Готові до співпраці, але не будемо об’єктом у чиїйсь грі, ‒ очільник «Національного Корпусу» Волині

Майор запасу, екс-речник полку «Азов», голова Волинського осередку політичної партії «Національний Корпус» Андрій Д’яченко поділився думками про діяльність політичної партії, громадської організації «Цивільний Корпус «Азов», реформи в країні та майбутній розвиток держави.

Про це та інше Андрій Д’яченко розповів Волинському агентству розслідувань:

«Із кінця травня 2014 по серпень 2016 я брав участь у війні на Сході України в складі батальйону, потім полку «Азов». Після демобілізації на нараді активу Цивільного Корпусу «Азов. Волинь» одноголосно вирішили, що я буду очолювати осередок. Олександр Дмитрук, який був очільником до цього, тепер мій перший заступник.

«НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС» ТА ЦИВІЛЬНИЙ КОРПУС «АЗОВ»

У різний час свого існування цивільні структури, створені при полку «Азов», займалися специфічними речами, які були потрібними і логічними, і на які був запит у певні моменти. До весни 2015 року Цивільний Корпус займався переважно волонтерством, з літа 2015-го почав діяти, як громадська організація. От як, наприклад, у Києві, коли ЦК допомагав людям в справі незаконної забудови на Святошинському районі або ж на сміттєзвалищі біля села Брище.

А в останні місяці відбувалися процеси переродження в політичну партію, і 14 жовтня ми створили «Національний Корпус». Тепер у нас буде фронт не тільки на Сході, не тільки в громадській площині, а й в політичному напрямку. Ми хочемо розгорнути свою діяльність в різних сферах суспільного життя, щоб охопити максимальну кількість проблемних питань.

До слова, ми не хочемо створювати нашу партію, як одноденний проект, куди вкидається багато грошей, щоб бути одноразово використаним на виборах. Навпаки, будемо розбудовувати партію, щоб вона мала історію, стійку та стабільну структуру. Наше першочергове завдання не тактична участь у якихось конкретних виборах, а розбудувати партійну мережу з чіткою, конкретною програмою і баченням зміни держави.

Не варто людям, які будуть читати ці слова, думати, що вони під нашим брендом зможуть реалізувати свої політичні амбіції. Такі спроби уже були, адже про створення партії активно говорять ще з травня. На Волині деякі люди вже приходили та хотіли співпрацювати з нами, але наша відповідь їх не дуже влаштувала. Ми відразу пояснили, що ніхто, використовуючи бренд і кількарічні напрацювання, не буде в’їжджати на нас в ради будь-яких рівнів і реалізовувати свої амбіції. Ми вважаємо, що набагато правильніше набрати молодих людей та виховати з них політиків, замість вв’язуватися в каламутні схеми і варитися в старій політичній каші. Ми хочемо зайти зі сторони у цей процес, а не стати його частиною.

Поштовх створенню партії «Національний Корпус» дали колишні бійці полку «Азов». Ті воїни, які захотіли себе бачити в політиці у майбутньому і мають для цього бажання та здібності, але партія не буде обмежуватися тільки ними. Ми не створюємо нашу партію як якийсь ветеранський клуб АТО. Неправильно думати, що полк «Азов» переформатувався у партію. Ті бійці, які хочуть продовжувати військову службу, залишаються на Сході. Ті, що хочуть займатися громадською діяльністю, будуть себе реалізовувати в громадських проектах. Ті ж люди, які хочуть себе бачити в політиці, будуть над цим працювати. З іншого боку до нас вільний вхід будь-кому, хто розділяє наші принципи і готовий працювати, а не лише колишнім бійцям полку. Ми звичайно будемо думати, як максимально відстояти інтереси бійців, що були на Сході, але це не чергова спілка ветеранів, і ми не хочемо піаритися на своїй участі у війні.

МИ ГОТОВІ ДО СПІВПРАЦІ, АЛЕ НЕ БУДЕМО ОБ’ЄКТОМ У ЧИЇЙСЬ ГРІ

Ми співпрацюємо і з деякими депутатами, і з представниками правоохоронних органів. З деякими представниками влади у нас є діалог. Наприклад, рейд по гральних закладах Луцька ми робили із депутатом міської ради Миколою Собуцьким. Тобто, ми не є силою, яка налаштована завжди проти всього і постійно кричить: «Зрада!». Намагаємося знаходити конструктив, і проте не можна сказати, що ми «провладна чи непровладна» сила.

Уже були спроби нас, так би мовити, «приручити», але це неможливо апріорі. Нам цікаво щось змінити в цій країні, а не вписатися в якісь схеми. Ми доведемо, що з нами потрібно рахуватися як з суб’єктом.

Ми державницька сила. Якщо якісь інші політики будуть підіймати питання, які є важливими і правильними, то ми не будемо проти них виступати лиш тому, що вони «не наші». Ми готові до співпраці, але ніколи не будемо об’єктом у чиїйсь грі. Тим більше гратися в популізм з єдиною ціллю підняти шум. Ми розуміємо, що якщо щось критикуємо, то повинні і давати варіанти вирішення тієї чи іншої проблеми.

Якщо якісь інші політики будуть підіймати питання, які є важливими і правильними, то ми не будемо проти них виступати лиш тому, що вони «не наші»

Як приклад, ситуація із гральними автоматами. Ми чудово розуміємо, що гральний бізнес в нашій державі не можна просто взяти і закрити, бо він приносить дуже великі прибутки. Якщо їх закрити, вони все одно будуть працювати в підпіллі. Наше бачення вирішення цієї проблеми – легалізація такого бізнесу. Це вигідно для українського бюджету. Це буде діяти в правових рамках і бюджет буде наповнюватися грошима. Також необхідно законодавчо прописати усі аспекти грального бізнесу, і він повинен контролюватися як з боку правоохоронців, так і з боку влади.

НЕ ВСЕ ПРОПАЛО

Після Майдану багато хто ходить і тільки кричать: «Все пропало». Ми пропонуємо не просто кричати, а пропонувати щось конструктивне. От є хлопці, які хочуть захищати країну, наприклад, в полку «Азов». Вони стикаються з різними бюрократичними проблемами, але не опускають руки, поборюють все і прагнуть стати ядром української армії. Є люди, які хочуть працювати у громадській діяльності. Люди, які хочуть реалізувати себе в політиці, будуть реалізовувати себе в політичній площині. Ми хочемо мати багато майданчиків, щоб на різних рівнях продавлювати зміни.

Ми не полишаємо і вишкіл молоді, якою ЦК «Азов» займається вже більше року. Найближчим часом плануємо модернізувати і структурувати заняття, щоб було менше стихійності і більше системності. От зараз є домовленість із тиром, де молодь стріляє із різнокаліберної зброї.

ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА З РОСІЄЮ

Всім очевидно, що норманська четвірка домовилася про те, що війна як така йде до свого завершення. З Донбасу хочуть зробити Придністров’я-2. Надіюся, в нинішньої влади вистачить розуму не брати в склад України ці ОРДЛО (терористичні організації «ДНР» та «ЛНР», – ред.), інакше вони повиснуть на Україні як камінь в бігуна на ногах. Думаю, це спробують реалізувати в найближчих півроку, оскільки від війни ЄС і США порядком втомилися. Коли дозволить геополітична обстановка, яка унеможливить втручання у війну Росії, проблемні території можна буде де-окупувати максимум за тиждень.

Є питання, які турбують людей – це бардак в країні, половинчастість реформ, падіння життєвого рівня, демонстративна боротьба з корупцією. Звичайно, є й окремі позитивні речі. Наш вихід з ситуації – в акумулюванні ресурсів людей, які вийшли з Майдану та АТО. Вони дуже розчаровані процесами в суспільстві і з часом стають апатичними. Найгірше в цій ситуації – це опускати руки і починати скиглення в стилі «нічого не можна змінити».

Все-таки Майдан та війна дали можливість значній частині пасіонарних людей впливати на рішення влади.

Ми не належимо до категорії людей, які думають, що буде «третій Майдан» чи прийдуть хлопці з АТО, побрязкають трофейною зброєю, і за два тижні ми будемо жити, як в Європі. Потрібно бути чесними перед собою: зробити швидко всім добре неможливо. Для того, щоб добре жити, потрібно працювати, працювати і не розчаровуватись, не опускати руки.

Довідково:
Андрій Володимирович Д’яченко – народився 28.10.1989 рік. Неодружений. 1996 – 2006 роки – навчався в Луцькій ЗОШ №25. 2006 – 2011 роки – вчився на Історичному факультеті СНУ ім. Лесі Українки. 2012-2013 роки – строкова служба в армії у Червонограді. Після армії працював менеджером з продажу у меблевій сфері. Активний учасник Революції Гідності 2013-2014 років. Брав участь у штурмі Банкової, у сутичках на Грушевського та захопленні КМДА 1 грудня. З травня 2014 року – доброволець батальйону «Азов», з 3 червня 2014 року – воював в АТО. Брав участь в боях за звільнення Мар’їнки, під Іловайськом, обороні Маріуполя в серпні-вересні 2014 року, Широкинській наступальній операції. Грудень 2014 рік – серпень 2016 рік – речник полку «Азов». Демобілізований у серпні 2016 року в званні «майор запасу». Аспірант Історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки. Очільник Волинського осередку політичної партії «Національний Корпус».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.