Парадокси правосуддя: чому більше року міліціонери не можуть впоратися з «баром на колесах»
Маленький гвинтик великої системи. Саме так можна називати людину, якій «плювати» на закон і право, яка попри кримінальне минуле, численні суди та стягнення, продовжує вести протиправну діяльність, бо почуває себе абсолютно безкарно...
Насправді, таких персонажів на Волині чимало. Наразі ж мова про лучанина Романа Левчука. Цей чоловік, неодноразово засуджений в минулому, сьогодні нелегально просто з автомобіля продає алкоголь працівникам заводу «Кромберг енд Шуберт», що у селі Рованці біля Луцька, заробляючи сотні та тисячі гривень щоденно. Більше року практично щодня, а то й двічі-тричі на день спритник підвозить до прохідної заводу пиво, інший алкоголь та закуску.
Добре знають його і в міліції. Левчук неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за одне і те ж правопорушення. На горе-ділка складено більше сотні протоколів. Однак, це не спиняє чоловіка у бажанні заробити. Бо ж розміри штрафів, які присуджує Феміда (110 гривень плюс 36 гривень судових зборів), просто смішні у порівнянні з денною виручкою чоловіка.
Цікаво, що в судових засіданнях Роман Левчук свою вину у вчиненні правопорушення визнає повністю. А як виправдання своїм діям, щоразу розповідає слізну історію про те, що він інвалід другої групи, для якого торгівля алкоголем «з рук» – єдиний спосіб прогодувати сім'ю.
До слова, прикривається сім'єю підприємець не тільки на словах. Неповнолітню дитину він також долучає до «пивних промислів». Дбайливий батько поряд з ящиками з алкоголем саджає в автомобіль і доньку. І це після 22 години вечора.
Ще одна не менш важлива деталь – прохідна заводу «Кромберг енд Шуберт» та прилеглі території знаходяться всього в кількох сотнях метрів від Луцького РВ УМВС. Однак, правоохоронці не дуже поспішають припиняти незаконний збут спиртного Романом Левчуком. Чи то міліціонери дійсно не мають на нього управи, чи, як розповідають одразу кілька наших джерел, має «дах» у правоохоронних органах. До слова, про «покровителів» у погонах неодноразово заявляв і сам підприємець.
«ХОТІВ БИ ПРАЦЮВАТИ ЗАКОННО, АЛЕ НЕ МОЖУ...»
У вересні Романа Левчука вкотре затримали «на гарячому». Цього разу – працівники Державної фіскальної служби Волині. Біля автомобіля підприємця саме вишикувалась черга тутешніх роботяг. Жодних дозвільних документів на торгівлю алкоголем чоловік, звісно, не мав. Не було у нього і ліцензії на продаж пива, яка з 1 липня є обов'язковою.
Але, замість підписати на вимогу податківців документи, поводив себе зухвало, потому ж сам викликав співробітників міліції, пред’явивши вимогу – провести вилучення товару можуть тільки міліціонери. Причому не на місці вчинення правопорушення, а виключно в райвідділку УМВС.
Окрім вже проданих пляшок, в автомобілі спритника було ще кілька ящиків хмільного, яке він не встиг продати. Тож податківці тільки порахували кількість пляшок.
І хоча за продаж підакцизного продукту без ліцензії Левчуку "світило" майже 17 тисяч штрафу, поки що суд присудив йому сплатити в державу всього 850 грн стягнень.
Цікаво, що те, що Роман Левчук продавав алкоголь незаконно, він не заперечує. А відповіддю на запитання журналіста «для чого ж ви тоді це робите», взагалі шокував:
«Знаєте, як приємно, коли втомлена після зміни жінка виходить з заводу, купує у мене пиво і тут же його випиває... як чоловік».
Інше пояснення взагалі дивує: «Я б хотів би працювати законно, але не можу, тому що ця територія не входить у генеральний план міста, затверджений міською радою».
До слова, погрози представнику ЗМІ спритнику теж "зійшли з рук". Те, що пан Роман поводився зухвало, погрожував нам розбити камеру й, скоріше всього, так і вчинив би, якби не втрутилися свідки події, вочевидь, для правоохоронців не аргумент.
Міліціонер, що прибув на місце події, спочатку намагався нас переконати, що насправді нічого не трапилося, що, можливо погроз ніяких не було, що це нам просто здалося. І тільки після того, як правоохоронцю нагадали зміст статті 171 кримінального кодексу, він неохоче записав покази свідків.
Однак, вже через кілька днів у неофіційній розмові районні міліціонери "радили" забути про цю справу, бо, "нічого всеодно не буде". Сам Роман, як ні в чому не бувало, уже стояв на прохідній заводу з "нафаршированим" пивом автомобілем.
ДТП: «САМА НАСКОЧИЛА...»
Інший інцидент, в якому фігурує горе-ділок, просто вражає своєю цинічністю.
Вранці, 26 березня, коли Роман Левчук саме повертався з закупів чергової партії алкоголю, просто на пішохідному переході автомобілем наїхав на жінку з дитиною. Однак, вину свою визнавати відмовляється.
Постраждала лучанка Людмила Н. розповідає, що того ранку вона саме переходила з онуком дорогу на вул. Рівненській. Дочекалися відповідного сигналу світлофора, переконалася, що автомобілі зупинилися. Як раптом... опинилася на капоті жовтого "Рено Кенго".
"Не знаю, де він взявся. Він провіз мене на капоті. Єдине що - я встигла, відштовхнути дитину. Я сповзла з капоту. Дитина лежить. Можете уявити, який мій стан був? Я бачу, що дитина піднімається вся в крові," - пригадує жінка.
А що водій? Він зупинився?
"Що ви. Якби його пасажир не сказав гальмувати, він би поїхав далі…. Я підійшла до внука. Обличчя в нього було в крові. Я не могла зрозуміти, що саме пошкоджене. Швидку викликав хлопець, що проходив повз. А водій постояв трохи, сказав, що я сама в усьому винувата, і втік. Пасажир залишився, а його не було".
Доки шокована ударом авто бабуся витирала закривавлене обличчя онуку, Левчук спокійно пішов на автозаправку пити каву. З того часу він жодного разу не подзвонив та не поцікавився здоров'ям дитини.
Внаслідок ДТП Ілля потрапив у лікарню. Потому неодноразово проходив обстеження у медиків. Був у кардіолога, невролога, ходив до ортопеда, психолога. Хлопчик досі здригається у сні та боїться переходити дорогу. Постраждала від удару і пані Людмила.
Та не зважаючи на це, Роман Левчук відмовляється відшкодовувати вчинену ним моральну шкоду постраждалим. У суді він заявляє, що не розуміє, що таке моральна шкода. А щоб не платити, розповідає "стару пісню", що він пенсіонер, безробітний інвалід другої групи. Хоча насправді зареєстрований приватним підприємцем. І схоже на те, що й цього разу Левчук уникне справедливого покарання.
*****
Насправді те, що Роман Левчук щоразу "виходить сухим із води" стосується не тільки його чи близьких йому осіб. Історія ця відображає сьогоднішню ситуацію в країні. Механізми законного покарання та припинення протиправної діяльності тут просто не працюють. Тому й не дивно, що "діамантові прокурори" і т.п. досі ходять на волі...
Ксенія ШЕВУК (фрілансер)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Насправді, таких персонажів на Волині чимало. Наразі ж мова про лучанина Романа Левчука. Цей чоловік, неодноразово засуджений в минулому, сьогодні нелегально просто з автомобіля продає алкоголь працівникам заводу «Кромберг енд Шуберт», що у селі Рованці біля Луцька, заробляючи сотні та тисячі гривень щоденно. Більше року практично щодня, а то й двічі-тричі на день спритник підвозить до прохідної заводу пиво, інший алкоголь та закуску.
Добре знають його і в міліції. Левчук неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за одне і те ж правопорушення. На горе-ділка складено більше сотні протоколів. Однак, це не спиняє чоловіка у бажанні заробити. Бо ж розміри штрафів, які присуджує Феміда (110 гривень плюс 36 гривень судових зборів), просто смішні у порівнянні з денною виручкою чоловіка.
Цікаво, що в судових засіданнях Роман Левчук свою вину у вчиненні правопорушення визнає повністю. А як виправдання своїм діям, щоразу розповідає слізну історію про те, що він інвалід другої групи, для якого торгівля алкоголем «з рук» – єдиний спосіб прогодувати сім'ю.
До слова, прикривається сім'єю підприємець не тільки на словах. Неповнолітню дитину він також долучає до «пивних промислів». Дбайливий батько поряд з ящиками з алкоголем саджає в автомобіль і доньку. І це після 22 години вечора.
Ще одна не менш важлива деталь – прохідна заводу «Кромберг енд Шуберт» та прилеглі території знаходяться всього в кількох сотнях метрів від Луцького РВ УМВС. Однак, правоохоронці не дуже поспішають припиняти незаконний збут спиртного Романом Левчуком. Чи то міліціонери дійсно не мають на нього управи, чи, як розповідають одразу кілька наших джерел, має «дах» у правоохоронних органах. До слова, про «покровителів» у погонах неодноразово заявляв і сам підприємець.
«ХОТІВ БИ ПРАЦЮВАТИ ЗАКОННО, АЛЕ НЕ МОЖУ...»
У вересні Романа Левчука вкотре затримали «на гарячому». Цього разу – працівники Державної фіскальної служби Волині. Біля автомобіля підприємця саме вишикувалась черга тутешніх роботяг. Жодних дозвільних документів на торгівлю алкоголем чоловік, звісно, не мав. Не було у нього і ліцензії на продаж пива, яка з 1 липня є обов'язковою.
Але, замість підписати на вимогу податківців документи, поводив себе зухвало, потому ж сам викликав співробітників міліції, пред’явивши вимогу – провести вилучення товару можуть тільки міліціонери. Причому не на місці вчинення правопорушення, а виключно в райвідділку УМВС.
Окрім вже проданих пляшок, в автомобілі спритника було ще кілька ящиків хмільного, яке він не встиг продати. Тож податківці тільки порахували кількість пляшок.
І хоча за продаж підакцизного продукту без ліцензії Левчуку "світило" майже 17 тисяч штрафу, поки що суд присудив йому сплатити в державу всього 850 грн стягнень.
Цікаво, що те, що Роман Левчук продавав алкоголь незаконно, він не заперечує. А відповіддю на запитання журналіста «для чого ж ви тоді це робите», взагалі шокував:
«Знаєте, як приємно, коли втомлена після зміни жінка виходить з заводу, купує у мене пиво і тут же його випиває... як чоловік».
Інше пояснення взагалі дивує: «Я б хотів би працювати законно, але не можу, тому що ця територія не входить у генеральний план міста, затверджений міською радою».
До слова, погрози представнику ЗМІ спритнику теж "зійшли з рук". Те, що пан Роман поводився зухвало, погрожував нам розбити камеру й, скоріше всього, так і вчинив би, якби не втрутилися свідки події, вочевидь, для правоохоронців не аргумент.
Міліціонер, що прибув на місце події, спочатку намагався нас переконати, що насправді нічого не трапилося, що, можливо погроз ніяких не було, що це нам просто здалося. І тільки після того, як правоохоронцю нагадали зміст статті 171 кримінального кодексу, він неохоче записав покази свідків.
Однак, вже через кілька днів у неофіційній розмові районні міліціонери "радили" забути про цю справу, бо, "нічого всеодно не буде". Сам Роман, як ні в чому не бувало, уже стояв на прохідній заводу з "нафаршированим" пивом автомобілем.
ДТП: «САМА НАСКОЧИЛА...»
Інший інцидент, в якому фігурує горе-ділок, просто вражає своєю цинічністю.
Вранці, 26 березня, коли Роман Левчук саме повертався з закупів чергової партії алкоголю, просто на пішохідному переході автомобілем наїхав на жінку з дитиною. Однак, вину свою визнавати відмовляється.
Постраждала лучанка Людмила Н. розповідає, що того ранку вона саме переходила з онуком дорогу на вул. Рівненській. Дочекалися відповідного сигналу світлофора, переконалася, що автомобілі зупинилися. Як раптом... опинилася на капоті жовтого "Рено Кенго".
"Не знаю, де він взявся. Він провіз мене на капоті. Єдине що - я встигла, відштовхнути дитину. Я сповзла з капоту. Дитина лежить. Можете уявити, який мій стан був? Я бачу, що дитина піднімається вся в крові," - пригадує жінка.
А що водій? Він зупинився?
"Що ви. Якби його пасажир не сказав гальмувати, він би поїхав далі…. Я підійшла до внука. Обличчя в нього було в крові. Я не могла зрозуміти, що саме пошкоджене. Швидку викликав хлопець, що проходив повз. А водій постояв трохи, сказав, що я сама в усьому винувата, і втік. Пасажир залишився, а його не було".
Доки шокована ударом авто бабуся витирала закривавлене обличчя онуку, Левчук спокійно пішов на автозаправку пити каву. З того часу він жодного разу не подзвонив та не поцікавився здоров'ям дитини.
Внаслідок ДТП Ілля потрапив у лікарню. Потому неодноразово проходив обстеження у медиків. Був у кардіолога, невролога, ходив до ортопеда, психолога. Хлопчик досі здригається у сні та боїться переходити дорогу. Постраждала від удару і пані Людмила.
Та не зважаючи на це, Роман Левчук відмовляється відшкодовувати вчинену ним моральну шкоду постраждалим. У суді він заявляє, що не розуміє, що таке моральна шкода. А щоб не платити, розповідає "стару пісню", що він пенсіонер, безробітний інвалід другої групи. Хоча насправді зареєстрований приватним підприємцем. І схоже на те, що й цього разу Левчук уникне справедливого покарання.
*****
Насправді те, що Роман Левчук щоразу "виходить сухим із води" стосується не тільки його чи близьких йому осіб. Історія ця відображає сьогоднішню ситуацію в країні. Механізми законного покарання та припинення протиправної діяльності тут просто не працюють. Тому й не дивно, що "діамантові прокурори" і т.п. досі ходять на волі...
Ксенія ШЕВУК (фрілансер)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 14
ви що про там-там пишете
Ці торгові ділки вже набридли Зробили свинарник біля заводу власний ринок збуту та заважають функцінувати законному ринку який знаходиться за 100 метрів від заводу і ніхто не реагуе ні влада ні міліція
Повний параліч влади і правоохоронних органів. Менти там самі пють по 100 грам і більше. Левчук платить за цей бізнес. За це повинні взятися хлопці зі служби безпеки підприємства, якщо так є. Сьогодні можна захистити лише самому себе. А на ментів сподіватись, що в стіну плювати.
то є так
Типова Україна з її хабарництвом і законами на які усім пофік. поки це не виправлять, нічого в країні не зміниться. по хорошому треба упекти цього "ділка" на 2-3 роки за грати + за дтп пару років
Це скотина...а Бог є на небі
і він кришує мабуть
перестаньте пити і купувати алкоголь і він сам перестане там бути чи ВАМ СЛАБО ШАНОВНА ЕЛІТА ЗАВОДУ
А може так задумано керівництвом, для покращення ефективності праці. Вальнув піваса з бодунца і гайда складати для буржуйських машин проводку. Єдиний спосіб позбутися того підприємця, це легалізувати вживання алкоголю на території заводу. Зробіть точку на території і проблема зникне.
Ну и что? Он что в фойе филармонии бухлом торгует? Хозяева держит рабочих за быдло, платят копейки как рабам. Какое их собачье дело чем это быдло занимается после того как отпахало на них панщину. Или они ожидали, что на 150 евро, рабочий от выходя от них должен одеть французский костюм, сесть в свой новенький Volvo и быстрее поехать в свой загородный дом? Бытие определяет сознание: и молодежный алкоголизм следствие бесперспективного безденежья.
згоден
Алкоголізм-це добровільне божевілля. Хто не хоче, той не купує і не вживає алкоголь. Працюю на заводі, але для мене це не є проблемою. Силою мене не заставляє ніхто купувати алкоголь від цього продавця. Хто пив кидайте, хто не пив не починайте.
Респект! Бо як я спостерігаю основна маса заводу - то є бидло яке їсть лише пиво, спиртяку і цигарки включаючи жінок , хоча жінками їх важко назвати
В Українському законодавстві є і будуть "лазейки" завжди допоки їх не поснуть складати мудрі люди.
Останні статті
«А що, волиняче, салату наївся?», або Що споживали волиняни ХVI–XVII століть. ФОТО
03 грудень, 2015, 14:35
Шість останніх слів Рустама Хамраєва. ФОТО. ВІДЕО
27 листопад, 2015, 13:15
Парадокси правосуддя: чому більше року міліціонери не можуть впоратися з «баром на колесах»
25 листопад, 2015, 16:30
Ліс і прокуратура: зворотна сторона «мундирів». ДОКУМЕНТ
17 листопад, 2015, 12:24
«Бидло» і Європа
14 листопад, 2015, 18:11
Останні новини
Ситуація на фронті станом на ранок 24 листопада
Сьогодні, 09:00
Глава МЗС Франції: для самооборони Україна може бити французькими далекобійними ракетами по росії
Сьогодні, 01:16