«Цілком таємно». Що можна знайти у волинському хлібі і як перевірити його якість
Найважливіший соціальний продукт, без якого не обходиться стіл жодного українця – це хліб. Незважаючи на катастрофічний ріст цін, він є незамінним компонентом сніданків, обідів та бутербродних перекусів. Зазвичай, намазуючи маслом скибку, рідко хто задумується над тим, якої якості хліб їсть і яким він повинен бути насправді.
Що в хлібі дивного? Взявши до рук буханець, покрутивши з усіх боків, здається нічого, хліб як хліб.
І справді, «на око» якість визначити важко, хіба він відразу після печі поріс невідомими грибками, або в ньому запечений якийсь сторонній предмет, що неодноразово бувало навіть у нас на Волині. Наприклад, кілька років тому у місті Луцьку жінка купила хліб з мишачими екскрементами. Хліб був від торгової марки «Кічкарівка».
Зовсім недавно ще одна мешканка обласного центру Ірина Степанян купила буханець із дивними білими плямами. Пані стверджує, що хліб продавали від торгової марки «Теремно Хліб». Окрім того, вона навіть припускає, що на купленому хлібі була цвіль. Такі висновки покупець зробила, розглянувши під домашнім мікроскопом скибки. Білі плями під мікроскопом поросли ворсинками. Через кілька годин нетипове забарвлення розрослося. Хліб викинули.
Журналісти звернулися до хлібовиробника продукту. На підприємстві навіть не розглядали варіанту, що на прилавки могла потрапити неякісна партія продукції. А щодо світлин, на яких зображено «дивний» хліб, заявили, що сфотографувати можна будь-що. Також було наголошено, що теремнівська якість не підлягає сумніву: «Я впевнена в якості нашого продукту», - констатувала маркетолог Подкаменна Марія.
Ще один інцидент трапився в Луцьку у 2014 році на День святого Миколая. У хлібі від марки «Теремно Хліб» знайшли сторонній предмет. Загалом на сайті ТРК «Аверс» йдеться:
«Не надто приємний сюрприз у День Святого Миколая підготували одній з луцьких родин. Під час вечері у хлібі люди виявили зовсім неїстівний елемент.
Як завжди голова сімейства Сергій Приходько приніс на обід ще теплий буханець хліба. Увечері господарі відрізали від нього черговий шматок, аж раптом побачили всередині якийсь дивний предмет.
Сюрприз шокував, апетит було зіпсовано, адже цим продуктом, не лише вечеряли, але й обідали. Радіють за одне - добре, що не давали їсти дитині.
Юлія Приходько, яка їла хліб з «сюрпризом» розповіла: «Подивилися - щось червоне, навіть не маємо здогадки, що це таке може бути… Після того ми більше не вечеряли... Купували на Грушевського в нас в дворі… Кіоск Теремно Хліб».
Аби дізнатися що та за яких обставин могло потрапити у хліб, журналісти зателефонували до фірми-виробника, на яку вказало подружжя Приходько. Керівництво від коментарів поки відмовилося. Вони погодилися зустрітися та забрати хліб із сюрпризом на експертизу. Втім, категорично заперечили, щоб передачу продукту фіксували на камеру.
Менеджер фірми-виробника Ніна Тарасенко зазначила: «Знімемо хоча б на відео, що ми його Вам передали. - А для чого нам це робити. Ми візьмемо цей хлібчик, якщо він наш, тоді вже людина буде зніматися на відео. Ну, а поки ще не доведено, що це хліб наш».
Віддавати неякісний, або ж навіть небезпечний для життя продукт без відеофіксації журналісти відмовилися, залишивши право за виробником надати коментарі й таки провести службове розслідування».
Після виходу цього сюжету в ефір хлібовиробник подав до суду на телекомпанію «Аверс». Щоправда всі суди підприємство програло.
Апеляційний суд вирішив: «В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Теремно Хліб» до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» про захист ділової репутації та стягнення збитків і моральної шкоди відмовити за безпідставністю».
Окрім того, наприкінці грудня минулого року лучанка Катерина Григола у буханці знову ж таки від «Теремно Хліб» виявила хробака. Представниця хлібопекарні Марія Подкаменна визнала, що хліб був виготовлений на їхньому підприємстві. За її словами, хробак міг потрапити у хліб під час чистки виробничого обладнання.
ЕКСПЕРИМЕНТ
Ми провели невеличкий експеримент, а саме спробували з'ясувати, що з хлібом відбуватиметься, якщо про нього «забути» на деякий час. До слова – зберігати хліб, залежно від його сорту, можна кілька діб.
Для початку експеременту було взято 4 види хліба: «Теремно Хліб», «Волиньторгхліб»; хліб, який випікає супермаркет «Салют» (Луцьк) та хліб, який випікає «Сільпо» (Луцьк). Всі зміни, які відбувалися з випічкою розмістили в Інтернеті.
Після того, як хліб полежав кілька днів, були перші ознаки цвілі. Через тиждень хліби зацвіли мальовничіше, а через два покрилися різнокольоровими мікроорганізмами. Реакція здавалося б звична – весь хліб цвіте, але на виробах була присутня рожева цвіль, що виявляється, може свідчити про зараження хліба картопляною хворобою. Упакований в папір хліб псувався повільніше, він просто черствів, адже дерев'яна ємкість чи папір вбирають із хліба вологу і він висихає.
Після того як світлини з поцвілим, завдяки логічним процесам, хлібом, опублікували в мережі Інтернет, стався справжній бунт. Щоправда, бучу підняв лише один із волинських хлібопекарів - «Теремно Хліб». Інші виробники претензій не мали.
Кожне підприємство, так би мовити, саме себе контролює
Ми вирішили звернутися до незалежних спеціалістів, які можуть перевірити хліб лабораторно. Оскільки відповідні дослідження дуже дорого коштують, то для прикладу взяли лише одну найпопулярнішу марку "Теремно Хліб". Зіграло роль у виборі і те, що цей хлібовиробник єдиний підняв "бунт на кораблі" через світлини поцвілого хліба.
Загалом є три інстанції, що мають обладнані лабораторії і можуть надати повну характеристику продукту за відповідними показниками, тобто проаналізувати: чи безпечний хліб для споживача. Це санстанція, ветеринарна служба та Волиньстандартметрологія.
Найперша установа, куди ми звернулися – це санстанція. Проте там нам дали відкоша, повідомивши, що вони таких аналізів не роблять, оскільки з них знято всі контролюючі функції. Коли ж ми попросили офіційно прокоментувати це на камеру, то нам відмовили, гримнувши перед носом дверима.
Наступна інстанція – це ДУ «Волинська державна регіональна лабораторія ветеринарної медицини». Менеджер з якості лабораторії, завідувач відділу метрології та сертифікації Руслана Поліщук зазначила, що вони в принципі можуть зробити подібні аналізи, але для цього їм необхідний акт відбору, який в свою чергу складається за присутності лікаря та власника підприємства, на якому виготовляють продукцію.
Простому споживачу перевірити якість хліба аж ніяк не виходить, якщо він звичайно не приведе з собою за руку вищевказаних осіб, а також оплатить чималу суму (близько двох тисяч гривень).
Цікавим є те, що виробник наразі отримав абсолютну волю – жодних перевірок, жодних служб зараз немає. Кожне підприємство саме себе контролює.
Руслана Поліщук розповіла:
"Лабораторія в нас є, ми робимо це, ми маємо нормативну і технічну документацію. Але ж, зрозумійте нас правильно, на підставі чого ми якийсь зразочок будемо брати? За процедурою нам потрібно надати зразок з супровідним документом. У нас відбирають зразки і надають зразки. Відбирання зразків відбувається в місцях виробництва, зберігання, транспортування та реалізації уповноваженим персоналом за обов’язкової присутності власника або його представника".
Спеціаліст запропонувала такий вихід з ситуації - вимагати в магазині сертифікат якості, проте як виявилося, найвживаніший у Луцьку хліб потрапляє на прилавки без нього. У супермаркеті Сільпо пояснили, що товаровиробник не видає такого документу і запропонували показати товарно-транспортну накладну.
Руслана Поліщук запевнила, що у їхній лабораторії інформація, з якою приходять споживачі, повністю конфіденційна. Щоправда сталася цікава випадковість, не минуло й години після візиту журналістів у ветеринарну службу, як до редакції інтернет-видання «ВолиньPost» зателефонувала маркетолог ПАТ «Теремно Хліб» Марія Подкаменна і запропонувала завітати на їхнє підприємство, а також взяти участь у лабораторному експерименті.
Журналісти з радістю прийняли запрошення. Проте, напередодні домовленого візиту, до нас знову зателефонувала маркетолог Марія і поставила вимогу: дати на вичитку їм матеріал і гарантувати, що стаття не буде опублікована в тому разі, якщо їм не сподобається. Інакше на підприємство журналістам нашого видання «зась».
Яке ж відомство сьогодні контролює якість харчових продуктів, та чи зможе пересічний лучанин без збирання купи документів та бюрократичної тяганини визначити чи безпечними є ці продукти, ми запитали у начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів Володимира Горішного.
"Є Постанова Кабінету Міністрів, якою визначено порядок відбору зразків продукції на лабораторні дослідження. Є перелік організацій, які мають право відбирати зразки продукції на лабораторні дослідження. Так, ми маємо право це робити, але на сьогоднішній день ми не маємо права проводити перевірки. Для того, щоб відібрати зразки продукції, ми обов'язково повинні написати акт перевірки, тому що акт відбору зразків не може існувати без акта перевірки. Тобто, ми повинні мати направлення на проведення перевірки, піти перевірити той господарюючий суб'єкт, написати акт перевірки і в тому числі відібрати продукцію. На сьогоднішній день ми не маємо права цього робити, тому що не дає дозвіл Кабінет Міністрів. Є закон, в якому зазначено, що до 1 липня будь-які перевірки проводяться тільки з дозволу Кабміну", - розповів він.
Отож, виходить замкнуте коло. Щоправда, ходіння по всіх службах області все-таки виявилися не марними. У лабораторії Волиньстандартметрології таки погодилися зробити лабораторне дослідження, хоча попередньо також посилалися на те, що у них забрали усі контролюючі функції.
Цікаво, що спеціалісти вже знали, хліб якого виробника їм доведеться перевіряти, і чи не з порогу заявили, що не за той продукт ми взялися, мовляв, хліб, а особливо той, що принесли ми, без сумніву якісний.
Отож, як бачимо, простому споживачеві дізнатися про якість вживаних продуктів майже не можливо, адже наші служби зараз не мають жодних контролюючих повноважень. Захистити свої права громадянин може лише через суд.
Журналісти інтернет-видання ВолиньPost ні в якому разі не мали на меті скомпроментувати волинських хлібопекарів. Завдання матеріалу показати реальну якість найважливішого продукту, який щодня споживають волиняни.
В наступному матеріалі на читачів чекає нова цікава інформація про хліб, а також деталі експертизи, які ми отримали.
Далі буде.
По кабінетах ходили Наталка ПОЛІЩУК, Оксана ДОЛЖКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Що в хлібі дивного? Взявши до рук буханець, покрутивши з усіх боків, здається нічого, хліб як хліб.
І справді, «на око» якість визначити важко, хіба він відразу після печі поріс невідомими грибками, або в ньому запечений якийсь сторонній предмет, що неодноразово бувало навіть у нас на Волині. Наприклад, кілька років тому у місті Луцьку жінка купила хліб з мишачими екскрементами. Хліб був від торгової марки «Кічкарівка».
Зовсім недавно ще одна мешканка обласного центру Ірина Степанян купила буханець із дивними білими плямами. Пані стверджує, що хліб продавали від торгової марки «Теремно Хліб». Окрім того, вона навіть припускає, що на купленому хлібі була цвіль. Такі висновки покупець зробила, розглянувши під домашнім мікроскопом скибки. Білі плями під мікроскопом поросли ворсинками. Через кілька годин нетипове забарвлення розрослося. Хліб викинули.
Журналісти звернулися до хлібовиробника продукту. На підприємстві навіть не розглядали варіанту, що на прилавки могла потрапити неякісна партія продукції. А щодо світлин, на яких зображено «дивний» хліб, заявили, що сфотографувати можна будь-що. Також було наголошено, що теремнівська якість не підлягає сумніву: «Я впевнена в якості нашого продукту», - констатувала маркетолог Подкаменна Марія.
Ще один інцидент трапився в Луцьку у 2014 році на День святого Миколая. У хлібі від марки «Теремно Хліб» знайшли сторонній предмет. Загалом на сайті ТРК «Аверс» йдеться:
«Не надто приємний сюрприз у День Святого Миколая підготували одній з луцьких родин. Під час вечері у хлібі люди виявили зовсім неїстівний елемент.
Як завжди голова сімейства Сергій Приходько приніс на обід ще теплий буханець хліба. Увечері господарі відрізали від нього черговий шматок, аж раптом побачили всередині якийсь дивний предмет.
Сюрприз шокував, апетит було зіпсовано, адже цим продуктом, не лише вечеряли, але й обідали. Радіють за одне - добре, що не давали їсти дитині.
Юлія Приходько, яка їла хліб з «сюрпризом» розповіла: «Подивилися - щось червоне, навіть не маємо здогадки, що це таке може бути… Після того ми більше не вечеряли... Купували на Грушевського в нас в дворі… Кіоск Теремно Хліб».
Аби дізнатися що та за яких обставин могло потрапити у хліб, журналісти зателефонували до фірми-виробника, на яку вказало подружжя Приходько. Керівництво від коментарів поки відмовилося. Вони погодилися зустрітися та забрати хліб із сюрпризом на експертизу. Втім, категорично заперечили, щоб передачу продукту фіксували на камеру.
Менеджер фірми-виробника Ніна Тарасенко зазначила: «Знімемо хоча б на відео, що ми його Вам передали. - А для чого нам це робити. Ми візьмемо цей хлібчик, якщо він наш, тоді вже людина буде зніматися на відео. Ну, а поки ще не доведено, що це хліб наш».
Віддавати неякісний, або ж навіть небезпечний для життя продукт без відеофіксації журналісти відмовилися, залишивши право за виробником надати коментарі й таки провести службове розслідування».
Після виходу цього сюжету в ефір хлібовиробник подав до суду на телекомпанію «Аверс». Щоправда всі суди підприємство програло.
Апеляційний суд вирішив: «В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Теремно Хліб» до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» про захист ділової репутації та стягнення збитків і моральної шкоди відмовити за безпідставністю».
Окрім того, наприкінці грудня минулого року лучанка Катерина Григола у буханці знову ж таки від «Теремно Хліб» виявила хробака. Представниця хлібопекарні Марія Подкаменна визнала, що хліб був виготовлений на їхньому підприємстві. За її словами, хробак міг потрапити у хліб під час чистки виробничого обладнання.
ЕКСПЕРИМЕНТ
Ми провели невеличкий експеримент, а саме спробували з'ясувати, що з хлібом відбуватиметься, якщо про нього «забути» на деякий час. До слова – зберігати хліб, залежно від його сорту, можна кілька діб.
Для початку експеременту було взято 4 види хліба: «Теремно Хліб», «Волиньторгхліб»; хліб, який випікає супермаркет «Салют» (Луцьк) та хліб, який випікає «Сільпо» (Луцьк). Всі зміни, які відбувалися з випічкою розмістили в Інтернеті.
Після того, як хліб полежав кілька днів, були перші ознаки цвілі. Через тиждень хліби зацвіли мальовничіше, а через два покрилися різнокольоровими мікроорганізмами. Реакція здавалося б звична – весь хліб цвіте, але на виробах була присутня рожева цвіль, що виявляється, може свідчити про зараження хліба картопляною хворобою. Упакований в папір хліб псувався повільніше, він просто черствів, адже дерев'яна ємкість чи папір вбирають із хліба вологу і він висихає.
Після того як світлини з поцвілим, завдяки логічним процесам, хлібом, опублікували в мережі Інтернет, стався справжній бунт. Щоправда, бучу підняв лише один із волинських хлібопекарів - «Теремно Хліб». Інші виробники претензій не мали.
Кожне підприємство, так би мовити, саме себе контролює
Ми вирішили звернутися до незалежних спеціалістів, які можуть перевірити хліб лабораторно. Оскільки відповідні дослідження дуже дорого коштують, то для прикладу взяли лише одну найпопулярнішу марку "Теремно Хліб". Зіграло роль у виборі і те, що цей хлібовиробник єдиний підняв "бунт на кораблі" через світлини поцвілого хліба.
Загалом є три інстанції, що мають обладнані лабораторії і можуть надати повну характеристику продукту за відповідними показниками, тобто проаналізувати: чи безпечний хліб для споживача. Це санстанція, ветеринарна служба та Волиньстандартметрологія.
Найперша установа, куди ми звернулися – це санстанція. Проте там нам дали відкоша, повідомивши, що вони таких аналізів не роблять, оскільки з них знято всі контролюючі функції. Коли ж ми попросили офіційно прокоментувати це на камеру, то нам відмовили, гримнувши перед носом дверима.
Наступна інстанція – це ДУ «Волинська державна регіональна лабораторія ветеринарної медицини». Менеджер з якості лабораторії, завідувач відділу метрології та сертифікації Руслана Поліщук зазначила, що вони в принципі можуть зробити подібні аналізи, але для цього їм необхідний акт відбору, який в свою чергу складається за присутності лікаря та власника підприємства, на якому виготовляють продукцію.
Простому споживачу перевірити якість хліба аж ніяк не виходить, якщо він звичайно не приведе з собою за руку вищевказаних осіб, а також оплатить чималу суму (близько двох тисяч гривень).
Цікавим є те, що виробник наразі отримав абсолютну волю – жодних перевірок, жодних служб зараз немає. Кожне підприємство саме себе контролює.
Руслана Поліщук розповіла:
"Лабораторія в нас є, ми робимо це, ми маємо нормативну і технічну документацію. Але ж, зрозумійте нас правильно, на підставі чого ми якийсь зразочок будемо брати? За процедурою нам потрібно надати зразок з супровідним документом. У нас відбирають зразки і надають зразки. Відбирання зразків відбувається в місцях виробництва, зберігання, транспортування та реалізації уповноваженим персоналом за обов’язкової присутності власника або його представника".
Спеціаліст запропонувала такий вихід з ситуації - вимагати в магазині сертифікат якості, проте як виявилося, найвживаніший у Луцьку хліб потрапляє на прилавки без нього. У супермаркеті Сільпо пояснили, що товаровиробник не видає такого документу і запропонували показати товарно-транспортну накладну.
Руслана Поліщук запевнила, що у їхній лабораторії інформація, з якою приходять споживачі, повністю конфіденційна. Щоправда сталася цікава випадковість, не минуло й години після візиту журналістів у ветеринарну службу, як до редакції інтернет-видання «ВолиньPost» зателефонувала маркетолог ПАТ «Теремно Хліб» Марія Подкаменна і запропонувала завітати на їхнє підприємство, а також взяти участь у лабораторному експерименті.
Журналісти з радістю прийняли запрошення. Проте, напередодні домовленого візиту, до нас знову зателефонувала маркетолог Марія і поставила вимогу: дати на вичитку їм матеріал і гарантувати, що стаття не буде опублікована в тому разі, якщо їм не сподобається. Інакше на підприємство журналістам нашого видання «зась».
Яке ж відомство сьогодні контролює якість харчових продуктів, та чи зможе пересічний лучанин без збирання купи документів та бюрократичної тяганини визначити чи безпечними є ці продукти, ми запитали у начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів Володимира Горішного.
"Є Постанова Кабінету Міністрів, якою визначено порядок відбору зразків продукції на лабораторні дослідження. Є перелік організацій, які мають право відбирати зразки продукції на лабораторні дослідження. Так, ми маємо право це робити, але на сьогоднішній день ми не маємо права проводити перевірки. Для того, щоб відібрати зразки продукції, ми обов'язково повинні написати акт перевірки, тому що акт відбору зразків не може існувати без акта перевірки. Тобто, ми повинні мати направлення на проведення перевірки, піти перевірити той господарюючий суб'єкт, написати акт перевірки і в тому числі відібрати продукцію. На сьогоднішній день ми не маємо права цього робити, тому що не дає дозвіл Кабінет Міністрів. Є закон, в якому зазначено, що до 1 липня будь-які перевірки проводяться тільки з дозволу Кабміну", - розповів він.
Отож, виходить замкнуте коло. Щоправда, ходіння по всіх службах області все-таки виявилися не марними. У лабораторії Волиньстандартметрології таки погодилися зробити лабораторне дослідження, хоча попередньо також посилалися на те, що у них забрали усі контролюючі функції.
Цікаво, що спеціалісти вже знали, хліб якого виробника їм доведеться перевіряти, і чи не з порогу заявили, що не за той продукт ми взялися, мовляв, хліб, а особливо той, що принесли ми, без сумніву якісний.
Отож, як бачимо, простому споживачеві дізнатися про якість вживаних продуктів майже не можливо, адже наші служби зараз не мають жодних контролюючих повноважень. Захистити свої права громадянин може лише через суд.
Журналісти інтернет-видання ВолиньPost ні в якому разі не мали на меті скомпроментувати волинських хлібопекарів. Завдання матеріалу показати реальну якість найважливішого продукту, який щодня споживають волиняни.
В наступному матеріалі на читачів чекає нова цікава інформація про хліб, а також деталі експертизи, які ми отримали.
Далі буде.
По кабінетах ходили Наталка ПОЛІЩУК, Оксана ДОЛЖКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 38
Останні статті
Неповний літр. Як виробники олії обманюють споживача
18 червень, 2015, 14:00
КІА Драйв Тур 2015 у Луцьку!*. ФОТО
17 червень, 2015, 13:20
«Цілком таємно». Що можна знайти у волинському хлібі і як перевірити його якість
16 червень, 2015, 17:00
Олександр Лазорко розповів, кого буде підтримувати на виборах ректора ЛНТУ
14 червень, 2015, 16:30
Агент 5152 або чи потрібні українцям офіційні ворожки
09 червень, 2015, 13:15
цікаво, кому потрібно паскудити репутацію теремнівського хлібзаводу.
Також там пише що залежно від виду вантажу та його спеспецифічних властивостей до основних документів ДОДАЮТЬСЯ інші (ветеринарні, санітарні та
ЯКІСНІ СЕРТИФІКАТИ, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.( Пункт 11.1 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 763 ( z0986-01 ) від 05.11.2001 )
Друзі, такий експеримент не несе ні інформації, ні новизни, ні навіть серйозності. Зробили матеріал з мильної бульбашки, хоча зізнаюся, весь прочитати сили не вистачило.
1. Підприємство повинно запросити до себе редакцію і поділитися думками щодо експерименту. Ніхто не хоче когось скривдити, зіпсувати імідж, дівчата просто шукають пояснень: чому цвіте хліб, як треба його зберігати, термін зберігання, а також які хімічні домішки є чи можуть бути в хлібі. Ми всі знаємо, що ці домішки є, а от яка їх допустима норма - ми не знаємо. От на упаковках різних продуктів вони розписані, а на упаковках хліба - немає.
Так і упаковки хліба різні. Одні мають дірочки, щоб хліб дихав і пліснявів, інші продають їх у паперових (що найбільш екологічніше та гігієнічно), проте це совковий метод продавання хліба без уппаковки - повинно бути викорінено!
Може бути, що не підприємство винне в тому, що хліб зацвів. Це може статися через несанітарний склад магазину, через брудні руки продавців, які упаковують хліб у поліетилен! А ще додайте борошно з якого виготовляється той хліб.Хто зна як воно зберігається....
Підприємство повинно не конфліктувати, а зробити своє службове розслідування!
2. Щодо лабораторій.Невже у Луцьку немає приватних незалежних лабораторій? В інших містах - є. Дивно, що лаборанти, лікарі, медсестри, які не мають роботи у державних закладах досі не організували таку лабораторію! Ви б озолотилися!
А якщо по суті, то невже на санітарно-профілактичну тему теж є мораторій? Невже лабораторії не можуть сказати, що ховається під кольоровою пліснявою? Дивно....
вказуватись у маркуванні.А теремно немає сенсу брехати і щось скривати тому і обурюються.
Інше питання - чому немає паперових упаковок на такому смачному хлібові? Там би і "Теремно" і інші могли б написати про усі домішки та маркували б все за європейськими стандартами.
Хочете знати чому цвіте хліб погляньте, як він в кіоску лежить на вітрині на сонці запакований і пріє.