Студентський ревізор: суворий фейс-контроль в гуртожитку №6

УВАГА! ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ ЗАБОРОНЕНИЙ!

На ВолиньPost триває рубрика, в публікаціях якої ми розповідаємо про місця, де живуть, працюють та радіють луцькі спудеї. Перша серія публікацій - про гуртожитки нашого міста. Сьогодні йтиметься про гуртожиток №6 Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

ЧИТАТИ ПРО ГУРТОЖИТОК №3
ЧИТАТИ ПРО ГУРТОЖИТОК №2

****

Кажуть, що цей гуртожиток славиться покращеними умовами проживання: євроремонти, комфортні кімнати та порядок у системі пропуску. Студентський ревізор вирішив перевірити чи дійсно він «елітний».

За яким принципом відбирають кого пропустити? За що увесь місяць жителі в чорному списку? Та як сповіщають технічних працівників про зламану лампочку? Все це і навіть більше ­ у репортажі.

Розташування. Гуртожиток № 6 знаходиться по вул. Кравчука, поряд з ним супермаркет «Сільпо», величезний ринок та автостанція, ну що ще треба для щастя?

Пункт пропуску. На вахті нас зустріла, на перший погляд, зовсім не мила тітонька. В її погляді читався скепсис та тривога. Шоколадками «Рошен» не підкупиш, адже тут прийнятий суворий фейс-контроль, немов на VIP-вечірці. І під виглядом «гостя» пробратися вдалося не одразу. Ми прийшли не в години відвідування, а на півгодини раніше – ось вам дисципліна, жодна миша не проскочить! Втім, наша команда все ж таки потрапила в середину та почала ревізію, хоча вахтерка запідозрила зле (!).



Чистота. На кухнях панує порядок, хоча є й чимало речей радянського часу: доісторичні плити, шафи для посуду вже мали б розвалитися, однак студентська «святая святих», завдяки дбайливому ставленню виглядає пристойно. Це й не дивно, адже прибирають регулярно за графіком, а ідеально «вилизану» кухню ще й нагороджують грамотою.



Гуртожиток перейняв європейський досвід в частині збору побутових відходів, усі відходи сортують за системою: в одні ящики складають пляшки, а все інше у - сміттєву трубу.



На 9-му поверсі знаходиться закинуте приміщення із залізними гратами, де валяється купа недопалків. Але хто і як залазить туди затягнутися сигаретою ­невідомо.

Особливості. Санітарні дні. «Кожного місяця блок перевіряють на чистоту, а якщо знайдуть хоч смітинку, то гостей – зась. Але найгірше, що через того хто «накосячив» - страждають всі. В одної з мешканок протікає холодильник і поки вона не відкупить поламаний – друзів жителів з усього поверху не пустять!», - розповідає мешканка.



Про таємничу місцинку: на горищі є закинуте приміщення з залізними ґратами, недопалками, скрученими проводами, а в центрі дивної кімнати – стілець (але не електричний). Можливо це карцер для студентів? :)



Затишок. Коли заходиш у житлові блоки, приміщення обставлене затишно й просторо. Такі собі «маленькі квартирки» зачаровують, одразу не покидає оселитися там назавжди. Немає відчуття дискомфорту, чи якихось особливих неприємних запахів.



Студенти дбають про свої оселю, і кожна річ на своєму місці. Ми знайшли навіть телевізор, мабуть хтось любить дивитись по вечорах улюблені серіали.

Цікаво те, що про несправну лампочку, кран або дверну ручку мешканці сповіщають у вигляді скарг. На першому поверсі висить невеличкий кошик, котрий містить 3 великі зошити із різними видами поломок.

Атмосфера. В гуртожитку не буває сумно, а особливо в 9-ти поверховому, де сила-сила-силенна людей. Тут проживають життєрадісні та комунікабельні студенти: «Мало не кожного дня гамірно. В коридорі грають до ранку на гітарі або «завалюються» до когось в кімнату, що потім навіть вахтерка не вижене!», -­ каже мешканець.

*****

Таким "Студентський ревізор" побачив гуртожиток №6. Маєте спогади або думки, якими хочете поділитися, пишіть в коментарях.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.