Ціна крові: донори на Волині

Часто у волинських ЗМІ можна побачити інформацію про терміновий збір крові для пацієнта в лікарні. Також через соціальні мережі заохочують людей до донорства. Волиняни розуміють, що їхня допомога може врятувати чиєсь життя.

Про це пише Мая Голуб на шпальтах видання Конкурент.

Працівниці обласної станції переливання крові в Луцьку розповіли, що донори потрібні завжди.

Відповідно до чинного законодавства, донорство – це добровільне волевиявлення людини до здачі крові або її компонентів для подальшого використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.

Головний лікар обласної станції переливання крові Юрій Кременець розповів, що Волинь за здачею крові посідає 3 місце у всій Україні. Таку позицію Волинь займає вже декілька років поспіль.

З його слів, у Волинській області за рік здають кров в середньому до 30 тисяч донорів. Юрій Кременець додав, що завдяки планам на рік вдається не змінювати позицій. У Луцьку в обласній станції переливання крові за рік здійснюють заготівлю – 4 тонни крові, 3600 кг плазми.

Юрій Кременець зазначив, що проблем зі зберіганням крові нема, адже для цього є спеціальні холодильники.

"Після збору протягом кількох годин кров переробляється на еритроцитну масу і на плазму. Потім еритроцитна маса в холодильнику зберігається при температурі мінус 4 градуси. А плазма заморожується до мінус 22 градусів", – зазначив він.

У Луцьку в станції переливання крові донорську кров переробляють на аеромасу та на плазму. Також виготовляють "альбумін" – препарат, який потрібен для важкохворих в реанімаціях та онкодиспансеру.

"Ми забезпечуємо всі лікувальні заклади як препаратами, так і компонентами крові", – зазначив Юрій Кременець.

Він розповів, що зараз в обласній станції переливання крові технічно забезпечені для збору крові у донорів. В закладі є дороговартісний цитофорезний апарат "ТРИМА" для виготовлення тромбоконцентрату. Цей препарат є один в області. Тромбоконцентрат потрібен для пацієнтів лікарень, у кого є лейкоз (рак крові). Також закуплені спеціальні ваги-помішувачі. Є препарат "Ебот" для діагностики віл інфекції, гепатиту і сифілісу у людей.

За його словами, в області є 10 відділень, де збирають кров. Також діють виїзні бригади із збору крові. Але донори здають кров не в автобусах, а у відділеннях переливання крові, або у ФАПі.

Трапляється, що в Луцьку люди самі ініціюють збір коштів, якщо в лікарні не вистачає певних препаратів чи приладів. У 2014 році благодійний фонд "СТОПРАК" зібрав 95 тисяч гривень на шейкер для зберігання тромбоконцентрату. Кошти назбирали продовж 6 місяців. Прилад передали у Волинську обласну клінічну дитячу лікарню.

Цей прилад призначений для струшування і зберігання в певному температурному середовищі тромбоцитів, необхідних важкохворим пацієнтам. До появи шейкера батьки хворої дитини змушені були щоразу шукати донора, що значно ускладнювало процес лікування.

Вимоги для тих, хто хоче стати донором крові

Головний лікар обласної станції переливання крові Юрій Кременець розповів, що в Луцьку на проспекті Волі, 47 за здачу крові платять 50 гривень, або видають талончик на їжу у заклад, що розташований неподалік. При собі потрібно мати паспорт. Перед здачею крові кожен проходить обстеження.

Медперсонал міряє тиск майбутньому донору, який також проходить перевірку в терапевта. Для того, щоб здати кров, вага має бути не менше 60 кг. До донорства не допускають людей, які хворіли туберкульозом та псоріазом.

У базі даних перевіряють чи не хворіє охочий здати кров гепатитами В і С, СНІДом чи сифілісом. Також беруть аналізи на наявність цих хвороб.

Також, коли низький артеріальний тиск у донора, тоді крові беруть менше.

За словами Юрія Кременця, всі люди, які мають волинську прописку, можуть бути допущені до здачі крові, якщо ці люди здорові.

Але якщо не має прописки, тоді до донорства не допускають. Іноді роблять виключення, якщо родичі лежать в лікарнях, а прописка з іншого міста. Тоді кров можна здати. Такі дії Юрій Кременець назвав чинними правилами на сьогодні.

На його думку, в медичному реформуванні має бути одна база даних із донорства в Україні. Це вирішило б проблему, що зараз є.

Відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів", медичне обстеження донора перед здачею крові та її компонентів і видача довідок про стан його здоров'я здійснюються безплатно.

Здавати кров мають право громадяни України віком від 18 до 60 років, які не мають протипоказань до донорства, почувають себе здоровими та бажають допомогти хворим. За 48 годин до здачі крові необхідно утриматись від вживання алкоголю, жирної та молочної їжі, смаженого, копченого, гострого, ліків типу аспірину, анальгіну, обмежити паління. Безкоштовно здати кров можна у таких закладах міста Луцька: обласна станція переливання крові, обласна клінічна лікарня, Луцький клінічний пологовий будинок.

Відповідно до законодавства, в день здавання крові або ж медичного обстеження донор звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.

Згідно зі статтею 8 ЗУ "Про донорство крові та її компонентів", "на випадок зараження донора інфекційними хворобами, або виникнення у нього інших хвороб чи розладу здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функції донор підлягає обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови такого страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України".

Донори поділились своїм досвідом в Луцьку

Власкор IА "ZIK", волонтер Мирослав Ватащук орієнтовно 8 разів здавав кров у Луцьку.

"Я зазвичай здаю кров, коли це потрібно моїм знайомим, або коли у фейсбуці "гаряча тема", коли дуже треба. Здаю, коли здоровий. Тобто не хворію і, зрозуміло, не приймаю ніяких ліків. Вперше став донором, коли родичці подруги потрібна була кров через операцію. Це було кілька років тому. Мені жодного разу не платили грошей за кров", – розповів Мирослав Ватащук.

Востаннє він здавав кров в лютому цього року. Перед процедурою у Мирослава питали, коли він здавав кров, на які хвороби хворів, перевіряли тиск. Після отримання крові журналісту дали талончик на їжу в технікум, що розташований біля обласної станції переливання крові.

Професор Луцького національного технічногоуніверситету Тарас Божидарнік цього року вирішив здати кров, бо побачив інформацію у ЗМІ про те, що в результаті удару струмом лучанин отримав опіки тіла. Чоловікові терміново були необхідні донори крові. Перед здачею крові Божидарніка теж оглядали, міряли тиск, питали, чи робили йому операції та на що він хворів. У жовтні Тарас Божидарнік отримав 50 гривень за кров.

"Здивувався, бо перед тим разів 3 був, то нічого не платили. Мета візиту явно були не гроші. На запитання: навіщо? Повідомили, що "положено"! Я постраждалого лучанина не знаю, просто вирішив допомогти. Тих 50 гривень через 1 годину тут же віддав на благодійність інваліду", – розповів Тарас Божидарнік.

Учасник війни на Сході України Олексій Кушнєр здавав кров більше 10 разів. Раніше в Ковелі, бо жив там. Тепер у Луцьку в станції переливання крові, районній поліклініці, обласній лікарні.

Здебільшого за кров йому давали талончики на харчування, один раз дали 50 грн. Ще раз здавав для незнайомої жінки, з якою познайомився на станції переливання крові. Вона принесла шмат сала, яким на базарі торгує, не було можливості відмовитись.

Олексій Кушнєр сказав, що за паспортними даними перевіряють інформацію в комп'ютерній базі. Адже після кожної здачі кров тестують, і якщо щось знаходять, то заносять в базу. Крім того ще міряють тиск, дівчат важать.

Журналістка Оксана Наумчук, яка навчається у Східноєвропейському національному університеті, також не раз здавала кров. Дівчина родом з Житомира, навчається в Луцьку. З її слів, людина підписує документ перед здачею крові, що вона не хворіла протипоказаними хворобами. Стан здоров'я перевіряють.

"У процесі здачі нічого особливого: стискаєш-розтискаєш руку, у вену вводять голку – кров стікає в спеціальний контейнер. Потім перебинтовують", - ділиться досвідом вона.

Не у всіх кров беруть. Якщо у людини погане самопочуття, вона не стає донором.

Також Оксана Наумчук подавала заявку, щоб отримати донорську стипендію. Проте у луцькому виші відмовили.

"Немає спільної бази донорів зі всієї України. Дані вносяться окремо в Луцьку і окремо в Житомирську базу. Загалом, мабуть, вже десяток разів здавала кров і її компоненти", – розповідає вона.

У відмові щодо донорської премії було зазначено: "Станом на 2016 рік виділення коштів на надання такого виду грошової допомоги не передбачено відповідними місцевими програмами".

Відповідно до статті 10. ЗУ "Про донорство крові та її компонентів", студентам вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора. Кошти для надання цієї грошової допомоги передбачаються відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові та її компонентів.

Донорство крові хочуть модернізувати

За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", реформування служби крові - ще один з пріоритетів реформування української системи охорони здоров'я відповідно до вимог ЄС.

В одному з коментарів заступник міністра охорони здоров'я України Оксана Сивак, розповіла, що зараз основна проблема української служби крові – відсутність єдиних стандартів дослідження крові, низький рівень інфекційної безпеки, який часто пов'язаний із поганим технічним забезпеченням.

Також на відміну від світової практики, у нас чимало запасів банків крові поповнюються завдяки родичам хворих.

В газеті "Ваше здоров'я" йдеться про те, що підвищити якість продуктів крові від українських виробників можливо шляхом імплементації відповідних європейських директив. Основним документом, який регламентує сферу донорства крові та її компонентів у країнах Європейського Союзу, є директива Ради 2002/98/ЄС, яка встановлює стандарти якості й безпеки збору, тестування, обробки, зберігання та розповсюдження крові.

Цікавим є досвід Польщі. У містах їздять спеціальні автобуси, де можна одразу на місці здати кров. Пацієнта перевіряють і беруть кров. На сайтах є інформація про те, де буде стояти автобус. Людям роздають інформаційні листівки про донорство і про акцію збору крові.

На думку головного лікаря обласної станції переливання крові Юрія Кременця, для українських медзакладів потрібна новіша апаратура. Зміни мають відбутися також у роботі виїзних бригад із збору крові. На його думку, їх треба залучати більше. А це все потребує коштів, більше транспорту. Юрій Кременець насамкінець додав, що головне, аби в реформі медицини відбулись зміни не на гірше, а на краще.

У ЗМІ часто з'являється інформація про брак донорів в Україні. Тому неодноразово родичі хворих змушені здавати кров. Підхід до цього має бути змінено.

Медицина потребує більшого фінансування, ніж є зараз. На думку авторки тексту, має бути заохочення людей до здачі крові. Також потрібо більше інформувати про донорство, що держава дає гарантії збереження здоров'я тих, хто добровільно виявив бажання здати кров.

За кордоном визначають кращих донорів. В Україні це теж має стати пріоритетом. Таких людей варто відзначати преміями, стипендіми, писати в ЗМІ про них.

Держава повинна мати єдину всеукраїнську донорську базу даних. З часом це реально зробити. Головне – бажання та виділення на це коштів.

Мая ГОЛУБ

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.