Грабіж «під кайфом» та полювання «на живця»: одна ніч із життя Луцька

У багатьох із нас уже стало за звичку щоранку відкривати новини, аби почитати, що ж відбувалося в місті, доки всі спали.

Але чи часто середньостатистичний лучанин ставить собі питання: як живе місто, коли сонце сідає та вмикаються ліхтарі?

Журналісти ВолиньPost вирішили перевірити, який же він – нічний Луцьк. А тому напросилися на патрулювання у Групу швидкого реагування Самооборони Волині.

Отож, 18 липня, на годиннику 20 година вечора і ми вирушаємо.

ДІВЧИНА В БЛАКИТНОМУ ТА «КРОШ»

Не встигли ми як слід вмостися в сидіння авто та налаштувати до роботи свою журналістську «зброю»: фотоапарат, диктофон і т.п, як вже чуємо у рацію:

«Увага, орієнтир усім патрулям – дівчина в блакитній сукні віком близько 14 років на вул. Конякіна».

І все. Ані довжини спідниці, ані кольору волосся… Жодних уточнюючих деталей чомусь більше не прозвучало. А вже через кілька хвилин дзвінок – бійка біля РАГСУ. Туди одразу ж вирушає друга група патруля, а ми їдемо на завод «Кромберг енд Шуберт», в народі просто «Крош».

«Чому туди?» – запитаєте ви. Справа в тім, що чи не щодня, а то й тричі на день після закінчення зміни туди навідується такий собі місцевий підприємець Роман Левчук, котрий попри численні протоколи, складені на нього, попри суди та конфіскації, продовжує просто з автомобіля продавати алкогольні напої працівникам заводу.

Причому не боїться він ані міліціонерів, ані серйозного покарання. У суді відмазується інвалідністю та двійком дітей, яких, мовляв, треба годувати. Та й карати бізнесмена правоохоронці не дуже поспішають, хоча «мешкають» неподалік – від райвідділку до заводу всього 800 метрів.

Загалом складається враження, що на заводі здебільшого працюють однодумці, себто любителі алкоголю. Одразу після завершення праці вони дуже поспішають пригоститися оковитою, тож розливають напій у чарки одразу ж під парканом «Кроша».

Хтось моститься в кущах, хто навстоячки, а хто й накриває цілісіньку «поляну».

Цікаво, що про проблему алкоголю на заводі знають і навіть намагаються боротися. Там заведена ціла система штрафів, тож за п’янку можуть просто звільнити. Але це не заважає «любителям» вигадувати різні хитрощі – розливати горілку в пластикові пляшки і т.д.

«ЗУСТРІЧ ІЗ ВИПУСКНИКАМИ»

На годиннику 23 година ночі. А біля школи №20, що на Шота Руставелі, – людно. Юрба молодих хлопців та дівчат просто на порозі навчального закладу розпивають пиво.

Охоронниця тут – сивочола жінка пенсійного віку, котра розганяти компанію не поспішає. Більше того – з приміщення виходити боїться. Каже, ці хлопці не буйні, але бувають і такі, які можуть і вікна побити чи ще гірше – й «по голові дати»:

«Їх всіх по імені знаю. Всі навчалися в цій школі».

Тож, якщо до школи навідується компанія не дуже галаслива, охоронниця просто чекає на завершення гулянки. В іншому разі викликає міліцію.

Нашу групу молодики зустріли не дуже приязно. І якщо той аргумент, що територія навчального закладу – не місце для розпивання алкоголю, молодики не дуже заперечували, то на об’єктив фотоапарата, націлений на пляшки, відреагували агресивно:

«Ви не маєте права нас тут фотографувати!»

«На якій підставі?», – запитуємо.

«Тому що ми не давали дозволу на це».

«А дозвіл пити пиво тут вам хтось давав?», – допитуємось. Та замість відповіді чуємо звинувачення: «Чому ви не в Мукачево?»

Найбільш активного з компанії молодиків, 25-річного Романа Л. довелося таки затримати та доправити в міськвідділок, а потому ще й завозити власним транспортом у наркодиспансер на перевірку.

Щоправда процедура ця, яка, здавалося би, мала пройти швидко, затяглася на деякий час. Як пояснив черговий Луцького місквідділу міліції, затримка виникла тому, що всі правоохоронці на викликах:

"Самі бачите, яка ніч неспокійна".


У крові Романа виявили 1,3 проміле алкоголю. Хоча він запевнив, що випив всього 2 літри пива близько 6 години вечора, та й то не на території школи.

КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ… ТОРТ

На годиннику близько опівночі. А рація не змовкає. Тож ми вирушаємо на бійку в гуртівню, що на вул. Ковельській.

Двійко наляканих малолітніх дітей, стурбований таксист, котрому не повернули грошей за проїзд, та знервований охоронець торгового залу – така картина чекала на нас там.

Як пояснив охоронець, конфлікт виник практично з нічого: добряче п'яненький чоловік зайшов до підсобки гуртівні, де знаходится пункт прийому свіжого та видачі нереалізованого товару постачальнику. Там він вхопив перший-ліпший торт, термін придатності якого закінчився, і чи то хотів вимагати в адміністрації повернення грошей за зіпсований товар, чи можливо мав щось інше на меті. Однак, свої плани реалізувати не встиг...

Чоловіка зупинили охоронці закладу для з'ясування причин та обставин такої незвичної крадіжки. Слово за слово – і розгорівся скандал. Дійшло до смиканини, звинувачень та лайки.

На цей весь шум нагодилася й не менш п'яненька дружина «любителя тортів». Як не дивно, жінка, замість заспокоїти та забрати дітей, поспішила звинуватити охоронців в побитті благовірного.


І хоча місто давно спить, та любителі «пригод» та міцних алкогольних напоїв ніяк не вгамуються.

Наступна наша зупинка – Цукровий район. Тут – побутова бійка. Нетверезий чоловік, поконфліктувавши зі співмешканцями,спочатку жбурляв у них кухонним ножем. І це при тому, що в хаті на той час були діти та вагітна жінка, донька співмешканки. А тоді вхопив розкладний ніж та пішов гуляти вулицями району…

«ЛОВЛЯ НА ЖИВЦЯ»

У село Городище-2, а точніше на ставкове господарство «Городище» чи просто «Берег» нас покликали вже міліціонери Луцького райвідділку.

Дискотека та кафе-бар на цьому господарстві – дуже популярні в селі, хоча й ціна за вхід як для закладу такого рівня, «кусається» - 15-20 гривень. Інших розваг у селі просто немає.

Господарюють у «Городищі» така собі Олімпія Дармовис та її чоловік Сергій. А допомагають їм діти: син-школяр майже до ранку крутить музику, а донька-студентка іноді стоїть на касі.

Разом з тим, жодного документа, який би засвідчував право здійснювати торгівельну діяльність, ліцензії на право продаж алкоголю, рішення сільської ради про проведення масових заходів бізнесвумен показати не може. Та й куточка споживача у закладі громадського харчування. Однак, на жодні зауваження та попередження правоохоронців вона не зважає.

Зрештою правоохоронці вирішили таки підловити Олімпію «на гарячому», здійснивши контрольну закупку - підіслали в кафе-бар дівчат, які без проблем придбали там спиртні напої. Щоправда, підприємлива пані трохи нервувала і двічі ходила перевіряти, чи бува не стежать за нею міліціонери. Втім, жага до грошей перемогла…

Але хоча правоохоронці зафіксували факт продажу алкоголю, підприємець просто в очі брехала, що ніякого алкоголю не продавала:


Між тим, торгівля без документів – не єдина проблема закладу. В місці, де відпочиває сільська молодь, жахлива антисанітарія: стеля та стіни встелені павутинням, серед продуктів сидять ледачі таргани, а на кухні взагалі безлад.

Електричні щитки тут просто в жахливому стані. А вогнегасника зовсім немає.


ПОГРАБУВАННЯ «ПІД КАЙФОМ»

Майже 4 година ранку. Однак життя у Луцьку «б'є ключем».

Прямісінько понад дорогою на вул. Рівненській 20-річні юнаки «під кайфом» вдерлися в магазин. Причому, один із них проник всередину через вибите скло. Двоє його спільників залишилися ззовні «приймати» товар.

От тільки грабували хлопці якось дивно: намагалися винести з магазину не гроші, цінні речі чи дорогий товар, а півлітрові пляшки з мінералкою та спиртним. Один із них так і сидів в магазині, доки не приїхала власниця та не відчинила двері, тож слідчому довелося брати у нього пояснення через вікно.

Та й власне пояснити, що вони тут роблять, та для чого лізли в магазин, молодики не могли.

«Я піци поїв, йшов через дорогу, а мене за не…й пов’язали»


«ВЕРСАЛЬ»: ЦЕ НЕ МОЄ АВТО
Ще кількох не до кінця адекватних молодиків зустрічаємо біля нічного клубу «Версаль».

Коли ми під'їхали, тут вже стояли дві автівки ДАІ. Як виявилося, гулянки у клубі хлопцям "під шафе" виявилося мало. Тому буянити вони продовжили вже на дворі, а тоді сіли в авто... однак їх зупинили даішники.

Бачимо неподалік від входу клубу і більш красномовні наслідки нічних гулянок молоді:


РАНОК: НЕАДЕКВАТ У МАРШРУТНОМУ ТАКСІ №19

Ранок. Здавалося би, місто прокинулося та повернулося до звичного ритму життя, а всі любителі пригод розійшлися.

Але ж ні. Пасажирові маршрутного таксі №19 здалося, що водій транспортного засобу їде надто повільно. Чоловік, очевидно, поспішав, йому на телефон постійно хтось надзвонював. Тож він почав бити кулаком сидіння та поручні, плюватися, кричати та лаятися.



Оксана ДОЛЖКО (для ВолиньPost)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.