Як обікрасти ближнього

Після телефонного дзвінка у чоловіка "зникло" 18 тисяч гривень

Скільки існують гроші, їх завжди намагалися вкрасти. У давнину це робили за допомогою ножа, приставленого до горла, чи спритних рук. Але технології ХХІ століття зробили методи грабунку і шахрайства значно «витонченішими».

Ідеться про електронне шахрайство. Можливим його зробило «переселення» платіжних операцій у віртуальну сферу, що породило справжню війну між службами безпеки цих сервісів та «електронними робінгудами».

ІСТОРІЯ ЗНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ: ВЕРСІЯ КЛІЄНТА

Однією із жертв сучасних шахраїв у липні 2013 року став луцький підприємець Павло Семенюк, з банківського рахунку якого вкрали 18 000 гривень.

Шахраї скористалися послугою ПриватБанку «Платежі за телефоном 3700». Якщо коротко, то послуга дає можливість управляти своїми платежами через телефон. Клієнт телефонує на номер телефону, називає свої дані, йому приходить код підтвердження через SMS – і після цього він може, скажімо, переказати свої гроші на інший рахунок.

При цьому клієнт не використовує PIN-код своєї картки, потрібен лише телефон, до якого вона «прив’язана».

Щоб упевнитись, що карта належить саме Семенюку і «прикріплена» до його номера, шахраї зробили попередній дзвінок підприємцю (зміст розмови переданий зі слів Семенюка):

– Ви Семенюк Павло Володимирович?

– Так.

– Вам телефонують із Приватбанку, хочемо Вам збільшити кредитний ліміт на вашу карту «Універсальна Gold» з 20 000 до 25 000 гривень.

– А за це треба щось платити?

– Ні, нічого не треба.

Семенюк погодився на збільшення кредитного ліміту (легенда, яку придумали шахраї) та продиктував «працівнику банку» номер та серію паспорта, ідентифікаційний код.

За словами підприємця, він не дуже боявся надавати стороннім свої дані, оскільки часто працює з різними установами, і на його ім’я перераховують різні суми коштів. Крім того, на думку Семенюка, такі дані є загальнодоступними.

Після телефонного дзвінка «з банку» минуло близько двох годин – і у Павла в телефоні перестала працювати SIM-карта. Хтось із колег підказав: схоже на шахрайські дії, блокуй картку!

Як стверджує Семенюк, він швидко поїхав до найближчого відділення банку і написав заяву на заблокування карти. Вже там і дізнався: з рахунку зникло 18 000 гривень кредитних коштів (із можливого ліміту у 20 000).

Підприємець стверджує: «джерела у банку» йому розповіли, що залишок – дві тисячі гривень – шахраї намагалися зняти вже після блокування картки.

ЯК ДІЯЛИ ШАХРАЇ

На спеціалізованому сайті фінансової тематики prostobank.ua такий вид шахрайства називають «телефонний фішинг».

«Телефонний фішинг» — вид шахрайства, яке передбачає отримання зловмисниками інформації про платіжну картку клієнта за допомогою телефонного дзвінка (з метою підтвердження реєстрації операції тощо).

Один із колишніх працівників служби безпеки банку погодився на умовах анонімності розповісти, як саме працює послуга «3700» та як нею можуть скористатися зловмисники.

«Платежі по телефону, якими дає можливість користуватися ПриватБанк – не надто поширений вид платежів. Багато банків такі послуги не надають, бо ідентифікувати клієнта по телефону практично неможливо», – розповів він.

«Ідея суперкласна, бо зручна. Але вона мало захищена. Її слабке місце – номер мобільного, до якого «прив’язана» картка. Якщо вкрасти телефон у власника картки – вважай, вкрав гроші», – стверджує він.

Яким же чином у шахраїв з’явився номер телефону Семенюка? Спеціалісти кажуть: сьогодні для шахраїв це теж не проблема – пристрій для «набивки» нового номера на SIM-картку коштує близько 400 доларів.

А БАНК КАЖЕ - ВІДДАЙ

Невдовзі у Павла Семенюка виникла інша проблема: кредитні гроші, які зникли з картки, треба було віддавати.

Робити це чоловік відмовляється. Про що і заявив банку. «Карта знаходилась постійно фізично при мені, пін-код, CVV код (спеціальний код для платежів у інтернеті, – ред.) третім особам я не розголошував», – каже Семенюк.

«Я заплачу гроші тільки тоді, коли буде рішення суду», – заявляє Семенюк.

Натомість прес-секретар Волинського регіонального управління Приватбанку Євгенія Ковтун зазначає, що банк провів внутрішнє розслідування інформації, яку надав Павло Семенюк. Після чого може стверджувати: підстав вважати, що Семенюка обікрали, у них немає. Адже банк не несе відповідальності за дії клієнта, навіть якщо зроблені вони без умислу а лише з необережності.

«Було порушено правила користування банківською карткою. Тому банк не несе за це відповідальності... Семенюк комусь надав всю інформацію про свою картку... фактично він не дотримався договору», – пояснила Євгенія Ковтун.

Окрім того, у банку кажуть: немає чітких підстав стверджувати, що гроші з рахунку зняли саме шахраї, а не людина, яка зробила це з дозволу самого власника картки. Відтак нечесним може бути сам клієнт – натякають банкіри.

Євгенія Ковтун зазначає: відповідальність за втрату коштів лежить лише на самому клієнтові. Загалом прес-секретар ПриватБанку стверджує, що сьогодні довірливі люди нерідко втрапляють у тенета шахраїв, розголошуючи ті дані, які банк у жодному разі не дозволяє розголошувати. Це може трапитися і під час дзвінка людини, яка представиться працівником банку, і під час користування послугами інтернет-магазинів.

Тому у ПриватБанку радять уважно читати правила користування банківськими послугами і ретельно дотримуватися рекомендацій банку.

МІЛІЦІЯ VS ШАХРАЇ

А тим часом Павло Семенюк звернувся до правоохоронців у надії довести, що у всьому винні таки шахраї.

Перед тим «через особисті контакти» навіть дізнався, на яку картку перевели його гроші і коли їх зняли. Зробили це, мовляв, 18 липня 2013 року у місті Донецьку в супермаркеті у період з 10:00 до 13:00.

Прес-секретар Волинського головного регіонального управління ПриватБанку Євгенія Ковтун «привідкрила завісу» внутрішнього розслідування банку. Вона каже: отримувачем коштів був цілком респектабельний клієнт банку.

«У нас на кожному банкоматі є відеокамера. Працівники передивилися записи та побачили, хто зняв кошти, переказані з кредитної картки Семенюка. Це клієнт Приватбанку. Він стверджував, що ці кошти були призначені йому», – зазначає Ковтун.

Більше того, у ПриватБанку кажуть, що Павла Семенюка вважатимуть своїм боржником, навіть якщо правоохоронці доведуть факт шахрайства. Просто тоді зловмисники будуть змушені повернути гроші Семенюку, а той – віддати їх банку.

Наразі у міліції зареєстрували заяву Семенюка. Він каже, що справу передали до Донецька, де нею займеться місцева міліція. Та чи доведуть щось – не впевнений. Адже рівень технологічної «просунутості» у шахраїв, як правило, вищий, аніж у правоохоронців.

ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ШАХРАЇВ

Спеціалісти ПриватБанку, проте, стверджують, що захиститися від «фішингових» шахраїв у 100% випадків може будь-який власник платіжної картки. Головне, пам’ятати просте правило: перш, ніж виконувати якісь дії з реквізитами свого рахунку, краще передзвонити за номером, вказаним на карті, і проінформувати про це банк.

«Власникам електронних гаманців необхідно купувати речі тільки в перевірених інтернет-магазинах і платіжних сервісах. А угоди на аукціонах і сайтах приватних оголошень оплачувати тільки після перевірки інформації про продавця (рейтинг на аукціоні, відгуки інших покупців)», – радять фахівці ПриватБанку.

Не варто також віддавати банківську карту офіціанту для оплати рахунку за межами своєї зони видимості. Атакам шахраїв піддаються всі банківські картки. Тому необхідно знати про такі основні способи захисту від зловмисників, як SMS-банкінг, установка добових обмежень на операції, дотримання рекомендацій з безпечного використання карти тощо, кажуть банкіри.

* * *

За словами начальника управління по боротьбі з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України Максима Литвинова, у 2013 році зафіксовано понад 270 спроб несанкційованого списання коштів з рахунків клієнтів банків на загальну суму понад 108 мільйонів гривень, пише Дзеркало тижня.

Чи усі це випадки? Скоріш усього, ні. За словами самого Павла Семенюка, він вирішив «добиватися правди» тільки тому, що сума коштів – надто велика. «Було б це 3-4 тисячі – певно, і не брався б...», – каже чоловік.

Антон БУГАЙЧУК (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.