«Без коаліції»: перший рік сьомої Луцької міськради

25 жовтня 2015 року в Україні відбулися місцеві вибори, на яких лучани мали змогу обрати новий депутатський корпус міської ради. А 15 листопада у другому турі вони визначилися із кандидатурою міського голови - ним вдруге став Микола Романюк.

За даними опитування "Active Group" на замовлення ZNAJ.ua, проведеного у жовтні 2016-го, лучани поставили міському голові загальний бал - 3,31 з 5, а депутатам - лише 2,62. Загалом 45,7% опитаних лучан заявили, що місто розвивається у правильному напрямку, а 36,5% - швидше у правильному напрямку.

Журналісти ВолиньPost разом із депутатами міськради розбиралися, чи вдавалося ефективно працювати протягом року і що заважало Луцькій міській раді отримати вищі бали.

***

"Не на всі 100%, але досить таки позитивно оцінюю роботу першого року діяльності цього складу ради. Є і конструктив, і навпаки, нерозуміння та лобіювання власних інтересів. Але те, що в раді немає чіткої більшості, часто дозволяє приймати правильні рішення", - вважає лідер фракції "Громадського об'єднання "Народний контроль" Павло Данильчук.

Ще під час формування складу депутатських комісій наприкінці 2015 року він очолив "бюджетну" комісію міськради. Депутат заявляє, що йому дісталася така посада тому, що більше ніхто на погоджувальній раді в міського голови не хотів цю посаду займати. Зокрема представники "опозиційного" "УКРОПу" взагалі відмовилися очолювати комісії.

"Це скоріше випадковість, що я очолив “бюджетну” комісію. Просто ніхто не хотів на погоджувальній раді в Романюка (міський голова Луцька Микола Романюк, – ред.) її очолювати. В мене раніше були думки заходити в “архітектурну” комісію, яку зараз очолює Андрій Козюра. Мені була цікава ця робота, бо ми зараз почали займатися як “Народний контроль” питаннями забудов, розширення міста. Багато цих питань мені близькі. Але після перемовин я погодився на “бюджетну” комісію", - розповів він у інтерв'ю ВАР.

Погоджувальна рада у міського голови напередодні сесій стала необхідністю для нинішнього складу міськради, адже чіткої більшості у її складі справді немає. Найбільша фракція "УКРОП" має 15 депутатів та здебільшого не підтримує ключові ініціативи міського голови. У "Солідарності", що традиційно підтримує Романюка, є 8 депутатів, у ВО "Свобода" - 6, у "Об'єдання "Самопоміч" та ВО "Батьківщина" - по 4 депутати, у "Громадського руху "Народний Контроль" та "Радикальної партії Олега Ляшка" - по 3 депутати.

У такій ситуації депутатам доводиться домовлятися і йти на певні компроміси. Офіційно такі компроміси пояснюють необхідністю не "гратися в політику", а "працювати для громади".

"В міській раді ми працюємо самі по собі. Тим більше, в міській раді не передбачається якась більшість. Якщо є проект рішення, який необхідний громаді, ми будемо підтримувати його. Якщо проект не відповідає нашим програмним засадам, ми його не будемо підтримувати", - пояснює такий підхід лідер фракції ВО "Свобода" Микола Федік.

Проте якраз проект рішення ВО "Свобода" щодо жорсткої відповіді на резолюцію польського Сейму та Сенату про "геноцид, вчинений українськими націоналістами" більшість депутатів не підтримали. Передусім проти пропозиції Федіка виступила фракція "УКРОП". На думку їхнього лідера Ігоря Поліщука, міська рада повинна займатися господарськими питаннями, а у Верховній Раді до того часу вже прийняли відповідну резолюцію.

Тоді Федік у Facebook заявив, що "cьогодні Луцька міська рада продемонструвала свою повну політичну імпотентність, безпринципність та безхребетність", а депутатів порівняв із "псевдопатріотичними баригами". Як влучно відзначив Ігор Поліщук, Федік очолює профільну комісію міськради, яка серед іншого відповідає і за етику.

Через такі голосування та корупцію, на думу Миколи Федіка, в міській раді стало менше конструктиву: "На жаль, робота Луцької міської ради не виправдала мої очікування, і, я думаю, очікування лучан також. Не треба забувати, що нинішнє скликання Луцької міськради є постреволюційним. Після Революції гідності, після агресії Росії проти України у суспільстві серйозно зросли вимоги до якості як роботи депутатів, так і роботи міської ради в цілому. І ця рада мала б відповідати тим запитам та очікуванням, які є у суспільстві. Серед основних запитів суспільства: відсутність корупційних схем, прозорість діяльності міської ради, припинення "дерибану", відстоювання не тільки соціальних, а й національних інтересів громади.

У перші півроку роботи в мене були надії, що так і буде. Варто згадати хоча б одностайне голосування за відставку корупційного уряду Арсенія Яценюка, підтримку заборони гастролей представників шоу-бізнесу, які заробляють у Росії, звернення щодо недопустимості надання Донбасу особливого статусу, виважений підхід депутатів до господарських питань. Тому після перших півроку роботи були підстави говорити про певну якість та конструктивність.

Але останні сесії показали, що такі сподівання виявилися марними. Конструктивізм зник, знову почали прийматися, на мою думку, корупційні питання, зокрема щодо продажу землі за безцінь, що яскраво було продемонстровано на останньому пленарному засіданні сесії Луцької міської ради. Міська рада стала нездатна адекватно відреагувати на акти національного приниження українців: депутати так і не змогли засудити резолюцію Польського Сейму, який звинуватив українців в організації геноциду на Волині. Намітилися і інші негативні тенденції у роботі міської ради".

Хоча наступне звернення схожого типу до МЗС, в якому депутати протестували проти призначення Генконсулом у Луцьк "антибандерівського" Вєслава Мазура, "УКРОП" вже підтримав. Через це Федік звинуватив їх у непослідовності, хоча, за словами Поліщука, "ми послідовно відстоюємо позицію щодо того, що не потрібно повертатися щоразу до питань історії і акцентувати увагу на загостренні конфлікту як з однієї, так і з іншої сторони. Потрібно перегорнути цю сторінку і рухатись далі, дивитися в майбутнє, реалізовувати спільні проекти".

"Я був депутатом в попередній каденції, а тому можу порівняти роботу депутатів нинішнього скликання з попереднім. На мою думку, конструктиву в роботі нинішньої каденції більше, депутати активні, помітне бажання розібратися в багатьох питаннях місцевого самоврядування, роботи комунальних підприємств та установ. З моєї суб'єктивної точки зору, в депутатів цього скликання є позитивна динаміка, якщо порівнювати з початком каденції. Однак, часто буває так, що окремим депутатам не вистачає волі або "вказівки зверху" голосувати за принципові питання, які є важливими для міста, але йдуть в розріз із баченням та інтересами міського голови і його команди. Так, наприклад, не вистачило голосів, щоб підтримати пропозицію про призупинення виділення коштів на дороговартісний (4,7 мільйона гривень) ремонт вулиці Кривий Вал до з'ясування всіх обставин такого ремонту та вивчення його доцільності.

Однак сподіваюся, що в майбутньому позитивна динаміка росту показників роботи депутатського корпусу міської ради буде тільки зростати, а в раді буде більше конструктивних і прагматичних рішень на користь міста. Найбільш об'єктивну оцінку роботи депутатів та виконання поставлених перед ними громадою завдань зроблять люди", - вважає Ігор Поліщук.

У своєму коментарі він згадав голосування під час сесії 27 жовтня 2016-го, коли ВО "Свобода" не підтримала пропозицію Павла Данильчука зняти кошти із ремонту вулиці Кривий Вал, яку, мовляв, могли ремонтувати за завищеними кошторисами, як і вулицю Лесі Українки. Щоб зібрати достатню кількість голосів у залі навіть звучали вигуки "Свобода", не давайте задню!", проте фракція так і не підтримала таку пропозицію.

"Щодо Кривого Валу: в мене є чітка позиція - має бути привабливість міста Луцька для туриста", - пояснює Федік.

"УКРОП" та "Народний контроль" також залишилися в меншості в травні 2016-го під час голосування за запровадження погоджень кандидатур директорів шкіл на сесії та проведення конкурсу на ці посади. Тоді міський голова Микола Романюк заявив, що накладе на рішення "вето" і навіть готовий судитися. А лідер "Солідарності" в міськраді Євгеній Ткачук - що це спроба деяких політсил використати освіту в з політичною метою.

Ще одна позиція Данильчука, яку двічі "провалили" у міськраді - створення комунального закладу "Центр національно-патріотичного виховання". Публічно проти нього активно виступає депутат від "Самопомочі" Алла Надточій. За її словами, це просто "проїдання грошей", бо в школах вже і так достатньо патріотичного виховання. Під час голосування рішення не підтримали "Батьківщина", РПЛ, "Солідарність" та "Самопоміч".

У ролі фракції, чиї важливі проекти рішень "провалювали", доводилося опинятися також і "Самопомочі" з "Батьківщиною", та навіть команді міського голови Романюка.

Ще під час другої сесії міськради більшість депутатів не підтримали пропозицію мера про кандидатуру на посаду заступника Богдана Гончарука - давнього радника і соратника нинішнього Романюка. Депутати запідозрили, що Гончарук був нібито причетний до проросійського руху "Український вибір", хоча він сам це категорично заперечує. В результаті опікуватися освітою та медициною призначили екс-директора школи №1 Андрія Кицю.

А 28 вересня депутати "провалили" проект рішення про тимчасовий мораторій на встановлення МАФів на 12 вулицях (на час розробки комплексної схеми), який пропонував заступник міського голови Сергій Григоренко. Його публічно не підтримали колишні соратники із "Батьківщини" та "УКРОП". У підсумку 17 голосів не вистачило для проходження "дітища" Григоренка.

"Самопоміч" опинилася у меншості в питанні заборони приймати сміття із інших областей, ініційованому "УКРОПом". Під час обговорення пропозиції йшлося передусім про сміття зі Львова, влада якого після закриття Грибовицького сміттєзвалища змушена шукати, куди діти відходи 800-тисячного міста. Оскільки нинішній міський голова Андрій Садовий - лідер "Об'єднання "Самопоміч", позиція фракції у цьому питанні була зрозумілою. Проте в міськраді знайшлося 29 депутатів, які підтримати проект "УКРОПу", одночасно вберігши себе від нової хвилі заворушень в Брищі та створивши неприємний сюрприз "нелюбимому" Садовому.

Ну, а "Батьківщині" не вдалося зібрати голоси, щоб підтримати запровадження в Луцьку мораторію на підвищення тарифів у липні 2016-го. Таке рішення назвали популізмом депутати від РПЛ, "Солідарності" та "УКРОПу". А депутат від "Самопомочі" Тарас Шляхтич заявив, що воно не відповідає законодавству. Отож, його повністю підтримали тільки "Народний контроль", ВО "Свобода" та власне "Батьківщина".

"Лише 13 депутатів вважають рівень тарифів невідповідними реальному рівню життя. 29 "обранців ГРОМАДИ" забувають про громаду, яку вони представляють, у моменти відвертого знущання над людьми. Лише третина членів міської ради здатна відкинути усі амбіції і голосувати так, як потрібно, а не так, як кажуть партійні лідери!" - заявив лідер білосердечних в міськраді Валерій Бондарук.

Одним із найгостріших на початку каденції було обрання секретарем Луцької міськради Юлії Вусенко. Для затвердження її кандидатури таки вдалося зібрати 23 голоси.

Проте відносно єдиною була позиція депутатів під час "політичних" голосувань, які стосувалися спільного опонента. Так, 23 грудня 2015-го депутати дружно підтримали визнання незадовільної роботи тодішнього уряду Арсенія Яценюка - представника "Народного фронту". А 28 вересня не менш дружно дали негативну оцінку реформі поліції, яка, мовляв, призвела до зростання рівня злочинності в Луцьку та ініційована "фронтовиком" Арсеном Аваковим разом із представниками грузинської команди.

***

Насправді більшість питань, які розглядають під час сесій міськради, приймаються без особливих "баталій". Це стосується переважно технічних та якісно обговорених у комісіях господарських питань.

Проте коли у раді заходить мова про розподіл значних видатків на різного роду ремонти, а також політичні звернення, депутати заходять у "клінч", зумовлений їх особистими переконаннями, політичними чи приватними інтересами. Хоча дискусія, навіть жорстка, це не завжди погано. Її можна розглядати як один із інструментів демократії.

Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.