«Можу перехреститися: ніхто хабарів на тендерах не вимагає», - Степан Івахів

Народний депутат України про дострокові парламентські вибори, депутатську групу Курченка і нафторинок після зміни влади

Один з акціонерів групи компаній Континіум (заправки WOG, ТМ Галичина) Степан Івахів рідко дає інтерв'ю. «Я взагалі не впевнений, що така людина існує» - так на пропозицію розповісти про одного з акціонерів Континіуму в 2011 році відповів один з чиновників Міненерго.

Більш публічним завжди був його партнер по бізнесу Ігор Єремєєв, який став нардепом ще в 2002 році. Івахіву теж стало нудно в бізнесі - в 2012 році він разом з Єремєєвим пройшов до парламенту, вигравши вибори на одному з мажоритарних округів Волинської області.

Під час Євромайдану компанії бізнес-партнерів зіткнулися з проблемами на митниці - імпорт нафтопродуктів для WOG просто призупинили. Так влада чинила тиск на бізнес депутатів, які підтримували революцію і не голосували за провладні законопроекти.

Разом з тим, заправки WOG потрапили до списку «Бойкот товарів Партії регіонів» - Івахів і Єремеєв голосували за проект державного бюджету на 2014 рік.

Після втечі Януковича з країни Єремєєв став одним з ініціаторів створення нової депутатської групи «Суверенна європейська Україна», яка увійшла в нову коаліцію.

В інтерв'ю Севгіль Мусаєвій та Катерині Шаповал Івахів розповів про свою депутатську групу, дострокові парламентські вибори, про те, як його компаніям вдається вигравати державні тендери, і про нафторинок після втечі Курченка.

- Ви - непублічний бізнесмен. До 2012 року Вас політика взагалі не цікавила. Це Ваш партнер Ігор Єремєєв умовив стати народним депутатом?

- Можна сказати, що я довго визрівав, і дозрівати мені допомагали близькі люди. Дозрів би я наодинці? Думаю, що шансів було б набагато менше.

Але якщо ви хочете пов'язати мій похід у депутати з походом до Верховної Ради Ігоря Мироновича, я думаю, що тут точно ніякого зв'язку немає.

- Ви ж партнери по бізнесу...

- Так, ми багато спілкуємося. Але не можу сказати, що ми прийшли до Верховної Ради з якоюсь спільною задачею. З раціональної точки зору двом партнерам йти в політику зовсім не логічно, тому що один все одно повинен продовжувати займатися бізнесом.

- Ваш спільний бізнес якось постраждав від цього?

- Ми для себе вирішили одне принципове питання, на яке б за інших обставин зважилися б не скоро. А саме: віддати управління компанією менеджменту. Це - величезний плюс.

- Ви - мажоритарник. Президент Порошенко обіцяє дострокові парламентські вибори. Мажоритарникам навряд чи подобається ця ідея: вибори - це дорого і в наступне скликання можна не потрапити.

- Що таке для депутата - перевибори? Це потрібно знову їздити на округ, знову витрачати гроші на кампанію. Зрозуміло, що багато депутатів намагаються цього уникнути. Але особисто я після виборів регулярно їжджу на округ, для мене це не проблема.

Я вважаю дуже спірним питання розпуску парламенту, оскільки в країні досі не вирішені проблеми цілісності та миру.

Розпустивши парламент, ми перекладаємо на плечі президента відповідальність за прийняття будь-яких рішень. Чи готові ми без будь-яких дискусій віддати в руки президента таку владу? Я підтримую ідею проведення дострокових парламентських виборів, але тільки після припинення протистояння на Сході.

Є ще один ризик. Президент оголосить вибори і депутати роз'їдуться по східних регіонах. Яку політику вони там будуть проводити? У мене є дуже великі сумніви, що ця політика буде спрямована на консолідацію держави. А якщо вони почнуть грати на сепаратистських настроях місцевого населення - не погіршить це ситуацію в країні ще сильніше?

Цей парламент, безумовно, вимагає ротацій, перевиборів і змін. Особисто я вважаю, що комуністів у парламенті точно бути не повинно, тому що вони просто виконують тут роль п'ятої колони.

- Ви прекрасно знаєте, що зараз у Верховній Раді формуються різні депутатські групи. Створюється група Курченка, до якої увійшли 32 депутати. Мета її створення зрозуміла. Чи не забагато п'ятих колон як для одного парламенту?

- Боронь Боже, щоб у них щось вийшло. І боронь Боже, щоб вони увійшли в коаліцію, як вони це планують зробити. Колеги кажуть, що вони сподіваються увійти до коаліції якимось чином, якщо хтось з коаліції випаде.

Якщо парламент працюватиме хоча б у такому форматі, як зараз - тобто з суперечками, дискусіями, поступками, частково може навіть шантажем з боку деяких депутатських груп, - у такому форматі ми зможемо працювати деякий час. А якщо хтось буде фінансувати створення нових депутатських груп, як це зараз вже починає відбуватися, то залишається лише один варіант - розігнати.

Якщо Партія регіонів намагатиметься зруйнувати існуючу конструкцію роботи коаліції, то теж потрібно буде оголошувати перевибори.

- Місяць тому в кулуарах парламенту ходили чутки, що Ваша депутатська група може вийти з коаліції. Чому?

- Питання виходу з коаліції ми не піднімали.

- Але деякі речі в роботі нинішнього парламенту Вам не подобаються. Ваші колеги по депутатській групі скаржилися, наприклад, на Турчинова, який не завжди вносить всі питання до порядку денного засідання?

- Є більшість, вона працює. Працює, як я вважаю, досить непогано. Ви, журналісти, хочете побачити, як всі депутати дружно і без будь-яких дискусій голосують. Вийшов прем'єр чи голова ВР, озвучив заголовок і всі дружно проголосували? Ні! Дискусія повинна бути.

- Але на парламенті лежить відповідальність за події останніх трьох місяців...

- Що я хочу сказати: опозиція не йшла по шляху мирного врегулювання. Вони нагнітали градус, щоб змусити президента піти на якісь поступки. А ми вважали, що нагнітай, не нагнітай - він не піддасться.

Ми пішли по іншому шляху - проводили переговори з депутатами, щоб створити нову більшість...

- Були такі спроби. Але потім приїхав Віктор Янукович і змусив всіх проголосувати так, як було потрібно

- Нас теж Віктор Федорович запросив до кабінету. Були Володимир Литвин, Ігор Єремєєв, Сергій Мартиняк та Сергій Лабазюк. І теж була розмова, повірте, не з легких. Але ми вийшли і сказали: «Ні, ми не будемо голосувати за закон Мірошниченка».

Три тижні ми нічого не могли розмитнити. Але ми на це не звертали уваги, тому що це були другорядні речі в порівнянні з тими процесами, які відбувалися в державі.

- Але за той же бюджет Ви проголосували тільки тому, що Вашому округу виділили велику суму з держбюджету.

- Я вчинив як прагматик, я - системна прагматична людина. На моєму виборчому окрузі маса проблем, які можна вирішити тільки за рахунок національного бюджету. На кожній зустрічі мені про ці проблеми нагадували люди і ставили конкретне завдання - залучити бюджетні кошти на дороги, лікарні, школи. Як можна було виторгувати ці гроші в уряду? Сказав: за бюджет буду голосувати, якщо дасте гроші мені на округ. Торгувався-торгувався, виторгував 30 млн гривень з бюджету і 5 мільйонів з фонду регіонального розвитку.

- Після революції Ви ініціювали створення депутатської групи. Розкажіть про принципи підбору її членів. У ній є цікаві персонажі - той же Сергій Кацуба, який зараз через день дає свідчення в Генпрокуратурі щодо розкрадання в НАК.

- У нас не політична група. Це - збори депутатів за певними критеріями. Звичайно, якби ми ставили один критерій - кого ми хочемо, то ми були б зовсім маленькими. Тому ми поставили інший критерій - кого ми точно не хочемо. На початку, коли депутати ще збиралися, було 45 або 47 кандидатів до нас у групу. У результаті вийшло 36. Я не хочу там своїх колег індивідуально матрично описувати. Це їх вибір. Але ми встановили цю планку - не брати людей, які дуже одіозні.

Ми не претендуємо ні на які пости. Це так само було однією з головних умов вступу до депутатської групи.

- Нова влада взяла курс на реформи. Минуло вже більше 100 днів. Щось змінилося для бізнесу принципово?

- Скажу так - я в коаліцію увійшов не через уряд, а конкретно для підтримки Арсенія Петровича, я його дуже підтримую. І якщо він буде системно робити все те, що намітив - я буду в коаліції. Якщо він зверне з праведного шляху - мене в коаліції не буде.

Що Арсеній Петрович декларував, коли ми за нього голосували? Перше - фінансово збалансувати бюджет, врятувати Україну від дефолту. Це Арсенію Петровичу вдалося.

Друге - провести реформи. Що таке реформи в моєму розумінні? Це не зміни в роботі держапарату, це спрощення його роботи, лібералізація, якщо хочете.

Бізнес сьогодні не хоче платити менше податків - він хоче, щоб його перестали доїти контролюючі органи і дали йому вільно розвиватися. Далі, бізнесу важливе спрощення чи повна ліквідація ряду дозвільних процедур, а також прискорення термінів бюрократичних процедур, які не можна ліквідувати - такі, як розмитнення, отримання документів на землю, дозвіл на будівництво і т.д. Що змінилося для бізнесу за 100 днів роботи уряду? Нічого. Ні позитивного, ні негативного.

Обіцяли зменшення кількості податків. Не зробили. Також обіцяли для бізнесу ліквідувати економічні підрозділи. І що - кожна служба окремо ходить і окремо доїть. Хотіли зробити єдину фінансову інспекцію. Зробили?

- Ні, тому що йде обговорення.

- А знаєте, чому йде обговорення? Тому що кожен міністр не хоче віддати свій підрозділ, це їх дійна корова. З яким ти тоді питанням зайдеш до бізнесмена? Це - не обговорення, це - забалакування питання.

- Що змінилося на нафтовому ринку? Чи зникли тіньові схеми, на яких заробляв Сергій Курченко? Контрабанди більше немає?

- Сьогодні я не знаю про існування таких схем, які б благословляли з самого «верху», як це було в ситуації з Курченком. Разом з тим, знаю, що на Сході України є контрабанда нафтопродуктів.

- За минулої влади бізнес постійно стикався з перевірками різних контролюючих органів. Перевірок стало менше після революції?

- Висновки робити зарано. Головна проблем - незрозуміло, як будуть закриті минулі питання роботи з податковими органами. Всі знають, що попередня влада примушувала працювати бізнес за певними схемами. Я маю на увазі «податкові майданчика».

До Януковича було так: кожен місцевий начальник податкової мав при собі бізнесменів, які створювали «ліві» фірми. Цим компаніям давали податковий кредит, інші фірми платили «лівим», отримували потрібні документи.

При Януковичі влада зробила все більш централізовано і сказала: будете платити більше. І дійсно, надходження до бюджету за статтею ПДВ збільшилися. Інше питання, що частина цього ПДВ йшла в кишеню дуже вузькому колу людей, які були пов'язані з «сім'єю» колишнього президента Януковича.

- І як тепер вийти з ситуації? Який вихід? Оголосити податкову амністію.?

- Що стосується нової влади, то сьогодні мені незрозумілий принцип відшкодування ПДВ.

- Ви зіткнулися з проблемами в цьому питанні?

- Раніше, якщо ти виконав всі процедури, щоб вважатися добросовісним платником ПДВ, то отримував відшкодування автоматично. Наша компанія «Комо-експорт» так працювала. Я ніколи нікому не дзвонив і нікуди не ходив, щоб нам відшкодовували ПДВ.

Сьогодні це - жах. Я не розумію принципу, за яким відшкодовують ПДВ. Мені незрозуміло, яким чином в східні області йде 600 млн гривень ПДВ людям, яких усі підозрюють у фінансуванні сепаратистів. У теж час в деякі регіони не йде нічого.

- Зараз є плата за відшкодування ПДВ?

- Ні.

- А яка раніше була?

- 25-30%

- Як кажуть, революція пройшла недаремно, раніше відкати становили 50%, а зараз 10%.

- Ось цього я насправді і боюся. Поширена така думка: ми краще, тому що беремо менше. Навіть ті люди, які задіяні в антикорупційних процесах, вважають, що вони більш святі, тому що беруть менше.

- Ваші компанії теж відчули ці зміни. Нещодавно ЗМІ писали, що дочірні компанії WOGсталі фаворитами аукціонів Укргазвидобування. Ну а із залізницею ви і за минулої влади відмінно співпрацювали і вигравали мільйонні тендери...

- Працювати із залізницею насправді дуже складно - це тільки здається, що держкомпанія, великі обсяги. Ми поставляємо паливо в розстрочку і іноді в збиток собі. Що стосується державних тендерів, то у нас в минулому були перевірки, але ніяких порушень не було виявлено. Якщо є якісь претензії до нас, то перевірки знімуть всі питання.

- Ходять наполегливі чутки серед інвестбанкірів, що ви збираєтеся продавати молочну компанію «Галичина». Це так?

- Скільки існує «Галичина», стільки й років цим чуткам. Зараз проходить зміна менеджменту компанії. А в таких процесах завжди є незадоволені, які вважають, що вони краще або що компанію готують до продажу.

Якби ми хотіли продати компанію, ми не робили зміни в компанії. А ми оновлюємо менеджмент. Чому? Скажімо так - хочемо припливу свіжої крові. Наші колишні менеджери зробили хорошу компанію, але у будь-якої людини, який довго працює в одній компанії, рано чи пізно змальовується очей. Подивіться на іноземні компанії, там топ-менеджери працюють 5 років і їх переводять на нове місце.

- У вас є заправки в Криму. Чи плануєте їх продавати? Там зараз Курченко купує все підряд...

- До нас не надходило ніяких пропозицій. Тим більше, від Курченко. Але ми з партнерами обговорюємо, що робити далі. Один з варіантів - продати.

- Чи вичерпаний корпоративний конфлікт між вами і групою Приват?

- Якщо ви не хочете, щоб він знову розгорівся, то давайте не будемо про це говорити.

- Ми просто бачили фотографію Ігоря Мироновича та Ігоря Валерійовича на інавгурації, яку опублікувала «Українська правда»

- Я вам розповім, як це було. Ми стояли з Ігорем Мірноновічем. Ігор Валерійович підійшов до нас, ми поспілкувалися. Потім підійшов Мустафа Найєм і питає, чи можна сфотографувати? Ну і Ігор Валерійович, як людина з почуттям гумору звичайно погодився.

- Тобто про перемир'я зараз мова не йде...

- Я скажу так. Від тих питань, які ми піднімали або будемо піднімати, ми не шукаємо якоїсь вигоди. І в цьому випадку було також. Я не хочу піднімати це питання, щоб не загострювати.

- Ви нещодавно відкрили в Луцьку ТРЦ, розкажіть про цей проект.

- Важкий проект, перший камінь ми заклали на початку 2008 року. Потім криза, банки перестали кредитувати. Можливо, це було й на краще, бо ми концепцію повністю переробили. Проект став масштабнішим, насиченим.

Перед відкриттям була дуже складна ситуація. Деякі російські орендарі відмовилися заходити. Сказали, - ні, у вас тут війна, ми йдемо з ринку. І це за півтора місяці до відкриття, коли вони вже мають робити ремонти, вони ставлять перед фактом.

Врятувало те, що ми знаходимося близько від Польщі, і керівник проекту і керуючий директор - поляки. Вони привели польські бренди. Є такі, які вперше в Україні зайшли.

- А як почувається в Маріуполі аналогічний проект?

- Важко. Він дуже сильно фінансово постраждав.

- Ви коли то розповідали про плани відкрити в Польщі сирзавод. На якій стадії проект?

- Ми не планували відкривати завод. Ми розміщуємо замовлення на підприємствах у Польщі і в Білорусії нашої торгової марки. Постачаємо в Росію.

- Як ситуація з поставками українських сирів на російський ринок?

- Ми з нового року не маємо можливості постачати сир до Росії з України. Як виходимо з ситуації? Вирішили розвивати внутрішній ринок. Переживемо. Я думаю, що ми вже дійшли до такої точки, що в середньостроковій перспективі, росіяни будуть вибачатися перед нами за своїх лідерів. Чи не переламає Росія мир. Чудес не буває.

Севгіль Мусаєва, Катерина Шаповал(Hubs)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.