Сергій Мартиняк: люди не продаються*

Той, хто стартував у Парламенті восени 2012-го, навряд чи розраховував на таку коротку дистанцію відстанню у два роки замість обіцяних п’яти.

Втім, цей неприємний сюрприз, швидше за все, не охолодить політичний запал тих, хто мріє про покращення і знає, як його досягти.

Чому до влади йдуть успішні бізнесмени? Чи дворічні парламентські випробування можуть зробити з хорошого господарника поганого політика? Чи, будучи народним депутатом, можна реально допомогти людям? Відповідь на ці та інші запитання шукайте в інтерв’ю з народним депутатом України від Волині Сергієм Мартиняком.

Зустрілися ми у його робочому кабінеті за чашкою чаю, який сам і приготував. Попереджаю його, що все, про що він говоритиме, буде написано у ЗМІ. У відповідь усміхнувся й сказав: - "Знаю".

- Пане Сергію, нагадайте, будь ласка, читачам, як так сталося, що Ви, успішний бізнесмен, людина далеко не бідна, вирішили піти у владу?

- Саме тому, що успішний бізнесмен, і маю більш ніж двадцятирічний досвід ведення бізнесу, і вирішив піти, як ви кажете, у владу, щоб стати корисним для людей. Бо з власного досвіду знаю, що дуже багато проблем виникає саме через недосконале законодавство. Тому для того, щоб спростити життя як підприємцям, так і звичайним людям, у 2012 році балотувався у Верховну Раду.

- Як ви відповісте на закид одного з Ваших опонентів про те, що до влади мають йти активісти-патріоти, а не бізнесмени?
- Ви - людина мудра, давайте разом розберемося у цій ситуації: Є чоловік, який започаткував власну справу, створив підприємство, дає людям роботу, заробітну плату, сплачує податки, а значить вкладає у розвиток громад, території, а відповідно у майбутнє держави. То ця людина є патріотом своєї країни, чи ні?

- 20 років у бізнесі і 2 роки в Парламенті. Порівняйте, будь ласка, де важче працювати і чому?

- На мою думку, в Парламенті. Бо в бізнесі ти приймаєш рішення самостійно, ти ризикуєш самостійно. А тут твоє рішення, твої законопроекти впливають на долю всієї держави. І ти маєш відповідально до цього ставитися. Крім того, щоб твій законопроект був прийнятий, ти маєш переконати своїх колег, що ця ідея, цей законопроект буде реально приносити користь для громади. На жаль, навіть хороші закони не завжди підтримують, потрібний певний лобізм.

- Як і у 2012 році, так і нині ви йдете самовисуванцем. Ті, хто за попередньої каденції називав Вас "тушкою", помилилися, адже Ви залишилися позафракційним. Невже за цей час не було жодної спокусливої пропозиції приєднатися до якогось політичного табору?

- Пропозиції, звісно, були. Але я принципово підходжу до цього питання, тому не збираюсь бути членом жодної з партій. Я колись дав собі слово. Стосовно партій. В нас вони, на жаль, створюються під особистості. Є лідер, є особистість, під нього створюється партія. Згасає лідер - згасає партія. Тому таких партій, з ідеологією, в Україні практично немає.

- Пропоную від політики перейти до більш приземлених тем. У мене є інформація, що за два роки Ви вклали у розвиток п’яти районів свого округу майже 20 мільйонів гривень власних коштів. Скажіть, невже це не можна було б робити, не будучи нардепом?

- Влучне питання, дякую (посміхається - авт.). Ви знаєте, я вже не один рік спілкуюсь із жителями на моєму окрузі, бачу проблеми, які сьогодні актуальні для людей, і розумію, що усіх моїх грошей не достатньо, щоб їх вирішити. Тому лобіюю виділення коштів для районів і з державного бюджету. Так, у 2013 році таким чином вдалося отримати на розвиток 5 мільйонів гривень. А вже цього року це мало б бути 30 мільйонів (саме стільки заклали у держбюджет-2014 для округу - авт.). Але події на сході держави внесли свої корективи в головний фінансовий документ країни. Втім, життя продовжується, і я все зроблю, щоб ті гроші, які були заплановані, таки потрапили на округ, і пішли людям на користь. Але зможу це зробити тільки, будучи у Верховній Раді. Скажу більше: і цих грошей замало. Тому робитиму усе, щоб залучити якнайбільше коштів. Заради особистих інтересів мені нема там що робити, я людина самодостатня і можу жити безбідно. На жаль, мій округ живе не так.

- Опоненти Вас неодноразово звинувачували й звинувачують у тому, що ви купуєте людей: швидкими допомогами, тракторами, школами, садками, дитячими майданчиками і т.д. Що ви могли б відповісти на це?

- Доволі дивне звинувачення... Як на мене, за гроші можна купити автомобіль, коня, козу. Як, забезпечивши лікарню реанімобілем, можна купити людей? Я просто дав змогу врятувати чиїсь життя. Допоки я не купив реанімобіль, людей обслуговували два УАЗіки. Як на них можна надавати невідкладну медичну допомогу? Я не купую людей, ми з ними інвестуємо у розвиток свого краю. Вони пишуть проекти, виграють гранти, самі вкладають гроші, бо такі є умови, це співфінансування. А як можна купити тих, хто платить? То вони що, виходить, мене купують?! (усміхається - авт.)

- Щойно розпочалася АТО, ви зі своїми колегами-народними депутатами з групи перерахували у березні на міністерський рахунок для війська, якщо не помиляюся, 16 мільйонів гривень. Якщо не секрет, яку суму перерахували Ви?

- Я можу сказати одне - ми шкодуємо, що перерахували ті гроші. На жаль, вони до цього часу повністю не використані. Після того ми почали возити на схід вже конкретні необхідні речі. А нещодавно почали співпрацювати з волонтерами, бо хто, як не вони, знає, що потрібно нашим хлопцям. Вони ж щодня цим живуть.

- Чи не кожен з народних обранців має свій благодійний фонд. Ви не виняток. За інформацією, яку я маю, Ви увесь депутатський заробіток перераховуєте у свій благодійний фонд "Європейський вектор". Чи достатньо цих коштів, аби допомогти людям, адже відомо, що нещодавно народним обранцям "урізали" заробітну плату?

- Благодійний фонд був заснований ще у 2009 році. І це приклад громадської відповідальності. Ми його започаткували з німецькими колегами. До речі, я ще тоді не був депутатом ні обласної, ні Верховної Ради, а займався бізнесом. Вважаю, що будь-яке підприємство, яке чогось досягло, має дбати про ту територію, де працює. Щодо моєї заробітної плати, то я її принципово передаю у благодійних фонд, аби не говорили, що пішов у нардепи, щоб заробити більше. До липня я отримував заробітну плату 13,5 тисячі гривень. Зрозуміло, що цих коштів для діяльності благодійного фонду не вистачає, адже його бюджет становить декілька мільйонів гривень у рік. Стосовно того, що заробітна плата стала меншою, то, думаю, це правильно. Вся країна працює на армію, всі люди, які мають менші статки, ніж депутати, стараються, чим можуть, допомогти армії, тому рішення зменшити заробітну плату дуже правильне. В такий скрутний час для держави по-іншому не можна.

- То все ж таки, пане Сергію, чому Ви вирішили знову йти у Верховну Раду?

- Я за своїм життєвим принципом намагаюся бути людиною слова. Коли у 2012 році йшов у депутати, я зустрічався з виборцями. Ми багато розмовляли, домовлялися щось робити спільно, а я виконую домовленості. За два роки, які минули, я зробив, не можу сказати, що все, але немало. Втім, цього не достатньо для того, щоб виконати усі обіцянки, які давав своїм виборцям у 2012 році. Тому я прийняв рішення, що маю піти у Верховну Раду, щоб завершити розпочате. Люди покладають великі надії на нову Верховну Раду. Ми хотіли йти у Європу і ми маємо туди йти. Тому повинні працювати над законодавчими ініціативами, над реформами в нашій державі. І це без зволікань.

- Ця передвиборча кампанія дуже коротка. До того ж проти Вас використовують "чорний піар", поширюючи на Вашому окрузі листівки з інформацією, нібито Ви голосували за так звані "диктаторські" закони 16 січні. хоча насправді є багато доказів того, що це неправда, в тому числі і сайт Верховної ради, і фото й інші докази. Хто, на Вашу думку, зацікавлений вас дискредитувати, оскільки вирахувати замовника такої антиагітації практично не можливо, адже на листівках відсутня будь-яка довідкова інформація, яка передбачена законодавством?

- Я не маю наміру з’ясовувати, хто це робить. Зараз цим займаються правоохоронці. Але це зрозумілі передвиборчі технології. Бо якщо не можеш зробити більше, ніж конкурент, то потрібно його полити брудом, цим самим перекреслити усю його роботу. І, відповідно, на його поганому фоні стати позитивним героєм. Але я знаю, що волиняни - мудрі люди, а тому дадуть справедливу оцінку як обіцянкам, так і роботі кожного з кандидатів. До того ж більшість із них вже мали можливість попрацювати для людей, а тим самим показати, як вони про них дбають.

Яна Мазур
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.