Ліс і прокуратура: зворотна сторона «мундирів». ДОКУМЕНТ

Великі потоки ділової деревини високої якості і виручена за її експорт валюта не може не приваблювати «лісову» сферу як представників криміналу, так і владу – тих, хто має до неї неконтрольований доступ. «Лісова мафія» згуртувала професії і чини.

Контрабанда лісоматеріалів, незаконні вирубки, відмивання грошей, отриманих внаслідок злочинної діяльності через операції з сировинними ресурсами, повернення ПДВ за лжеекспортними операціями, неповернення валютної виручки - це основні види поширених в лісових регіонах злочинів, які лежать в основі економічної бази тих, хто краде ліс і намагається контролювати галузь. І особливе занепокоєння викликає тенденція до зростання злочинності зі сторони тих, хто, навпаки, повинен захищати наші природні багатства.

Де гроші - туди й прагне злочинність. І якщо криміналу не протистоїть ні міліція, ні прокуратура, він все пожирає навкруги, як саркома. В розпорядження автора потрапив пакет документів, які розкривають безпрецедентну схему «заробляння» грошей колишнім начальником Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) Богданом Колісником: письмові розпорядження держлісгоспам про відпуск деревини бізнесовій структурі, угоди, рознарядки. З липня нинішнього року в генеральній прокуратурі України лежить заява підприємця, засновника ТзОВ «Захід Ліс» Синельникова Григорія Костянтиновича. Її копія – у Волинській обласній прокуратурі.

У січні цього ж року заявник звернувся з заявою у Волинську прокуратуру про вчинення кримінального правопорушення Богданом Колісником, в якій, як вказує бізнесмен, колишній лісів властитель «… впродовж 2011 року шляхом вимагання неодноразово отримував від мене хабарі за надання дозволу на закупівлю ТзОВ «Захід Ліс» якісної деревини в підприємствах лісового господарства області». За ознаками злочину прокуратурою області було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке було внесено до ЄДРД за №42015030000000019 від 9 лютого 2015 року.

Крім цього, з червня 2013 року цим же силовим відомством проводиться розслідування за ознаками кримінального правопорушення і фактами зловживання службовим становищем та службового підроблення, вчиненого службовими особами ВОУЛМГ і керівниками 11-ти держлісгоспів ВОУЛМГ, відомості про яке внесені до ЄДРД за номером 12013020020000210 від 5 червня 2013 року. Йдеться про те, що впродовж 2011 року лісові підприємства здійснювали реалізацію бізнесмену «якісної необробленої деревини без проведення аукціонів та за цінами, нижчими від тих, які склалися на останньому аукціоні». Прямі збитки, завдані неправомірною діяльністю з відпуску лісопродукції, «зафіксовані актами перевірки фінансової інспекції Волинської області», - вказує заявник. Він же стверджує, що відпуск деревини директорами підприємств відбувався лише після отримання ними письмових розпоряджень Богдана Колісника і його заступника Ігоря Ляховича, не зважаючи на наявність підписаних з цими підприємствами одинадцяти угод, підписаних однією датою - 16 лютого 2011 року, що свідчить про те, що директори лісових підприємств отримали вказівки підписати саме такі угоди. Заявник стверджує, що 11 таких документів були передані йому особисто Богданом Колісником і усі директори підприємств виконували його вказівки.

На жаль, йдеться в заяві, прокуратура повела розслідування таким чином, що керівники держлісгоспів реалізовували деревину поза аукціоном і за заниженими цінами нібито з власної ініціативи. Тобто, фактичний організатор злочину Богдан Колісник залишився поза слідством. Заявник також наводить факт, як всупереч закону Волинська прокуратура пом’якшила тяжкість злочину колишньому директору ДП «Володимир-Волинське лісове господарство» Олександру Кватирку (нинішній в.о. начальника ВОУЛМГ), спрямувавши матеріали у Володимир-Волинський міський суд і попросивши суддю закрити справу за давністю скоєного злочину. Насправді ж слідчі прокуратури «перетримували» в себе документи слідства, тягнули час, аби використати норму права «за давністю», резюмує заявник. Суд з «честю» виконав вказівки прокурорів.

В процесі розслідування Григорій Синельников не залучався до справи в якості свідка. «Слідчі обласної прокуратури, проявляючи непрофесійність, однобічно та поверхнево проводять розслідування, не приймаючи до уваги ні моїх свідчень, ні наявності наданих мною документальних фактів причетності Богдана Колісника до скоєного злочину», - резюмує заявник. На кого «працює» прокуратура? – задає риторичне запитання Григорій Синельников: в процесі слідства слідчі прокуратури Роман Жирицький і Вадим Антонюк намагались через суд вилучити в ТзОВ «Захід ліс» оригінали документів, проте суд їм в цьому відмовив. В слідчий відділ неодноразово надавались копії цих документів, але частина з них чомусь загадково зникла зі справи. Потерпілий стверджує, що володіє документом, в якому працівники прокуратури залякували його… притягненням до кримінальної відповідальності. Цікаво - за що, за яку таку провину?

Варто сказати, що слідчі прокуратури проігнорували прохання заявника об’єднати навколо фактичного організатора злочинів два вищевказані кримінальні провадження і відмовили йому у визнанні його потерпілим, мотивуючи відсутність в діях Богдана Колісника «складу злочину та відсутності доказів його вини». І це при тому, що в справі підшита заява бізнесмена про передачу з його рук Богдану Коліснику «заохочення» на загальну суму 400 тисяч гривень. Впродовж семи місяців «плідної» співпраці з Колісником ТзОВ «Захід Ліс», згідно підписаних угод, вибрав з 37 тисяч м. куб. деревини (понад 600 вагонів при нормі завантаження 60 м.куб.), лише 8 тисяч м. куб. Зазвичай, ВОУЛМГ хронічно не виконує своїх договірних зобов’язань і, відповідно, підприємці, не виконавши аналогічні зобов’язання перед споживачами, несуть великі матеріальні збитки.

Засновник ТЗОВ «Захід Ліс» настоює перед Генеральною прокуратурою України про об’єднання двох кримінальних проваджень, вимагаючи «провести досудове розслідування в повному обсязі з врахуванням усіх матеріалів, які містить кримінальне провадження», а також провести службове розслідування щодо професійного рівня слідчих, причетних до розслідування.
Відповідь і реагування на заяву він чекає з 13 липня…
Чи не забагато уваги автор цих рядків приділив Волинській обласній прокуратурі? Швидше, не прокуратурі, а зворотній стороні її деяких «мундирів» (досудове розслідування вели слідчі прокуратури Роман Жирицький і Вадим Антонюк). «Зимові події в державі 2014 року нічого не змінили в цьому «закритому товаристві». Ситуація навколо згаданого кримінального провадження і його цинічного фіналу відображає високу ступінь деморалізації людей, яким була доручена справа. Від таких «проваджень» довічно залишаються дуже гнітючі враження», - на такій невеселій ноті завершив розмову Григорій Синельников.

А Колісник?.. Для Волині він, безперечно, постать. Він усім заважав працювати. Наслідки не забарились: заробітна плата в лісгоспах виплачувалась «вертикально стоячими колодами», березовим соком і журавлиною, перетертою з цукром. Будь-яка ініціатива суворо каралась, ледве народившись. Заважає він працювати людям і нині. Сьогодні вже важко порахувати кримінальні справи з його участю, та й навіщо: невдячна це справа. Повний кавалер орденів «За заслуги», Заслужений лісівник України - чи є ще у світі держава, де в такій мірі дискредитовані ці високі звання (народний, заслужений, кавалер, герой, дійсний «член»…)? Він завжди відкривав прокурорські двері ногою і використовує цю «гімнастичну вправу» сьогодні.

В житті так буває, що жадоба довічної влади спочатку стає мрією, потім - помилкою, потім - блудом, потім - проблемою, і, нарешті, драмою чи трагедією. Колісник останньої стадії ще не пройшов… Але буває так, що проходить немало часу, і ось, - його «величність» вже не на троні, а на землі в дуже неприглядному вигляді, нерідко - в наручникх на зап’ястях.
Про нього можна писати гостросюжетний трилер – жанр літератури і кіно, покликаний викликати в глядача або читача почуття неспокійного очікування, хвилювання чи страху. Страху, звісно, за галузь. Рідко хто так ерудований в методах збагачення, як Колісник, тому ця книга без сумніву стала б цінністю як корисна, цікава, заснована на багатому фактичному матеріалі праця, аналогів якій в майбутньому не буде. Він вже не претендує на статус «номер один», але це не заважає використовувати йому розгалужені зв’язки, надавати сприяння і залишатися незамінним посередником і гравцем на злочинному «ринку». Таким людям, зазвичай, залишають місце в складній сфері неформального «вирішення питань». І це усе вживається в одній людині на фоні орденів, шитих золотом погонів і високих звань. Колісник - зовсім не символ шукача правди, за якого себе видає, а тавро егоїзму і власної наживи, Каїн волинського лісу. Лише одна його лісова «операція», описана в заяві потерпілим, принесла державі збитків на загальну суму 0,8 мільйона гривень.

Його «сльози» в місцевих публікаціях про долю українського лісу і, зокрема, волинського, затерті до неможливості, але «дебютант» намагається зняти наліт пилюки, все підфарбувавши акварельною інтонацією. Насправді, усе далеко не так. Нелегальне лісокористування в регіоні має свої кримінальні особливості. По-перше, воно набуло рис широкомасштабного бізнесу, по-друге, цей бізнес базується на стійкому корупційному супроводі, по-третє, в цьому процесі чимала роль організованої злочинності, яку не визнають волинські прокурори і яка не відображається ні в статистиці, ні в матеріалах кримінальних справ. І вівці, як кажуть, цілі, і вовки ситі. Де вовки, а де вівці, сподіваюсь, читач збагне сам.

А висновки з цього прості, як лопата: ніхто не знає, чи ми будемо жити в європейському співтоваристві, зате точно відомо, що, якщо не приборкати вітчизняну «лісову мафію», то ми будемо жити не в квітучій зеленій Україні, а в Сахарі під назвою «Україна».

Примітно, що в нинішньому році усі ініціативи МінАПК України під виглядом «європейських реформ» спрямовані на знищення лісової галузі. По це свідчать усі події навколо неї, що відбуваються в київських апартаментах: наради, семінари, з’їзди, форуми і колоквіуми, комісії... Ще примітніше те, що її нищать не спеціалісти-лісівники. Мабуть, найбільш гротескно, коли випадкові люди починають вести дискусію про порядок в лісі. Це ніби м’ясники на бійні обговорюють перевагу вегетаріанства. Ці «м’ясники» не кажуть людям правди. Відсутність же правди в суспільстві і у владі часто призводить до падіння влади і нерідко - до руйнування держави. Це - суспільна аксіома, яку доводити немає потреби і яка діє незалежно від типів влади і типів суспільства.

Петро ЧЕЧЕЛЮК




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.