Історія однієї смерті, або Як оглянути труп в закопаній могилі

Трагедія у Нововолинську, коли на дорозі від удару буса загинув Андрій Александров, трапилася майже три роки тому. За порушення правил дорожнього руху з тяжкими наслідками водія засудили до п’яти років тюрми.

Скажете, сумно, але банально? Може, й так. Якби не той факт, що протягом часу, доки тривало розслідування, версія трагедії докорінно змінилася. І зміни ці сталися завдяки додатковому огляду трупа загиблого. Правда, судмедексперт повторно оглядав тіло жертви... заочно.

Дорожньо-транспортна пригода сталася у вечірню пору 11 квітня 2011 року на вулиці Дорошенка на виїзді з Нововолинська у бік Володимира-Волинського. Дмитро Бачинський за кермом автомобіля «Volkswagen 7 HK», смертельно травмував 33-річного чоловіка.

Загиблий – нововолинець Андрій Александров – несподівано вибіг на дорогу з-за автобуса Neoplan, який стояв на зустрічній смузі. Про це йдеться у свідченнях і самого Дмитра Бачинського, і єдиного свідка автопригоди Івана Федюка, який їхав авто за ним.

Рухався бус, як свідчив Іван Федюк, зі швидкістю 50-60 км/год. Дмитро враз загальмував, але зіткнення все ж сталося.Бачинський розповідає: «Тіло лежало на проїжджій частині, і тому він, сподіваючись, що незнайомець живий, пересунув його на узбіччя».

ДОЩ І ТЕМРЯВА

Розтин тіла робив судмедексперт Б.І. Війтович. У висновках він написав про ушкодження на тілі та про алкоголь у крові ‒ 2,4 проміле. Іншими словами, загиблий мав суттєвий ступінь сп’яніння. До того ж, Александров несподівано вибіг на дорогу позаду автобуса. Він був у темному одязі та взутті, тому його силует водій зміг помітити лише у світлі фар.

Дорога на тій ділянці абсолютно не освітлюється. До того ж там доволі інтенсивний рух. А в момент, коли сталася автопригода, ще й ішов сильний дощ, який погіршував видимість.

Словом, розгледіти Александрова, коли той несподівано з’явився на дорозі, Бачинський зміг доволі пізно. А тому й не встиг уникнути автопригоди, каже він.
Натомість відтворення подій на місці трагедії слідство проводило без участі обвинуваченого і за обстави, що абсолютно не відповідали погодним умовам того фатального вечора, стверджує адвокат обвинуваченого.

«ЗАОЧНА» ЕКСПЕРИЗА

Що далі було у цій справі, пояснити важко. Експерт Війтович, який проводив розтин тіла, раптом написав ще один висновок судмедекспертизи. У ньому він повідомив, що додатково оглянув труп Александрова.

Датований цей новий висновок 22 липня. Виходить, тіло оглядали через майже три з половиною місяці після смерті, тобто, коли воно знаходилося у могилі.

Як міг судово-медичний експерт оглядати труп і описувати додаткові тілесні ушкодження? Але комісійна експертиза, яка робила висновки, спираючись на новий документ судмедексперта, згодом фактично узаконила такі зміни.

У висновку експертизи йдеться: бус збив Александрова, коли чоловік прямував узбіччям дороги, наздогнав його ззаду…

І саме базуючись на цьому, суд звинуватив Александрова у порушенні Правил дорожнього руху з тяжкими наслідками.

ХАЛАТНІСТЬ ЧИ?..

Хоча висновки судових медиків не є доказом у кримінальному провадженні, адвокат підсудного Віктор Большой пояснює: «Покази експерта не є доказом. Ймовірний висновок експертів не може бути покладений в основу вироку, його можна використовувати лише для висунення версій у справі».

Більше того, за його словами, новий висновок експертизи містив спотворені обставини і фіктивні формулювання.

Так, свідок автопригоди Іван Федюк бачив, що чоловік, який перебігав дорогу, був у темному одязі та взутті. Натомість у додатковій експертизі тіла Александрова експерт взяв і «переодягнув» його в інший одяг, додавши світлі елементи. У протоколі з огляду місця ДТП йшлося про «куртку чорного кольору спортивного фасону». Натомість в акті дослідження від 22 липня вже з’явилася «куртка чорна із свілоголубою полоскою на рукавах». А «кофта чорного кольору» стала «кофтою з малюнками»

Змінило колір та фасон і взуття. Чому б і ні? Ці речі ніхто не вилучав і не зберігав, аби вони стали доказом у цій справі...

До речі, огляд трупа, згідно із законом, проводиться на місці скоєння ДТП. Опис усіх деталей робиться слідчим, якому судово-медичний експерт надає допомогу. Фіксуються детально і всі ушкодження на тілі постраждалого.

Натомість експерт Війтович, який не був на місці події, оглядав труп і одяг чоловіка в морзі. Оглядав сам, без слідчого та понятих, обов’язкова участь яких у такому огляді закріплена законодавством України...

Виходить, Війтович описав все на власний розсуд, а його колеги чомусь не звернули увагу на чималу різницю у двох експертизах.

КАЛЮЖА КРОВІ І ПОБИТИЙ АВТОМОБІЛЬ

«Цікава» ситуація і зі слідами крові. Вони, як відомо, лишаються там, де жертва отримує смертельну травму і падає. А, отже, сліди крові могли б відповісти на питання: де ж стався наїзд – на дорозі чи узбіччі?

Все правильно. Ось тільки чималу калюжу крові органи слідства у матеріалах описали, уникаючи показників, які б свідчили про розташування її на середині дороги. Чи не для того, щоб можна було описати наїзд на обочині?

Через два різні висновки судмедекспертів по-різному писали про своє й експерти, які оглядали автомобіль. Вони, певно, розгубилися і зробили два абсолютно протилежні висновки про причину та місце ДТП.

ДОРОЗСЛІДУВАННЯ, ЯКОГО НЕ БУЛО

У вирок Нововолинського суду, який розглядав цю справу, чомусь лягли висновки, зроблені у додатковому огляді трупа. Тобто, заочному.

Правда, дещо раніше справу за обвинуваченням Дмитра Бачинського інший склад цього суду відправив на дорозслідування. Якого так і ніхто не провів. Незважаючи на це, представник Феміди слухав кримінальну справу, у якій вказівки його колегтак і залишилися не виконаними?

У результаті Дмитра Бачинського звинуватили у наїзді на пішохода, який начебто рухався узбіччям в одному з ним напрямку.

Ситуацію, можливо, змінив би єдиний свідок ДТП Федюк. Але він на час суду вже помер – відстоювати в суді його свідчення було нікому.

ЧОМУ ТАК?..

Згідно з законом, усі сумніви мають трактуватися на користь обвинуваченого. Однак, у цій справі сумніви чомусь стали доказами. Практично суд їх узаконив, твердо пославшись на версію, висунуту слідством, побудовану на фальсифікованих доказах.

«Чому так?» ‒ запитає читач. Можливо, висновок суду пов’язаний з тим, про що давно у Нововолинську плещуть злі язики. Мовляв, суддя, яка розглядала справу, раніше квартирувала у помешканні матері Александрова. І була у приятельських стосунках із постраждалою. Чому суддя не заявила відводу своєї кандидатури у розгляді справи?

А от мати загиблого, каже Дмитро, пообіцяла йому, що «посадить його до в’язниці». Незважаючи на те, скільки це їй коштуватиме.

Олена МОРОЗ (для ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.