сіл, які увійдуть до об’єднаних громад це змога брати участь у різного роду проектах. Наприклад від Фонду регіонального розвитку, де на проект реалізується на умовах співфінансування.



- На які соціальні об’єкти громади будете звертати увагу в першу чергу?

Треба амбулаторію в Княгининок, дитячий садочок на громаду. Треба поробити дороги, освітлення, прибрати сміття з узбіч, вирішити питання громадського транспорту. В нашій громаді є над чим попрацювати.

В громаду не треба заводити політику. Політики все руйнує. Треба працювати для людей і на людей.

- Які плани щодо співпраці з Луцьком?

Однозначно треба співпрацювати, тому що наші громади пов’язані між собою. Наші люди працюють в Луцьку, багато дітей навчається в місті. І не використати цей момент для громади – це злочин. Тим більше у нас нещодавно виникла проблема з маршруткою №22, якій обіцяли обмежити маршрут. Я вирішив детально розібратись у цій ситуації і виявилося, що маршрутку знімають через те, що нинішня голова сільської ради ультимативно вимагала продовжити маршрут аж до села Кам’янка, бо це було однією з її передвиборчих обіцянок.

Але там дуже розбиті дороги, туди міський перевізник не хоче їздити. Ну зрештою, я поспілкувався з міським головою, вдалось знайти порозуміння. Думаю, на одному з найближчих засідань виконкомі міської ради питання буде розглянуте.

- Будете брати участь в грантових проектах?

Звичайно, без цього ніяк. Наприклад у Шацьку в рамках грантового проекту зробили нові очисні споруди, а місцева громада с. Світязь активно співпрацює з Польщею. І нам треба тісно налагоджувати зв’язки з іншими країнами. Робота із залучення іноземних інвестицій та грантових коштів – один з моїх пріоритетів. Без цього ми не зможемо рухатись в майбутнє.

І саме в цьому майбутнє нашої громади. Ми не маємо бути залежні від дядька в Луцьку чи в Києві, який розділяє грошові потоки. Маємо самі заробляти гроші. Знаю як це робити, і коли громада довіриться мені, то на ділі доведу правоту своїх слів.


Розмовляла Ольга КОРОЛЬОВА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.