Володимир Бондар знову на стежці війни

Керівник ВолиньPost Володимир Пащенко взяв інтерв'ю у депутата обласної ради Володимира Бондаря. Поспілкувалися про його шлях до обласної ради, різні чутки, проблеми регіону та шляхи їх вирішення і багато іншого.

Доброго дня, Володимире! Користуючись нагодою, хочу привітати Вас із обранням депутатом до обласної ради. Отже, перше запитання - чим купили виборців: гречка, рис? Який був шлях до обласної ради?

Доброго дня! Шлях був довгий. Я давно не був вже депутатом, обласної ради зокрема, я пропустив два скликання - і треба було надолужувати. Чим купляли виборців? Різними речами: гречка, рис, як то кажуть, але насправді із виборцями треба розмовляти і обговорювати проблематику: по-перше, бути почутим щодо цієї проблематики, по-друге, принаймні переконати виборців у тому, що ти можеш цю проблему вирішити. Складність була ще й в тому, що це були довибори і на вирішення цих нагальних питань, які виникли в цих людей, є не так багато часу. Очевидно, що більшість питань за цей період часу вирішити не вдасться. Але якісь із актуальних питань, думаю, що навіть за такий короткий період часу можна буде вирішити і цими питаннями сьогодні займаюся.

Наприклад?

Ключовими питаннями на сьогодні, що стосуються роботи в окрузі, вважаю, що є декілька питань. Перший напрямок - транспортне сполучення. Дуже складна ситуація з транспортним сполученням і ми сьогодні маємо принципову домовленість з начальником департаменту транспорту, паном Миркою. В Ратнівському районі на цьому тижні буде проведена обласна нарада з перевізниками, де буде проаналізовано стан справ. Ми вже маємо багато конкретних скарг і зауважень щодо роботи тих чи інших перевізників в районі, і будем розбирати ситуацію по кожному з них, а також давати оцінку і, відповідно, вживати заходів, щоб такого більше не відбувалося.

Другий напрямок, над яким я працюю, це боротьба з наслідками підтоплень і функціонування системи меліоративних каналів. Я вже підготував два депутатські звернення на комісію (депутатську, екологічну) і на комісію бюджетну, в якій збираюсь теж працювати як депутат, і знаю, що є сьогодні програма, яка функціонує і направлена на вирішення цього питання.

Вдалося з'ясувати, що є заборгованість державного бюджету перед обласним бюджетом відносно цих заходів. Коротко про це: думаю, що в обласному бюджеті ми зможемо знайти кошти для того, щоб сьогодні підготуватися надійно до осінніх паводкових ситуацій. Цього року була дуже непоказова весна в цьому плані, але осінь може бути зовсім інша і для того, щоб уникнути складнощів з цим питанням, нам треба підготуватися.

Третій напрямок – це робота по відміні касових апаратів. Я був у Верховній Раді в Києві на минулому тижні: за відміну цього закону виступають дуже багато політичних сил, в тому числі я, але це проблема Верховної Ради і депутатів. Зустрічався також з депутатами від Волині: цікавився їхньою позицією.

Якщо ми заговорили про те, що робиться у Верховній Раді і в Україні в цілому, питання до Вас як до учасника Євромайдану, до громадського діяча: Ваша оцінка того, що відбувається зараз у країні?

Прикро дивитися, що дуже мало змінилося за рік діяльності нової влади і коаліції, що більшість тих схем і тих ганебних дій, які мали місце рік тому, на жаль, і сьогодні мають місце. Я не знаю, в якому об'ємі: стало їх менше чи стало їх більше, але прикордонник Волинської області виступав і казав, що на Волині рівень корупції займає останнє місце в Україні, тобто найнижчий рівень корупції. Тобто з цим можна сперечатись дуже довго, але факт залишається фактом: і корупційні дії, і схеми, і все інше. На жаль, правоохоронні органи вже нові, постмайданівські, цю ситуацію щонайменше толерують, а очевидно, якоюсь мірою беруть у ній участь. І це не може не розчарувати, не змушувати робити активні дії.

В області є такі питання і от сьогодні ми з колегами бачимо приклади корупції або, скажемо, корупційних дій серед керівництва обласної ради. Безперечно, намагатимемося дати теж відповідну, моральну та правову оцінку, і з такими фактами треба боротись. Тому, я думаю, що не слід чекати майданів: третіх, четвертих, п'ятих. Треба такі речі сьогодні викривати і з ними кожному боротися на місці.

Останні тижні Володимир Бондар є ньюзмейкером чуток, а тепер уже реальних рішень, кроків, з відставки голови обласної ради Валентина Вітра, тому, будь ласка, прокоментуйте. Яка причина Ваших ініціатив того всього, що зараз є в Інтернеті, скажімо, є обговорення в соціальних мережах: чому саме зараз, чому саме Вітер і навіщо Вам це потрібно?

Чому саме зараз? Це не зараз: я прийшов в депутатський корпус і ті питання, які з моєї точки зору потребують висвітлення і вирішення, я ставлю в міру можливостей. Одне з таких запитань – це корупційні дії керівництва обласної ради. Чому я до цього ставлюсь відповідним чином? Тому що разом зі своїми колегами був серед тих людей, які сприяли призначенню пана Вітра і його заступників на їхні посади. Це відбулося одразу після подій на Майдані. Ми ставили єдиною, але серйозною умовою те, щоб обласна рада змінилась: змінила принципи свого функціонування; щоб не допускала скандалів, провокативних рішень та тих негативних явищ, які мали місце, скажемо так, до подій на Майдані.

На жаль, зараз ми не можемо сказати, що ситуація змінилася в кращу сторону, навпаки, я би сказав, що вона змінилася в гіршу сторону. Через засоби масової інформації безпосередньо маємо докази того, що є ряд рішень керівництва обласної ради, які не можуть вважатися, з моєї точки зору, моральними, і які б мали давати оцінку правоохоронним органам. Я не хочу в когось забирати хліб, хай правоохоронні органи визначають, наскільки є чи не має складу корупції в тих чи інших діях керівництва обласної ради, але я вважаю своїм обов'язком такі факти оприлюднювати, давати їм оцінку, більше того, виносити їх на осуд депутатів.

Багато разів чув зараз, що кажуть: «Ну, може, не на часі… так, є проблема, але небагато залишилось часу і, можливо, хай би людина досиділа…» і таке інше. Я вважаю, що якщо ми будем толерувати такі сигнали, такі вчинки, такі факти, то рано чи пізно ми повернемося до тієї точки, з якої ми вийшли. Я не вважаю, що навіть за якийсь невеликий час, який дає людині підставу приховувати ті негативні явища і події, які мали місце і були вже визначені. Є подія – їй треба давати оцінку і вимагати відповідного якогось вирішення. Тому, власне, ми і вийшли з такої ініціативи. Ще раз хочу сказати, що ми не ставимо собі за кінцеву мету когось зняти, когось призначити, когось ще щось. Наша мета - вирішити принципово базові питання функціонування обласної ради. Які серед них? По-перше, ми вважаємо, що комунальним майном треба управляти ефективно. Якщо воно виноситься на конкурси, то це мають бути прозорі конкурси, які мають мати своїм наслідком отримання максимального прибутку для громади, а не для родичів керівництва обласної ради. По-друге, якщо є комунальне підприємство в обласній раді, то призначення їх теж повинно бути тільки на конкурсних засадах, тільки після звітності тих чи інших керівників і відбуватися публічно, а не кулуарно. Якщо є продаж майна чи майнових комплексів, то це повинно відбуватися з дотриманням усієї процедури, яка в обласній раді є. Ну і четверте: такі речі, такий час, які є сьогодні, потребують активності обласної ради, тому що ми живемо в тому часовому проміжку, який передує серйозній реформі місцевого самоврядування. І кому, як не обласній раді, бути тут промоутером всіх цих процесів?

Завдяки позиції керівництва рада самоусунулася від прийняття таких рішень. Вона не те, що не є тут ініціатором, вона не є навіть учасником цих рішень. Прийняття таких рішень відбуваються самі по собі, і ми завтра можемо мати зовсім інший адміністративний устрій в області, до визначення ефективності функціонування якого ми не будемо мати ніякого відношення. Вважаю, неправильною цю позицію, і тому, по можливості, я намагаюсь з цим боротись.

Добре, чи вивчали ви докази, скажімо, тих зловживань, які Ви закидаєте, наприклад, керівництву обласної ради?

Безперечно, ми їх вивчали, систематизували. Ми не є правоохоронними органами, щоб давати їм правову оцінку. Ми докази передамо в правоохоронні органи, то хай вони їх оцінюють. Наше завдання показати, що такі факти були і це не поодинокі випадки, що це є ціла система рішень, прийнятих керівництвом обласної ради. Наша позиція – донести це до кожного депутата, якби спонукати його прийняти те чи інше рішення щодо керівництва. Якщо депутати вважають, що цих фактів недостатньо і люди з такою практикою можуть очолювати обласну раду, то це буде рішення кожного депутата окремо.

Вважаю, що люди повинні знати, як їхні депутати реагують на ті чи інші прояви корупційних дій. Якщо ми йшли до людей і казали, що ми будем боротися з корупцією і уникати не тільки самих фактів корупції, але й принципів формування таких негативних явищ, то ми повинні бути з людьми у цій ситуації чесними. Якщо будемо говорити на словах, що ми боремося, а насправді покривати таких людей, то це буде нечесно і неправильно.

Останнім часом дуже багато в Інтернеті обговорюється питання про повернення чиновників часів Януковича до влади, до державної служби. Ваше відношення до цього: чи варто використовувати досвід, якісь напрацювання цих людей, чи, все ж таки, вони зганьбили себе роботою на режим і тим, що вони були в якихось схемах, якихось «розкладах»?

Хочу розділити в цьому питанні чиновників на дві категорії: одна категорія – це люди, які себе зганьбили і на це є відповідні докази: вони очолювали відповідні структури і займали «хлібні місця». Цих людей практично в більшості знаємо. Люди, які, можливо, формували загони «тітушок» і направляли в Київ, в Луцьк або в інші міста, щоб десь там розправлятися з учасниками «Майдану». Були люди, які керували правоохоронними органами і робили незаконну діяльність, то з цієї категорії люди повинні потрапити під закон про люстрацію і не повинні займати якихось посад щонайменше ближчих десять-п'ятнадцять років, а в кращому випадку – взагалі.

Що стосується людей іншої категорії, які ходили на роботу і робили свою роботу, а такі люди, повірте, є, і я теж таких людей бачив, скажімо, на окрузі. Вважаю, що їх потрібно спонукати до того, щоб вони залишалися в системі. Чому? Тому що процес управління, як і процес будь-який взагалі потребує професійного підходу. Думаю і знаю, що не в усіх людей є настільки серйозний внутрішній стержень і життєві обставини, в першу чергу, щоб, скажімо так, грюкнути дверима, коли в Києві чи навіть в області існує режим, який не підходить цій людині за політичними ознаками. Не всі це можуть зробити. І вимагати це від всіх теж, я думаю, морально неправильно і некоректно. А розправлятись з цими людьми тільки за те, що вони робили чесно свою роботу, є неправильним.

Найпростіше зараз всіх звинуватити у співпраці з режимом, вигнати і набрати нових, непрофесійних людей, які своєю роботою, на превеликий жаль, уже показують неефективність. Вважаю, що тут треба розібратись у кожному конкретному випадку одіозних людей (таких є достатньо!) – зробити все, щоб не займали більше посади в державній структурі. Хай займаються бізнесом, хай займаються іншими напрямками, якими вони сьогодні можуть займатися, якщо вони не порушили закон і не мають кримінального переслідування. Людей, які працювали чесно, необхідно повернути в органи влади або зберегти там, якщо вони на сьогодні там працюють, і дати їм ділянки роботи, на яких вони можуть бути максимально ефективні.

Напередодні, скажімо, осінніх виборів місцевого самоврядування, які плани у громадського діяча, у політика – Володимира Бондаря?

Планую залишитись в активній позиції в області і це не секрет, і ніколи цією позицією, фактично, не гребував: в тій чи іншій формі я завжди брав участь в громадських і політичних процесах, які відбуваються. Дуже приємно, що проходить децентралізація, і мені здається, що політика в області з цього приводу повинна теж змінитися. Думаю, що ми повинні сьогодні відходити від центрально орієнтованих систем в політиці, як то політичні партії, які сьогодні є чи не єдиними, на жаль, виходячи із законодавства, суб'єктами політичного процесу.

В Україні склалося так, що політичні партії і їхнє керівництво відстоюють вузькокорпоративні інтереси, і спонукають до цього місцеву еліту, яка входить до тих чи інших партій. Давайте подивимось: в більшості іменних партій, таких як: партія Януковича (Партія Регіонів), партія Тимошенко, партія Ляшка, партія Яценюка чи Національний Фонд – вони сьогодні відстоюють інтереси, насамперед корпоративні інтереси певної категорії людей, які сьогодні є при владі.

Вважаю, що сьогодні громади повинні формувати політичні структури, які будуть представляти інтереси цих громад. І нічого страшного в цьому немає. Ми повинні формувати ті структури, які би займалися захистом наших регіональних інтересів. На жаль, ми не є таким регіоном як там Донецька конгломерація, чи Харківська, чи Київська, чи навіть Львівська, де є достатньо потужностей, аби не тільки укріпити розвиток економіки господарства в себе на території, але й можна було б робити експансію на інші, в доброму розумінні цього слова, експансію економічну, фінансову на інші регіони держави. Ми є таким регіоном, якому від цієї експансії треба захищатися.

Подивіться, яка б влада не була, сюди заходять впливи або Київського капіталу, або Донецького капіталу, або Дніпропетровського капіталу – і він тут працює без серйозного врахування наших місцевих інтересів. Я за те, щоб місцева економіка, місцева політична еліта формувала свій політичний порядок денний і захищала господарські інтереси свого району. І не важливо насправді, які політичні організації, партії підтримують ті чи інші діячі бізнесу. Важливо те, що ці люди та їх фінанси працюють тут. Вони створюють робочі місця, платять тут податки і підтримують економіку області. І цим людям треба допомагати. Потрібно це робити в законний спосіб і робити так, щоб у нас функціонував місцевий бізнес в базових галузях. Я маю на увазі, в першу чергу, в сільському господарстві, в будівництві, в енергетиці, в інших галузях, де ми маємо паростки таких-от регіональних структур, які самостійно можуть вже створювати конкуренцію капіталам, походження яких йде з інших регіонів. Це треба підтримати і сформувати політично.

Сьогодні ми повинні розуміти, що захист регіональних інтересів повинен стати основою, пріоритетом наших наступних дій, особливо на виборах до місцевих органів влади. Якщо нам вдасться зробити, сформувати такі структури, то я думаю, що наша область буде мати можливість тоді не тільки бути дотаційною, але в перспективі формувати свій економічний порядок денний і заробляти тут гроші на розвиток громади, які ми можемо тут заробляти.

В обласній раді депутати, скажімо, більше волонтери, ніж професійні держслужбовці, які отримують заробітну платню. За який рахунок живе Володимир Бондар?

З чого живе? Ви знаєте, я після того, як пішов з роботи з державної структури, то продовжив займатись бізнесом. До цього займався певним бізнесом. Після завершення своєї кар'єри чиновника, я займався тими напрямками бізнесовими, які мені були цікавими. Що ж це за напрямки?

По-перше, це, безперечно, напрямок енергозбереження. Мені довелося дуже активно працювати в цьому напрямку, коли я був головою обласної адміністрації, то бачив, що цей напрямок є достатньо перспективний і активний, і якісь фінансові збереження, якщо у мене були, то разом з моїми колегами ми спробували здійснити тут. Це і в напрямку роботи в житлово-комунальній міській сфері, а також заміщення сьогодні газової складової на твердопаливну складову в бюджетній сфері. Я думаю, що в перспективі і житлово-комунальна сфера, якщо тут вирівняється тарифна позиція. Тобто, я сьогодні маю невеличкий бізнес. Хоча це і є невеличкий бізнес, але він дає мені можливість функціонувати і займатися політикою.

Хто стоїть за політиком Володимиром Бондарем? Політична сила, олігархічні групи, група однодумців, великий бізнес?

Важко сказати, визначити якусь групу людей, яка стоїть за мною. Напевно, за мною ніхто не стоїть. Я маю певні стосунки з різними структурами, яких Ви назвали. Як політик, вважаю, що я маю певну концепцію політичну і її відстоюю, а опираюсь на розуміння тих людей, які підтримують саме таку концепцію. Намагаюсь бути в ній активним гравцем, скажемо так, шукати підтримку серед однодумців і формувати з них колектив. Хто ці однодумці? Та різні є люди. Є люди, наприклад, працівники бюджетних структур, є люди, які займаються своїм приватним більшим чи меншим бізнесом, є колеги, які були зі мною, скажімо так, працювали, коли я був і народним депутатом, і головою адміністрації, працював в Києві. Тобто маю багато однодумців і в області, і поза її межами, з якими можу сьогодні працювати в політичній сфері. Сказати, що хтось за мною стоїть чи я відстоюю чиїсь конкретно інтереси, то я би так це не формулював і, напевно, в моїй діяльності цього немає. Я з багатьма людьми маю рівні стосунки, але чиїсь конкретні інтереси я ніколи не відстоював. Намагаюсь дотримуватися принципів. Якщо це допомагає комусь і його інтереси в цих принципах будуть враховані, то я буду тільки радий.

Де прописаний, де проживає і де голосує Володимир Бондар?

Я живу сьогодні в місті Луцьку, я лучанин, і працюю, і голосую тут, до речі.

Чи планує Володимир Бондар балотуватися на міського голову Луцька?

В моїх планах такого немає. Вважаю, що сьогодні є достатньо кандидатур, які можуть принести місту, яке я люблю і вважаю рідним, позитив, але я можу сказати однозначно, що на виборах міського голови я буду займати активну позицію. Свою позицію буду доносити до людей, бо я знаю, що дуже багато є людей в місті Луцьку, які орієнтуються на мою позицію. Мені дуже приємний цей факт, і я постараюсь бути тут в активній сфері. Безперечно, буду розповідати свою думку людям щодо оцінювання тих чи інших кандидатів.

Чи є якісь політики, яких би Ви могли підтримати чи вже готові підтримати на виборах міського голови?

Думаю, що рано про це говорити з тих міркувань, що, по-перше, тепер ще не прийнятий закон, він прийнятий тільки у першому читанні, і ми повинні розуміти, як буде функціонувати цей закон. По-друге, я думаю, що треба буде розуміти, за яких обставин і за якими принципами буде формуватися подальше функціонування міста Луцька. Тобто, я маю на увазі: як буде проходити реформа, які повноваження будуть надані місцевій громаді і виконкому місцевої громади, і його очільнику – міському голові. Комплекс цих питань, безперечно, буде визначальним в підтримці цієї чи іншої кандидатури.

Як Ви оцінюєте діяльність нинішнього міського голови Миколи Романюка?

Вважаю, що місто Луцьк більше втратило з Миколою Романюком, аніж набуло. Безперечно, ми можемо оцінювати чиюсь діяльність тільки в порівнянні. Мені доводиться часто бувати в різних містах і бачити, як динамічно розвиваються деякі наші сусіди. На жаль, місто Луцьк динамічно не розвивається. Діяльність виконкому міської влади, мені здається, зводиться до того, щоб косити траву чи не косити, робити дорогу чи не робити. Ми не маємо стратегії розвитку міста. Це найбільша проблема Миколи Романюка та його команди. Ми не наступаєм і не шукаєм можливості розвитку нашої територіальної громади. Ми живемо вирішенням, або невирішенням тих питань, які сьогодні виникають. Виникла проблема: пробило трубу – її треба залатати; є ямки на дорогах – їх треба зробити. В більшій чи меншій мірі така ситуація, напевно, робиться.

Можна висловлювати претензії до тих чи інших напрямків, але місто не шукає розвитку, місто не виривається з цього замкнутого кола. Воно, якби не продукує якихось інноваційних підходів. І в такій ситуації ми будемо все більше й більше поглиблюватись в проблематику. Будівництво в місті проводилося вже п'ятдесят – сімдесят років тому з основних фондів міських – і це попросту старіє і з ним треба щось робити. Не маючи на це серйозних коштів, а крім того справді немає зараз коштів на серйозний капітальний ремонт цих засобів, то ми в один прекрасний момент стикнемося з такою проблемою, що буде рватись всюди.

Місто не готове насправді сьогодні до вирішення цих проблем, в першу чергу, психологічно. Тому я вважаю, що команда Миколи Романюка потребує серйозних і глибоких змін. Чи здатний це зробити Микола Ярославович – для мене питання. Але мені хочеться подивитися і на альтернативу, яка буде запровонавана йому і його команді. Тому я би почекав для визначення своєї позиції і тоді б її озвучив.

Ви говорите: «Команда Миколи Романюка…». Кого Ви можете назвати, крім Миколи Романюка, його командою?

В першу чергу, це заступники: Лариса Соколовська, Яковлев. Я не знаю, хто навіть ще там працює, напевно, Кубіцький як начальник управління, яке займається сьогодні основними питаннями життєдіяльності міста з житлово-комунальною сферою, але, я ще раз кажу, це люди, які, з моєї точки зору, б'ють по хвостах, а не рухаються вперед. Система їхня психологічна, філософія, якщо хочете – життєва, говорить про те, що вони сьогодні не є люди наступального типу. Порівняти, щоб було зрозуміло, наприклад, Саакашвілі. Ми можемо по-різному ставитися до нього і багато піару, напевно, є в його діях, але людина, яка приходить і шукає, як вирішити проблеми, як запобігти ним, як сформувати цю проблему – вона, рано чи пізно, знайде вихід. А люди, які приходять, сідають і чекають: «А що ж в нас сталося такого, куди прикласти свої зусилля і як зробити так, щоб їх не прикладати?» - рано чи пізно будуть мати велику проблематику.

Добре, перейдемо до справ обласних, національних: боротьба з корупцією, напевно, чи не найважливіше питання, яке хвилює пересічних українців. Звичайно, що на великому столичному київському небосхилі іде своя велика боротьба з корупцією. Але на обласному рівні у нас є, наприклад, скажімо так, людина, яка представляє область і повинна об'єднувати усі економічні і політичні еліти. Тобто, голова обласної державної адміністрації, який, в тому числі, має відслідковувати запити громадян і, в тому числі, боротьбу з корупцією. На Вашу думку, з огляду на те, що Ви були головою обласної державної адміністрації: чи є якісь важелі, чи є якісь ініціативи, які може ініціювати голова обласної державної адміністрації на теренах боротьби з корупцією?

Безперечно, є ініціативи, які голова обласної адміністрації зобов'язаний робити. Я не бачив, але може щось не знаю, щоб проводились наради, в тому числі наради з силовим блоком по вирішенню тих чи інших питань. Я не хочу порівнювати свою роботу з чиєюсь роботою – це некоректно, тому що в кожного з нас свої завдання і свої часові, так скажемо, відрізки, і виклики свої, але проблематика схожа і я не бачу якоїсь серйозної роботи, наприклад, в напрямку митниці.

Ми вирішували і, врешті-решт, ми закрили питання волинського клондайку, якщо Ви пам'ятаєте: була така проблематика. Вона була жорстко закрита в певний період часу і це було серйозне вирішення корупційних проблем, які були пов'язані з областю. Цим займалися всі під керівництвом чи з організації голови міської адміністрації. В мене таке враження, що коли виступає голова адміністрації, то він не зовсім усвідомлює свої повноваження. Бо з одного боку, він дає доручення органам місцевого самоврядування, що було вкрай неприйнятно, особливо в той час, в якому ми живемо, і про який ми говоримо як час, в якому відбувається якраз розширення прав органів місцевого самоврядування. З іншого боку, якоїсь такої серйозної ініціативи і організації роботи правоохоронного блоку всього, або вирішення питань, які є, ми не бачимо.

Тобто, бувають різного роду питання, пов'язані з незаконним видобутком бурштину. Скажіть, будь ласка, чи бачимо ми якісь результати? За рік бачимо негативні результати, бо ця ситуація розрослася, вона стає вже проблемою. Ми її не мали. Якщо в Рівненській області ця проблема існує якусь кількість років, то на Волині цього не було. Навіть в часи злочинної, так званої, влади така проблема не була актуальною для Волині. Сьогодні вона є актуальною і влада, якщо щось робить, то явно недостатньо для того, щоб цю проблему вирішити. А наскільки я розумію, то влада є безпосереднім учасником цих процесів і має якийсь свій інтерес, щоб ця проблематика розвивалася.

Давайте візьмемо митницю: я розумію, що керівництво обласної адміністрації не має прямого відношення щодо призначення, звільнення керівників митних органів і все інше, але процеси, які відбуваються, повинні бути регульовані якоюсь мірою з обласної державної адміністрації. На них повинна вказуватись ситуація і якщо це не відбувається під час нарад закритих, то це повинно відбуватися публічно і звертати увагу правоохоронних органів на ті речі, які є сьогодні проблемними, але того немає.

Давайте візьмемо питання обороноздатності нашої області. Безперечно, про це питання можна не все говорити вголос. Але скажіть, будь ласка, покладіть руку на серце: чи достатньо ми захищені сьогодні як прикордонна область, яка, в тому числі, межує з одним з потенційно можливих, скажімо так, агресорів принаймні з країною, яка сьогодні має найближчі дружні стосунки з агресором, що веде агресивну політику по відношенню до України. Я, наприклад, не готовий сказати, що вже ці питання вирішені належним чином.

Можна посилатись на брак повноважень або на брак коштів, інші питання, але не повинно бути браку ініціативи, а такий брак сьогодні в діяльності обласної адміністрації відчувається значною мірою. Тому я не оцінюю високо роботу в цьому напрямку обласної адміністрації, конкретно Гунчика Володимира Петровича, і вважаю, що ця робота, м’яко кажучи, недостатня.

Влада декларує постійно свою відкритість, своє наближення до людей. Скажіть, чи відкрита місцева влада, наскільки вона відкрита і чи відчуваєте Ви цю відкритість? Чи все ще вирішується кулуарно і підкилимно?

Ви знаєте, я був депутатом обласної ради, колишній голова обласної адміністрації, народний депутат України четвертого скликання, тобто людина, яка може десь, скажімо так, потрапити в той чи інший кабінет. Я був в Києві на минулому тижні, і мені стало відомо, що міжнародні структури дають сьогодні допомогу українському уряду. Одним з напрямків такої допомоги є розвиток інфраструктурних проектів, від яких може виграти і наша область.

Мінфін звернувся до областей (це йде через державу Польща) - до двох прикордонних областей з державою Польща - Львівська область і Волинська область, мінфін звернувся за пропозиціями, як ми бачимо використання цих кошиів на нашу інфраструктурну мережу. Всього виділялося біля 100 мільйонів євро: Львівська область написала плани, проекти на 70 мільйонів євро. Скоріш за все, їй ці кошти виділять. Волинська область не написала жодного плану і жодної копійки на Волинь не прогнозується. Мені сказали люди, які займаються цим проектом: «Ну що ви там? Ви цікаві хлопці, що ж Ви не ініціюєте?". Ці кошти підуть просто на розвиток інфраструктури, скажімо так, на них претендує сьогодні митниця, а Волинська область не отримає нічого, а могла б отримати ремонт наших доріг за кошти з залученням з державного бюджету.

Ми з цим питанням прийшли до голови обласної адміністрації. Він нас навіть не прийняв. Звісно, ми не будемо, розумієте, якщо нас не пускають у двері, лізти у вікна. Безперечно, що на такі питання не вистачає уваги голови обласної адміністрації. Більше того, в нього не вистачає часу на спілкування з депутатами обласної ради, тоді мене цікавить: на що в нього вистачає час і чим ця людина займається? Мені здається, що це дуже хибне уявлення про функціонування місцевого самоврядування, коли не зрозуміла і не донесена думка депутатів обласної ради, які, безперечно, мають своє бачення тих чи інших питань, але не завжди це бачення є поганим. Ми не потрапили до голови облдержадміністрації і в результаті це питання, очевидно, на Волині буде не вирішене і ми недоотримаємо, на жаль, тих коштів. Вони будуть освоєні в державі Україна, напевно, митниця отримає нове якесь обладнання з цього приводу. Воно, безперечно, допоможе нам, нашій державі, але інфраструктурні проекти на Волині, принаймні в частині цього проекту, діяти не будуть, на жаль.

Чи маєте Ви водійське посвідчення?

Так.

Чи кермуєте самі автівкою?

Дуже рідко.

Чи давали і чи брали хабарі?

Цікаве питання, на яке однозначно відповісти дуже складно, якщо бути відвертим. Чому? Тому що дивлячись що можна назвати хабарем і як це кваліфікувати. Я міг би однозначно відповісти Вам на це питання: «Ні», якщо хабарами рахувати конкретний якийсь конверт чи кошти, які прийняті від когось в чистому вигляді. Такого не було.

Можливо, давали не конвертами, а валізами?

Ні, справа в іншому. Не секрет, що багато питань доводилось вирішувати, враховуючи інтереси певної частини суспільства. Це могли бути інтереси якоїсь громади, це могли бути інтереси якихось корпоративів. На жаль, так функціонувала влада в Україні. І якщо хтось скаже, що це не так, то він буде просто лукавити. Чи я отримував з цього якусь матеріальну особисту нагороду? Як правило, ні. Такого не було, щоб ти десь чимось займався. Але я ще раз хочу сказати, щоб мене правильно зрозуміли читачі і Ви правильно зрозуміли: функціонують політичні організації, партії, групи людей, які мають політичний інтерес. Безперечно, на це все знаходяться якісь кошти – і ці групи людей відстоюють і свої економічні інтереси, в тому числі. Якщо це відбувається максимально прозоро і відповідно до законодавства, а повірте, що це можливо, то це я вважаю нормальним.

То Ви за здоровий лобізм?

Так, я за здоровий лобізм інтересів регіональних, при чому інтересів не якихось пов'язаних з конкретними політичними силами, а я за здоровий лобізм інтересів, які пов'язані з економічним розвитком певного району. Мені, напевно, ближче наші, волинські олігархи, ніж олігархи всіх інших регіонів. І не важливо, чи я буду мати персональний інтерес, чи ні від їхньої діяльності. Більше того, я скажу, що треба, щоб був такий інтерес, тоді він мав би бути прозорим і облікованим, і з нього повинні бути сплачені податки, як це робиться у всіх цивілізованих державах, зокрема, Сполучених Штатах Америки. Це цивілізована процедура відстоювання економічних інтересів. Вона прозора і прописана.

Якщо хтось має такий інтерес, то він його має, а все інше вважається дуже серйозним хабарем і воно карається. Я за такі стосунки. Я за те, щоб бізнес не йшов в політику, а наймав політиків для відстоювання власних інтересів. Це чесно і це правильно. Політикою, менеджментом, бізнесом повинні займатись професіонали. І вся робота їхня має бути максимально оподаткована, і з неї повинні сплачуватися максимальні дивіденди на функціонування суспільства.

І наостанок, Ваші побажання читачам Волиньpost?

Вважаю, що Волиньpost є елітним виданням, засобом масової інформації, з нього багато черпають інформації люди, які впливають потім на вирішення тих чи інших процесів, які відбуваються в області. Я бажаю читачам будь-якого засобу масової інформації, черпати об'єктивну інформацію з різних джерел.І дуже приємно, що таку інформацію завжди на Волиньpost можна знайти.

Мені хочеться, щоб Ви не втрачали свій рівень на якусь легку і короткотермінову вигоду, тому що вона завжди в нашому суспільстві може бути. Є періоди, виборчі, як правило, коли якісь групи дають фінансові можливості задля того, щоб вирішити свої вузькокорпоративні питання. Але потім ця ситуація проходить, а здобувати довіру читачів дуже і дуже складно. А формувати якесь бачення людей з точки зору розуміння процесів, глибини процесів – це є майстерність, це є вищий пілотаж, як кажуть.

Я бажаю, щоб Ваше видання завжди було в тому сегменті, яке формує думку читачів, і Ви займалися тими речами, які ми можемо назвати вищим пілотажем журналістики, і щоб воно мало високопрофесійні навички, щоб у Вас завжди були представлені різні точки зору, щоб до Вас завжди було приємно приходити і щоб ті плоди, які представлені у Вас, справді приносили певний інтерес для суспільства і були представлені чесно та прозоро.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.