Обвал будинку у Луцьку. Історія може повторитись?

Ніч на 10 червня 2012-го стала для Луцька однією із найбільш тривожних за останні роки. Саме тоді о 4:25 стався обвал під’їзду у будинку на вулиці Рівненській, 109. У результаті двоє загиблих, 8 сімей втратили житло.

Лише 27 грудня того ж року квартири відновили та передали новим власникам.

Обійшлася відбудова у 12 мільйонів гривень.

Натомість точну причину руйнування не вдалося встановити і досі. Хтось киває на низьку якість будівництва, хтось звинувачує у всьому кондиціонер, який встановили на несучій стіні будинку, хтось побачив головну причину у невдалому ремонті магазину меблів на першому поверсі.

У підсумку вину за руйнування «повісили» на майстра технічної дільниці ЖКП №7. Службовця звиинуватили у тому, що після отримання інформації про часткове руйнування перестінку першого поверху та появу тріщин у стінах будинку на Рівненській, 109 він «не провів огляд елементів будинку і не вжив потрібних заходів».

Вироком суду майстер ЖКП засуджений до 3 років позбавлення волі зі встановленням однорічного іспитового строку та позбавленням права 1 рік обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Натомість загальні збитки від руйнування склали 2 мільйони 855 тисяч гривень, хоча на відновлення витратили всі 12 мільйонів.

Назалежно від того, винні у аварії недобросовісні будівельники, власники чи контролюючі органи, уроків із цієї трагедії міська влада так і не винесла, - стверджує депутат Луцькради Богдан Шиба.

«Таких прецендентів можуть бути десятки. Трагедія на Рівненській нас нічого не навчила», - пояснює він.

Саме Шиба був один із тих, хто у 2012 році активно виступав за повне знесення будинку та будівництв нового, бо зроблений ремонт споруди «вирішує проблему лише на кілька років», натомість у місті залишається безліч будинків, які будували «як-небудь».

«Основна причина в тому, що ці всі будинки у таких масових поселеннях ще радянських будувалися, як правило, без дотримання вимог будівельних норм і правил. Все банально і просто, в розчині була недостатня кількість цементу, тому несуча здатність стін набагато менша, ніж передбачено проектом», - пояснює Богдан Шиба.

За його словами, у місті таких будинків десятки, тому рано чи пізно треба зважитися на те, щоб їх знести та збудувати нові. Більше того, за 12 мільйонів, витрачених із бюджету на реконструкцію, «можна було б збудувати 108-кватирний будинок».

«Правда, то були б лише голі стіни та вікна, але, я думаю, жителі погодилися б на таке», - переконаний Шиба.

Після обвалу на Рівнеській у 2012 році міській владі довелося таки провести перевірку стану інших багатоповерхівок. Після такого обстеження заступник міського голови Лариса Соколовська визнала, що більшість будинків 5-ти і 9-ти поверхової забудови, побудованих в основному в 70-80-х роках минулого століття - у недоброму стані.

«Фізичне та моральне старіння конструкцій, внутрішніх інженерній систем, відсутність своєчасного капітального ремонту чи реконструкції значно погіршують технічний стан житлових будинків», - йдеться у висновку.

«Там просто настільки була низька якість стін, практично без цементу, тільки на піску. Ці стіни могли зруйнуватися від чогось побутового. Навіть, якщо по сходах тягнути якісь важкі предмети, меблі, ця стіна могла розвалитись від такого навантаження, десь стукнули необережно, і все», - розповідає Богдан Шиба про будинок на Рівненській, 109.

Також серед чинників, які пришвидшують «смерть» будинків називають ремонти у комерційних закладах на перших поверхах, самовільні прибудови та самовільне встановлення додаткового обладнання.

Так, експерти з Лабораторії будівельних конструкцій та споруд Національного університету водного господарства та природокористування у 2012 році встановили, що причиною просідання фундаменту обваленого будинку стали ремонтні роботи у магазині меблів на першому поверсі.

Однак чи не в кожній багатоповерхівці Луцька на перших поверхах відкриті різноманітні заклади. При цьому стіни у будівлях часто заміняють на скляні із металевими опорами, а стіни «обліплюють» сучасним обладнанням, щоб забезпечити комфорт всередині. Але якою може стати ціна такого комфорту?

У ВСЬОМУ ВИНЕН КОНДИЦІОНЕР?

Комунальники, очевидно, стали ретельніше ставитися до контролю стану будівель на підвідомчій території. Це, принаймні, випливає з їх реакції на скаргу лучан з будинку на Відродження, 18.

Мешканці будинку скаржилися, що два промислових кондиціонери, які вставили на стіні, «створюють шум та вібрацію, особливо у вечірній та нічний час».


Майстер дільниці кинувся перевіряти обладнання, яке встановили на стіні будівлі за замовленням адміністрації магазину «Наш край».

Перевірка виявила, що дискомфорт від шуму – далеко не найгірша проблема з тих, які створюють кондиціонери. «Кондиціонер Вами встановлений на несучій стіні без згоди власника будинку та дозволу на виконання монтажних робіт, при цьому не зроблено відводу конденсату, який, стікаючи, руйнує вимощення будинку (ІІІ під’їзд)», - йдеться у листі ЖКП №7 до ТзОВ «Арго-Р» (власник магазину Наш край») від 22 лютого 2013 року.


У випадку відмови усунути проблеми підприємству «пригрозили» лише «поінформувати щодо існуючої ситуації Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю та органи міської влади».

Цікаво, що після чергового «ігнору» від власників «Нашого краю» 8 липня 2013 року в ЖКП звернулися до Інспекції ДАБК, однак там «відхрестилися» від цієї справи.

«У чинному законодавстві відсутня норма, що передбачає необхідність отримання дозволу інспекції на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом, а, отже, правові підстави для вжиття санкцій в інспекції відсутні», - саме так звучить відмова «розібратися» із промисловими кондиціонерами, яку надали у відповідь ЖКП №7.


Фактично справу «відфутболювали» у різних інстанціях, аж поки навесні 2014 року мешканці будинку на Відродження, 18, не звернулися у Волинську ОДА. Питання донесли до голови облдержадміністрації Григорія Пустовіта, про що він і розповів на оперативні нараді 12 травня.

Пустовіт тоді розповів, що ЖКП №7 подало у суд на ТзОВ «Арго-Р», яке встановило прилад на стіні, адже це, мовляв, порушення норм експлуатації будинку. Однак тоді ж очільник ОДА визнав, що судова «тяганина» може тривати «три роки», тому за цей час будинок цілком може обвалитися.

Із такими радикальними висновками погоджується і Богдан Шиба. «В період встановлення та монтажу обладнання може бути пошкоджено цю стіну. Крім того, коли працює кондиціонер, він теж дає серйозне навантаження, вібрацію на стіну, це теж може викликати руйнування стіни», - відзначає він.

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ?

Зовсім інше бачення у директора магазину «Наш край», розташованого у будинку на Відродження, 18 Ольги Костючук. Вона розповідає, що фактично вирішила питання щодо кондиціонерів із жителям будинку. Щоправда лише усно.

«Були збори в березні (2014 року- авт.). Домовилися, що після 10 години вечора будем виключати кондиціонери», - розповідає вона. Після цього, мовляв, техніка, перестала заважати спати жителям квартир. Також, за словами Костючук, прибрали витяжку, яка стояла на стіні будинку.

Натомість повністю забирати кондиціонери та визнавати ризик руйнування стіни будинку визнавати у магазині відмовляються. «Він там має бути, він приписаний до магазину», - відзначає Ольга Костючук.

На її думку, проблема у тому, що ЖКП «вимагає» за кошти магазину провести благоустрій території навколо магазину, яка йому не належить. Повністю від соціальної відповідальності, мовляв, не відмовляються – доглядають за дитячим майданчиком перед магазином. Однак «вимога відремонтувати дорогу за будинком» - це занадто, пояснює Костючук.

Натомість у ЖКП №7 заперечують будь-які незаконні претензії та вимагають лише надати документи, які підтверджують законність встановлення промислових кондиціонерів, або зняти їх.

Проте поки «віз», тобто кондиціонери і нині там, хоча документів, мовляв, ніхто такі і не надав. Станом на 7 червня матеріали справи передали у прокуратуру та департамент будівництва і ЖКГ Волинської облдержадміністрації, де встановлюють всі обставини справи.

За словам Богдана Шиби, примусово зняти кондиціонер можуть працівники ЖКГ згідно з рішенням виконкому Луцькради після того, як суд чи адміністративна комісія визнають його встановлення незаконним.

Попри те, що Григорій Пустовіт вимагає пришвидшити розгляд справи, схоже без «тяганини» не обійдеться. Адже перший лист із вимогою зняти обладнання у «Наш край» надіслали ще у лютому минулого року.

Такий «бардак» частково можна пояснити тим, що свого часу встановлення кондиціонерів взагалі не регламентували. «Колись взагалі ніхто на це уваги не звертав Тим більше, що старим законодавством десь до 2009 року можна було робити добудови навіть без виділення земельної ділянки до житлових будинків. В тому числі – облаштування різноманітного обладнання на існуючих несучих стінах», - пояснює депутат Шиба.

P.S. Не можна однозначно стверджувати, що встановлення кондиціонерів призведе обвалення будинку. Однак, якщо додати до цього застарілі комунікації, недобросовісних забудовників та ремонтників, «незначну» оперативність контролюючих органів, ситуація складається не найкращим чином. А таких будинків, за визнанням міської влади, у нас десятки.

Тому пересічним мешканцям подібних будинків залишається активно стимулювати посадовців вчасно знімати «ризикові» кондиціонери, витяжки тощо і боротися із бажанням підприємців надмірно розширити торгові площі на перших поверхах ціною міцності будівлі. Але, якщо вірити розповідям про пісок замість цементу у розчині, навіть це може не допомогти.

Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.