За що воює колишній працівник «Луцьтепла»

Державно-комунальне підприємство «Луцьктепло» фактично є найбільшим із низки подібних в області. Саме від нього залежить тепло у квартирах лучан та заробіток майже тисячі працівників підприємства.

Ба, більше: до роботи «Луцьктепла» прикута посилена увага громадськості, як до підприємства, нестабільна робота якого здатна викликати соціальну напругу. Є такий неофіційний термін у чиновників: скандалонебезпечний об’єкт.

Ось і сталося, що рядова, здавалося б ситуація – звільнення працівника – потягла за собою низку обставин, які стали загрожувати стабільній роботі підприємства. А що сталося все у неспокійну зиму 2013-14 років, то й скандал цей набув особливого – революційного – присмаку.

ЕКОНОМІЯ ЧИ РАЙ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ?

Головними дійовими особами «драми» стали тодішня голова профспілки підприємства Неоніла Слюсар та керівництво в особі директора Олександра Киричука, призначеного на цю посаду в 2010 році. Слюсар на той час уже працювала на підприємстві – на посаді фахівця із зайнятості.

Жінка сьогодні запевняє, що з приходом нового директора на «Луцьктеплі» почалися проблеми. «Борги зросли значно. Це пояснюється не тільки різницею в тарифах, це в першу чергу пояснюється господарською діяльністю наших керівників, в першу чергу директора Киричука та фінансового директора Казачек Тетяни Віталіївни», - стверджує вона.

Сам Киричук зазначає, що фактичних конфліктів із Слюсар не мав. І дивується, що десь у 2013 році та стала, по суті, підбурювати колектив проти керівника.

«Рік тому прийшли начальники теплових районів, розповіли: Слюсар починає підбурювати народ на зборах», - відзначає Киричук.

Зокрема, голова профкому переконувала колег, що їм замало платять. Хоч Киричук відзначає, що середня заплата на «Луцьктеплі» - найбільша серед комунальних підприємств в області. В середньому – 3 тисячі 200 гривень.

Інший привід заявити про невдоволення роботою директора підприємства – те, що операторам котелень поставили вимогу написати заяву про перехід на 4-денний робочий режим. Киричук пояснив, що такий непопулярний крок застосують тільки тоді, коли через російсько-український конфлікт почнуться перебої з подачею газу.

«Так, керівництво мусить дбати, аби в цей непростий час підприємство працювало, аби нормально почався опалювальний сезон», - пояснює Киричук. Такі методи економії, мовляв, є по всі Україні, але тільки у Луцьку на цьому спекулюють.

Не надто великою популярністю серед частини працівників «Луцькепла» користується створена новим директором своєрідна Служба безпеки. Її працівники регулярно відвідують котельні і слідкують чи дотримуються там температурного режиму, заходів безпеки і економії.

Неоніла Слюсар відзначає, що Службу безпеки на підприємстві використовують для «залякування» працівників, які незгодні із позицією керівництва. Зокрема 7 травня, коли працівники та громадські активісти прийшли розповідати про «злочини Киричука» на виконком міськради, зранку працівники служби безпеки об’їжджали котельні та, мовляв, залякували «бунтівників» звільненням.

Своє чергою Олександр Киричук наголошує: Служба безпеки контролює тільки дотримання посадових інструкцій. Якщо працівник порушує режим – звісно, його попереджують про звільнення. Так, завдяки роботі служби безпеки та оптимізації системи котелень минулоріч підприємству вдалося зекономити 10 мільйоні кубометрів газу.

Також Слюсар закидає Олександру Кирчуку звільнення неугодних працівників підприємства, які, мовляв, наважилися протестувати проти зловживань керівництва і служби безпеки.

Однак в керівництві «Луцьктепла» стверджують, що за останні місяці було лише одне звільнення через скорочення – Неоніли Слюсар.

ТЕПЛЕ МІСЦЕ

У грудні минулого року на зборах профспілки Неонілу Слюсар переобрали з посади голови профкому. У лютому місяці наступного року, у зв’язку зі скороченням посади, її звільнили з роботи. Звільнили, з дотриманням чинного законодавства та штатного розпису, який затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Здійснити таке скорочення саме зараз вирішили через складну економічну ситуацію, - зазначає директор «Луцьктепла».

Хоча водночас Киричук зізнається: звільнення Слюсар – на руку підприємству. Адже й у так непростий час працівники «Луцьктепла» не повинні займатися політикою. «Усім буде не до політики, якщо в Луцьку почнеться новий Алчевськ. Я цього допустити не маю права», - каже Киричук.

Директор додає, що профспілка мала б співпрацювати із керівництвом підприємства. А не іти на конфронтацію: «Було прийняте рішення змінити, байдуже на кого. Бо я вважаю, що профспілка повинна, якщо не тісно співпрацювати, то хоч не заважати, а в принципі вони повинні працювати в унісон та виконувати свої прямі обов’язки».

Неоніла Слюсар не погодилася з таким рішенням – і оскаржила своє звільнення з посади у суді.

Звичайно ж, бути керівником профспілки «Луцьктепла» - справді річ впливова. Це об’єднання – найбільше в області, щорічно перераховує у Федерацію профспілок області близько півмільйона гривень

Отримувала Слюсар за свою роботу 6 тисяч гривень: 2 – за головування в профкомі, решту – за виконання посадових обов’язків.

Звинувачення у бік екс-голови профкому звучать не тільки від керівництва. «Під виглядом суспільно важливих явищ Неоніла Слюсар вирішувала свої особисті шкурні питання», - коментує один із майстрів «Луцьктепла» Олександр Булик.

Адже Слюсар була ще й головою комісії з соціального страхування ДКП «Луцьктепло». Фактично на підприємстві вона займалася лише питаннями перерозподілу профспілкових коштів (виплатою матеріальної допомоги, закупівлею новорічних подарунків тощо), а також санаторно-курортних путівок, закуплених як за кошти профспілки, так і за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Інших трудових функцій фахівець з питань зайнятості на ДКП «Луцьктепло» не виконувала, - кажуть на підприємстві.

Слід зауважити, що у адміністрації ДКП «Луцьктепло», а також у Фонду соціального страхування виникали певні питання щодо прозорості розподілу санаторно-курортних путівок, профспілкових коштів, а також правильності оформлення листків непрацездатності, однак не це є предметом даної публікації.

Сама Неоніла Слюсар у своїй «війні» з Киричуком заявляє про те, що її просто хочуть позбутися, аби та не заважала «відмивати кошти» і готувати передачу підприємства у приватні руки.

«На сьогоднішній день є більше 60 котелень. Ряд рентабельних котелень готують для того, щоб їх взяти в концесію, готується розвал підприємства», - заявила Слюсар, прийшовши на засідання виконкому 7 травня.

Натомість луцький міський голова Микола Романюк заперечив: «Поки я міський голова, «Луцьктепло» залишиться у державній власності. Ніяких котелень передавати у приватні руки ніхто не буде», - відзначив Романюк.

Киричук додає: «Скільки я на цій посаді – стільки постійно піднімають тему про «приватизацію» підприємства. При цьому ніхто не називає фактів – тільки популістські звинувачення. А слід було би знати зацікавленим особам головне: підприємство має велику надію на кредитні кошти від ЄБРР.

Якщо рішення буде позитивним і в нашу користь, то, за попередніми домовленостями, ми отримаємо10 млн.євро на 10-15 років І в цьому випадку підприємство за договором не може змінювати власників».

ПРИ ЧОМУ ТУТ «ПРАВИЙ СЕКТОР»?

Цікаво, що у ситуацію втрутився «Правий сектор». Зокрема очільник волинського осередку цієї структури Павло Данильчук 7 травня під час виконкому міськради виступив на боці «бунтівних» комунальників та екс-голови профспілки Неоніли Слюсар. Ті ж «правосекторівці» приходили на підприємство під час зборів колективу.

«Людей турбує ставлення керівництва, зокрема те, що йде певне залякування, переслідування окремих працівників. Я вже ставив питання на сесії міської ради про переведення людей на 4 денний робочий тиждень», - каже Павло Данильчук.

Однак у керівництва «Луцьктепла», зокрема в Олександра Киричука є підозри, що у тут «Правий сектор» та інших революціонерів просто використовують: Слюсар фактично відстоює власні інтереси, залучаючи при цьому групу «бунтівників» на комунальному підприємстві.

Натомість в «Правому секторі» відхрещуються від ролі маріонетки та кажуть, що самі аналізують ситуацію на підприємстві.

«Там не тільки в боргах проблема, є й інші питання до керівництва», відзначає Павло Данильчук та додає, що на керівництво у «Луцьктеплі» жаліється не тільки одна Неоніла Слюсар, а й інші працівники.

Як показник масовості незгодних із Кричуком Данильчук наводить понад 100 працівників «Луцьктепла», які, мовляв, прийшли протестувати проти діяльності Киричука на виконком 7 травня.

За його словами, «Правий сектор» чекає рішення суду щодо законності звільнення Слюсар та висновків тимчасової комісії, яка має «розібратися» із ситуацією на «Луцьктеплі». Тому на 22 травня, коли закінчить роботу ця комісія, обіцяють нову «масовку» із «бунтівних» працівників та революціонерів, щоб посприяти «правильному» вирішенню питання.

Олександр Киричук також хоче конкретних доказів зловживань на підприємстві. Розповідає, що саме це казав Павлу Данильчуку, коли «Правий сектор» «завітав» на підприємство місяць тому.

«Я Павлу Данильчуку говорив: ви – депутат міськради. Маєте факти порушень на «Луцьктеплі»? Озвучте, подайте запит, розберіться! Бо поки що від вас я чую тільки безпідставні звинувачення», - каже Олександр Киричук.

***

Наразі справа щодо звільнення Неоніли Слюсар перебуває в суді, а «розборки» щодо ситуації на підприємстві перейшли у кабінетну форму, де питання можуть просто «забалакати».

Однак ситуація на підприємстві може різко загостритися через перекриття постачання газу, яке Росія обіцяє Україні чи не щодня. Тоді «Луцьктеплу» все ж без непопулярних заходів економії не обійтися. Чи не скористаються цим «бунтівники», аби спробувати повернути вплив на підприємстві?

Антон БУГАЙЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.