Бюджет по-новому: чи витримає Волинь «непідйомні» видатки «з Києва»

Утримання закладів профтехосвіти стало додатковим тягарем, який разом із іншими видатками може у 2017 році «з'їсти» всі додаткові кошти, які отримали бюджети Волині в рамках децентралізації.

Експерти називають таке «перекидання» училищ на обласний та місцевий рівні спонтанним рішенням, а голова Волинської ОДА Володимир Гунчик змушений писати листи нардепам, щоб ті лобіювали виділення додаткових коштів для Волині.

«СПОЧАТКУ ЗРОБИЛИ, А ПОТІМ ПОЧАЛИ ДУМАТИ...»

Однією з найбільших проблем для місцевих бюджетів вже у 2016 році стала необхідність фінансувати заклади профтехосвіти. Дефіцит коштів може виникнути і в наступному 2017 році.

У листі голови ОДА до народних депутатів йдеться про навантаження на обласний бюджет - понад 43 мільйони гривень: «Порушено у листі і питання утримання у 2017 році закладів профтехосвіти, яке з 2016 року відбувається за рахунок коштів обласного бюджету. Це, своєю чергою, створює додаткове навантаження на нього в обсязі понад 43 млн гривень. Крім того, у 2016 році на фінансування за рахунок коштів обласного бюджету було передано 12 профтехзакладів із обсягом фінансування понад 91 млн грн, без передачі відповідних фінансових ресурсів. При цьому, в розрахунках обсягу освітньої субвенції на 2017 рік для області враховано лише 49,1 млн грн на шкільний компонент профтехосвіти, з яких для обласного бюджету – 36,5 млн грн. Відтак, є необхідність у визначенні джерелом фінансування видатків професійно-технічних закладів у 2017 році окремого цільового трансферту з Державного бюджету місцевим бюджетам».

За словами координатора центру розвитку місцевого самоврядування на Волині Анатолія Пархом’юка, рішення про передачу фінансування профтехосвіти на місцеві бюджети було спонтанним та непродуманим: «Це було спонтанне рішення. Сама процедура децентралізаційна не передбачала поки передачі профтехосвіти на місцевий рівень. Але ви пам'ятаєте, коли це рішення було прийняте і яким урядом. І експерти, які працюють із місцевим самоврядуванням, і місцеве самоврядування, і асоціації дуже серйозно виступали щодо того, щоб поки що не розглядати питання переведення профтехосвіти на місцеві бюджети».

За словами заступника міського голови Луцька Сергія Григоренка, передача закладів профтехосвіти на «плечі» міста коштує бюджету близько 52 мільйонів гривень. Мовляв, за ці гроші можна було б якісно повністю оновити проспект Волі та частину вулиці Лесі Українки чи відремонтувати приблизно 52 двори. До того ж міська рада не може змінювати директорів профтехучилищ і розпоряджатися майном, бо воно - на балансі Міністерства освіти та науки.

Проте значно більші проблеми виникли у менших містах та селищах міського типу. «Якщо профтехучилища в містах обласного значення, то тут ще бюджети дозволяють їх утримувати, зважаючи на те, що на місця перейшли надходження від акцизу та частини податків. А от маленькі міста, селища, де є профтехучилища, вони не зможуть їх просто утримувати. Найбільша проблема по профтехучилищах в селищах, невеликих райцентрах», - пояснює професор кафедри політології та державного управління СНУ імені Лесі Українки Валентин Малиновський.

Нагадаємо, нові ОТГ мають залишати у себе 60% податку на доходи фізичних осіб, який здебільшого є бюджетоутворювальним податком, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності, земельний податок, 100% податку на нерухомість, місцеві податки і збори та кошти, отримані за надання адміністративних послуг.



Особливо показовим стало зростання доходів громад за рахунок розташованих в їхніх межах заправок, тобто, від реалізації підакцизного пального. Так, село Рівне у Любомльському районі, яке розташоване біля пункту пропуску «Ягодин-Дорогуськ», має на своїй території 10 АЗС та бюджет - 17 мільйонів. Сусідній Любомль - лише близько 11 мільйонів.

Щоб подолати таку «несправедливість», Володимир Гунчик вже запропонував 50% коштів від такого акцизу, що передбачалися громадам, передавати у спеціальний обласний фонд. Звідти їх розподілятимуть на сусідні громади, територією яких також їздять «бензовози» та руйнують дороги.

Проте нині гроші, які мали б виділяти на інфраструктуру, можуть «з'їсти» видатки, перекладені «із Києва». «Навіть об'єднані громади, які отримали кошти, коли на їхній території є профтехзаклади, замість того, щоб розвивати інфраструктуру, знову витрачають кошти на ті заклади. Це просто був такий підрив авторитету бюджетної децентралізації», - вважає Анатолій Пархом'юк.

Також викликає проблеми той факт, що разом із зобов'язанням фінансувати не передали повноваження керувати закладами.

«Якщо держава передала фінансування профтехучилищ, вона має передати і все інше. А то утримання - на місцях, а призначення директорів та інші аспекти залишаться в системі Міністерства освіти і науки. Якщо передаєте фінансування, треба передавати і управлінські повноваження», - пояснює Валентин Малиновський.


«НАДТО ДОРОГІ« ЗАПЛАТИ, ПІЛЬГИ ТА СУБСИДІЇ

Не менші проблеми можуть виникнути і через необхідність знаходити гроші на видатки для медичних та освітніх закладів, які раніше виділяли за рахунок субвенції.

За словами начальника департаменту фінансів Волинської ОДА Ігоря Никитюка, відповідно до проекту держбюджету на 2017 рік, обсяг освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Волинської області - 1,337 мільярда гривень, що на 14,7% менше, ніж у 2016 році. Цей ресурс у 2017 році спрямовується винятково на оплату праці педагогічних працівників.

«Якщо в минулому році субвенція, яка ішла на освіту, включала зарплату педагогічних працівників, технічних працівників і комунальні послуги, тепер, за пропозицією Мінфіну, має фінансуватися тільки зарплата педагогічних працівників. Все інше перекладається на фінансування органів місцевого самоврядування. Це буде боляче бити, особливо по ОТГ, стримувати процес децентралізації. Потрібно було не міняти раптово правила гри. Люди налаштувалися, що буде повністю фінансуватися зарплата, комунальні послуги та інше. А тут через рік все змінюється», - відзначає професор Валентин Малиновський.

За попередніми розрахунками ОДА, на заробітну плату педагогічних працівників загальної середньої освіти у 2017 році необхідно 1,491 мільярда гривень, що менше запланованого обсягу освітньої субвенції для бюджетів області лише на 202,8 мільйона гривень. Крім цього, на фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів передаються всі інші видатки з утримання шкіл.

Також певні зауваження є щодо медичної субвенції. Її запланований обсяг із держбюджету місцевим бюджетам області - 1,182 мільярда гривень. Це зокрема видатки на придбання медикаментів та лікарських засобів для постраждалих на Чорнобильській АЕС - 3,1 мільйона гривень, 35 мільйонів – на проведення сеансів гемодіалізу, 13,9 мільйона – на придбання медикаментів для хворих на цукровий та нецукровий діабет, відшкодування витрат для дітей хворих СНІД - 0,3 мільйона гривень.

Сума медичної субвенції на фінансування лікувально-профілактичних закладів складе відповідно 1,130 мільярда гривень, що лише на 8% більше, ніж у 2016 році. Цей ресурс у 2017 році спрямовується винятково на оплату праці, придбання медикаментів та продуктів харчування.

Натомість поточні видатки для медзакладів враховані на рівні 2016 року та зменшені на 30% від рівня 2015 року. В деяких районах - Локачинському, Іваничівському, Рожищенському - ці кошти у 2016 році взагалі не передбачались. За таких умов обсяг додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я (536,5 мільйона гривень) не забезпечує покриття цих видатків на Волині.

Вже не перший рік існує проблема відшкодування перевезення пільговиків. За словами Сергія Григоренка, у Луцьку на це витрачають приблизно 30 мільйонів гривень. В місті- близько 50 тисяч пільговиків, які мають право безплатно їздити у тролейбусі. Проте місто може нормально «потягнути» лише фінансування до 15 тисяч. Щоб виправити цю ситуацію, посадовець пропонує запроваджувати монетизацію пільг чи дати право міським радам визначати категорії пільговиків.

Зі схожою пропозицією виступають в ОДА. Володимир Гунчик просить нардепів внести зміни до законодавства, щоб органи місцевого самоврядування самі визначали пільгові категорії населення і те, фінансувати чи не фінансувати їхні перевезення. Або ж із держбюджету повинні системно надходити кошти на компенсацію пільг, передбачених законом.

Може не вистачити коштів і на пільги та субсидії з оплати енергоносіїв та житлово-комунальних послуг. Бюджету області на це передбачено 958,1 мільйона гривень субвенції. При цьому тільки за січень-серпень 2016 року нараховано пільг та субсидій (з урахуванням боргу на початок року) обсягом 918,1 мільйона при річних бюджетних призначеннях 964,9 мільйона. Тому вже у 2016 році на цю статтю видатків не вистачає близько 1 мільярда гривен.

«...ДОБИВАТИСЯ БІЛЬШОГО ФІНАНСУВАННЯ 10-ОЇ ШАХТИ»

Окреме питання держбюджету, щодо якого тривають «баталії» напередодні його прийняття, - проблема знаходження коштів для фінансування добудови шахти №10 «Нововолинська».

У листі до нардепів Володимир Гунчик закликає домогтися виділення на продовження будівництва шахти у 2017 році 450 мільйонів гривень, а також нагадує, що нинішні шахти - дотаційні. Відповідно до прогнозних показників, на Волині очікується річний вуглевидобуток у 2017 році – 334 тисячі тонн. Прогнозний показник доходу – 246,2 мільйона, а собівартість– 336,7 мільйона. Тому прогнозовані збитки – 90,5 мільйона, які треба покрити за рахунок держбюджету.



Народний депутат Ігор Гузь, якому першочергово адресоване це «послання», відзначає, що вже працює над лобіюванням більшого фінансування добудови шахти та профтехосвіти у своєму окрузі.

«Я вже долучаюся до лобіювання кількох пунктів. В першу чергу, це шахта №10. Вчора я був на нараді, яку збирав міністр Насалик, і озвучував свою позицію. Я буду добиватися більшого фінансування 10-ої шахти. Щодо профтехосвіти, я також тримаю питання на контролі. Я був у колективах профтехзакладів на моєму окрузі у Володимирі, Нововолинську, знаю їхні проблеми, контактую із (Міністром освіти та науки, - ред.) Лілією Гриневич). Тому будем і надалі над цим працювати», - каже він.

Проте Гузь критикує сам формат листів Гунчика. Мовляв, треба збирати нардепів та говорити про проблеми. «За два роки, поки я є народним депутатом, пан Гунчик не зміг запросити до себе всіх народних депутатів від області та обговорити питання співпраці і розвитку та лобіювання її інтересів. Це прикро, бо губернатор має це робити», - вважає депутат.

А Ігор Насалик під час вже згаданої наради дав ще один привід для надії на більше, ніж передбачених 20 мільйонів, фінансування шахти №10. «Якщо ви запустите шахту №10 за 200-300 мільйонів гривень, то я обіцяю, що знайду такі гроші», - цитує посадовця інтернет-видання "БУГ".

Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.