Як позбутися чинного мера? Схема від УКРОПу

Після тривалих перемовин обласний центр Волині знайшов партнера у вигляді Прилуцької сільської ради. Це вигідно і для міста, і для села як у плані спільних проектів, так і в довгостроковій перспективі ймовірного об’єднання. Співпраця Луцька з Прилуцьким, здавалося б, вирішене питання. А втім ще є чимало діячів, які готові навіть таку ініціативу використати у своїх – політичних – цілях.

Про це пише VIP.

Ще два роки тому в Україні заговорили про адміністративно-територіальну реформу та об’єднання громад. Не лишилася осторонь і Волинь: тут сформували перспективний план об’єднання і почали працювати в напрямку його реалізації.

Якщо з селами справа йшла більш-менш успішно, то обласний центр пас задніх. У 2015 році Луцька міська рада вирішила звернутися до навколишніх сіл із пропозицією приєднання до міста. Втім звідусіль надходили відмови. Сільські ради вважали за краще об’єднуватися між собою, а не ставати територією обласного центру. Не переконала їх навіть перспектива «міських» відремонтованих доріг та інші інфраструктурні блага.

Позитивні зрушення відбулися аж у серпні 2016 року. 14 серпня на загальних зборах актив села Прилуцьке вирішив співпрацювати з Луцькою міською радою. На цей час не йдеться про об’єднання, а лише про співпрацю – спільні проекти, інфраструктуру тощо. Сільські діти зможуть ходити до луцьких садочків та шкіл, а місто у перспективі матиме можливість звести житловий мікрорайон на території сільради.

Згідно з законодавством, згоду на співпрацю повинні ухвалити обидві ради: Луцька міська та Прилуцька сільська.

Хоча проект рішення і викликав чимало дискусій серед депутатів Луцькради, втім сумнівів не виникло ні в кого: для міста така співпраця необхідна. Відтак обранці громади одноголосно підтримали проект рішення. Цікаво, що «за» висловилася і опозиційна до міського голови фракція «УКРОП».

Вони пізно зрозуміли, який бонус їм може дати об’єднання. Тому й на сесії Луцької міської ради проголосували за співпрацю з Прилуцьким. Але вже за день–другий збагнули і почали виправляти фатальну стратегічну помилку. Бо ж на кону – можливість провести в Луцьку вибори.

Так, 7 вересня у Прилуцькій сільській раді теж відбулася сесія. Власне, питання вирішувалося те ж – згода на співпрацю з обласним центром. На сесію прибула й делегація з Луцька на чолі з міським головою Миколою Романюком та його заступником Сергієм Григоренком. Завітали сюди й інші гості – депутат обласної ради від «УКРОПу» Олександр Омельчук та голова Ківерцівської районної ради, теж укропівець, Григорій Недопад. Але приїхали вони не порадіти співпраці, а з новою неочікуваною пропозицією – об’єднання.

Але позачергова сесія – не все, що відбувалося того дня у Прилуцькому. Бо в село прибули ще одні візитери – голова фракції "УКРОП" у Луцькраді Ігор Поліщук, його однопартієць, депутат Микита Рабан та депутат від «Батьківщини» Григорій Пустовіт. І нібито немає тут нічого надзвичайного – то ж їхній час – але мета візиту та ж, що й у колег з району й області, – об’єднання.

«Ми справді більшістю голосів проголосували за те, щоб співпрацювати з Луцьком. А депутати міської ради висловилися одноголосно. І мені, наприклад, не відома причина поведінки тих людей, які були присутні. Ми їх не запрошували, вони самі приїхали, бо якось дізналися (чи на сайт зайшли, чи як). Приїхали і, так би мовити, пробували "розкачати" ситуацію, змінити її в іншу сторону. А простіше кажучи – посміятися над сільським головою і депутатами. Бо іншої причини я не бачу, чого було бігти сюди до нас раптово. Якщо 14 серпня, коли в нас була зустріч у Будинку культури в Прилуцькому з міським головою і заступниками, все було тихо, то зараз чогось прибігли й почали такий незрозумілий для мене рух», – розповідає Прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов.

До слова, візит стількох осіб, а ще й представників районної й обласної влади, здивував місцевих посадовців, адже до того районні владці такого інтересу до села не виявляли.

«Наприклад, зі сторони району, обласних депутатів наша сільська рада підтримки жодної не мала. Хіба моральну. Ми неодноразово зверталися про виділення коштів на капітальний ремонт вулиці Богуна (колишньої Радянської). І все обіцянки, обіцянки, обіцянки... А тут прибігли. Так само голова Ківерцівського району. Як ми починали роботу, планували використання коштів, тільки обіцянки були. Як тільки почали писати листи, пішли відмови. А чогось раптом прибігли і почали вказувати нам, як і що робити. От мені це дивно», – каже сільський голова.

Але нічого дивного насправді немає, бо ж об’єднання хоча б одного села з Луцьком – це можливість провести дострокові вибори в обласному центрі, а отже – шанс для «УКРОПу» взяти реванш за програш у мерській гонці.

«Ні на перемовинах, ні на громадському обговоренні в Прилуцькому, ні на сесії Луцької міської ради не йшлося про об’єднання. Йшлося про те, що ми зараз співпрацюємо, але, безумовно, в перспективі, через три-чотири роки, говоримо про об’єднання. А зараз, щоб звикнути один до одного, краще притертися, сесія міської ради дала міському голові повноваження говорити про співробітництво. Тому мені дивно, і досить штучно виникла ця тема, несподівано. Тому що це серйозне рішення – об’єднання. І якщо вже про нього говорити, треба рахувати бюджет, проводити широкі громадські слухання, на сесії про це говорити. А тут питання виникло штучно і несподівано. І в мене є обґрунтована підозра, що це може бути технологія для проведення виборів в Луцьку», – вважає заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко.

До слова, ця схема хоча й передбачає тривалу процедуру, але цілком реальна.

Директор офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк розповідає, що спершу ініціативу про об’єднання має виявити міська рада, потому – за згоди селян – відповідне рішення повинна ухвалити сільська рада. Далі робоча група має напрацювати проект рішення, який теж затверджують сесії обох рад. Документи подають в облдержадміністрацію, яка вивчає їх і надає свої висновки. Якщо вони позитивні, документи проходять третю сесію міської і сільської рад, після чого керівники населених пунктів подають в ОДА офіційне клопотання. Адміністрація, своєю чергою, скеровує його до Центральної виборчої комісії, яка й ухвалює рішення про волевиявлення у новоствореній громаді.

І можна це було би списати на здогадки-вигадки журналістів, які шукають кістку в молоці, якби не свіжий прес-реліз щодо зборів стосовно процесів децентралізації в селі Дачне Ківерцівського району. Прес-реліз (а отже, й акценти) волинського «УКРОПу» подаємо скорочено, але без змін:

«У селі Дачне 11 вересня, відбулися збори місцевих жителів. Головна тема – співпраця, а у подальшому об’єднання із громадою Луцька. Зустріч селян із представниками влади та депутатами видалась жвавою, а подекуди навіть емоційною.

Як відомо, Прилуцька сільська рада, до якої входить і Дачне, має намір підписати договір про співпрацю з Луцькою міською радою на підставі Закону України «Про співробітництво територіальних громад». Цей закон прийнятий в рамках реформи місцевого самоврядування.

Голова Ківерцівської районної ради, депутат райради від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Григорій Недопад зазначив, що до 2018 року уряд планує завершити процес об’єднання, і якщо цього не зробити добровільно зараз, то після 1 січня 2018 року об’єднання відбудеться вже у примусовому порядку. Депутат Волинської обласної ради (фракція «УКРОП») Олександр Омельчук додав, що в такому разі не варто гаяти час, а краще використати можливість співпраці з містом, отримавши від нього обіцяне.

«Згідно із перспективними планами, які днями розглядала Волинська обласна рада, де-факто Прилуцька сільська рада вже відділена від Ківерцівського району. Це рішення Кабміну», – повідомив селянам Григорій Недопад, чим викликав бурю емоцій серед місцевих жителів.

Тому, зі слів Недопада, не варто підписувати договір про співпрацю, краще відразу вести мову про об’єднання, якого не минути.

Думку голови Ківерцівської райради підхопив депутат Луцької міської ради, голова фракції «УКРОП» Ігор Поліщук, розповівши мешканцям Дачного про переваги об’єднання із Луцьком.

«В Україні вже нараховується 156 об’єднаних громад, на які цього року із державного бюджету виділено мільярд гривень субвенції на інфраструктуру. Ще один плюс. У вас є землі запасу, якими зараз розпоряджається Волинська ОДА. За умови створення об’єднаної громади цими землями розпоряджатиметесь ви», – сказав Ігор Поліщук.

Також він поцікавився у секретаря Прилуцької сільради Галини Попович, яким є бюджет розвитку сільської ради. Секретар назвала суму близько двох мільйонів гривень.

«У Луцьку бюджет розвитку становить 240 мільйонів гривень. За результатами першого півріччя, бюджет перевиконаний на 44 мільйони гривень. Зрозуміло, що за умови створення територіальної об’єднаної громади, частина цих коштів буде надходити і в села Прилуцької сільради», – наголосив Ігор Поліщук.

Вислухавши усі «за» та «проти», селянам роздали анкети із опитуванням. Пропонувалося чотири пункти: «співпраця із Луцькою міською радою», «об’єднання із Луцькою міською радою», «об’єднання з іншою радою» та «не підтримую жодного пункту».

Опитування нині проводять і в Прилуцькому. Після візиту луцьких депутатів заворушилися й місцеві обранці.

«Розбудили трохи людей, вони стали активнішими. Зараз йде повним ходом опитування населення. Ведуть соціологічне опитування: чи за співпрацю, чи за об’єднання, з якою громадою об’єднання. Ходять по людях, цікавляться їх думкою», – розповів сільський голова.

Проте, що би там не «напитали» обранці, є ще й юридичний бік питання.

«По-перше, ні збори селян, ні сесія в Прилуцькому, ні сесія Луцької міської ради офіційно про це не заявляли на сьогоднішній день. Тобто з якої підстави можна про це говорити? По-друге, те, що ми проводимо зараз співробітництво, не заважає нам поступово обговорювати об’єднання. По-третє, юридично ми не можемо зараз говорити про об’єднання, тому що чинне рішення Прилуцької сільської ради ще минулого скликання про об’єднання з Липинами. Так, вони зараз фактично від нього відмовилися, Липини пішли в інші об’єднання, але юридично воно є чинним. Тобто ще є маса насправді питань. Об’єднання – це не такий простий процес, йому передує тривале обговорення і тривалі розрахунки. А коли питання так виникає, є підозра, чи це не якась політична технологія, щоб провести швидше в Луцьку вибори», – підкреслив Сергій Григоренко.

Сам же лідер фракції УКРОП у міській раді Ігор Поліщук наводить ті ж аргументи, що й на зборах у Дачному.

«Я вважаю, що краще зробити об’єднання, а не співпрацювати. Це набагато більше перспектив дає. В державному бюджеті передбачено субвенцію на розвиток інфраструктури. У цьому році це був один мільярд гривень. Я думаю, в подальшому ця сума буде збільшуватися. Тобто об’єднана територіальна громада отримає додаткові кошти з бюджету. Окрім того, в випадку об’єднання землі, які зараз не належать до населених пунктів і якими розпоряджається Волинська обласна державна адміністрація, якщо буде прийнятий відповідний законопроект, ними буде розпоряджатися також ця об’єднана територіальна громада. Тобто співпраця – це такі відносини дуже розмиті, на мою думку, і поки що немає цього договору, а об’єднання дає плюси для обох сторін: і для Прилуцької сільської ради, і для Луцької міської ради», – каже він.

Натомість щодо виборів депутат нічого не стверджує. «Я не знаю щодо виборів через те, що вони стосуються і мене в тому числі, і всіх депутатів, і міського голови», – зауважив він.

Зрештою, процес налагодження співпраці офіційно стартував із ухваленням відповідних рішень обома радами. На черзі – розробка договору, де сторони задекларують зобов’язання та очікування. Хтозна, можливо, й справді через кілька років луцькі маршрутки їздитимуть у мікрорайон «Прилуцький» обласного центру, а вулиці села стануть проспектами міста.

А втім переконані, що об’єднання – це, перш за все, добровільний процес, який повинен відбуватися поступово і за взаємною згодою, а не ставати розмінною монетою в політичних іграх чи приводом для організації позачергових виборів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.