Як вигідніше користуватися газом – з лічильником чи без

Скільки ми платимо за газ? Який лічильник поставити – індивідуальний чи «хай ставлять той загальнобудинковий»? За що і кому ми платимо? Що робити, аби платити менше?

Скільки людей задавали собі ці питання, а хто просто питає в касі: «Скільки там за місяць?»



Що таке тариф і що в ньому є

Не будемо заглядати в цьому матеріалі у чужі кишені. Зосередимося лише на витратах населення.

Згідно із Постановою № 315 від 27 квітня цього року, уряд з 1 травня зобов'язав НАК «Нафтогаз України» продавати населенню природний газ за єдиною ціною 6 879 гривень за тис. куб. м (з урахуванням ПДВ, витрат на транспортування та інших витрат).

Тим самим Кабмін скасував так звану «соціальну норму» в обсязі 1 200 куб. м на опалювальний сезон за ціною 3 600 гривень за тис. куб. м, яка діяла в опалювальний сезон 2015/2016 років.

Зазначимо, що для тих, у кого немає лічильників, вартість одного кубометра газу збільшилася в 3,3 рази - до 7188 грн за 1 тис. куб. м.



Що ж входить у тих 6 879 гривень, які ми платимо за кубометр газу

Купуємо ми той газ у держави за ціною 4849 грн. Але це тільки початок. Кожна супутня структура хоче ще й собі гроші від людей.

Тому маємо:

Держава отримує ПДВ: 17% - 1146 грн;

Облгаз забирає собі 7% - 513,7 грн. Називається це - «Середньозважений тариф на розподілення».

«Укртрансгаз» - скромніший – 3% - 219 грн. А це вже – «Середньозважений тариф на магістральне транспортування».

93 гривні забирає як маржу НАК «Нафтогаз».

57,4 грн – торгова націнка постачальника (ті ж облгази).

Залишається якихось-там 90 копійок. Куди вони йдуть – невідомо.



Сумлінний платить тричі

«Коригування цін на газ дозволить забезпечити надходження до державного бюджету, що будуть спрямовані на виплату житлових субсидій, які залишаються головним механізмом забезпечення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг та гарантують малозабезпеченим громадянам стабільність витрат на їх оплату незалежно від зміни тарифів», - йдеться у Постанові Кабміну.

Тобто, ті, хто платять сумлінно за газ вже оплатили субсидії тих, хто платить менше.

Більше того:

«По суті, ми платимо газопостачальним, вони ж – газорозподільним компаніям (облгазам) і за обслуговування газомереж, і за доставлений газ – як видобутий в Україні державним «Укргазвидобуванням», приватними компаніями, так і імпортований «Нафтогазом». Принаймні за той, який значиться в НАКу як природний газ, призначений для забезпечення потреб населення і підприємств теплокомунальної енергетики (ТКЕ).
Навіть якщо ви думаєте, що не платите, дефіцит «Нафтогазу», списання боргів облгазів та енергокомпаній – усе це за рахунок бюджету. Хто наповнює бюджет? Платники податків. От і виходить, що перший раз ми платимо за індивідуальними рахунками газової та енергокомпанії. Другий раз платимо своїми податками до бюджетів усіх рівнів. Держбюджет фінансує дефіцит газопостачальної компанії – «Нафтогазу», списує борги енергокомпаній. З бюджету фінансуються і дотації мільйонам громадян, які реально (або в силу особливої спритності) не можуть оплатити підвищені ціни і тарифи на енергоносії й послуги ЖКГ. Це і є оплата тричі», – про це писало видання Дзеркало тижня рік тому.

Зараз ситуація ніскільки не змінилася. Як гарний приклад маємо нещодавній скандал у Луцьку із відключенням «Луцьктепла». З міського бюджету «витягнули» гроші, заплатили облгазу.



На Волині теж почали скаржитися на загальнобудинкові лічильники

Волиняни масово скаржаться на примусове встановлення будинкових лічильників газу і вимагають встановлення індивідуальних лічильників. Про це йшлося під час засідання антикризового енергетичного штабу області у серпні.

Тоді на питання, чому не встановлюються індивідуальні лічильники, представник ПАТ «Волиньгаз» Олег Вінцюк пояснив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на цей рік запланувала безкоштовне встановлення загальнобудинкових лічильників і це включено в інвестиційні програми.

«Ми не проти встановлювати індивідуальні лічильники, але на даний момент відповіді на це питання, порушене перед НКРЕ, поки нема», – відзначив Олег Вінцюк.

Проте ніякої навіть схожої Постанови на сайті НКРЕКП немає. Можливо її досі не надрукували на порталі, проте вона є в якихось секретних паперах, які отримують облгази?

«Постанова нас зобов’язує ставити побудинкові. Люди можуть не ставити лічильники, ніде ніяким документом не сказано, що ми зобов’язуємо людей ставити платні. Це вже на вибір людини. В тарифі закладена вартість загальнобудинкового лічильника», - розповів у коментарі ВолиньPostу начальник Луцького відділення ПАТ «Волиньгаз» Руслан Сахарчук.

Підтвердження, що неопублікована на сайті Постанова НКРЕКП все ж існує знаходимо на сайті петицій Маріуполя.

«До початку 2016 року такі лічильники встановили у квартирах багатоквартирних будинків з газовими плитами та колонками. До 2018 року вони повинні були забезпечити такими лічильниками квартири усіх споживачів (з наявністю лише газових плит). Але, НКРЕ вирішило, що для комерційного обліку газу вигідніше встановлювати загально будинкові лічильники газу. У такому рішенні явно вбачається вигода виконавців послуг з газопостачання, яких не хвилює фактичне споживання газу кожним споживачем окремо. Це грубо порушує право кожного громадянина України сплачувати лише за ті послуги, які вони отримали, та лише в тих об'ємах, в яких спожили. ООО «Азовгаз» та ПАО «Маріупольгаз» продовжують встановлювати загальнобудинкові лічильники газу всупереч волі громадян», – йдеться у петиції.

Наразі діє Постанова Кабміну № 74 від 2 березня, у 30 пункті, 5 підпункті якої йдеться: «Газорозподільне підприємство має право встановлювати споживачеві лічильник газу з власної ініціативи за власний рахунок».

А також є ще лист НКРЕКП від 02.06.2016 №5524/16.11/7-16, в якому: «Відповідно до частини першої статті 6 Закону суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі до 1 січня 2018 року».

Який лічильник: загальнобудинковий чи індивідуальний – в жодному державному документі не сказано.

Тому газопостачальні компанії продовжують встановлювати загальнобудинкові лічильники газу, знаходячи усілякі відмовки щодо індивідуальних приладів обліку.

А все тому, що загальнобудинкові для газівників приблизно у сім разів вигідніші.

Загальноквартирні лічильники в залежності від марки та виробника коштують від 60 до 70 тисяч гривень.

Вартість одного індивідуального лічильника для квартири зі встановленням - 3,5 тисячі гривень.

У розрахунку на середній багатоквартирний будинок (144 квартири. – авт.) виходить кругленька сума – 504 тисячі грн.

Зрозуміло, що газовим компаніям не хочеться витрачати зайві гроші, тому вони і спонукають людей встановлювати індивідуальні прилади обліку за власні кошти, хоча мали б їх встановлювати безплатно.



Що ж робить громадськість області

У цей час під час круглого столу голова усіх луцьких ОСББ Юлія Сабатюк декілька днів тому вже погодилася на здирництво облгазів: «Загальнобудинковий лічильник вартує приблизно 60 тисяч гривень. Ми готові доплачувати різницю, щоб людям встановлювали індивідуальні лічильники. Давайте виймемо цю інвестиційну складову з тарифу. А далі – домовляємося: яку частину платять мешканці».

Головний газівник Луцька на таку щиру пропозицію відреагував нормативними актами.

«Щодо дольової участі. Якщо буде дозвіл НКРЕКП, щоб ці кошти не спрямовували на закупівлю лічильників, а вони десь написали, що умовно: «ось є 50 тисяч, люди вступають в частку і це можна робити». Але цього ніде не передбачено. Коли ПАТам (ПАТ «Волиньгаз») це дозволять, ми нічого не маємо проти. Але ПАТам це не дозволено», - сказав Руслан Сахарчук.

«Ми зараз готуємо постанову», - наполягала Юлія Сабатюк.

«От коли прийде постанова, затверджена усіма – тоді і будемо говорити», - відповів головний луцький газівник.

«Цей процес запустило НКРЕКП. Ми не врегулювали той момент, що коли люди готові встановлювати індивідуальні лічильники, немає механізму відмови від загальнобудинкового лічильника. В Комісії нам взагалі відповіли, що загальнобудинкові лічильники стимулюватимуть встановленню індивідуальних. Ми запропонували НКРЕКП також механізм, щоб включили в Постанову, яка дозволяє відшкодовувати тіло кредиту 40% для встановлення лічильників, що не було конкретно відображено. Вони нас почули. Просять, щоб ми показали конкретні цифри», - розповів член виконкому та Роман Бондарук.

Зазначимо, що зараз 60% луцьких квартир вже забезпечені індивідуальними лічильниками.

По Луцьку загальнобудинкові лічильники встановлені лише у 60 будинках. Проте робота активізована: щотижня «здають» один будинок. Гроші використовуються активно. НКРЕКП перевіряє Волиньгаз на предмет встановлення приладів обліку кожних десять днів.

У Луцьку депутати від ВО «Батьківшина» ініціювали звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та голови НКРЕ та комунпослуг Дмитра Вовка щодо необхідності розробки, впровадження та фінансування державної програми встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу.

У ньому, зокрема, йдеться: «Теперішній порядок розрахунків призводить до соціальної несправедливості, оскільки за мешканців, що не зареєстровані, але фактично проживають у квартирах або інших житлових приміщеннях і використовують природний газ, змушені оплачувати послуги за спожитий природний газ мешканці інших квартир, які є зареєстрованими».

Ну а поки воно дійде до Прем’єра, потім він подасть на профільне міністерство, а там розроблять цю Програму і подадуть на Верховну Раду… зрозуміло, що й 2018 рік буде не за горами.

Зазначимо, що у Ковелі виконком прийняв звернення до НКРЕКП, що в них спочатку мають бути встановлені індивідуальні лічильники, а потім вже побудинкові. І, згідно із якоюсь, певно, іншою Постановою НКРЕКП, вони абсолютно праві.

Прийняли, то – прийняли, але в Ковелі вже понад півтори сотні будинків мають загальнобудинкові лічильники, про це інформує Ковель.УА.



Що ж робити людям

Щодо газових індивідуальних лічильників, то їх ставити необхідно. Звичайно, вони не будуть вигідними в квартирі, де мешкає вісім людей, а прописано лише двоє. Також вони дуже недоречні в період з 1 по 15 жовтня, коли сирі Луцькі квартири тільки і можна нагріти, що увімкнувши усі конфорки.

Облік газу необхідний, найперше, нам самим. Якби ми володіли статистикою споживання, то знали б різницю і, відповідно, розтрати газу. Тоді можна було б лобіювати до влади: «Чому ми маємо платити облгазам за втрати системи?». Це – амортизаційні витрати приватного підприємства. Це те саме, що таксист із вас взяв би додаткову плату, бо «у нього коробка барахлить».

А наразі ми не знаємо точної цифри споживання. Загальні витрати нам диктує облгаз. Від них віднімають усе заплачене по лічильниках, решту – ділять на всіх. У цій решті є й втрати газу в мережі. Які їх обсяги, певно, і самі газівники не знають. Та й їх то мало цікавить, адже за це платимо ми з вами.

Тому тим, кому зараз вигідні загальнобудинкові лічильники, бо пріоритет «нагріти хату» вищий за моральну складову «що то сусіди за мене платять», невдовзі платитимуть більше.

Тариф для таких мешканців може зрости вдвічі, а то і втричі, - стимулюють газівники.

Зазначу ще, що в Постанові Кабміну №315 від 27 квітня з’явився один гарний пунктик: «зазначені роздрібні ціни можуть переглядатися щокварталу». Квартал у нас закінчився 1 вересня. А тому, можемо очікувати наступних сюрпризів від влади і в тарифах для тих, хто встановив індивідуальні лічильники.

Відтак, вчимося економити. Адже Європа з її суворими правилами економії не так далеко як вважається найбільшим скептикам. А за ЄСівськими правилами побуту, на чому вже пересвідчилися багато українців, вже тричі подумаєш: чи виварити білизну, чи закатати декілька банок, не кажучи вже про грітися газом.


Костянтин Яворський (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.