Навіщо платити більше? Як дешево і сердито волиняни працюють на «Кромберг енд Шуберт»

Про умови праці на заводі «Кромберг енд Шуберт», що на Волині ходять легенди. Про те, що на німецькому заводі надзвичайно важкі умови праці відомо всім, але публічно це питання ніхто не піднімає. Як там працюється нашим землякам, спробували з'ясувати журналісти ВолиньPost.

Завод «Кромберг енд Шуберт» на Волині працює вже 10 років.

На підприємстві задіяно 5 тисяч 500 робітників. В основному працюють волиняни з сільської місцевості. Доїзд на робоче місце їм організовують. Середня заробітна платня вважається чи не однією з найвищих на Волині, адже сягає вона 5-6-ти тисяч гривень.

Для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, тобто без грошей і роботи, цей завод - справжнє спасіння. Адже туди беруть усіх, хто згідний працювати, не дивлячись на освіту. Тому на заводі можна зустріти людей різних спеціальностей – від прибиральниці до вчительки.

Про те, як працюється на заводі, простіше дізнатися за системою місцевих «бі-бі-сі», тобто з чуток. Офіційно висвітлювати умови праці на цьому підприємстві чомусь не поспішають.

Перш за все, «Кромберг-енд-Шуберт» - підприємство з 100% іноземними інвестиціями по виготовленню електричних бортових кабельних систем для автомобілів. Завод виготовляє свою продукцію для найбільших європейських виробників автомобілів (VW, BMW, Audi, Mercedes).

Не важко здогадатися, що обсяги виробництва, так як і прибутки, вражаючі, а якщо зважити на те, що на нашому волинському заводі платять за роботу не за європейськими стандартами, тобто так як в ідеалі повинна була б оцінюватися робота на іноземному виробництві, а за нашими мірками, то економічна оптимізація просто неймовірна. Тим паче, що виробництво працює цілодобово, а від працівників вимагають абсолютної віддачі.

30 хвилин перерви за цілий робочий день

Умови праці на німецькому підприємстві не з легких, в чому і довелося переконатися нашим журналістам, побувавши на «Кромберг-енд-Шуберт». Процес виробництва практично безперервний. За цілий день – лише 20 хвилин обіду, та ще 10 хвилин на інші потреби. Щоб піти у туалет, якщо це звичайно не співпадає з офіційною перервою, доводиться відпрошуватися. Позапланова кава, перекур, або просто недовгий відпочинок у робочий графік не вписується. Така розкіш може влетіти у солідну «копійку». Якщо працівника «застукали» за «байдикуванням», то значить він підпадає під штрафні санкції. Хоча на виробництві уникають слова «штраф», для штрафу є інша назва - «депреміювання».

Загалом, працівники заводу, з якими вдалося поспілкуватися, погоджуються, що заробити можна, але лише тоді, якщо сліпо дотримуєшся усіх правил – в іншому випадку є загроза позбутися значної частини заробітної платні.

Про зарплату, як її нараховують і за що вираховують розповіла начальник відділу управління персоналом Марина Кущенко: «Середня зарплата на заводі біля 9-ти тисяч. Середня зарплата на виробництві – 5 тисяч 700. Якщо вираховувати податки – це близько 4-х тисяч на руки. У нас погодинний тариф – 15 гривень 4 копійки, за годину. Тобто, якщо 168 годин – це тільки по окладу вийде 2 тисячі 560 гривень. Це 1 тисяча 900 по окладу, якщо податки вираховувати. Плюс є ще премія, яка може сягати 17-ти гривень за годину, якщо людина не наробила браку і виконала план – це врахуйте 2 тисячі 800 гривень плюс. Крім того, у нас є різні види доплат, згідно галузевої угоди – це 35% за нічні години. Нічна зміна з 10 годин вечора по 6-ту годину ранку. 20% окладу за вечірні години. З шостої години вечора по 10-ту годину вечора. Доплата за кваліфікацію. Працівник, який здає тест – від 120 до 600 гривень на місяць. Працівники, які в нас працюють 2-3 рік у нас заробляють навіть 5-5,5 тисяч гривень на місяць, буває, що навіть і 7 тисяч гривень».

Якщо пододавати усі надбавки, а також дотриматися умов лояльності, дійсно можна заробити біля 6-ти тисяч гривень.

Що таке лояльність?

Лояльність на заводі «Кромберг-енд-Шуберт» - це означає не хворіти та не ходити у незаплановані відпустки. Якщо працівник іде на лікарняне – мінус лояльність. Якщо обставини склалися так, що потрібна позапланова відпустка – також мінус лояльність: «Що таке лояльність. Ми зараз абстрагуємося від окладів і премій. Додаткова у нас була доплата… До всіх цих премій надбавок – це плюс 800 гривень в місяць. Якщо ти всі ці дні з'являєшся на роботі… Коли на лікарняному – тоді не отримуєш ту надбавку, бо за тебе працювала інша людина. А лікарняне оплачується згідно закону», - розповіла Марина Кущенко.

Спробуємо порахувати, що ж може вийти, коли наприклад, не випрацюєш на всі умови, отож: лікарняне (-800 гривень), невиконання плану, або брак (-2800). Віднімемо це від суми (5700), яку з надбавками порахували як середню заробітну платню, і того виходить 2 тисячі 100 гривень.

Як насправді працюється і як виконуються плани, ми поцікавилися у колишньої працівниці Ніни. Дівчина пропрацювала 2 місяці і як стверджує, то не витримала ні умов, ні відношення,¸ні "великої" зарплати.

«Мені зразу казали, що я не зможу там працювати через важкі умови та відношення… Коли прийшла на лінію було дуже важко. Адже навчити, як правильно виконувати роботу ніхто не хотів тому що, якщо вони відволікатимуться на мене, то не встигнуть виконати план. Щоб виконати план потрібно працювати майже безперервно, тому вони не люблять новачків. От наприклад, якщо у команду працівників, які на заводі по 7 років, поставити когось новенького, він не буде встигати робити ті обсяги, що старші робітники. Відповідно під загрозою план і премія, яку мають отримати. На фоні цього виникають сварки, доходить до того, що старі працівники ледь не з бійкою "кидаються" на повільного новачка. І це зрозуміло, такий напружений темп роботи дуже впливає на психологічний стан. По собі знаю – коли приходила зі зміни до дому, то теж хотілося на когось накричати».

За словами Ніни, конфліктні ситуації на заводі на кожному кроці. Особлива напруга – це між новачками та «старожилами». Виникає запитання – чому ж, якщо подібні конфлікти мають місце між старими та новими робітниками, їх ставлять на ті ж самі зміни. Можна припустити – таким методом намагаються зрівняти сили. Нові працівники мають рівнятися на досвідченіших і будь-що встигнути. Слабка ланка випадає.

Що ж до заробітної платні новеньким – тут взагалі сумна картина: «Я попрацювала два місяці. В перший тиждень зарплата і стажування становили разом 2000 гривень, наступного місяця на мене чекала така картина: біля трьох тисяч гривень зарплата (це врахуйте сюди ще й аванс) при тому, що з колегами (які не враховуючи авансу мали хто 3, а хто 4 тисячі гривень) робили фактично на рівних умовах, єдине, що час від часу вони мені, як новачку, допомагали.

Однак часто ця допомога супроводжувалась нецензурною лексикою в мою сторону та криками. Зрозуміло – перший місяць це ніби стажування, а от за другий я пішла з'ясовувати. Тоді мені сказали про якийсь штраф, за існування якого я не була навіть в курсі. Ну добре нехай 100 гривень – це штраф, а інші майже півтори тисячі гривень де? Мені пояснили, що я новенька і що мені ще допомагають, толком за що зняли гроші, не розповіли», - зауважила Ніна.

Лікарі на заводі часті гості

Напружений темп безперервної роботи дарма не минає. Влітку дуже часто на підприємство викликають швидку, адже спека і тяжка праця негативно впливає на організм. Багато кому стає зле.

За словами Ніни, лікарі на підприємстві часті гості. «Навіть зі мною так трапилося, стало погано, викликали мені швидку. Лікарі з швидкої сказали мені, що вони сюди частенько заїжджають, особливо в літню пору», - зазначила співрозмовниця. Окрім того, великий вплив на здоров'я мають нічні зміни. Особливо тоді, коли іде збій. Можуть трапитись такі чергування - комусь з працівників "пощастить" вийти у дві зміни підряд - денну і нічну.

Журналісти ВолиньPost спробували напроситися на "Кромберг" в рамках журналістського експерименту. Представникам ЗМІ сказали, що такий варіант можливий, але зразу ж попередили, що роботу не оплатять.

Відрядження за кордон. Навіщо платити більше?

Нам вдалося дізнатися, що волиняни, які працюють на «Кромберзі» мають змогу попрацювати і на підприємствах, які знаходяться в інших країнах. Здавалося б гарна перспектива отримати зарплату за європейськими підрахунками, але це не так. Люди їдуть на інші «Кромберги» працювати зі збереженням української заробітної платні – тобто працюють на тяжкому виробництві за кордоном за якісь три сотні євро.

Іноземці, які приїжджають на український завод, працюють теж за такою схемою – зі збереженням своєї заробітної платні. Це зрозуміло, адже жоден працівник з іншої країни навряд чи погодився працювати за такі «смішні гроші», які платять у нашій ненці Україні.

Якщо подумати – це дуже економний хід. Адже, наприклад, коли набрати на завод у Німеччині німців, то на їхню заробітну платню доведеться витратити в рази більше, аніж нашим делегованим у відрядження українцям.

P.S

Отож, маємо таку картину: коли йде мова про заробітну платню, то говорять про 5 тисяч 700 гривень. Коли ж справа стосується штрафів – це не штрафи, а депреміювання, адже ставка насправді 1 тисяча 900 гривень. Умови праці заводу взагалі ніде не висвітлюються, не контролюються, та й, в принципі, кому це потрібно? Точно не нашій владі, яка у 2012 році, як зазначила прес-секретар Тетяна Ємірова, остаточно продала землю під Кромбергом, не потурбувавшись здобути для наших працівників якомога лояльніші умови. Проте, про лояльність волинян, які працюють на «Кромберг-енд-Шуберт», роботодавці потурбувалися у першу чергу (- 800 гривень за її відсутність).

Наталка ПОЛІЩУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.