«Такой бриллиант – в таком навозе», або Що думають туристи про сусідство Луцького замку з Центральним ринком

Дедалі частіше луцькі владці наголошують на тому, що «Луцьк- європейське місто!», в місті потрібно розвивати туризм та залучати інвестиції.

Відтак, міське управління туризму та промоції Луцька постійно розробляє різноманітні проекти, спрямовані на популяризацію нашого міста, а основну ставку всі роблять на Луцький замок.

В Україні не так багато міст, які можуть похизуватися стародавнім замком просто в центрі міста, тим паче з такою багатою історією. В давнину перед В’їзною вежею замку відбувалися публічні страти і, як правило, страчували, відрубуючи голову. Найстарішому надпису на стінах замку Любарта понад 410 років. Автор надпису вказав 1602 рік. Наприкінці ХІХ століття "замок Любарта" також називали "замок Вітольда", тобто Вітовта. Це пояснюється тим, що замок почав будувати литовський князь Любарт, а добудовували племінники Вітовт та Свидригайло. А на одній з башт замку є автограф поетеси Олени Пчілки, матері Лесі Українки.


І саме тому на лицьовій стороні банкноти в 200 гривень зображена Леся Україна, а на зворотній – замок Любарта. І як наслідок - Луцький замок знають по всій країні.

Варто зауважити, що нещодавно на вулицях Києва з’явились біл-борди з зображенням Луцька, які закликали туристів відвідати наше місто. І можна сказати, що це спрацювало.

Впродовж останніх кількох днів до Луцька в рамках Днів Європи завітало чимало туристів, а в різноманітних фестивалях взяли участь відомі на всю країну зірки телевізійних проектів.

І здавалося б, фестивалі в історичній та центральній частинах міста зарекомендували Луцьк з кращого боку, та все ж гості міста помітили, що поряд з історичною пам’яткою «красується» не дуже миловидний ринок.

Про проблеми Центрального ринку в місті не говорив хіба що лінивий.

Це і складнощі з паркуванням, постійні затори, стихійна торгівля, а ще гори сміття, які щодня після себе залишають базарники. А той факт, що ринок розташований на історичній землі, й поготів.


Безліч разів громадськість та представники місцевої влади намагалися вирішити питання з ринком. Йшлося і про перенесення, і про перебудову ринку на сучасний інфраструктурний об’єкт, і про створення комунального ринку, який повністю підпорядковуватиметься міській раді. Зазначимо, що перша петиція, яку подали лучани, стосувалася саме перенесення Центрального ринку.

Однак, віз і нині там.

Як відомо, двома найбільшими ринками міста Завокзальним та Центральним «опікується» Волинська облспоживспілка. Головою правління спілки є Марта Кандиба, а її першим заступником – Володимир Горгут. Земля під Центральним ринком, площею понад 2.8 га, перебуває в оренді Волинської облспоживсліки за договором, який час від час пролонговують, а нерухомість, в тому числі й торгівельні павільйони, площею понад 3 тис. кв. м. – у приватній власності спілки.

Завокзальний ринок з’явився ще у 1986-му році, коли починав розбудовуватись 33-й мікрорайон. Спершу частину території площею 8 га планували облаштувати під парковку на 2,5 тис. автомобілів, однак з часом і цю площу почали «заселяти» торговими кіосками.


Про проблеми підприємців Завокзального ринку вже не раз писали місцеві ЗМІ, проте почути офіційну позицію представників Облспоживспілки вдається дуже рідко. Проблем зі сміттям на Завокзальному ринку також існує, однак це питання не так гостро обговорюється у громадськості, як стосовно Центрального ринку.

Нещодавно під час одного з луцьких фестивалів один турист наголосив на тому, що місто пізнається через його ринок. Однак, дивлячись на безлад на Центральному ринку, навряд чи хтось із гостей міста захоче повернутися сюди знову.

Проблема побутових відходів на ринку турбує не лише пересічних громадян, а й працівників Державного історико-культурного заповідника міста, які скаржаться на те, що дуже часто сміття летить аж до замку.

Разом з тим, місцеві історики висловлюють таку думку, що ринок біля замку – це непогана ідея, адже туристи та гості міста завжди хочуть купити сувенір на згадку, скуштувати місцеві смаколики або ж придбати автентичний одяг. Однак ринок повинен бути в форматі ярмарку, а не стихійного лиха.

З іншого боку, можна просто впорядкувати систему збору сміття, і тоді ситуація на ринку буде набагато кращою. До прикладу, на Центральному ринку можна організувати систему роздільного збору сміття, позаяк підприємці в основному залишають після себе паперові та пластикові відходи. Тим паче, що ми йдемо в Європу, а для європейців роздільний збір сміття – це норма.

Тож з усіма цими питаннями ми звернулися до заступника голови правління Облспоживспілки Володимира Горгута.

Зокрема, хотіли з’ясувати, скільки коштів виділяється на прибирання території ринку, які для цього задіяні ресурси та чи облаштовані на ринку місця для збору сміття. Однак конструктивної відповіді ми знову ж таки не отримали.

«Звідки ви взяли мій номер телефону, і хто вам дав право дзвонити до мене з такими питаннями?», - так відреагував на дзвінок кореспондентів Володимир Горгут.

«Ви втручаєтесь в нашу господарську діяльність і я нічого вам коментувати не буду», - відрубав заступник голови правління Облспоживспілки. Наостанок Володимир Горгут сказав, аби з усіма питаннями ми звернулись у встановленому законом порядку, втім, що саме він мав на увазі, ми так і не зрозуміли.

– Звертайтеся до нас у встановленому порядку!
– Ви маєте на увазі письмовий запит «Про інформацію»?
– Ви що мене не розумієте? Я ж вам сказав, звертайтеся до нас у встановленому порядку!

Такою була відповідь Володимира Горгута.

Коли матеріал готувався до публікації, ми зафільмували, в якому стані Центральний ринок після закінчення робочого дня підприємців.

На кадрах дуже добре видно гори сміття і ту ж таки стихійну торгівлю.

Зауважимо, що бабусі, які продають квіти чи продукти харчування, не надто переймаються місцем реалізації, а сидять просто біля пішохідного переходу. І це вже після закінчення робочого дня ринку.

А в розпал торгового дня лучанам обійти торгашів просто неможливо.























Втім, окрім проблеми сміття, гостро стоїть питання щодо стихійної торгівлі. Раз-по-раз у ЗМІ з’являється інформація про те, що патрульні та муніципальна дружина бореться зі стихійною торгівлею, людей, які продають продукти харчування просто на землі, «розганяють» або лякають штрафами. Втім, це лише поодинокі випадки.

Так куди дивляться патрульні чи муніципали? Вочевидь, це питання так і лишиться риторичним.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.