Земельні «розборки» по-луцьки: частина перша

Земельні конфлікти поряд із боротьбою за бізнес та посадові крісла завжди були одним із найгостріших у Луцьку. Звичайно, нашому місту далеко до Києва чи Львова, де «гризуться» за кожен квадратний метр, та все ж протистояння триває. Надто, коли фігурантами подібних конфліктів стають депутати.

Одним із найтриваліших луцьких земельних скандалів став конфлікт через земельні ділянки на вулиці Космонавтів, що межують із парком 900-річчя Луцька. Із 2001 року і донині через цю землю «б’ють горшки» депутати міськради, пікетують лучани та розслідують кримінальні справи.

ПАРК ЧИ НЕ ПАРК?

Історія почалася із того, що 31 липня 2001 року виконком Луцької міськради прийняв два рішення: про видачу державного акта на право користування землею комунальному підприємству «Центр дозвілля і відпочинку ім. 900-річчя міста Луцька» та про передачу інших 9 земельних ділянок у приватні руки.

Зокрема у першому рішенні йдеться про передачу 17 гектарів землі комунальному підприємству для «обслуговування зелених насаджень громадського призначення з видачею державного акта на право постійного користування землею згідно з додатком».

У даному документі замість слова «парк» використовують «зелені насадження громадського призначення». Крім того, якщо звернути увагу на план ділянки у додатку, можна побачити: ділянки на вулиці Космонавтів до парку таки не належать.

Під час громадських слухань 2 квітня 2014 року депутат Луцької міськради Сергій Сівак озвучив список власників ділянок (ділянки отримані в порядку від вулиці Мазепи): Торчинюк В.Г. (вул.. Космонавтів, 7), Ковальський В.В.(вул. Космонавтів, 9), Ущина О.В. (вул. Космонавтів, 11), Полячек Л.М. (вул. Космонавтів, 13),Занюк М.Л. (вул. Космонавтів, 15), Ткачук О.А. (вул. Космонавтів, 17), Базовська О.О. (вул. Косомнавтів, 19), Кварцяна І.В. (вул. Космонавтів, 21), та Цимбалюк Л.В. (вул. Космонавтів, 23).

Наразі ж у «скандальній» зоні знаходяться тільки два будинки. Один із них досить занедбаний, а інший виглядає «не дешево».

Цільове призначення цих земель: «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Натомість у окремих ділянок цільове призначення: «для ведення особистого селянського господарства».

Можливо, саме тому на більшості ділянок досі нічого так і не збудували. Наприклад, на даний час ці землі заростають деревами і чагарниками, на них вигулюють собак тощо. Тобто наразі земля, на яку видані державні акти, мало чим відрізняється від самого парку.

А ЛЮДИ ПРОТЕСТУЮТЬ

Попри те, що нових будівельних парканів на Космонавтів немає, мешканці прилеглих до парку вулиць неодноразово виступали за їх «повернення» у межі парку. Активно їх підтримав депутат Сівак, який обирався у міськраду від району Балка та має будинок на сусідній вулиці Мазепи.

Так, 26 лютого 2014 року незадоволені лучани пікетували приміщення міськради. На думку однієї із активісток Олени Сидорчук, ці землі приватизували, щоб будувати котеджі, а люди, мовляв, хочуть милуватися парком, а не новобудовами.

Вже 2 квітня відбулися громадські слухання. В їх резолюції від міського голови вимагали звернутися до суду щодо скасування рішення виконавчого комітету 2001 року та скасування відповідних державних актів на земельні ділянки.

Також хочуть, аби прокуратура, управління СБУ провели об’єктивне розслідування щодо законності виділення земельних ділянок у парку. Контролювати виконання цих вимог доручили депутату Сергію Сіваку. За таку резолюцію проголосувала більшість присутніх.

Сам Сівак розповів ВолиньPost, що в результаті «розслідування» вже після слухань виявив: рішення виконкому від 31 липня 2001 року вже і так скасували. Він заявляє, що «відкопав» рішення Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2002 року, в яких 17 га комунальному підприємству та 9 ділянок приватникам визнали незаконними.

У рішеннях суду щодо кожної із 9 ділянок ідеться:

«Прокурор міста Луцька звернувся в суд із заявою про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Луцької міської ради №428 та№429 від 31 липня 2001 року…».

«Виконавчий комітет, прийнявши рішення про попереднє погодження місця розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд… та затвердивши проект відведення цієї земельної ділянки, перевищив свої повноваження, визначені законом».

Тому суд фактично скасував два рішення виконкому міськради. Депутат стверджує, що в управлінні земельних ресурсів міської ради таке рішення нібито проігнорували та вже у 2009 році видали на приватні ділянки державні акти на право власності. Фактично, їх дали на основі рішення, на той час скасованого судом.

Однак наразі суду, який би скасував ці акти, не було, адже досі триває кримінальне провадження щодо перевищення службовими особами, причетними до видачі актів, своїх повноважень.

Як повідомили Сіваку в прокуратурі, 14 листопада 2014 року вони внесли в єдиний реєстр провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 ККУ, а матеріали передали в Луцький міськвідділ міліції для встановлення осіб підозрюваних.

А ще Сергій Сівак посилається на рішення виконкому Луцької міської ради народних депутатів від 15 січня 1982 року, де межі парку 900-річчя Луцька закріпили на площі 33 гектари, тобто ділянки на вулиці Космонавтів входять до нього.

Нинішній начальник управління земельних ресурсів міськради Сергій Шабала каже, що працює із 2010 року, а тому за можливі порушення попередників не відповідає. Однак, на його думку, істину може встановити лише суд. Поки його рішення немає, можна лише стверджувати: люди мають державні акти на право власності, а згідно затверджених у 2014 році меж землі до парку таки не належать.

А ще на вулиці Космонавтів вже виділили земельні ділянки сім'ям загиблих під час АТО. А забрати у цих людей землю буде важко навіть із моральної точки зору.

«НЕ СВЯТИЙ» СІВАК

Політичні опоненти Сергія Сівака натомість відзначають, що і сам він «далеко не святий» у земельних справах. Зокрема будинок депутата розташований за кількасот метрів від «скандальної» ділянки на вулиці Мазепи. Інформацію про те, що Сівак «захопив» близько 10 соток та самочинно збудував гараж, зокрема підтвердив голова «земельної» комісії міськради Володимир Никитюк.

Ми вирішили перевірити, чи справді депутат самочинно «загородив» собі кілька сотих землі у прибережній смузі річки Сапалаївка. Виявилося, що біля будинку депутата справді є паркан, який відгороджена присадибна ділянка.

Як розповів ВолиньPost сам Сергій Сівак, паркан виходить за межі землі, яка перебуває у приватній власності. Таке «самозахоплення», за словами депутата – звичайна практика для власників будинків біля Сапалаївки, хоча і визнає, що це може бути незаконно.

Сівак розповідає, що будинок спорудили його родичі, а паркан встановили також вони.

Справді, якщо подивитися на сусідні обійстя на вулиці Сапалаївській, їхні господарі теж «пригородили» собі кілька сотих прибережної землі.

Відзначимо, що у статті 88 Водного кодексу України йдеться: «Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва берегів річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період)шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів…», однак «у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися». Саме на такі «умови» і посилається депутат, мовляв, «всі так роблять».

«ЗАСТАРІЛИЙ» КРИМІНАЛ

Хоча, за словами Сергія Шабали, у приватизації 9 ділянок поки не знайшли нічого протизаконного, кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень при видачі державних актів на право власності таки відкрили.

Як розповів начальник луцького міськвідділу управління МВС у Волинській області Ігор Муковоз, на даний час прокуратура Луцька передала справу в міліцію, щоб встановити осіб, які, можливо, перевищили службові повноваження. Проте підозру досі так нікому і не оголосили.

«У мене виникає лише одне питання: чому за 13 років справу не розкрили. Що раніше не було міліції, прокуратури?», - відзначив Ігор Мукововз.

А ми ж поки дотримаємося презумпції невинуватості і сподіваємося, що «суд розбереться».

***

Суть цього тривалого земельного конфлікту зводиться до того, належать земельні ділянки до парку 900-річчя чи ні. Очевидно, що поки державні акти на право власності ніхто не скасував, а межі парку у липні 2014 року депутати затвердили вже без приватизованих ділянок.

Нібито все законно. Однак мешканці Балки досі переживають, що краєвиди їхнього парку (нехай і дуже занедбаного) замінять обриси новозбудованих котеджів. Чи мають вони реальні підстави так думати, покаже час.

Проте така «війна» між депутатами в рамках цього конфлікту показує, наскільки гострим може бути земельне протистояння у місті.

Але все ж є показник, який стосується всіх лучан, а не мешканців однієї вулиці. Це норма озеленення, тобто площа зелених насаджень, що припадає на одного міського жителя. В країнах ЄС така норма – 20 квадратних метрів на людину, в Україні – 16,3. Однак на кожного лучанина наразі припадає 6,4 квадрати «зелені».

І в даному випадку не важливо, законно зменшують наші парки, сквери та відпочинкові зони біля водойм чи ні. Насправді важливо, щоб їх просто не зменшували.

Антон БУГАЙЧУК (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.