Як волинські синоптики «шаманять» прогнози

Сьогодні люди не виходять з дому, попередньо не дізнавшись, якою буде погода упродовж доби.

Інформація, зібрана, опрацьована та передана синоптиками, вкрай важлива як пересічному мешканцю будь-якого міста чи села, так і великим підприємствам, установам, організаціям.

Від прогнозування погодних умов навесні, наприклад, залежить ціна зернових культур, восени – початок опалювального сезону.

ЗМІ постійно повідомляють прогнози погоди, однак мало хто знає, як працюють спостерігачі, у який спосіб вони отримують усі необхідні дані про температуру повітря, швидкість та силу вітру, кількість опадів, видимість на автошляхах тощо.

Працівники Волинського обласного центру з гідрометеорології та на метеорологічної станції Луцька розповіли про те, як вони складають прогнози для всіх.

ЩО ТАКЕ ПОГОДА?

За словами синоптика І категорії Лесі Пасічник, погода – це мінливий стан нижнього шару атмосфери в певний момент часу й у певному місці, який характеризується сукупністю значень метеорологічних елементів.

Найчастіше говорять про погоду біля поверхні землі, однак у зв'язку з розвитком авіації на сьогодні вивчають і погоду в вільній атмосфері. У метеорологічні елементи, які характеризують погоду, включають, зазвичай, лише ті характеристики стану атмосфери або атмосферних процесів, які мають істотний вплив на природу, життя та діяльність людей.

Щоб розповісти волинянам про погоду, місцеві синоптики користуються двома видами інформації про стан атмосфери. Первинна – про поточну погоду, яку отримують у результаті метеорологічних спостережень, у тому числі на метеорологічній станції Луцька.

Є ще вторинна: прогностична інформація про погоду у вигляді різних даних, синоптичних карт, аерологічних діаграм, карт хмарності тощо, яку формує Волинський обласний центр з гідрометеорології.

Успішність складених прогнозів погоди залежать як від якості первинної метеорологічної інформації, так і від освіченості та кваліфікації синоптиків у гідрометцентрах.

ВОЛИНЬ ПРАЦЮЄ СИНХРОННО ЗІ СВІТОМ

У 1950 році створили Всесвітню метеорологічну організацію (ВМО). Раз на чотири роки в Женеві збираються конгреси ВМО, на яких обирають Виконавчий комітет та президента. Станом на 2013 ця організація об’єднувала 191 країну, у тому числі й Україну.
У системі ВМО працює Всесвітня служба погоди, яку створили у 1963. Вона об'єднує служби погоди країн членів ВМО.

Цю організацію створили для того, аби скоординувати роботу синоптиків у всьому світі. Тоді ж розробили єдині стандарти, схеми, порядок спостережень для одночасного спостереження за погодою в різних частинах Земної кулі.

Сьогодні волинські синоптики працюють за єдиними міжнародними стандартами за міжнародним скоординованим часом (МСЧ). МСЧ відрізняється від часового поясу України на 3 години влітку та на 2 години взимку у зв’язку з регулярним переведенням годинників весною та восени.

За словами завідувача сектором метеопрогнозів Волинського обласного центру з гідрометеорології Валентини Набоки, відповідно до стандартів усі метеостанції Землі одночасно ведуть спостереження за погодою через кожні три години в усьому світі в один момент.

Волинські, як і інші, синоптики працюють за зрозумілою схемою: спочатку збирають оцю "первинну інформацію" на станції, потім передають її у Волинський обласний центр з гідрометеорології, там складають прогнози і вже далі передають "у світ".

НА МЕТЕОРОЛОГІЧНІЙ СТАНЦІЇ ЛУЦЬКА «ШИФРУЮТЬ» ПОГОДУ

На Волині працює 6 метеостанцій, підконтрольних Волинському обласному центру з гідрометеорології. Вони розташовані у Луцьку, Володимирі-Волинському, Ковелі, Любешові, Світязі та Маневичах.

Луцька станція має офіційну історію з 1946 року. За словами начальника метеорологічної станції Луцька Тетяни Жур, є архівні довідки, які засвідчують, що велися спостереження за погодою і в період війни на військовому аеродромі, і в міжвоєнний час, приблизно у 1920-х роках.

«У нас працює 6 чоловік. На інших станціях кількість працівників може відрізнятися на дві або три людини, оскільки деякі з них проводять додаткові спостереження, наприклад, агрометеорологічні, гідрометеорологічні. Волинь досить річкова область. Саме тому у нас набагато більше станцій. На Рівненщині, наприклад, є три станції, а також авіаметеостанція», – зауважила Тетяна Жур.

Усі спостереження проходять цілодобово на метеорологічному майданчику, який має розмір 20х16 метрів.

Відповідно до порядку проведення метеоспостережень, технік-метеоролог повинен через кожні три години за міжнародним скоординованим часом заміряти різноманітні показники:

1. Температура ґрунту, або поверхні землі

«Для цього ми використовуємо три термометри: строковий, мінімальний, максимальний. Строковий показує одну температуру – ту, яка є в цей момент. Мінімальний показує температуру, яка була протягом трьох годин найнижча. Максимальний дає інформацію про найвищу температуру упродовж трьох годин. Дані фіксуємо і збиваємо термометри до строкових показників», – розповідає жінка.

2. Швидкість вітру

Для цього використовують механічний та електронний флюгери.

3. Відносна вологість повітря

Для вимірювання вологості використовують психометричну будку. Вона встановлюється на висоті 2 метри від поверхні землі. На зиму синоптики встановлюють гігрометри, влітку їх знімають. За стандартом має бути 4 термометри. Вертикальні два – так звана психометрична пара.

4. Нижня межа хмарності

«Вимірюється за допомогою системи лазерного променя і його проходження через різні повітряна масі. Якщо він доходить до хмари, а хмара має іншу структуру, іншу вологість, температуру, він передає інформацію про неї. Промінь розрахований на дальність 2 кілометри. В реальності він працює на 1500 – 1700 метрів.

Кожні три години передається інформація про погоду, якою б вона не була. Є визначені критерії, перехід через які – це вже штормова інформація. Попередження передає штормовий відділ. Ми ж передаємо і визначаємо вже момент виникнення явища. Фіксується початок, інтенсивність. На нашу інформацію далі будуть спиратися прогностичні відділи, які за нами складають прогнози», – пояснює Тетяна Жур.

5. Кислотність опадів

Синоптики збирають опади на хімічний аналіз. У них є хімлабораторія, де працівники займаються визначенням РН-рівня опадів, їх кислотності.

6. Висота снігового покриву

«Ми використовуємо снігомірні рейки. Зимою на метеорологічному майданчику забороняється прочищати сніг. Є стандартна вимога – має бути незайманий сніговий покрив», – пояснює Тетяна Жур.

7. Радіаційний фон

«Дозиметром на спеціальному столику ми вимірюємо радіаційний фон. Згідно з графіком, робимо це один раз на добу по загальних спостереженнях, а другий раз – додатково для своїх потреб, потреб народного господарства.

Колись було так, якщо є якісь військові конфлікти в світі й виникає радіаційна небезпека, радіаційна загроза, то заміри проводились кожні 3 години», - пояснила спеціаліст.

8. Кількість опадів

Коли стається сильна гроза, усіх цікавить, скільки місячної норми випало під час зливи. Синоптики використовують цікавий пристрій, який так і називається - опадомір.

«Відро опадомірне міняється чотири рази на добу теж згідно стандартного графіка, незважаючи на те, є дощ чи немає. З опадоміра вода виливається у спеціальний стакан і так замірюється її кількість», - відкрила таємницю жінка.

9. Ожеледь та паморозь

На зиму ставиться ожеледно-паморозовий станок. За ним визначають такі зимові явища, як ожеледь, паморозь та налипання мокрого снігу.


За межами метеорологічного майданчика знаходилась невеличка ділянка, на якій теж проводяться певні дослідження.


«А це для агрометеорологічних спостережень. Ставиться зелена трубка, під нею свердловина на глибині 1,5 метра. Туди встановлюється мерзлотомір. Так ми визначаємо глибину промерзання ґрунту на певній території. Засіваємо зерно, а потім мерзломіром замірюється температура глибини вузла кущіння кореневих систем озимих культур.

Це важливо знати агрометеорологічному відділу. Вони ведуть додаткові спостереження і роблять прогноз урожайності навесні. Від прогнозу та перспектив урожайності залежить ціна зернових», - зазначила фахівець.

Також метеорологи вимірюють тиск.

Отримані шляхом спостереження дані кодуються і передаються у Волинський центр з гідрометеорології та Український гідрометеорологічний центр.


«У метеорологічному коді є 99 значень характеристик погоди. Вони розписані від 00 до 99. Кожна цифра має своє визначення. Атмосферні явища і характеристика погоди кодується оцими 99-ма варіантами. Людина, яка веде спостереження, має їх знати. Характеристика йде в порядку збільшення. Починаючи від 00 – це гарна ясна погода чи просто невеликі зміни хмарності. А вже якщо переходить 9-й десяток, то це найбільш небезпечні явища».

Гроза, гроза зі шквалом, гроза із градом – це 9-й десяток атмосферних явищ. Зливові дощі, сніг, зливові опади – це 8-й десяток. Починаючи з 80-ти – це слабкий зливовий дощ. За 90 – це вже гроза.

На цьому, фактично, закінчується робота Луцької метеостанції. Працівники, які зібрали дані і сформували код, передають його у Волинський центр з гідрометеорології.

КАРТИ, КОДИ, РАДІОЗОНДИ: ТРУДОВІ БУДНІ ПОГОДНИХ «ПРОВИДЦІВ»

Фактично, маючи сиру інформацію зі станції, далі її обробляють, щоб скласти проноз. Проте синоптики використовують ще один важливий складник - глобальні погодні тенденції.

Метеорологи використовують спеціальний "софт" як для швидкого відображення різного виду оперативної метеорологічної інформації, так і для її обробки і систематизації при формуванні прогнозів.

Робота Волинського обласного центру з гідрометеорології починається з того, що його працівники збирають та опрацьовують різноманітну інформацію, яку передають як Український гідрометцентр з локальними метеостанціями (луцькою), так і світові.

Інформація з усього світу одночасно висвітлюється на різних картах, по яких можна простежити зміну клімату як в Україні, так і в інших куточках земної кулі. Інформацію про фактичну погоду у синоптичний відділ передає й метеорологічна станція Луцька.

На основі цього створюють прогностичні схеми, читаючи які, синоптик передає прогноз погоди.

Працівники Волинського обласного центру з гідрометеорології використовують приземні карти, а також дані з радіозондів та метеорологічних супутників, а також прогностичні схеми всесвітніх метеорологічних центрів у Німеччині, Великобританії, США, Франції та Росії.

Аналіз глобальних карт дозволяє спрогнозувати довготривалі зміни в погоді у конкретному регіоні. А дані луцької метеостанції доповнюють інформацію.

«Радіозонд схожий на повітряну кулю. Там чіпляється датчик і він відпускається в атмосферу. Потім він подає сигнали і на землі розшифровуємо. Всі висотні карти створені на основі радіозондування. А ми робимо прогноз, аналізуючи дані на певній висоті в атмосфері, наприклад 1,5 кілометра, 3 кілометра, 5 кілометрів, 12 тисяч метрів. Там фіксується температура, тиск і вологість», – розповідає синоптик Леся Пасічник.

«Є ще приземні карти. Приземний аналіз – це дані синхронних спостережень на метеостанціях. Тобто поблизу землі», – зазначила завідувача сектором метеопрогнозів Волинського обласного центру з гідрометеорології Валентина Набока.

«Ще є карта радіолокації. Випускається сигнал. Він потім відбивається від хмари і по тому, який назад поступає сигнал, складається така карта. Вона характеризує вид опадів, висоту хмарності. Наприклад, трикутники – це зливові опади, краплі – облогові опади. Верхня цифра – висота хмар, а нижня – інтенсивність», – розповідає Валентина Набока.

«Використовуємо знімки з метеорологічних супутників. Потужні хмари мають більш яскравий насичений колір. Там можуть бути і грози, а якщо розмиті, сірі – хмари не потужні. Вони можуть давати несуттєві опади або взагалі без опадів», – пояснила Леся Пасічник.

Працівники волинського гідрометеоцентру, проаналізувавши карти, формують прогнози погоди, які передають в Український гідрометцентр, а також різноманітним установам та організаціям.

Прогноз не є абсолютно точний, оскільки є цілий ряд факторів, які неможливо врахувати, переконують синоптики. Прогноз має містити основні дані: температуру, швидкість вітру, вологість, опади.

Врешті-решт, споживачами інформації стають звичайні громадяни, які за допомогою синоптиків знають, що одягнути, куди поїхати відпочивати та який «настрій» буде у погоди упродовж дня.

Олена ЛАНОВЕНКО (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.