Неначе писанка село, бо діє програма «Чисте село»*

Два роки тому з ініціативи співзасновника АПГ «Пан Курчак», а тепер вже народного депутата України Сергія Мартиняка в кількох районах Волині розпочали реалізовувати однойменний проект, мета якого — централізовано збирати сміття на сільських територіях і очистити їх від стихійних звалищ. Нині вже є перші успішні результати у Турійському та Луцькому районах...

Ідея впорядкувати території сільських громад виникла у Сергія Мартиняка не випадково. Він проживає в одному із населених пунктів Луцького району, де ще 5 років тому біля свого будинку встановив євроконтейнер для побутових відходів. На підприємствах агропромислової групи «Пан Курчак» налагоджена чітка система вивезення відходів, є баки і два спеціалізовані автомобілі.

Сергій Мартиняк відвідував інші села свого виборчого округу і переконався, що тут проблема збору та утилізації сміття досить актуальна. Тому для окремих сільрад вирішив закупити євроконтейнери й обслуговувати їх транспортом підприємства. Зазвичай, навіть на кілька контейнерів у місцевих бюджетах коштів не вистачає, бо вартість одного від 3100 гривень. А про те, щоб придбати сміттєвоз, і говорити не доводиться.

Втілювати програму «Чисте село» розпочали ще у 2012 році на територіях п’яти районів – Рожищенського, Луцького, Турійського, Горохівського та Локачинського. Зрозуміло, що її успіх залежав насамперед від активності громад та сільських, селищних голів. Налагодити сміттєвивізний сервіс мали змогу жителі кількох районів, однак реалізовувати задумане взялися не всі. Основна перешкода, кажуть ті, хто першими підхопили ідею, ‒ люди мали платити за вивезення побутових відходів на полігон з власної кишені, а до цього треба було звикнути.

Бажання впорядкувати території своїх містечок, очистити їх та узбіччя місцевих доріг від стихійних сміттєзвалищ, спонукало селищного голову Торчина, що у Луцькому районі, та його колегу з Турійська підтримати пропозицію Сергія Мартиняка й активізувати програму «Чисте село». За цю справу торчинці та турійчани взялися сумлінно. Зізнаються, було непросто, адже роками за вирішення цієї проблеми ніхто, крім місцевої влади, не брався. Ще важче місцеві жителі звикали до того, що за якісний сервіс треба платити самим. Але завдяки наполегливій роботі комунальників, сільських та селищних голів, активних депутатів, програма запрацювала.

‒ Хоча на нашій території є сміттєзвалище, але відходи туди везуть ті, кому совість не дозволяє викинути їх будь-де. Одні можуть не доїхати до полігона, інші скидають непотріб за принципом – подалі від своєї садиби. Звичайно, селищна рада має комунальне підприємство, яке вивозить сміття. Ми намагалися боротися за чисте довкілля різними методами. Раніше було так: просили людей виносити сміття до воріт тоді, коли вулицею їхав трактор і забирав його. Однак толку не було: трактор зламався, не виїхав – народ пакети залишав на вулиці, собаки їх розтягнули, – розповідав свого часу Торчинський селищний голова Юрій Кревський.

Упоратися з екологічною проблемою допомогла програма «Чисте село», яку запропонував здійснити Сергій Мартиняк. Вона передбачала надавати людям в оренду сміттєві баки. У Торчині ця ініціатива прижилася. Селищний голова зумів використати її з толком, підлаштувати під місцеві реалії.

За словами Юрія Кревського, в рамках депутатської програми місцева влада взяла в оренду в АПГ «Пан Курчак» контейнери та автомобіль, а місцеве комунальне підприємство налагодило співпрацю з торчинцями та мешканцями наближених сіл, аби ті вчасно сплачували за надані послуги. Пізніше для потреб Луцького та Турійського районів за кошти благодійного фонду «Європейський вектор» придбали та надали у безкоштовне користування комунальним підприємствам ще 60 євроконтейнерів, що дозволило здешевити послуги для населення.

До слова, у Торчині почали з дотаційної ціни. До кінця 2013–го вона становила 80 гривень на місяць за один контейнер. А в тих селах, які приєдналися до тутешньої схеми згодом, за бак уже доводиться платити 140 гривень. Керівнику Торчинського ВУЖКГ Євгену Тюхті довелося нелегко, адже просвітницьку роботу серед населення розпочинав саме він. За його словами, найважче було призвичаїти людей до нового принципу роботи. Раніше вони знали, що сміття у місті збирають безоплатно. А тут треба заплатити свої гроші.

‒ Щоб система працювала, необхідно провести якісну роз’яснювальну кампанію, ‒ ділиться досвідом керівник. ‒ Я сам розмовляв із окремими сім’ями, пояснював переваги, давав змогу спробувати, як працює система збору та вивезення відходів – і справа налагодилася. Є такі контейнери, куди викидають непотріб лише три сім’ї, які й ділять 80 гривень між собою. А є й такі, якими користується десять родин. Жителі селища не мають заборгованості в оплаті за послуги комунальників.

Тепер чистоти на вулицях та обійстях дотримуються й у селах, що довкола Торчина. Таку схему оплати за вивезення сміття вже запозичили жителі Шепеля, Хорохорина, Буян, Усичів. Контейнерів там менше, бо платоспроможність власників садиб у сільській місцевості нижча. Наталія Кревська з Буян каже, що хотіла б користуватись сміттєвивізним сервісом, утім наразі контейнерів не вистачає, тому люди палять побутові відходи на городах або наймають трактор, який би вивіз сміття на звалище. Для цього часто використовують силосні ями, що залишились від колишнього колгоспу.

Сільський голова села Буяни Галина Кучер зазначає, що чимало людей хотіли б долучитися до програми «Чисте село», але не всі можуть систематично платити навіть невелику суму за послуги, які в ній передбачені.

‒ Є вулиці, де власники садиб живуть дружно і спільно користуються контейнерами. Вони щомісяця вчасно розраховуються за вивезення відходів, ‒ говорить керівник самоврядного органу. ‒ Інші зволікають з оплатою. Не поспішають розраховуватися незважаючи навіть на те, що частину коштів за вивезення сміття покриває місцевий бюджет. Одна сім’я має сплатити 24 гривні на рік. Це всього 2 гривні щомісяця. Але навіть за таких умов більшість населення і далі ховає відходи у лісі або викидає десь на узбіччі доріг.

У Переспі Рожищенського району програма «Чисте село» не прижилася, як стверджує сільський голова Зіновія Пархомчук. Місцевим жителям сподобалось користуватися послугами комунальників, а от платити за них не хочуть. Тому євроконтейнери довелося забрати та відвезти туди, де громади зуміли самоорганізуватись та вчасно розраховуватися за чистоту на подвір’ях, вулицях і в громадських місцях. За словами керівника, нині жителі Переспи самі наймають транспорт та вивозять сміття. Але стихійні звалища на території сільської ради з’являються, бо для більшості людей проблема побутових відходів зникає, як тільки виносять їх за межі свого подвір’я.

Жителі Городища Луцького району відверто образились, коли контейнери із цієї території зникли. Сільський голова Світлана Соколик зауважує, що не всі погоджувалися платити за такий сервіс, але водночас не хотіли, аби контейнери забрали. Нині вивозити побутові відходи людям допомагають благодійники. ТзОВ «Городище» безкоштовно надає для цього транспорт. Зі стихійними звалищами на краю села, зазначає Світлана Василівна, борються власними силами – залучають тамтешніх мешканців та вивозять відходи підводами у спеціально відведене місце, яке намагаються тримати в порядку.

У Турійську до програми «Чисте село», за словами селищного голови Олексія Безсмертного, вже долучилося близько третини місцевих жителів, які уклали угоди з житлово-комунальним підприємством. Вони навіть не уявляють, як у містечку може бути інакше. Керівника громади тішить, що стихійних сміттєзвалищ та відходів на околицях населеного пункту поменшало.

За підрахунками спеціалістів, щомісяця за вивезення побутового сміття сім’я із чотирьох осіб у Турійську має сплачувати близько 15 гривень. Тому Олексій Безсмертний планує викупити півсотні контейнерів та сміттєвоз, який зараз орендують, аби комунальні послуги для турійчан не подорожчали.

Ініціатор програми народний депутат України Сергій Мартиняк розповідає, що таким чином пробує активізувати волинян, щоб вони усвідомили вигоду для себе.

‒ Хочеться перш за все розбудити свідомість людей, які повинні відходити від стереотипу покладатися лише на владу. Ініціювати добрі справи для захисту довкілля, впорядковувати своє житло, вулиці, громадські місця варто вже сьогодні, не чекаючи, доки в державі зміниться ситуація на краще, ‒ переконаний обранець волинян.

Попри всі складнощі впровадження, програма «Чисте село» працює та здобуває нових прихильників. Досвід двох невеличких населених пунктів можуть перейняти не лише територіальні громади нашої області, а й інших регіонів України.

Оксана ПРОКОПЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.