Український ліс: сліди і «фекалії»

Автор заздалегідь вибачається перед читачами за останнє слово заголовка цього матеріалу, але (даруйте), я не підібрав в «солов’їній» - одній з найбагатших мов світу (150 000 слів!!!), - щось таке, аби воно переконливо його замінило. А поштовхом до його написання стала фраза з нещодавнього виступу Валерія Самоплавського на засіданні «круглого столу» в Національному університеті біоресурсів і природокористування, присвяченому проблемам лісової галузі України: «Будьте з народом, залишіть слід в історії галузі, а не наслідіть в ній». Це звертання і, водночас, прохання було адресоване голові Агентства лісових ресурсів України Олександру Ковальчуку. А тут мова піде про Волинь…

Спочатку про сліди в історії українського лісу – небагато, кілька рядків, принаймні, за останні 100 років. А сліди хороші. Від гетьмана Скоропадського, який повернув суворі лісові закони царської Росії і заборонив масові рубки лісу в період смути, до першого керівника лісового департаменту в українському уряді Богдана Іваницького; від Олександра Марченка, який в 30-х роках очолив новостворене Всеукраїнське управління лісами (ВУПЛ), до міністра Анатолія Солдатова; від Бориса Лук’янова і Василя Байтали до останнього міністра галузі, депутата двох скликань Верховної Ради України, співавтора Лісового кодексу держави Валерія Самоплавського, який і сьогодні відстоює і захищає український ліс від «реформ» Ковальчука і криміналу, що дуже активізувався. Історії українського лісу, як бачите, є ким пишатись.

Але часи і керівники міняються. Як зверху, так і знизу. На жаль, не завжди на кращих. Сьогодні понад сто рядових працівників ДП «Маневицьке лісове господарство» за 70 кілометрів приїхали до Луцька, аби під станами Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) захистити свого директора Володимира Радіона від свавілля в.о. начальника управління Олександра Кватирка. Останній підготував пакет документів для оголошення згаданому директору догани з ймовірним наступним відстороненням його від займаної посади. Це вже друге таке «покарання» за останній календарний місяць Заслуженому лісівнику України, який за неповних два роки відшкрябав ДП «Маневицьке лісове господарство» від криміналу, бруду, врятував його працівників від повного зубожіння, давши їм відповідну зарплату, створивши людські умови праці і вивівши господарство в флагмани не лише регіону, а й України. Продовжувач гарних традицій галузі змінив на цьому посту Зіновія Колісника – сина колишнього начальника лісового відомства Волині. Коментарі до цієї «лісової фігури» тут будуть зайві.

А тепер – про «фекалії». Перед автором цих рядків лежить акт ревізії ДП «Цуманське лісове господарство» Державної фінансової інспекції (КРУ) у Волинській області за період перебування в ньому на посаді керівника Олександра Кватирка. Нехай читач вибачить за цитування, але, як кажуть, «написане пером…».

«Проведеною ревізією встановлено порушень на загальну суму 905,4 тисячі гривень, з яких втрати складають 683,7 тисячі гривень».

«Підприємство перерахувало кошти ТзОВ «Арзу» (бізнес родини Богдана Колісника), на суму 100 тисяч гривень без фактичного отримання транспортних послуг, що підтверджено зустрічною звіркою. Підприємству завдано збитків на суму 100 тисяч гривень».

«ДП «Цуманське лісове господарство» впродовж 2013-2014 років в порушення Господарського кодексу України та Статуту Підприємства здійснювало надання послуг з виготовлення паркету з давальницької сировини ТзОВ «ВІДО – ЛТД» (бізнес родини Богдана Колісника), за цінами, нижчими від собівартості, чим завдано матеріальної шкоди підприємству на суму 116,5 тисяч гривень». І так далі - газетна площа не дозволяє перераховувати «фінансові» вільності Кватирка. За фактами безгосподарності і розкрадання, наведених в акті ревізії, Волинською обласною прокуратурою ведеться кримінальне провадження.

За послужним списком Кватирка волочаться, як брудні коров’ячі хвости, інші кримінальні провадження, інформацією про які постійно заповнені місцеві ЗМІ. А вранці люди залишили роботу і приїхали з чолобитною до цього місцевого «пана», який сьогодні-завтра може одним розчерком пера вирішити долю передового в галузі області підприємства і його 54-річного директора. Усе, як всередині 19-го століття, коли пан мав право «першої шлюбної ночі».

Я коротко зупинюсь про «природу» доган керівнику лісового господарства і кому вони конче потрібні. Найбагатший держлісгосп лісової галузі області повинна очолити «своя» людина. Тому причину першої догани Олександра Радіона навіть трудно сформулювати. Назвав її Кватирко: «За електронний облік деревини…». Передумова наступної «догани» поки що не відома. Але вона буде і може стати вирішальною в долі лісівника Володимира Радіона.

Логіка статті змушує автора провести «паралелі» між двома згаданими керівниками. Впродовж неповних двох років на ДП «Маневицьке лісове господарство» створено 195 робочих місць (при нагоді відмічу, що при створенні 150 робочих місць в США президент держави традиційно запрошує таку людину на ланч (висока честь!), куди запрошує Кватирко Радіона і як «дякує» йому – повторюватись не буду). Капітально реконструйований деревообробний цех з виробництва палетів для європіддонів (змонтовано нову лінію); реконструйовано 4 консольно-козлових крани, відремонтована з заміною усіх котлів котельня підприємства; реконструйований давно закинутий цех з виробництва натурального лікувального хвойного екстракту, розширений консервний цех з переробки дикоросів і березового соку; введена в дію теплиця з вирощування овочів і квітів, повернута «до життя» їдальня на 100 посадочних місць. Крім перерахованого, проведені повне технічне переоснащення транспортного цеху підприємства і капітальний ремонт приміщень двох лісництв, реконструйовані дві сушильні камери для пиломатеріалів загальною ємкістю 120м.куб. Продовжувати?

А ось інша «паралель» - цілком протилежна першій. Судячи з того, що Олександр Кватирко вступив на навчання у Львівський філіал Національної академії державного управління при президентові України, він прийшов надовго. Очевидно, амбітний молодий чоловік з нічим не підтвердженими амбіціями впевнений в силі і безгрішності нинішньої СИСТЕМИ. І в своїй безгрішності. Це й усі «заслуги» майбутнього начальника головного лісового відомства області. Не рахуючи, звичайно, шлейфу криміналу. А автор цих рядків (убогий), цього й не знав. Пане Олександре, чи не підкажеш, куди впадає Дніпро? Зроби милість? Чи куди треба, туди й впадає? В тебе такий досвід?.. Купа криміналу і трохи більше десятка років концентрованого нафталіну. Вивчай історію ВКП (б) в перелицьованому з радянської ВПШ в «академію» вузі: вдячні лісівники будуть читати твій лікбез для середніх класів сільської вечірньої школи. А долю Володимира Радіона вирішувати, очевидно, не тобі і не іншим кватиркам. Кишка тонка. Бо комусь доведеться розгрібати ці «фекалії». І віддуватися за них.

Петро ЧЕЧЕЛЮК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.