Нове керівництво не хоче ламати корупційні схеми, - Олег Бойко про волинські ліси
Нещодавно журналіст Петро Чечелюк опублікував у колонці автора на ВолиньPost матеріал із критикою громадської ради при волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, її голови Петра Шишка і підприємця Олега Бойка.
На думку Петра Чечелюка, ці люди втручаються у роботу управління, бо мають приватні бізнес-інтереси у лісовій галузі.
ВолиньPost дає можливість Олегу Бойку пояснити, чому він цікавиться темою розвитку лісової галузі на Волині, а також розповісти, за що варто критикувати нинішнє керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства.
-Як можна пояснити вашу цікавіть сферою лісового господарства?
-Я за освітою базовою - будівельник. У зв’язку із тим, що маю тягу до будівництва з дерева і цим займаюся вже років 13, мені прийшлося освоїти та створити практично нову галузь - виробництво продукції із деревини, яка росте не в лісгоспах, а на комунальних землях, в містах, сільських радах. Для початку ми ще працювали і з дорожніми управліннями, де потрібно було зносити деревину, зокрема породи тополя.
Ми навчилися їх обробляти так, щоб утворювалася корисна деревина, також попутно використовували всі відходи лісозаготівлі. Якщо порівняти, в яких умовах працюють лісники та в яких умовах працюють такі бізнесмени, як я, то очевидно, що рівень переробки деревини у сучасних лісгоспах треба значно поглиблювати. Там відсотків 25% лісу просто не прибирається, адже є недосконала система управління лісовим господарством.
Але я не маю ніяких приватних інтересів у лісгоспах. Я розумів, що можуть бути питання, тому спеціально вже 13 років працюю тільки із деревиною в містах, на території сільських рад тощо. Мені не треба зараз більше деревини із лісгоспів, я думаю, кому свою деревину продати.
-То Ви хочете змінювати систему управління лісовим господарством?
-Бачачи оці всі резерви в лісі, ми пробували впливати на нове керівництво (управління лісового та мисливського господарства, - ред.) із весни минулого року. Ми пропонували, як боротися із крадіжками, як змінити систему оплати праці керівників лісгоспів, аби вони були зацікавлені отримати прибуток, максимальну кількість продукції.
У березні 2014 року Асоціації деревообробників Волинської області рекомендувала мене на посаду головного інженера. У мене була розмова із Василем Мазуриком, я пояснював своє бачення реформування лісів. Але коли я побачив, що нинішнє керівництво не хоче змінювати ті старі корупційні схеми, я відмовився далі із ними працювати.
Потім ми неодноразово зверталися до управлінні із своїми пропозиціями, як краще та ефективніше використовувати волинські ліси. Бо вони належать громаді, а не чиновникам.
На жаль, ніяких реакцій із боку нинішнього керівництва не було. Дойшло до того, що вони видали такий перл: «Чого ви лізете в наші справи?». Я вважаю, що державні чиновники – це найняті волинською громадою люди, які повинні дати максимальний результат. На мою думку, ця максимальна віддача сьогодні не досягнута. За цей рік, що вони керують, позитивних змін не відбулося.
Ще за минулої влади до Революції гідності в лісовій сфері на Волині були закручені схеми, через які відбувалося збагачення керівництва Державної агенції лісових ресурсів та тих людей, які були тут поставлені на управління.
Люди, які прийшли, мали б забезпечити зміну такої системи, прозорість діяльності. На початку березня минулого року ми спілкувалися в управлінні лісового та мисливського господарства із від імені «Правого сектору» та «Самооборони», розказували, наскільки просто і прозоро має все бути, будували схему переходу.
Але прийшли люди і фактично почали працювати із старими схемами. Тому сьогодні є таке несприйняття деревопереробників та громадської ради при управлінні.
-Через що несприйняття? Що саме вони роблять не так?
-Основна проблема – частина лісу (40-50%) продається на закритих аукціонах по занижених цінах. Є постанова, яка видана ще за правління Януковича. Вона це дозволяє робити. Але я вважаю, що люди, які прийшли в березні (я говорю по членів партії «Свобода», що мали свого міністра аграрної політики та продовольства, свого голову Держлісагентства) мали припинити дію такої норми в перші дні свого управління. Тому закриті аукціони нині приносять величезні збитки лісовій галузі.
Також треба було розділити власну переробку і лісозаготівлю. Тобто коли попадає деревина на лісопереробні підприємства тих самих лісгоспів, там починаються незрозумілі схеми. По заниженій ціні продаються, також є інші моменти. Тобто в нерівні умови поставлена переробка приватна та державна.
Ми пропонували відкритий аукціон, на якому державні підприємства можуть купити деревину на рівних умовах. А коли у виробничі бази держлісгоспів «влізають» якісь приватні структури, а потім ця продукція експортується, виникає дуже багато питань.
Багато є претензії до управлінні лісового господарства відносно кадрової політики. Незрозуміло, чому одних успішних менеджерів, які себе гарно зарекомендували, звільняють, не продовжують їм контракти, а потім заключають контракти із незрозумілими людьми.
Згідно з положенням про громадську раду всі кандидатури директорів повинні проходити погодження на громадській раді. Я хотів би побачити протоколи погодження кандидатур, які були представлені у лісгоспах на минулий рік.
Наразі в комунальних підприємств області є потреба у щепі. Я б на місці начальника управління вивчив ситуацію, яка сьогодні склалася. Голова ОДА поставив питання про заміну 70% газу в області, який спалюється, альтернативними джерелами. Щепу можна спалювати у твердопаливних котлах, її можуть споживати волинські підприємства, наприклад, «Кроноспан». Така продукція – досить дорога, наразі це 270 гривень за кубічний метр.
Тому сьогодні не можна відходи лісозаготівлі спалювати в лісах. Тобто треба ставити установки, які дроблять ці відходи, поставляти щепу на підприємства, де стоять твердопаливні котли, відпрацьовувати систему фінансування, налагоджувати логістику. Але за минулий рік в цьому плані не зроблено нічого. За моїми підрахунками, сьогодні можна заробити десятки мільйонів гривень, якщо відходи лісу, які просто залишають, переробити на щепу.
Олег Бойко надав фотографії, зроблені на ділянці минулорічної вирубки лісу у одному із волинських лісгоспів. На них видно відходи деревини, які можна переробити у щепу, але цього чомусь ніхто не робить
Мало того, частина грошей, які зроблені при процесі лісозаготівлі, направлена на купівлю обладнання для переробки деревини. Але сьогодні цю деревину і так є кому переробляти. Навіть не вистачає сьогодні тої сировини. Тобто ми в лісі недобираємо, а намагаємся переробити те, що і так інші підприємці готові переробляти.
Такі речі як покупка нових ліній, мають бути погоджені із деревопереробниками, стратегія роботи повинна бути погоджена із громадською радою, із районними радами, районними адміністраціями. Чим більше погодження, тим менше конфліктів.
-Розкажіть про конфлікт із заступником начальника управління Сергієм Шереметою. Чому ви вимагали його звільнення?
-Причин для того було багато. У нього було повне несприйняття тих нормальних раціональних пропозицій, які ми висували. Останнім приводом стала спроба ліквідувати державне підприємство «Рожищеагроліс». Воно працює ефективно, хоча і не має багато лісів. Завдяки щепі опалюють школи, лікарні. Все це заміняє газ. А Шеремета возив лист у Держлісагентство на ліквідацію цього підприємства. Я не розумію таких рішень. Якщо підприємство може працювати ефективно і працює, навіщо ліквідовувати.
Тому на другий день після цього (23 грудня 2014 року, - ред.) відбулося засіданні громадської ради при управлінні. На ньому був присутній Василь Мазурик. Там ми більшістю голосів рекомендували звільнити Шеремету.
-А як щодо погроз? Чи справді він писав заяву про звільнення під тиском?
-Я був присутній, коли Шеремета писав заяву. Розмова із ним за участі голови районної ради, заступника голови РДА відбулася у приміщенні Рожищенської райдержадміністрації. Спочатку Шеремета не хотів писати заяву, тоді я запропонував посадовцям вийти, щоб поговорити із Шереметою тет-а-тет. Ніхто так і не вийшов, а він почав писати заяву. Ніяких прямих погроз йому не було.
Розмовляв Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
На думку Петра Чечелюка, ці люди втручаються у роботу управління, бо мають приватні бізнес-інтереси у лісовій галузі.
ВолиньPost дає можливість Олегу Бойку пояснити, чому він цікавиться темою розвитку лісової галузі на Волині, а також розповісти, за що варто критикувати нинішнє керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства.
-Як можна пояснити вашу цікавіть сферою лісового господарства?
-Я за освітою базовою - будівельник. У зв’язку із тим, що маю тягу до будівництва з дерева і цим займаюся вже років 13, мені прийшлося освоїти та створити практично нову галузь - виробництво продукції із деревини, яка росте не в лісгоспах, а на комунальних землях, в містах, сільських радах. Для початку ми ще працювали і з дорожніми управліннями, де потрібно було зносити деревину, зокрема породи тополя.
Ми навчилися їх обробляти так, щоб утворювалася корисна деревина, також попутно використовували всі відходи лісозаготівлі. Якщо порівняти, в яких умовах працюють лісники та в яких умовах працюють такі бізнесмени, як я, то очевидно, що рівень переробки деревини у сучасних лісгоспах треба значно поглиблювати. Там відсотків 25% лісу просто не прибирається, адже є недосконала система управління лісовим господарством.
Але я не маю ніяких приватних інтересів у лісгоспах. Я розумів, що можуть бути питання, тому спеціально вже 13 років працюю тільки із деревиною в містах, на території сільських рад тощо. Мені не треба зараз більше деревини із лісгоспів, я думаю, кому свою деревину продати.
-То Ви хочете змінювати систему управління лісовим господарством?
-Бачачи оці всі резерви в лісі, ми пробували впливати на нове керівництво (управління лісового та мисливського господарства, - ред.) із весни минулого року. Ми пропонували, як боротися із крадіжками, як змінити систему оплати праці керівників лісгоспів, аби вони були зацікавлені отримати прибуток, максимальну кількість продукції.
У березні 2014 року Асоціації деревообробників Волинської області рекомендувала мене на посаду головного інженера. У мене була розмова із Василем Мазуриком, я пояснював своє бачення реформування лісів. Але коли я побачив, що нинішнє керівництво не хоче змінювати ті старі корупційні схеми, я відмовився далі із ними працювати.
Потім ми неодноразово зверталися до управлінні із своїми пропозиціями, як краще та ефективніше використовувати волинські ліси. Бо вони належать громаді, а не чиновникам.
На жаль, ніяких реакцій із боку нинішнього керівництва не було. Дойшло до того, що вони видали такий перл: «Чого ви лізете в наші справи?». Я вважаю, що державні чиновники – це найняті волинською громадою люди, які повинні дати максимальний результат. На мою думку, ця максимальна віддача сьогодні не досягнута. За цей рік, що вони керують, позитивних змін не відбулося.
Ще за минулої влади до Революції гідності в лісовій сфері на Волині були закручені схеми, через які відбувалося збагачення керівництва Державної агенції лісових ресурсів та тих людей, які були тут поставлені на управління.
Люди, які прийшли, мали б забезпечити зміну такої системи, прозорість діяльності. На початку березня минулого року ми спілкувалися в управлінні лісового та мисливського господарства із від імені «Правого сектору» та «Самооборони», розказували, наскільки просто і прозоро має все бути, будували схему переходу.
Але прийшли люди і фактично почали працювати із старими схемами. Тому сьогодні є таке несприйняття деревопереробників та громадської ради при управлінні.
-Через що несприйняття? Що саме вони роблять не так?
-Основна проблема – частина лісу (40-50%) продається на закритих аукціонах по занижених цінах. Є постанова, яка видана ще за правління Януковича. Вона це дозволяє робити. Але я вважаю, що люди, які прийшли в березні (я говорю по членів партії «Свобода», що мали свого міністра аграрної політики та продовольства, свого голову Держлісагентства) мали припинити дію такої норми в перші дні свого управління. Тому закриті аукціони нині приносять величезні збитки лісовій галузі.
Також треба було розділити власну переробку і лісозаготівлю. Тобто коли попадає деревина на лісопереробні підприємства тих самих лісгоспів, там починаються незрозумілі схеми. По заниженій ціні продаються, також є інші моменти. Тобто в нерівні умови поставлена переробка приватна та державна.
Ми пропонували відкритий аукціон, на якому державні підприємства можуть купити деревину на рівних умовах. А коли у виробничі бази держлісгоспів «влізають» якісь приватні структури, а потім ця продукція експортується, виникає дуже багато питань.
Багато є претензії до управлінні лісового господарства відносно кадрової політики. Незрозуміло, чому одних успішних менеджерів, які себе гарно зарекомендували, звільняють, не продовжують їм контракти, а потім заключають контракти із незрозумілими людьми.
Згідно з положенням про громадську раду всі кандидатури директорів повинні проходити погодження на громадській раді. Я хотів би побачити протоколи погодження кандидатур, які були представлені у лісгоспах на минулий рік.
Наразі в комунальних підприємств області є потреба у щепі. Я б на місці начальника управління вивчив ситуацію, яка сьогодні склалася. Голова ОДА поставив питання про заміну 70% газу в області, який спалюється, альтернативними джерелами. Щепу можна спалювати у твердопаливних котлах, її можуть споживати волинські підприємства, наприклад, «Кроноспан». Така продукція – досить дорога, наразі це 270 гривень за кубічний метр.
Тому сьогодні не можна відходи лісозаготівлі спалювати в лісах. Тобто треба ставити установки, які дроблять ці відходи, поставляти щепу на підприємства, де стоять твердопаливні котли, відпрацьовувати систему фінансування, налагоджувати логістику. Але за минулий рік в цьому плані не зроблено нічого. За моїми підрахунками, сьогодні можна заробити десятки мільйонів гривень, якщо відходи лісу, які просто залишають, переробити на щепу.
Олег Бойко надав фотографії, зроблені на ділянці минулорічної вирубки лісу у одному із волинських лісгоспів. На них видно відходи деревини, які можна переробити у щепу, але цього чомусь ніхто не робить
Мало того, частина грошей, які зроблені при процесі лісозаготівлі, направлена на купівлю обладнання для переробки деревини. Але сьогодні цю деревину і так є кому переробляти. Навіть не вистачає сьогодні тої сировини. Тобто ми в лісі недобираємо, а намагаємся переробити те, що і так інші підприємці готові переробляти.
Такі речі як покупка нових ліній, мають бути погоджені із деревопереробниками, стратегія роботи повинна бути погоджена із громадською радою, із районними радами, районними адміністраціями. Чим більше погодження, тим менше конфліктів.
-Розкажіть про конфлікт із заступником начальника управління Сергієм Шереметою. Чому ви вимагали його звільнення?
-Причин для того було багато. У нього було повне несприйняття тих нормальних раціональних пропозицій, які ми висували. Останнім приводом стала спроба ліквідувати державне підприємство «Рожищеагроліс». Воно працює ефективно, хоча і не має багато лісів. Завдяки щепі опалюють школи, лікарні. Все це заміняє газ. А Шеремета возив лист у Держлісагентство на ліквідацію цього підприємства. Я не розумію таких рішень. Якщо підприємство може працювати ефективно і працює, навіщо ліквідовувати.
Тому на другий день після цього (23 грудня 2014 року, - ред.) відбулося засіданні громадської ради при управлінні. На ньому був присутній Василь Мазурик. Там ми більшістю голосів рекомендували звільнити Шеремету.
-А як щодо погроз? Чи справді він писав заяву про звільнення під тиском?
-Я був присутній, коли Шеремета писав заяву. Розмова із ним за участі голови районної ради, заступника голови РДА відбулася у приміщенні Рожищенської райдержадміністрації. Спочатку Шеремета не хотів писати заяву, тоді я запропонував посадовцям вийти, щоб поговорити із Шереметою тет-а-тет. Ніхто так і не вийшов, а він почав писати заяву. Ніяких прямих погроз йому не було.
Розмовляв Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 44
Останні статті
«Я люблю Луцьк», - міністр інфраструктури Андрій Пивоварський
11 лютий, 2015, 08:00
Мобілізація на Волині: все, що треба знати
09 лютий, 2015, 15:29
Нове керівництво не хоче ламати корупційні схеми, - Олег Бойко про волинські ліси
06 лютий, 2015, 11:38
«Вдруге не балотувався б на міського голову», - Петро Саганюк
05 лютий, 2015, 13:51
«Бурштинова мафія» на Волині: «криша», долари і селяни
03 лютий, 2015, 18:45
1. «У березні 2014 року Асоціації деревообробників Волинської області рекомендувала мене на посаду головного інженера. У мене була розмова із Василем Мазуриком, я пояснював своє бачення реформування лісів. Але коли я побачив, що нинішнє керівництво не хоче змінювати ті старі корупційні схеми, я відмовився далі із ними працювати».
За вимогами державного Агентства лісових ресурсів, посаду головного інженера в ВОУЛМГ може зайняти спеціаліст з вищою лісогосподарською базовою освітою, який пропрацював на керівних посадах в державних органах управління не менше 5-ти років. В опонента перша і друга кваліфікаційні вимоги відсутні. Людина без спеціальної освіти і без жодного дня стажу роботи в лісовій галузі не може «пояснювати своє бачення реформування лісів». Посада головного інженера в управлінні - конкурсна (державна служба!). Ніхто документів претендента на посаду на конкурс не прийняв би. Тому він не «відмовився далі з ними працювати», а йому відмовили (відмовився і відмовили – діаметрально протилежні речі).
2. «Тому сьогодні не можна відходи лісозаготівлі спалювати в лісах. Тобто треба ставити установки, які дроблять ці відходи, поставляти щепу на підприємства, де стоять твердопаливні котли, відпрацьовувати систему фінансування, налагоджувати логістику. Але за минулий рік в цьому плані не зроблено нічого». В минулому році держлісгоспи області продали бажаючим 7,4 тисяч м. куб. паливної тріски (щепи). Були виконані усі замовлення.
3. «Тому на другий день після цього (23 грудня 2014 року, - ред.) відбулося засідання громадської ради при управлінні. На ньому був присутній Василь Мазурик. Там ми більшістю голосів рекомендували звільнити Шеремету». Створюється враження, що опонент не читав моєї публікації. В управлінні лісового господарства громадської ради не існує. Там детально описані причини. Не можна вести мову про те, чого немає. Так можна прокоментувати кожен абзац. Тому автор так званої «статті» не може апелювати до свого опонента, так як абсолютно не знайомий з предметом розмови.
тополі порізав, ділову деревину забрав, а гілля залишив. Хай би в щепу перебивав так ні. і прибирати нехоче!
"Товаріщ Сталін, ви большой учоний,
Ви всєм наукам позналі толк...". Тримайтесь, лісівники Волині, велика гроза над вами нависла. Розступися, море, жаба лізе!
Реформатор сраний