Перший бій Волинської сотні

Перший бій Волинської сотні
Коли між двома загонами оборонців київського Майдану почався справжній бій з пістолетами і гранатами, багато хто здивувався. І назвав це непорозумінням. Втім, дехто розумів: не все так просто...

Іронія долі: в сутичці за приміщення Міністерства 29 січня, в обох таборах євромайданівців, які лупцювали одне одного, були волиняни

ЧЕРЕЗ ЩО ВИНИКЛА СУТИЧКА

29 січня влада й опозиція знову вели переговори. Постала умова: опозиціонери мають звільнити приміщення захоплених міністерств. Тоді влада підтримає амністію арештованих повстанців. Опозиція погодилася.

Але каменем спотикання стала будівля Міністерства аграрної політики, захоплена громадським рухом «Спільна справа», який відмовився її звільняти.

Нездатність офіційної опозиції контролювати частину євромайданівців ставала очевидною. Треба було виправляти ситуацію. Тому й прийняли рішення «зачистити» міністерство.
«Перцю» у ситуацію додавало те, що активісти «Спільної справи» були тут далеко не єдиними «кватирантами»...

ХТО ШТУРМУВАВ?

В іншому «форпості» Євромайдану -Київській МДА - отаборилися сотні самооборони, сформовані з прихильників ВО «Свобода», а також близько 50 футбольних фанатів та «правих» радикалів, об’єднаних у так званий загін «Нарнія». Створена для фізичного протистояння з правоохоронцями та «тітушками», «Нарнія» має авторитет одного з найбільш боєздатних загонів.

У бойовиків «Нарнії» – протигази, щити, шоломи, бронежилети, щитки на руках і ногах. А також кийки та гумостріли. В боях на вулиці Грушевського «нарнійці» воювали не гірше «Правого сектору».

Саме «Нарнія», піднята по тривозі, й пішла штурмувати Мінагрополітики. А з нею – сотня самооборони імені Святослава Хороброго (львів’яни ) та бійці з «навколосвободівської» організації «Сокіл». У штурмовому загоні «Нарнії» були і четверо волинських хлопців. Які, кажуть, і не здогадувалися, що «нарвуться» на опір земляків.

Бо саме в той час на 8 поверсі Мінагрополітики доглядали останні сни бійці так званої «Волинської сотні».

ВОЛИНСЬКА СОТНЯ

«Волинська сотня», яка з’явилася у складі самооборони Майдану 24 січня, складалася майже повністю з членів та прихильників МГО «Національний Альянс». Сотня налічувала до 50 добровольців.

Приїхавши, хлопці довго не могли знайти місця для поселення. Будівлі КМДА та Жовтневого палацу контролювалися «свободівцями», які не радо приймали сотні самооборони. Будинок профспілок був переповнений.

Тож волиняни «попросилися» до Мінагрополітики.

ШТУРМ МІНАГРОПОЛІТИКИ

Події 29 січня розгорталися стрімко. Біля входу у Міністерство «Нарнія» і «свободівська» сотня зіштовхнулася з активістами «Спільної справи». Сотник «свободівців» заявив, що хоче зайти і попередити всіх про рішення «Народної ради Майдану» звільнити захоплені міністерства. Його не впустили. Почалася сутичка.

Бойовики «Нарнії» висмикували з лави охоронців, аби звільнити прохід. Ті відбивалися кийками і вогнегасниками. У відповідь штурмовики стали стріляти з гумострілів.

«Нарнія» вибила охорону «СС» від вхідних дверей та з фойє, прорвалася до сходів нагору. В перших рядах штурмовиків йшли футбольні хулігани з Волині.

СВОЇ ТА ЧУЖІ ВОЛИНЯНИ

На той час на 8 поверсі з «Волинської сотні» було тільки 15 бійців – інші пішли їсти. Волиняни не розуміли, що коїться. «Думали, що тітушки напали», – розказував потім командир сотні Павло Данильчук.

П’ятеро волинян лишилося охороняти поверх, решта під командуванням ройового побігли вниз. На прольоті між четвертим та п’ятим поверхом «Волинська сотня» і зіткнулася з «Нарнією».

Волиняни з різних таборів почали бити одне одного палицями по голові.

Штурмовики зробили декілька пострілів з гумострілів. Бійці з «Волинської сотні» мусили відтягувати у безпечне місце трьох ранених – двох з Волині, одного з Рівненщини.

Врешті штурмовиків зупинили водою з пожежних гідрантів. Ті відступити, залишивши кількох своїх позад лави оборонців будівлі. Серед цих полонених «нарніїівців» опринився волинянин, який пригадує, що мусив прориватися крізь «Волинську сотню» і отримувати удари кийками по голові. В хлопця – забій ребра та струс мозку.

Учасники бою пригадують: неможливо було розібрати, хто свій, хто чужий. Від кийків оборонців постраждав і ройовий «Волинської сотні», якого захисники переплутали зі штурмовиком.

Нападники та оборонці стояли на позиціях, аж поки не прийшов нардеп та комендант КМДА Едуард Леонов. Він і переконав оборонців підкоритися.

Прмовистий факт - на боці "Волинської сотні" бився один з місцевих депутатів від ВО "Свобода". "Свободівець" родом з Рівненщіни ніколи б не подумав, що у складі "Волинської сотні" відбиватиме атаку своїх львівських однопартійців!

Після зборів «Волинська сотня» організовано покинула приміщення міністерства, отаборившись в Українському домі.


Штурм деморалізував «Волинську сотню». Після бою частина волинян навіть вирушила додому.

Трьох поранених гумовими кулями бійців Волинської сотні швидко доправили до лікарів Євромайдану. Одному навіть довелося робити хірургічну операцію: шматок гумової кулі з залишками одягу потрапив у м’яз.

Всі поранені бійці «Нарнії» також були терміново доправлені до підпільних шпиталів. Поранених з найбільш серйозними ушкодженнями того ж дня відправили до лікарень Львова. «Нарнійця» з Волині після надання першої допомоги відправили до Луцька.

* * *

Цікаво, що на київському Майдані є ще одна «Волинська сотня». Вона отаборилась у Жовтневому палаці і складається з волинських партійців та прихильників ВО «Свобода». Якийсь час її очолювали Микола Федік, а також Олег Боруцький, брат депутата облради Святослава Боруцького.

Чому досі на Майдані не створили загальноволинську сотню самооборони? Адже ніхто не сперечається, що і в «Нарнію», і в свободівську, і в нацальянсівську сотні хлопці вступали із схожими прагненнями. Зрештою, як одного і того ж прагне більшість тих, хто стоїть на Майдані.

Чи не тому, що «вожді» розглядають ці угруповання не тільки як засіб досягнення спільної мети, а як інструмент для вишколу власних прихильників? Адже на Майдані повно завзятих хлопців-волинян, які, за словами одного з них, «не проти воювати, але не хочуть бути масовкою для політтехнологічних проектів».

Сергій ШАПОВАЛ (ВолиньPost)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 10
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
АВТОР! ти ж взагалі ні в чому не розбираєшся, Перша сотня самообороні - це Кияни, Євген Карась там сотник. Нарнія - це ніяка не найбоєздатніша одиниця КМДА. Журналісти не беріться за те, що не знаєте
Відповісти
Дивно читати від користувача під ніком "Нарнія" подібний пост, в якому применшуються бойові якості "Нарнії".
Не зовсім зрозуміла теза про "Першу сотню", адже разом з "Нарнією" на штурм йшла "Друга сотня самооборони ім. Святослава Хороброго".Перечитайте уважно мою статтю. Про порядок рахування сотень Ви можете дізнатися на вікіпедії. Ось посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83
Відповісти
"Штурм деморалізував «Волинську сотню»." Швидше брехня офіційної версії деморалізувала... Бо я спілкувався з одним свободівцем, який приймав активну участь в обороні... З його слів все було зовсіім інакше, і я схильний довіряти йому...
Відповісти
інакшне - то як ???
Відповісти
Похоже на то что эти нарнийцы засланные козачки.
Відповісти
Стриманість Свободи справді насторожує я сам чекав від них рішучих, безкомпромісних кроків але на даний час це єдина організована, дисциплінована проукраїнська політична сила що здатна на тривалий дієвий опір. Ми всі хочемо все і зараз але події на Грушевського закінчились вакаціями азарова в австрії і трьома трупами з нашого боку. Чи вартувало воно цього... не впевнений.
Відповісти
Немає слів обуренню, тим більше що захоплюють будівлі (в т.ч. КМДА) громадські діячі ("Спільна справа" та ін.) а не партійні - які собі з цього пізніше отримують дивіденди і вважають що мають право розпоряджатися вільним людом. Прикро. Принаймні публічно попросити вибачення та визнати свої помилки ніколи не пізно.
Відповісти
http://www.youtube.com/watch?v=wObv3OVPk30
Евромайдан
Відповісти
“Свобода” та “Правий Сектор” бояться вільних радикалів та угрупування “Нарнія”

З приходом до влади в “Правому секторі” голови “Тризуба” Дмитра Яроша, вся влада в “Секторі” перейшла до його “наближених”, як і фінансові потоки, які рікою ллються на підтримку організації. Останнім часом, “Правий Сектор” почав виконувати функці, яку до нього виконувала ВО “Свобода” – злого фашистського опудала для Східної України.

Події вчорашньої ночі показали, що істинно революційною силою є вільні радикали незалежно від організаційного забарвлення. Угрупування “Нарнія”- це частинка угрупування “Ультрас України”. Вони вважають себе націоналістами. Ці хлопці ще з самого початку жили у КМДА, майже одразу після її захоплення. Вони стежили за порядком у КМДА, стояли на вході у якості охорони, виганяли з КМДА провокаторів.

“Так, саме вони перші пішли у бій на Грушевського, в той час, коли афганці та “Правий сектор” стримували всіх і чекали коли “Беркут” всіх повбиває. В КМДА у “Нарнії” була своя окрема федерація. Вони не були ні з “Свободою”, а тим паче, не з опозицією.
Хлопці стежили не тільки за порядком у КМДА, вони частенько вистежували тітушок на Хрещатику, Майдані та Бесарабці.

Так, діяли вони радикально, але після їхніх дій був якийсь результат! Тож, можливо, “Свобода” просто злякалась що знову “Нарнія” покаже цей результат, який може бути переломним у цій революції?

Чому про них ніхто не говорив-не знаю, адже вони ніколи не ховались. У КМДА на другому поверсі вони зробили собі вхід просто в іншу країну, в інший простір, де є люди, але нема політики, Януковича та опозиції!” – коментар одного з бійців “Нарнії”.

Виявляється, що справжнім революціонерам не потрібна нічия допомога, ані фінансова, ані моральна. Цим юнакам було достатньо бажання допомагати власному народу.

На жаль, сьогодні більшість псевдо-патріотичних організацій борються скоріше за свій прапор, ніж за прапор Державний. Таким чином, ”єврореволюції” не потрібні революціонери, а потрібна лише яскрава світлина на шпальтах газет, щоб різного рівня “вождики” мало змогу придбати собі Тойоти “Сіквоя” або побудувати гарний будиночок у гаю, де солов’ї співають
Відповісти